Рішення

від 30.08.2018 по справі 906/581/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" серпня 2018 р. м. Житомир Справа № 906/581/18

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Терлецької-Байдюк Н.Я.

секретар судового засідання: Стретович Н.К.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність від 02.08.2018

від відповідача: не прибув;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Акціонерного товариства" ОТП Банк" (м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю" Корсар-2015" (м. Житомир)

про стягнення 132 370,10 грн.

Акціонерне товариство "ОТП "Банк" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корсар-2015" про стягнення 132 370,10грн., з яких: 110830,60грн. - загальна сума боргу за овердрафтом, 2644,96грн. - загальна сума простроченої заборгованості по процентам за користування овердрафтом, 18894,54грн. - загальна сума заборгованості по пені.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив умови Кредитного договору та не сплатив належні до оплати суми тіла кредиту та відсотків.

Розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження з викликом представників сторін.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач не скористався своїм правом надання письмового відзиву на позовну заяву та правом на участь в судовому засіданні, повноважного представника в судові засідання не направляв. Ухвали господарського суду від 05.07.2018 та 23.07.2018 , які направлялись на юридичну адресу відповідача, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 10020, м.Житомир, майдан Визволення, 8, кв.1, повернулися до суду в відмітками поштового відділення "за не запитом" (а. с. 95-100).

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Разом з тим, судом взято до уваги, що явка представника відповідача в судове засідання не визнана обов'язковою, а надання письмового відзиву є правом відповідача, а не його обов'язком, суд вважає, що неявка представника відповідача та неподання відзиву не перешкоджатиме розгляду справи за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.02.2017 між Публічним акціонерним товариством "ОТП Банк", правонаступником якого є Акціонерне товариство "ОТП Банк", (надалі - банк, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Корсар-2015" (надалі - клієнт, позичальник, відповідач) укладено договір про відкриття рахунку, здійснення розрахунково-касового обслуговування та надання інших банківських послуг № 010/000069/17 (надалі - договір РКО) (а.с.13-16).

02.02.2017 між клієнтом і банком укладено додатковий договір про надання банківської послуги овердрафт "Гостинний" до договору РКО (надалі - кредитний договір), відповідно до умов якого банк надає клієнту банківський кредит Овердрафт у валюті UAH, що є банківською послугою, а Клієнт отримує його та зобов'язується повертати використану суму Овердрафту, сплачувати проценти, комісії та інші платежі за наданим Овердрафтом в порядку, розмірі та строки, визначеними договором та Правилами надання та користування банківською послугою "Гостинний". Банківська послуга надається у розмірі ліміту банківської послуги, та яка визначена у правилах. На момент укладення договору доступний ліміт банківської послуги становить 50000,00грн. (п.1.1 кредитного договору).

Відповідно п.1.2 Договору за користування банківською послугою банк нараховує проценти, які розраховуються банком на підставі стандартного розміру процентної ставки, розмір та порядок оплати якої визначаються Правилами. На дату укладення цього договору стандартний розмір процентної ставки становить 25 % річних. Клієнт також сплачує банку комісійну винагороду, порядок нарахування та строк оплати якої визначається тарифами банку. Банківський рахунок, що використовується для надання банківської послуги: № 26004455034845.

Згідно п.1.3 договору підписанням цього договору клієнт підтверджує, що ознайомлений з Правилами, що розміщені на Інтернет сайті банку (www.otpbank.com.ua), погоджується з ними та зобов'язується належно та неухильно виконувати свої обов'язки, визначені ними. Правила є невід'ємною частиною договору та не підлягають додатковому підписанню сторонами.

Договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і діє протягом строку дії ліміту банківської послуги, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором (п.2.1 Договору).

Відповідно до п.1 Правил надання та користування банківською послугою овердрафт "Гостинний" (в редакції від 20.07.2016) встановлено, що Овердрафт - це кредитна лінія, що надається шляхом здійснення Банком оплати платіжних документів/доручень клієнта з банківського рахунку, понад наявний у такому рахунку Клієнта залишок грошових коштів (а.с.73-79).

Згідно п.7 Правил банк здійснює надання банківської послуги клієнту відповідно до заяви про надання банківської послуги.

Відповідно до умов додаткового договору та Правил позивач надав відповідачу банківський кредит овердрафт у валюті UAH з лімітом даної банківської послуги у розмірі 180000,00грн., що підтверджується випискою по рахунку відповідача №26004455034845 (а.с.19-42).

Ліміт банківської послуги згідно пункту 1 Правил - це максимально дозволена (ий) сума (розмір) заборгованості Клієнта відносно банківської послуги, яка (ий) не включає плату Банку за надання банківської послуги.

Відповідно до п.1 Правил сума кожного траншу підлягає поверненню Клієнтом протягом 30 календарних днів з дати надання такого траншу за обставини, що на момент такого траншу не існувало заборгованості Клієнта перед Банком за такою банківською послугою як овердрафт, а за обставини, що на момент надання такого траншу існувала заборгованості Клієнта перед Банком за такою банківською послугою як овердрафт (надалі - "існуюча заборгованість"), то такий транш підлягає поверненню протягом 30 календарних днів з дня виникнення такої існуючої заборгованості.

Пунктом 6 Правил встановлено, що банк здійснює надання банківських послуг за плату, що має сплачуватися клієнтом банку в порядку та на умовах договору виключно в безготівковій формі. В залежності від виду банківської послуги видами плат можуть бути проценти та/або комісійна винагорода; база нарахування становить 365 днів.

Розрахунок та нарахування процентів здійснюється на щоденній основі. Проценти розраховуються протягом строку, що обчислюється днями та дорівнює кількості днів від дати надання банком банківської послуги, включаючи день надання, до дати виконання клієнтом всіх зобов'язань щодо такої банківської послуги (день припинення/закінчення строку дії банківської послуги/, інше), не включаючи останній день такого виконання (день припинення/закінчення строку дії банківської послуги/, інше).

Проценти щодо такої банківської послуги, виконання зобов'язань відносно якої здійснюється Клієнтом вчасно, без будь-яких порушень, мають сплачуватися клієнтом банку щомісячно протягом останнього банківського дня поточного місяця, в якому клієнт користувався такою банківською послугою, з урахуванням процентів, нарахованих станом на останній календарний день поточного місяця.

За обставини, що протягом місяця, на який припадає останній день строку дії ліміту банківської послуги, відбувалося використання клієнтом овердрафту, то проценти підлягають нарахуванню та сплаті клієнтом банку в останній день строку дії ліміту банківської послуги;

Проценти щодо банківської послуги, виконання зобов'язань відносно якої здійснюється клієнтом з порушеннями (невчасно та/або неналежним чином), розраховуються та нараховуються кожного дня протягом строку дії такого порушення та повинні сплачуватися Клієнтом негайно (за першої нагоди) в повному обсязі таких нарахованих процентів.

На виконання зобов'язань за договором позивач надав відповідачу кредитні кошти шляхом встановлення кредитного ліміту в розмірі 180000,00грн. В порушення договірних зобов'язань, станом на 24.04.2018 за відповідачем виникла заборгованість за Овердрафтом у сумі 110830,60грн., що підтверджується випискою банку по рахунку обліку кредиту (а.с.44).

Також, за період з 12.10.2017 по 23.04.2018 відповідач має заборгованість за процентами на суму 2644,96грн за користування кредитом. Зазначене підтверджується виписками банку по рахунку обліку процентів (а.с.45-67).

Відповідно до пункту 9 Правил "Виконання боргових зобов'язань за ініціативою Банку", незалежно від інших положень договору, банк вправі вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому, або у визначеній банком частині за умови певних обставин, передбачених договором та Правилами, в т.ч. наявності /настання випадку невиконання умов будь-якого договору, укладеного з банком. Таке виконання боргових зобов'язань повинно бути здійснено клієнтом протягом 7 (семи) банківських днів з дня пред'явлення банком клієнту відповідної письмової вимоги про це.

10.05.2018 позивач на адресу відповідача направив досудову вимогу №В00-12-4-10/118 від 10.05.2018, в якій просив погасити вказану заборгованість, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 10.05.2018 (а.с.81-81).

Однак відповідач відповідних оплат не здійснив.

За вказаних обставин, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення заборгованості, яка виникла на підставі договору №010/000069/17 про відкриття рахунку від 01.02.2017 та додаткового договору про надання банківської послуги овердрафт "Гостинний" від 02.02.2017.

Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на таке.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У відповідності до ст. 345 Господарського кодексу України кредитні операції полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян. Кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі законом про банки і банківську діяльність. Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 ст.1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам (ч.1 та 2 ст.1067 Цивільного кодексу України).

За загальним правилом, передбаченим ч.1 ст.1072 Цивільного кодексу України та частиною 22.9. ст.22 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" банк повинен виконати розпорядження клієнта виключно в межах залишку грошей на рахунку платника.

Разом з цим, у відповідності до ч.1 та 2 ст.1069 Цивільного кодексу України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, норми чинного законодавства надають сторонам договору банківського рахунку можливість передбачити в ньому положення про надання банком клієнту овердрафту - короткострокового кредиту, який надається понад залишок грошових коштів на поточному рахунку клієнта в цьому банку в межах заздалегідь обумовленої суми шляхом дебетування його рахунка, що має місце у спірних правовідносинах, які склались між сторонами у справі з приводу виконання укладеного між ними договору.

Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (Кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (Кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів (ч. 2 ст.1056-1 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч.3 ст.1049 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

З урахуванням встановлених обставин суд приходить до висновку про наявність факту порушення відповідачем прав позивача, за захистом яких останній звернувся, оскільки матеріалами справи підтверджено факт надання Банком кредиту відповідачу та відсутність повного та своєчасного повернення кредитних коштів та сплати процентів зі сторони останнього у відповідності до умов Договору та заявленої вимоги про повернення кредиту.

Доказів в спростування вищевикладеного чи інших заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача 110830,60грн. - основного боргу та 2644,96грн. - заборгованості за процентами за користування Овердрафтом правомірними та обґрунтованими, з огляду на що задовольняє їх в повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 18894,54грн. пені, яка нарахована за період з 11.10.2017 по 23.04.2018.

Слід зазначити, що у відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України та ст.230 Господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

У відповідності до ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За змістом частин четвертої і шостої статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 15 Правил за невиконання та/або неналежне виконання взятих на себе зобов'язань за договором та Правилами клієнт несе відповідальність у порядку та на умовах, обумовлених у договорі та Правилах, а саме: за порушення (невиконання та/або неналежне виконання) будь/яких взятих на себе платіжних (грошових) зобов'язань в обумовлені договором та Правилами строки, клієнт зобов'язаний сплатити Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ річних, що діє на момент (протягом строк) такого порушення, від суми таких порушених зобов'язань за кожний день прострочення. Вказана пеня сплачується додатково до процентів та комісійних винагород, що підлягають сплаті відповідно до Договору та Правил

Таким чином, з огляду на вищезазначене, заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача пені є правомірними та обґрунтованим, оскільки відповідають умовам укладеного Договору та чинного законодавства України.

Здійснивши за допомогою інтегрованого в систему інформаційно-правового забезпечення "Ліга Закон" калькулятора обрахунок пені за визначений позивачем період з 11.10.2017 по 23.04.2018, судом не виявлено помилок, в зв'язку з чим останні є правомірними, обґрунтованими з огляду на що підлягають до стягнення з відповідача у розмірі, визначеному позивачем.

Згідно із ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Всупереч наведеним вище нормам відповідач не подав до суду жодного належного, допустимого, достовірного та достатнього доказу в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення боргу, відсотків за користування кредитом, пені та доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи, та підлягають задоволенню повністю на суму 132 370,10грн., з яких: 110830,60грн - загальна сума боргу за овердрафтом, 2644,96грн - загальна сума простроченої заборгованості по процентам за користування овердрафтом, 18894,54грн - загальна сума заборгованості по пені.

Судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю" Корсар-2015" (10020, м.Житомир, майдан Визволення, 8, кв.1, ідентифікаційний код 40202541) на користь Акціонерного товариства " ОТП Банк" (01601, м. Київ, вул. Жилянська, 43, ідентифікаційний код 21685166):

- 110830,60грн. - загальна сума боргу за Овердрафтом;

- 2644,96грн. - загальна сума простроченої заборгованості по процентам за користування Овердрафтом;

- 18894,54грн. - загальна сума заборгованості по пені;

- 1985,55грн. - судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 04.09.18

Суддя Терлецька-Байдюк Н.Я.

Віддрукувати: 3 прим.

1- в справу

2, 3- сторонам (рек. з повід.)