Рішення

від 03.09.2018 по справі 922/1917/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" вересня 2018 р.м. ХарківСправа № 922/1917/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" (61004, м. Харків, вул. Москалівська, 57/59) до Комунального підприємства охорони здоров'я "Центральна районна аптека № 63" (63701, Харківська обл., м. Куп'янськ, вул. Леніна, буд. 19) про стягнення 21.780,42 грн. без повідомлення (виклику) учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" (позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Комунального підприємства охорони здоров'я "Центральна районна аптека № 63" (відповідача), згідно вимог якої, позивачем заявлено до стягнення з відповідача суму основного боргу у розмірі 19.477,00 грн., пеню у розмірі 1.883,34 грн., 3 % річних у розмірі 166,17 грн. та інфляційні втрати у розмірі 253,91 грн. В обґрунтування позову вказує на неналежне виконання Комунальним підприємством охорони здоров'я "Центральна районна аптека № 63" своїх зобов'язань за договором на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (промислові споживачі та інші суб'єкти господарювання) № 114101R2EGDP016 від 01.01.2016, зокрема п. 4.2 вказаного договору. В якості правових підстав позову посилається, зокрема, на положення статті 193 ГК України, ст. ст. 625, 526, 256, 257, 527, 611, 258 ЦК України. ТОВ "Харківгаз Збут" також зазначає, що за попереднім (орієнтовним) розрахунком суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку з розглядом даної справи складається із витрат по сплаті судового збору в розмірі 1762,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.07.2018 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини п'ятої статті 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

13.08.2018 через загальний відділ діловодства Господарського суду Харківської області від представника ТОВ "Харківгаз Збут" надійшов супровідний лист (вх. №233443) з оригіналами документів копії яких було подано позивачем разом з позовною заявою для огляду. Надані документи досліджено, приєднано до матеріалів справи та будуть повернути позивачу після розгляду даної справи по суті.

Сторони у справі були належним чином повідомлені про розгляд даної справи судом. Позивачем 20.07.2018 р. отримано копію ухвали господарського суду Харківської області від 16.07.2018, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення. Однак копія ухвали господарського суду Харківської області від 16.07.2018, яка була надіслана на адресу відповідача, що вказана у позовній заяві та яка підтверджена Інформацією з ЄДРПОУ стосовно Комунального підприємства охорони здоров'я "Центральна районна аптека № 63" код ЄДРПОУ: 01974520 (63701, Харківська обл., м. Куп'янськ, вул. Леніна, буд. 19) 21.08.2018 повернулась на адресу суду з довідкою поштового відділення: "причина повернення: за закінченням терміну зберігання".

Сторони правом для подання до суду заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та для подання клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, у встановлений судом строк, не скористались. Відповідач своїм правом на надання відзиву не скористався, відзив на позов не надано.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною четвертою статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

01 січня 2016 р. між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" (постачальник) та відповідачем - Комунальним підприємством охорони здоров'я "Центральна районна аптека № 63" (споживач) було укладено Договір на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (промислові споживачі та інші суб'єкти господарювання) № 114101R2EGDP016 (далі - Договір) (т.с. І а.с. 14-17), відповідно до умов п. 1.1. якого позивач (постачальник) зобов'язався передати у власність відповідачу (споживачу) природний газ, а Споживач зобов'язався прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором (зі змінами внесеними Додатковою угодою № 12 від 01.01.2018 р. до Договору).

Плановий обсяг постачання газу згідно з п. 1.3. Договору у лютому 2018 р. становить 2,0 тис.куб.м., у березні 2018 р. становить 2,0 тис.куб.м, (зі змінами внесеними Додатковою угодою № 12 від 01.01.2018 р. до Договору).

Відповідно до п. 11.1. Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками Сторін і діє до 31 грудня 2018 р., а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Згідно з умовами п. 4.2. Договору оплата газу здійснюється Споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника в наступному порядку:

- 100% місячної вартості запланованого обсягу газу сплачується до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступних розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати Споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці;

- остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу (п. 3.6. Договору) здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу.

Розділом II Договору передбачений алгоритм визначення обсягів спожитого природного газу до договору.

Так, у відповідності до умов до п. 2.3 Договору визначено, що обсяг переданого (спожитого) газу за розрахунковий період, що підлягає оплаті Споживачем, визначається на межі балансової належності між Оператором ГРМ та Споживачем на підставі даних комерційних вузлів обліку (лічильників газу), визначених в заяві - приєднанні до договору розподілу природного газу, укладеного між Оператором ГРМ та Споживачем.

Згідно з умовами п.п. 2.9.1. - 2.9.4. Договору за підсумками розрахункового періоду Споживач до 5 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов'язаний надати Постачальнику копію відповідного акта про фактичний обсяг розподіленого (протранспортованого) природного газу Споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ та Споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГРМ.

На підставі отриманих від Споживача даних та/ або Оператора ГРМ Постачальник протягом трьох робочих днів готує два примірники акта приймання - передачі природного газу за розрахунковий період, підписаних уповноваженим представником Постачальника у письмовій формі або з використанням електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис" та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", (зі змінами знесеними Додатковою угодою № 6 від 01.03.2017 р. до Договору).

У випадку відмови від підписання акта приймання - передачі газу Споживачем, обсяг достачання (споживання) природного газу встановлюється Постачальником в односторонньому порядку, на підставі даних Оператора ГРМ.

Таким чином, умовами вищевказаного Договору сторонами передбачений порядок згідно якого повноваження по обліку спожитого природного газу здійснюються Оператором ГРМ (ПАТ Харківгаз ) та безпосередньо Споживачем, а Постачальник при визначені обсягів поставленого/реалізованого природного газу вже використовує дані, які оформлені між ними.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вимог п. 2.9.1. Договору між Оператором ГРМ (ПАТ "Харківгаз") та відповідачем було оформлено Акти про фактичний обсяг розподіленого природного газу у лютому 2018 року (1,039 тис.куб.м.) та березні 2018 р. (0,993 тис.куб.м.), про що свідчать наявні в матеріалах справи акт приймання-передачі природного газу № ХА00029764 від 28.02.2018 р. та акт приймання-передачі природного газу № ХА00031138 від 27.03.2018 р. (т.с. І а.с. 36-37).

Також, з матеріалів справи вбачається, що за підсумками надання послуг з газопостачання у період: лютий - березень 2018 року Постачальником було оформлено та надано Споживачу акти приймання-передачі, а саме:

- Акт приймання-передачі природного газу № Х0300004881 від 28.02.2018 р. до відповідно до якого позивачем у лютому 2018 р. були передані відповідачу 1,039 тис.куб.м, природного газу вартістю 11132,18 грн. (т.с. І а.с. 32);

- Акт приймання-передачі природного газу № Х0300007748 від 31.03.2018 р. до відповідно до якого позивачем у березні 2018 р. були передані відповідачу 0,993 тис.куб.м, природного газу вартістю 10639,32 грн. (т.с. І а.с. 33);

При цьому, позивачем у позовній заяві наголошено про те, що підписаний Сторонами акт приймання - передачі № Х0300004881 від 28.02.2018 р. за лютий 2018 р. свідчить про факт отримання відповідачем послуг з постачання природного газу в обсязі 1,039 тис.куб.м. природного газу вартістю 11132,18 грн. (т.с. І а.с. 32).

Позивач звернувся з даним позовом до господарського суду, в якому наголошує про те, що у порушення вимог п.п. 2.9.2., 2.9.3. Договору акт приймання - передачі природного газу №Х0300007748 від 31.03.2018 р., який оформлено позивачем та направлено відповідачу не було ним підписано, мотивованої та обґрунтованої відмови від його підписання Споживач Постачальнику також позивачу не надав.

Крім того, позивачем наголошено про те, що згідно п. 2.9.2. Договору 17.04.2018 р. направлено акт приймання-передачі природного газу № Х0300007748 від 31.03.2018 р., який підписано уповноваженим представником Позивача з використанням електронного цифрового підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис" та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", при цьому, в матеріалах справи наявне повідомлення про доставку документу адресату, яке отримано позивачем в електронному вигляді у текстовому форматі - т.с. І а.с. 35), який також відповідачем не підписано.

Окремо позивачем зауважено про те, що станом на 01.02.2018 в обліку позивача існувала передоплата за послуги з газопостачання за попередній період у розмірі 94,50 грн. Крім того, відповідачем 20.03.2018 перераховано в оплату 2200,00 грн., про що свідчить наявні в матеріалах справи: витяг з виписки по особовому рахунку № 26008010058 за період з 01.02.2018 р. по 28.02.2018 р. від 06.03.2018 р., витяг з виписки за період з 01.03.2018 р. по 3 1.03.2018 р. від 03.04.2018 р. (т.с. І а.с. 26-31). Враховуючи зазначені оплати загальна сума оплат за послуги з газопостачання за період лютий - березень 2018 р. становить 2294,50 грн.

З огляду на вищенаведене, сума основного боргу за отриманий відповідачем природний газ у лютому та березні 2018 р. за вказаним вище Договором склала 19477,00 грн.

Таким чином, за неналежне виконання відповідачем (споживачем) своїх зобов'язань за договором на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (промислові споживачі та інші суб'єкти господарювання) № 114101R2EGDP016 від 01.01.2016, зокрема п. 4.2 вказаного договору, а саме, порушення споживачем строків оплати, позивачем заявлено до стягнення основну заборгованість за отриманий відповідачем природний газ у лютому та березні 2018 р. у 19477,00 грн., пеню у розмірі 1.883,34 грн., 3 % річних у розмірі 166,17 грн. та інфляційні втрати у розмірі 253,91 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Укладений між сторонами Договір на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (промислові споживачі та інші суб'єкти господарювання) № 114101R2EGDP016 від 01.01.2016 за своєю правовою природою є договором поставки та до якого застосовуються положення Цивільного кодексу України, що регулюють загальні умови виконання зобов'язання, а також положення параграфу 1, 3 глави 54 ЦК України.

У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини першої статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що відповідачем своєчасно та у повному обсязі не було сплачено вартість поставленого у лютому та березні 2018 року природного газу за договором на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (промислові споживачі та інші суб'єкти господарювання) № 114101R2EGDP016 від 01.01.2016, у зв'язку з чим, у відповідача за вказаний період була наявна заборгованість у розмірі 19477,00 грн.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належних та допустимих доказів сплати наявної заборгованості станом на момент вирішення спору відповідачем до суду не надано. Наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідачем не спростований.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення 19477,00 грн. основного боргу за спожитий природний газ у лютому та березні 2018 р. за Договором на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (промислові споживачі та інші суб'єкти господарювання) № 114101R2EGDP016 від 01.01.2016 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В силу частини другої статті 20 ГК України захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Згідно приписів статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до пункту 6.2.1. Договору у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом IV Договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

На підставі вказаного пункту Договору позивачем нараховано відповідачу пеню в розмірі 1883,34 грн.

Суд перевіривши розрахунок пені, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого мало місце невиконання такого зобов'язання, вважає, що позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 1883,34 грн. підлягають задоволенню повністю.

За приписами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначених положень позивачем за час прострочення виконання грошового зобов'язання нараховано відповідачу 3% річних у сумі 166,17грн. та інфляційні втрати в розмірі 253,91 грн.

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних страт, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого мало місце невиконання такого зобов'язання, вважає, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у сумі 166,17 грн. та інфляційні втрати в розмірі 253,91 грн. підлягають задоволенню повністю.

Пунктами 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для Суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, Суд керується статтею 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. У зв'язку з чим, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в розмірі 1762,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства охорони здоров'я "Центральна районна аптека № 63" (63701, Харківська обл., м. Куп'янськ, вул. Леніна, буд. 19, код ЭДРПОУ 01974520) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" (61004, м. Харків, вул. Москалівська, 57/59, п/р 26008010058 в АБ "Кліринговий дім" м. Київ, МФО 300647, код ЄДРПОУ 39590621) - 19477,00 грн. основного боргу за спожитий природний газ у лютому та березні 2018 р. за Договором на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (промислові споживачі та інші суб'єкти господарювання) № 114101R2EGDP016 від 01.01.2016; 1883,34 грн. пені, 166,17 грн. 3 % річних; 253,91 грн. інфляційних втрат; 1762,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 03.09.2018 р.

Суддя ОСОБА_1