Ухвала

від 31.08.2018 по справі 700/544/18

ЛИСЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 700/544/18

Провадження № 2/700/329/18

31 серпня 2018 року Лисянський районний суд Черкаської області

в складі: головуючої Добриднюк Н.О.

при секретарі Бондарчук Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Лисянка справу №700/544/18-ц за позовом ОСОБА_1 до Смільчинецької сільської ради Лисянського району Черкаської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Смільчинецької сільської ради Лисянського району про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно .

В обґрунтування своїх вимог зазначив, що 07.05.2011 року помер його двоюрідний брат - ОСОБА_2. Після його смерті відкрилась спадщина, яка складається з житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами в с.Смільчинці по вул.. Медовій,2 Лисянського району Черкаської області та присадибної земельної ділянки площею 0,40 га.

Він є єдиним спадкоємцем п'ятої черги за законом після смерті брата та фактично прийняв спадщини, оскільки проживав до смерті з ОСОБА_2 та здійснив його поховання за власний рахунок. Однак, оформити спадщину через нотаріальну контору немає можливості, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на житловий будинок.

Крім того, під час збору документів, які стосуються прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 він дізнався про те, що спадкодавець за життя не встиг переоформити спадкове майно, що залишилося після смерті їхнього дядька - ОСОБА_3, який помер 01.02.2006 року.

Зокрема після смерті ОСОБА_3 відкрилось спадкове майно, яке складається з земельної ділянки площею 4,23 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Смільчинецької сільської ради Лисянського району.

ОСОБА_2 фактично прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3, оскільки постійно проживав з ОСОБА_3, однак не оформив спадщину в установленому законом порядку.

Під час звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом йому було відмовлено, через відсутність правовстановлюючих документів на спадковий будинок та у зв'язку з втратою правовстановлюючого документу на земельну ділянку.

Крім того, нотаріус звернув його увагу на необхідність доведення між ним із спадкодавцем родинних відносин.

Зокрема родинні відносини між ним - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтверджується наступним.

Згідно його свідоцтва про народження серії V-УР №0962946 від 12.12.1963 р. у графі мати записано-Костенко ОСОБА_4. Дошлюбне прізвище матері-Щербина, яке було змінено на Костенко внаслідок укладання шлюбу.

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_5 № 1793978 у графі батько записано ОСОБА_6 Дмітрів, а у графі мати -ОСОБА_7 Радіонова.

Згідно свідоцтва про смерть серії І-СР №068540 від 29.08.2007 року посвідчено факт смерті ОСОБА_8.

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_2 серії VІІ-УК №0685971 у графі мати записано -ОСОБА_9 (Анна) ОСОБА_4. ОСОБА_10 було набуте внаслідок укладання шлюбу у 1966 році.

З врахуванням вищенаведеного він вимушений звернутись до суду та просить встановити, що він являється двоюрідним братом ОСОБА_2, який помер 07.05.2011 року та визнати за ним право власності на спадкове майно, що залишилось після смерті ОСОБА_2.

В судове засідання позивач не з'явився, в позовній заяві вказав, що просить справу розглянути без його участі, позовні вимоги підтримує повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, звернувся до суду з телефонограмою, в якій проти задоволення позову не заперечує та просить розглянути справу без його участі.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України , у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити з наступних підстав.

Так, у відповідності до вимог ст.ст. 12 , 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до вимог цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України , у судовому порядку можуть бути встановлені факти, що мають юридичне значення.

Факт, про встановлення якого просить позивач, має для нього юридичне значення, оскільки надає можливість належним чином оформити свої спадкові права.

Судом встановлено, що 07.05.2011 року в с.Смільчинці Лисянського району Черкаської області помер ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-СР №167299.

Той факт, що померлий ОСОБА_2 та позивач являються двоюрідними братами підтверджується наступними доказами.

Згідно свідоцтва про народження позивача серії V-УР №0962946 від 12.12.1963 р. у графі мати записано - ОСОБА_8. Дошлюбне прізвище матері-Щербина, яке було змінено на Костенко внаслідок укладання шлюбу, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії VІ-УР №506945 від 12.01.1963 року.

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_5 № 1793978 у графі батько записано ОСОБА_6 Дмітрів, а у графі мати -ОСОБА_7 Радіонова.

Згідно свідоцтва про смерть серії І-СР №068540 від 29.08.2007 року посвідчено факт смерті ОСОБА_8.

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_2 серії VІІ-УК №0685971 у графі мати записано -ОСОБА_9 (Анна) ОСОБА_4. ОСОБА_10 було набуте внаслідок укладання шлюбу у 1966 році, дошлюбне прізвище ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії VІІІ-УР №411604 від 19.11.1966 року.

Довідкою Смільчинецької сільської ради Лисянського району Черкаської області №194 від 04.04.2018 року підтверджується, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 є двоюрідний брат по лінії матері ОСОБА_2, який помер 07.05.2011 року.

Той факт, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 є двоюрідним братом по лінії матері ОСОБА_2 підтверджується і заявою свідка ОСОБА_11 від 02.08.2018 року посвідченої головою Смільчинецької сільської ради Лисянського району Черкаської області.

З огляду на вищевикладене необхідно встановити, що позивач являється двоюрідним братом ОСОБА_2, який помер 07.05.2011 року.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, яка складається з житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами в с.Смільчинці по вул.. Медовій,2 Лисянського району Черкаської області та присадибної земельної ділянки площею 0,40 га.

Позивач є єдиним спадкоємцем п'ятої черги за законом після смерті ОСОБА_2 та фактично прийняв спадщину, оскільки проживав з ним до смерті та здійснив його поховання за власний рахунок, що підтверджується довідкою Смільчинецької сільської ради №191 від 04.04.2018 року.

Крім того, під час збору документів, які стосуються прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 позивач дізнався про те, що спадкодавець за життя не встиг переоформити спадкове майно, що залишилося після смерті їхнього дядька - ОСОБА_3, який помер 01.02.2006 року.

Зокрема після смерті ОСОБА_3 відкрилось спадкове майно, яке складається з земельної ділянки площею 4,23 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Смільчинецької сільської ради Лисянського району.

ОСОБА_2 фактично прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3, оскільки постійно проживав з ОСОБА_3, що підтверджується довідкою Смільчинецької сільської ради №187 від 04.04.2018 року.

Крім того, відповідно до інформаційної довідки Лисянської державної контори №1421/01-16 від 07.08.2018 року інші спадкоємці після смерті ОСОБА_3 відсутні.

Таким чином, ОСОБА_2 фактично прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3, однак не оформив її в установленому законом порядку.

При зверненні до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини у видачі свідоцтва про право на спадщину позивачу було відмовлено, через відсутність правовстановлюючих документів на житловий будинок та земельну ділянку, що підтверджується довідкою Смільчинецької сільської ради Лисянського району №190 від 04.04.2018 року та оголошенням в громадсько-політичній газеті Понад Тікичем №12 від 24.03.2018 року. Тому позивач вимушений звернутись до суду та просить визнати за ним право власності на спадкове майно, що залишилось після смерті ОСОБА_2.

Крім того, відповідно до інформаційної довідки Лисянської державної контори №1422/01-16 від 07.08.2018 року інші спадкоємці після смерті ОСОБА_2, який помер 07.05.2011 року відсутні.

Згідно зі с. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання права власності на майно, у разі коли це право оспорюється або не визнається, а також у разі втрати документів на право власності на майно.

Згідно ст.1268 ЦК України, не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.3 ст.1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно зі ст. 1276 ЦК України, якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов'язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

Враховуючи, що на момент відкриття спадщини спадкодавцю ОСОБА_2 належало право власності на земельну ділянку після смерті його дядька ОСОБА_3, тому суд дійшов висновку, що за позивачем, як спадкоємцем п'ятої черги за законом, необхідно визнати право власності на вищевказану земельну ділянку , що залишилась після смерті ОСОБА_3, який помер 01.02.2006 року.

Враховуючи, що позивач фактично прийняв спадщину, відповідачем позов визнаний, необхідно визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, що залишилось після смерті ОСОБА_2, який помер 07.05.2011 року та спадкове майно яке залишилось після смерті ОСОБА_3, який помер 01.02.2006 року.

Керуючись ст.ст 392, 1262, 1268, 1270, 1274, 1276, 1296 ЦК України, ст.ст. 4,10,12,13,206,247,263-265,268,293,354 ЦПК України , суд-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя провул.Кримського,1 м.Звенигородка Черкаської області, реєстраційний номер облікової картки платників податків: НОМЕР_1) до Смільчинецької сільської ради Лисянського району Черкаської області (місце заходження с.Смільчинці Лисянського району Черкаської області, код: 34116696) про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно - задоволити.

Встановити, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 є двоюрідним братом ОСОБА_2, який помер 07.05.2011 року.

Визнати за ОСОБА_1право власності на житловий будинок з надвірними спорудами та будівлями в с.Смільчинці по вул..Медовій,2 Лисянського району Черкаської області, який належав ОСОБА_2, який помер 07.05.2011 року.

Визнати за ОСОБА_1право користування присадибною земельною ділянкою площею 0,40 га в с.Смільчинці по вул..Медовій,2 Лисянського району Черкаської області, яка перебувала у користуванні ОСОБА_2, який помер 07.05.2011 року.

Визнати за ОСОБА_1право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,23 га, розташовану на території Смільчинецької сільської ради Лисянського району Черкаської області, згідно державного акту серії ЧР №002303 виданого 05.03.2003 року на ім'я ОСОБА_3, який помер 01.02.2006 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Черкаської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуюча -