Ухвала

від 03.09.2018 по справі 761/21278/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2018 року

м. Київ

справа №761/21278/17

провадження № 22-ц/796/5406/2018

Апеляційний суд міста Києва у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - суддіЛапчевської О.Ф., суддів Музичко С.Г., Кулікової С.В. розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу директора Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Софійський ОСОБА_4 на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 05 січня 2018 року

у справі за позовом ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Софійський про захист прав споживачів, визнання договору недійсним та повернення сплачених коштів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з вимогами про визнання недійсним договору про надання комплексу лікувально-фізкультурних послуг № 3502 від 28.10.2016 р., укладеного між позивачем та відповідачем та стягнення грошових коштів у сумі 25 170 грн. за вказаним договором. /а.с. 5/

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 05 січня 2018 року позов задоволено. Визнано недійсним договір про надання комплексу лікувально-фізкультурних послуг № 3502 від 28.10.2016 р., укладений між ОСОБА_5 та ТОВ Компанія Софійський , стягнуто з ТОВ Компанія Софійський на користь ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 25 170 грн, та на користь держави судовий збір у розмірі 640 грн./а.с. 29-31/

Не погоджуючись з вказаним рішенням, директор ТОВ Компанія Софійський ОСОБА_4 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просила рішення суду скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити.

На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилалася на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції не повно з'ясовані обставини справи, зокрема те, що в умовах договору №3502 від 28.10.2016 p, укладеного між позивачем і ТОВ Компанія Софійський , відсутній пункт щодо права продавця не повертати кошти на оплату ненаданої продукції у разі розірвання договору з ініціативи продавця. Судом першої інстанції не вказано який саме пункт договору не відповідає вимогам ЗУ Про захист прав споживачів , а для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності, по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві. Застосовуючи цю норму, суд першої інстанції зазначених положень не врахував та не вказав, на підставі яких ознак, зазначених у ч. 3 п. 7, п. 11 ст. 18 ЗУ Про захист прав споживачів , суд визнав умови договору несправедливими, і чи тягне несправедливість цих умов недійсність договору в цілому. Також зазначає про те, що висновок суду першої інстанції про те, що фітнес клуб є зачиненим і не працює, не підтверджений жодними доказами.

Позивач правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Сторони на розгляд справи не викликались, справа розглядається судом апеляційної інстанції у зв'язку з малозначністю спору у порядку письмового провадження.

Відповідно до п. 8 ч. 1 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України, ч. 6 ст. 147 ЗУ &qu ч;Про судоустрій і статус суддів&q? і;, п. 3 Розділу XII Перехідних положень ЗУ &q?дн;Про судоустрій і статус суддів&q?й ; до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а судове рішення залишенню без змін на підставі наступного.

Судом встановлено, що 28.10.2016 р. між ОСОБА_5 та ТОВ Компанія Софійський було укладено договір про надання комплексу лікувально-фізкультурних послуг № 3502. /а.с. 6/

Відповідно до п. 1.1, 1.6 зазначеного Договору член фітнес-центру придбаває комплекс лікувально-фізкультурних послуг, а виконавець надає ці послуги за адресою за адресою: АДРЕСА_1.

За п.п. 1.2.,1.3. Договору, члену клуба видається клубна картка, яка є перепусткою на територію фітнес-клубу і активується протягом 30 календарних днів з дня оплати послуг.

З матеріалів справи також вбачається, що позивачем 28.10.2016 р. здійснено оплату послуг за вказаним Договором в розмірі 25 170 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вірно керувався вимогами ст. 526 ЦК України про те, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; ст. 629 ЦК України про те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами; ст. 18 ЗУ Про захист прав споживачів продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими, умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача; п. 7, 11 ч. 3 ст. 18 ЗУ Про захист прав споживачів якими встановлено, що несправедливими є, зокрема, умови надання продавцю (виконавцю, виробнику) права не повертати кошти на оплату ненаданої продукції у разі розірвання договору з ініціативи продавця (виконавця, виробника), надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі

Встановивши, що позивач не отримує послуги, передбачені договором, фітнес-клуб є зачиненим і не працює, відповідач не повідомив клієнта про неможливість надання послуг, у приміщенні вказаному в договорі у зв'язку із відсутністю правових підстав для використання приміщення та не передбачив відповідальність за порушення умов договору щодо надання послуг, тобто, умови укладеного договору не передбачаюсь будь - яку відповідальність виконавця послуг за порушення умов договору, в той час як встановлено обмеження прав споживача щодо права розірвання угоди, або обмеження права клієнта, не надаючи таку можливість споживачу послуг (п. 2.1.1., 2.1.2. договору), також умовами договору не надано право споживачу отримати свої кошти, сплачені за договором в разі його розірвання відповідачем за умови не надання належних послуг, суд першої інстанції надійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для визнання договору недійсним та повернення коштів.

Доводи апеляційної скарги, щодо відсутності у договорі несправедливих умов, досліджені судом першої інстанції та спростовуються самим договором, відсутністю будь-яких зобов'язань зі сторони ТОВ Компанія Софійський , порядком розірвання договору.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом України 16.12.2015 року у справі № 6-2766цс15 про те, що для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві. Несправедливими є, зокрема, умови договору про: виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов'язань, включаючи умови про взаємозалік, зобов'язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника); встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; (пункти 2,3 частини третьої статті 18 Закону Про захист прав споживачів); надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв'язку з розірванням або невиконанням ним договору (пункт 4 частини третьої статті 18 ЗУ Про захист прав споживачів ).

Встановивши, що умови договору є несправедливими, суд першої інстанції зробив правильний висновок про задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності доказів ненадання послуг, передбачених договором, колегією суддів також не приймаються до уваги, як такі, що недоведені належним чином, крім того, не мають значення для визначення умов договору несправедливими.

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та містяться на формальних міркуваннях.

Відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України апеляційний суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 375, 381, 382 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу директора Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Софійський ОСОБА_4 на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 05 січня 2018 року - залишити без задоволення.

Заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 05 січня 2018 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції касаційному оскарженню не підлягає.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий: Судді: