Рішення

від 30.08.2018 по справі 906/595/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" серпня 2018 р. м. Житомир Справа № 906/595/18

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Лозинської І.В.

за участі секретаря судового засідання: Шевчук - Сингаївської І.Г.

за участю представників сторін:

- від позивача: Ціка В.Г. - представник за дов. від 25.07.2018

- від відповідача: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю" Техно Буд" (м. Житомир)

до Фізичної особи - підприємця Сінькевич Галини Григорівни (с. Стовпів, Чуднівський район, Житомирська область)

про стягнення 11000,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Техно-Буд" звернулось до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця Сінькевич Г.Г. 11000,00 грн. заборгованості за не поставлений товар.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №1 купівлі-продажу товару від 07.12.2017.

Ухвалою господарського суду від 16.07.2018 відкрито провадження у даній справі; постановлено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; призначено засідання суду для розгляду справи по суті призначено на 14.08.2018 0 12:00; витребувно від сторін необхідні документи.

14.08.2018 до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, з метою мирного врегулювання спору між сторонами (а. с. 27), яке задоволено господарським судом відповідно до ухвали від 14.08.2018, якою розгляд справи по суті відкладено, призначено наступне засідання суду на 30.08.2018, зазначено сторонам до дати судового засідання подати до суду (за наявності) докази врегулювання спору.

В засіданні суду представник позивача повідомив про відсутність доказів про намір відповідача щодо врегулювання спору; позовні вимоги підтримав у повному об'ємі.

Відповідач своїм правом на надання відзиву на позов не скористався, свого представника в судове засідання не направив; про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

За ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 4 ст. 161 ГПК України подання заяв по суті справи є правом учасників процесу.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ратифікованої Законом від 17.07.1997 гарантує кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, в якій вона є стороною.

Враховуючи, що відповідач була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового розгляду, проте не скористалась правами, передбаченими ст. 165 ГПК України та виходячи з того, що участь в судовому засіданні є правом, а не обов'язком сторони, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

07.12.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Техно-Буд" (позивач, покупець) та Фізичною особою - підприємцем Сінькевич Г.Г. (відповідач, продавець) укладено договір купівлі - продажу товарів № 1 (далі - договір) (а.с.16-17), відповідно до п. 1 якого продавець, в разі наявності необхідної кількості товару, зобов'язується за заявками покупця поставити та передати цей товар, а покупець зобов'язується прийняти та здійснити оплату такого товару на умовах визначених у цьому договорі.

Згідно з п. 1.2 договору найменування товару: пиломатеріал хвойних порід (сосна сухостій) в кількості та асортименті відповідно до Протоколу погодження ціни, який є невід'ємною частиною цього договору.

Датою отримання товару покупцем вважається дата, вказана у видаткових накладних на товар, що відпускається (п. 1.3 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору сторонами передбачено, що продавець зобов'язаний провести оплату на розрахунковий рахунок продавця за товар, що постачається, на підставі рахунку - фактури, а продавець зобов'язується поставити такий товар у кількості та асортименті, згідно заявок покупця, надісланих продавцю у будь - якій формі.

Пунктом 4.1 договору сторонами погоджено, що покупець здійснює 100% оплату усієї вартості замовленого товару на підставі отриманого від продавця рахунку протягом п'яти днів на розрахунковий рахунок або в касу продавця. Продавець надає рахунок протягом п'яти банківських днів після отримання заявки на товар від покупця.

Договір набирає чинності з дня його підпису і до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором (п. 6.1 договору).

До вказаного договору додано додатки № 1 від 07.12.2017 та № 2 від 07.12.2017 - "Протоколи погодження вільної оптової ціни на поставку пиломатеріалів хвойних порід (сухостій) між ФОП Сінькевич Г.Г. та ТОВ "Техно Буд"" (а.с.18,19).

В матеріалах справи є рахунки - фактури № 1 від 11.12.2017 та № 2 від 28.12.2017 (а. с. 10-11), виписані відповідачем на загальну суму 80000,00 грн.

Як вбачається з платіжних доручень: № 29 від 11.12.2017 на суму 36000,00 грн. та № 63 від 28.12.2017 на суму 40000,00 грн., позивачем сплачено відповідачу 76000,00грн. Відповідно до призначення платежу вказано: "проплата за матеріали згідно договору № 1 від 7 грудня 2017 року" (а.с.12,13).

Відповідно до банківської виписки станом на 23.03.2018 (а.с.20) відповідачем повернуто позивачу 65000,00 грн.

Позивач направив відповідачу вимогу вих. № 3 від 30.05.2018 (а. с.14), відповідно до якої зазначено, що станом на 30.05.2018 умови договору відповідачем не виконано, товар не поставлено; борг за непоставлений товар складає у сумі 11000,00 грн. (76000,00 грн. - 65000,00 грн.); відповіді на яку не отримав.

Наведені обставини вказують на те, що відповідач ухиляється від виконання взятих на себе зобов'язань, а також повернення позивачу сплаченої суми коштів, що призвело до звернення позивача до суду з метою захисту прав та порушених інтересів.

2. Норми права (нормативно - правові акти), які застосував господарський суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1,2 ст. 193 ГК України).

Згідно з ч.1 ст.175 ГК України майново - господарськими визнаються цивільно -правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Беручи до уваги зміст правовідносин, які склалися між сторонами, та характер взятих ними зобов'язань, суд дійшов висновку про те, що між позивачем та відповідачем виникли правовідносини з договору купівлі - продажу.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Нормами ч. 1 ст. 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно з ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно з нормами ч. 1 та ч. 2 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.

Відповідно до ч. 1 ст. 665 ЦК України у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

За ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно з ч. 2 ст. 570 ЦК України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Водночас, згідно з положеннями чинного в Україні законодавства, авансом є грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані).

Тобто, у разі невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила.

У відповідності із ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

За ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

3. Висновок господарського суду за результатами розгляду позовної заяви.

Позивачем доведено суду обґрунтованість заявлених позовних вимог належними та допустимими доказами у справі.

Відповідач не скористалась своїм правом на участь у судовому розгляді справи, доказів сплати заборгованості та мирного врегулювання спору суду не надала.

Враховуючи факт не виконання відповідачем своїх зобов'язань з поставки товару позивачу, відповідач зобов'язана повернути позивачу отриманий від нього авансовий платіж у розмірі 11000,00 грн.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю на суму 11000,00 грн.

4. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Приписами ч. 2 ст.123 ГПК України унормовано, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Розподіл судових витрат врегульовано ст. 129 ГПК України, згідно із п. 2 ч. 1 якої судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У відповідності до положень ч.1 ст.130 ГПК України, яка кореспондуються з ч.4 ст.7 Закону України "Про судовий збір", у разі, зокрема, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

У матеріалах справи є платіжне доручення №536 від 04.07..2018 про сплату позивачем судового збору на загальну суму 1762,00 грн. (а. с. 6).

Враховуючи, що суд розцінив клопотання відповідача від 14.08.2018 про відкладення розгляду справи з метою мирного врегулювання спору між сторонами (а. с. 27), як визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого згідно з платіжним дорученням №994 від 15.05.2018 за заявою позивача, про що буде постановлено відповідну ухвалу господарського суду.

Отже з відповідача слід стягнути на користь позивача 881,00 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 130, 233, 236 - 238, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Сінькевич Галини Григорівни (13214, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно Буд" (10001, м. Житомир, вул. І. Сльоти, 49, код ЄДРПОУ 41266538):

- 11000,00 грн. боргу;

- 881,00 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 04.09.18

Суддя Лозинська І.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2, 3 - сторонам (реком. з повідомл.)