Рішення

від 27.08.2018 по справі 910/7621/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.08.2018Справа № 910/7621/18

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Управляюча компанія нерухомістю-4 доТовариства з обмеженою відповідальністю Левікар простягнення 1 028 791,28 грн. Суддя Босий В.П.

при секретарі судового засідання Єрмак Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача:Спасибко А.В. від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Управляюча компанія нерухомістю-4 (надалі - ТОВ Управляюча компанія нерухомістю-4 ) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Левікар (надалі - ТОВ Левікар ) про стягнення 1 028 791,28 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору оренди №П-1 від 28.04.2017 орендодавець передав відповідачу у строкове платне користування приміщення, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по внесенню орендної плати не виконав, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 1 028 791,28 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено у справі підготовче засідання.

Ухвала про відкриття провадження у справі отримана відповідачем 03.07.2018, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0103047287921, проте відзив на позовну заяву у визначений судом строк не поданий.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.08.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.08.2018.

Представник позивача в судове засідання з'явився, надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав повністю.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 1 частини 3 вказаної статті передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Крім цього, судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою суду від 08.08.2018 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

З урахуванням викладеного, неявка представника відповідача, належним чином повідомленого про час та місце судового засідання, не є перешкодою для розгляду даної справи по суті.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28.04.2017 між ТОВ Управляюча компанія нерухомістю-4 (орендодавець) та ТОВ Левікар (орендар) був укладений договір оренди №П-1 (надалі - Договір ), відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування на строк, визначений у договорі, на умовах оренди, без права викупу, модульні (тимчасові) споруди (павільйони) загальною площею 1 021,70 кв.м (приміщення), які знаходяться за адресою: м. Київ, Велика Окружна (Святошинський район), 4. План приміщення та його місцезнаходження зазначено у додатку №1 до даного договору. Сторони домовилися, що площа приміщення за цим договором може бути відкоригована в цьому акті шляхом підписання акту приймання-передачі приміщення в оренду, із обов'язковим зазначенням в цьому актів точної площі.

За змістом п. 1.2 Договору приміщення передається орендарю з метою розміщення об'єктів торгівлі, складів та/або магазинів.

Пунктом 3.2 Договору встановлено, що місячна орендна ставка за 1 кв.м приміщення складає 320,00 грн. без ПДВ, що еквівалентно 12,02 дол. США за курсом гривні до дол. США, погодженого сторонами на дату укладення цього договору.

Згідно з п. 3.2.1 Договору щомісячно, починаючи з дати підписання цього договору, місячна орендна плата підлягає індексації з урахуванням офіційно встановленого Державним комітетом статистики України індексу інфляції (споживчих цін) за цей період та розраховується як сума в гривнях. Зазначена в цьому пункті індексація розміру орендної плати не є зміною орендної плати і не потребує додаткового погодження сторонами. Про збільшення індексації місячної плати, яка передбачена цим пунктом договору, орендар повідомляється письмово, шляхом направлення відповідного рахунку з урахуванням індексації на його адресу. У випадку збільшення офіційного курсу долара США по відношенню до гривні більше ніж на 30% від курсу, встановленого в п. 3.2 даного договору, розмір місячної орендної ставки за 1 кв.м приміщення (ОС), встановлений у даному договорі, підлягає автоматичному (без укладання додаткової угоди) збільшенню на суму такого збільшення розміру курсу долара США по відношенню до гривні.

Відповідно до п. 3.3 Договору орендна плата сплачується щомісячно, не пізніше 15 числа поточного місяця сплачується 50% орендної плати поточного місяця, до 25 числа поточного місяця сплачується наступні 50% орендної плати поточного місяця.

На виконання умов Договору орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування об'єкт оренди, що підтверджується актом приймання-передачі приміщення в оренду від 01.07.2017.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання за Договором, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості з орендної плати у розмірі 1 028 791,28 грн.

Договір є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи (актом приймання-передачі приміщення в оренду від 01.07.2017) підтверджується факт передачі в оренду, прийняття відповідачем та користування ним спірними приміщеннями за Договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 3.3 Договору відповідач повинен був сплачувати орендну плату наступним чином: не пізніше 15 числа поточного місяця сплачується 50% орендної плати поточного місяця, до 25 числа поточного місяця сплачується наступні 50% орендної плати поточного місяця.

Із матеріалів справи вбачається, що за період лютий-травень 2018 року позивачем було нараховано до сплати орендну плату на загальну суму 1 131 396,47 грн., що не спростовано відповідачем під час розгляду справи.

Відповідачем частково було сплачено вартість орендної плати за лютий 2018 року на суму 112 280,92 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача.

За таких обставин, заборгованість відповідача перед позивачем з орендної плати за період з лютого по травень 2018 року становить 1 019 025,55 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент подання позовної заяви настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача на підставі Договору у розмірі 1 019 025,55 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ТОВ Левікар обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ Управляюча компанія нерухомістю-4 про стягнення з ТОВ Левікар заборгованості з орендної плати у розмірі 1 019 025,55 грн. є правомірними та обґрунтованими.

В іншій частині позовні вимоги про стягнення з відповідача орендної плати у розмірі 9 765,73 грн. задоволенню не підлягають з огляду на недоведеність позивачем існування боргу відповідача на вказану суму.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 233, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Управляюча компанія нерухомістю-4 задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Левікар (02166, м. Київ, вул. Волкова, 14, кв. 65; ідентифікаційний код 40823300) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Управляюча компанія нерухомістю-4 (04070, м. київ, вул. Набережно-Хрещатицька, 25; ідентифікаційний код 38234616) заборгованість у розмірі 1 019 025,55 грн. та судовий збір у розмірі 15 285,38 грн. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 04.09.2018.

Суддя В.П. Босий