Рішення

від 29.08.2018 по справі 910/6079/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.08.2018Справа № 910/6079/18

За позовомОСОБА_1 доТовариства з обмеженою відповідальністю "НЕСТ ГРУП" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 провизнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства Суддя Підченко Ю.О. Секретар судового засідання Ярмоленко С.М. Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1;

від відповідача: Большая Н.М. - представник за довіреністю;

від третьої особи: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕСТ ГРУП" (далі - відповідач) про визнання недійсними в повному обсязі та з моменту їх прийняття, рішення загальних зборів учасників Товариства від 21.10.2016, оформлені Протоколом № 7/1.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що у зв'язку з тим, що в Протоколі № 7/1 загальних зборів учасників Товариства від 21.10.2016 міститься підроблений підпис єдиного чинного та легітимного учасника (засновника) ОСОБА_1, а також у зв'язку з тим, що єдиний чинний та законний учасник Товариства ОСОБА_1 участі у зборах не приймав, тоді рішення зборів, оформлені Протоколом № 7/1 є недійсними.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2018 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 08.06.2018 року.

05.06.2018 року від позивача надійшли письмові пояснення по справі.

07.06.2018 року на адресу Господарського суду міста Києва від Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації надійшла копія реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕСТ ГРУП".

Безпосередньо в підготовчому судовому засіданні 08.06.2018 року представник відповідача підтримав позовні вимоги позивача, надав письмові пояснення по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2018 року відкладено підготовче судове засідання на 04.07.2018 року.

Позивач у підготовчому засіданні підтримав позовні вимоги, щодо закриття підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду по суті не заперечував.

Відповідач у судове засіданні не з'явився, втім через загальний відділ суду (канцелярію) надав заяву про розгляд справи без його участі, та при можливості закінчити підготовче провадження та розглядати справу по суті. Крім того, як вбачається з даної заяви, відповідач визнає позовні вимоги позивача та зазначає, що наслідки визнання позову йому відомі.

З огляду на те, що у судовому засіданні здійснено дії передбачені ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, а також те, що представники сторін зазначили, що повідомлені про наслідки закриття підготовчого засідання, судом було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 27.07.2018.

Засідання призначене ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.07.2018 на 27.07.2018 о 11:20 год не відбулося, з огляду на це було винесено відповідну ухвалу, якою повідомлено про час та місце наступного судового засідання - 10.08.2018.

Безпосередньо в судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення та підтримував заявлений позов.

Представник відповідача в судовому засіданні 10.08.2018 присутнім не був, про причини своєї неявки суд не повідомив.

З огляду на наявні в матеріалах справи фактичні дані, а також враховуючи, що предметом спору є визнання недійсними в повному обсязі та з моменту їх прийняття, рішення загальних зборів учасників Товариства, судом було залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_4, про що зазначено у відповідній ухвалі суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2018 судове засідання було відкладено на 29.08.2018, а учасників справи зобов'язано вчинити певні дії та встановлено строки для надання пояснень.

Безпосередньо в судовому засіданні 29.08.2018 позивач та представник відповідача підтримували позовні вимоги та надали усні пояснення.

Також,позивачем було долучено до матеріалів справи докази направлення позовної заяви та доданих до неї документів ОСОБА_5

Представник третьої особи у судовому засіданні 29.08.2018 присутнім не був, про причини неявки суд не повідомив.

Судом було завершено з'ясування обставин та перевірку їх доказами, проведено судові дебати відповідно до вимог процесуального законодавства.

Наявних у справі доказів достатньо для вирішення спору по суті.

Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

Суд також враховує положення частини 1 статті 6 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод" 04.11.1950 року про право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Відповідно до ст. 114 Господарського процесуального кодексу України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій.

Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальних дій, та відповідає завданню господарського судочинства.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Господарським судам під час вирішення спорів, що виникають з корпоративних відносин, слід враховувати приписи статті 4 ГПК України та з'ясовувати наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного права або законного інтересу у правовідносинах, на захист яких подано позов, а також питання про наявність чи відсутність факту їх порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про господарські товариства", Господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарськими товариствами цим Законом визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. До господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.

Право власності на частку в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю у третьої особи виникає з моменту укладення договору, якщо інше не встановлено домовленістю сторін (стаття 363 ЦК України). Набуття права власності на частку в статутному капіталі надає третій особі право на вступ до товариства з обмеженою відповідальністю.

Право участі у ТОВ або ТДВ є особистим немайновим правом, а отже, автоматичного набуття статусу учасника товариства у зв'язку з набуттям третьою особою права власності на частку в статутному капіталі не відбувається.

Право безпосередньої участі у ТОВ або ТДВ третя особа набуває тільки з моменту вступу до товариства, що має бути підтверджено відповідним рішенням загальних зборів учасників товариства.

Як вбачається із копій матеріалів реєстраційної справи ТОВ "НЕСТ ГРУП", код ЄДРПОУ 40822333, відповідно до рішення Загальних Зборів Учасників Товариства оформленого Протоколом № 1 від 07.09.2016, було створено Товариство, затверджено розмір Статутного капіталу на загальну суму 100, 00 грн. Вклад ОСОБА_1 - 100 грн, що становить 100% статутного капіталу, вклад формується за рахунок грошового внеску. Директором Товариства призначено Большую Наталію Михайлівну та надано їй право першого підпису. Затверджено Статут Товариства.

21.10.2016 було проведено Загальні Збори Учасників Товариства, за результатами яких прийнято рішення, оформлене протоколом № 7/1. Згідно вказаного протоколу:

- звільнено директора Товариства Большую Наталію Михайлівну за власним бажанням з 21 жовтня 2016;

- на посаду директора Товариства призначено ОСОБА_4 з 24 жовтня 2016;

- погоджено відступлення частки ОСОБА_1 в розмірі 99% статутного капіталу Товариства, що становить 990 грн на користь ОСОБА_4;

- затверджено нову редакцію Статуту Товариства;

- вирішено здійснити державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу.

Спір у справі виник у зв'язку з тим, як зауважує позивач, що 21.10.2016 було складено Протокол № 7/1 в якому було підроблено підпис ОСОБА_1 - як учасника (засновника) Товариства.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд відзначає наступне.

Статтею 58 Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Представники учасників можуть бути постійними або призначеними на певний строк. Учасник вправі в будь-який час замінити свого представника у загальних зборах учасників, сповістивши про це інших учасників. Учасник товариства з обмеженою відповідальністю вправі передати свої повноваження на зборах іншому учаснику або представникові іншого учасника товариства. Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі.

Загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 50 відсотками голосів (стаття 61 Закону України "Про господарські товариства").

Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 ЦК України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 ЦК України.

Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути:

- невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства;

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів;

- позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

Під час розгляду відповідних справ господарські суди мають враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону є:

- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму (статті 59 та 60 Закону України "Про господарські товариства", статті 41 та 42 Закону України "Про акціонерні товариства", стаття 15 Закону України "Про кооперацію");

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина шоста статті 42 Закону України "Про акціонерні товариства");

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах (частина п'ята статті 61 Закону України "Про господарські товариства");

- відсутність протоколу загальних зборів ТОВ (частина шоста статті 60 Закону України "Про господарські товариства");

- відсутність протоколу загальних зборів АТ, підписаного головою і секретарем зборів (стаття 46 Закону України "Про акціонерні товариства").

Згідно положень статті 10 Закону України "Про господарські товариства" учасники товариства мають право одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариства зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів.

Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 у тому числі посилається на те, що у зв'язку із підробкою його підписів, як єдиного легітимного учасника Товариства, було подано відповідну заяву до Шевченківського управління поліції; за результатами розгляду якої відкрито кримінальне провадження № 12016100100014498 та внесено 14.11.2016 відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Оригінал Протоколу загальних зборів учасників Товариства № 7/1 від 21.10.2016 знаходиться в матеріалах кримінального провадження в Відділі поліції № 4 Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві.

В рамках кримінального провадження № 12016100100014498 було призначено та проведено почеркознавчу експертизу і згідно Висновку експерта № 8-4/643 від 22.05.2017 встановлено, зокрема, що підпис на протоколі, ймовірно, виконаний не ОСОБА_1

Крім того, позивач стверджує, що на Загальних Зборах Учасників Товариства від 21.10.2016 присутнім не був, а тому жодні збори, проведенні за його участі не можуть вважатися дійсними.

Таким чином, як вбачається із позовної заяви та пояснень позивача, правовими підставами для визнання недійсними рішення загальних зборів товариства є:

- відсутність кворуму для проведення зборів учасників;

- відсутність повідомлення про скликання таких загальних зборів учасників не менш як за 30 днів до скликання - тобто відбулося порушення ст. 61 Закону України "Про господарські товариства";

- відбулася підробка підпису єдиного засновника товариства ОСОБА_1, що "автоматично" свідчить про недійсність рішень - тобто відбулося порушення ст. 60 Закону України "Про господарські товариства";

- відбулося порушення прав позивача як учасника Товариства згідно з положеннями ч. 1 ст. 10 Закону України "Про господарські товариства".

Відповідно до положень статті 98 Цивільного кодексу України, ст. 39 Закону України "Про господарські товариства", Загальні Збори учасників, як вищий орган товариства, приймають рішення з питань, які стосуються діяльності товариства. Компетенція загальних зборів, фактично, є відображенням прав учасників на участь в управлінні справами товариства, в порядку, визначеному в установчих документах (ст. 10 Закону України "Про господарські товариства").

Представник відповідача у судових засіданнях та наданих суду письмових поясненнях неодноразово підтримував позовні вимоги та не заперечував проти їх задоволення.

Крім того, від Товариства не надійшло жодних належних та допустимих доказів, які б підтвердили дотримання порядку скликання Загальних Зборів Учасників Товариства 21.10.2016.

Щодо долученої до позовної заяви копії висновку експерта № 8-4/643 від 22.05.2017 у кримінальному провадженні № 12016100100014498 суд вважає за необхідне звернути увагу на наступні обставини.

Частиною 6 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Проте, учасниками справи № 910/6079/18 не надано підтверджень наявності вироку суду за результатами розгляду кримінального провадження № 12016100100014498, а тому, господарським судом може бути досліджений наданий висновок експерта лише в питанні, чи мали місце дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на вказані вище обставини, враховуючи не доведення відповідачем дотримання порядку скликання Загальних Зборів Учасників Товариства 21.10.2016, а також присутності на вказаних зборах єдиного (на той час) засновника ОСОБА_1, який володів 100% Статутного капіталу, рішення Загальних Зборів Учасників Товариства оформлене протоколом № 7/1 від 21.10.2016 підлягає визнанню недійсним, як таке, що прийняте за відсутності кворуму для проведення загальних зборів та з порушенням процедури скликання.

Дослідивши наявні у матеріалах справи фактичні дані, враховуючи доводи та докази сторін, суд дійшов висновку, що позивач належними засобами доказування довів порушення його корпоративних прав настання для нього негативних наслідків, тому позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно положень статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладають на відповідача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 50, 73, 74, 75, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, п. 2 ч. 5 ст. 238, ст. ст. 240, 241, ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Визнати недійсними в повному обсязі та з моменту прийняття рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕСТ ГРУП" від 21.10.2016, оформлені Протоколом № 7/1.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕСТ ГРУП" (01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 13/2, літ. Б; код ЄДРПОУ 40822333) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; Ідентифікаційний номер НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1762, 00 грн. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з п.п. 17.5 пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення буде складено та підписано 03.09.2018 року.

Суддя Ю.О.Підченко