Ухвала

від 03.09.2018 по справі 910/11090/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА

м. Київ

03.09.2018Справа № 910/11090/18 За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІФК", яка діє в інтересах Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "Антарес"

про забезпечення позову у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІФК", яка діє в інтересах Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "Антарес"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рентал Естейт"

про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Суддя Сташків Р.Б.

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указаний позов про витребувати з володіння Відповідача квартири АДРЕСА_1, загальною площею 87,0 кв.м. на користь Позивача. Вимоги позову мотивовані тим, що квартира вибула з власності Позивача протиправно та всупереч його волі.

Після надходження позову від Позивача надійшла заява про забезпечення позову, у якій Позивач просить суд накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 87,0 кв.м.

Заяву про забезпечення позову Позивач обґрунтовує тим, що особи, яких він вважає шахраями, використовуючи можливості доступу до реєстру речових прав внесли запис в реєстр про неіснуючий договір купівлі-продажу від 23.11.2012, реєстраційний номер 2850, який начебто був укладений між Позивачем та ОСОБА_1, від імені приватного нотаріуса, що давно не працює, після чого, ОСОБА_1 було внесено в статутний капітал Відповідача спірне майно, користуючись слабкістю чинного законодавства.

Відповідно до інформації з Реєстру речових прав на нерухоме майно, на Відповідачеві не зареєстровано іншого майна, окрім спірної квартири, і оскільки спроби зв'язатися з Відповідачем або віднайти його, чи про нього інформацію у мережі Інтернет, результатів Позивачу не дали, то підприємство Відповідача Позивач вважає фірмою-приводом , що створена для подальшого перепродажу спірної квартири.

З огляду на вищезазначене, Позивач зазначає, що має реальне побоювання, що Відповідач буде ухилятися від виконання рішення суду у разі задоволення позову, тому просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на спірну квартиру.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 136 ГПК України, забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся звернутися до суду.

При цьому, за ст. 74 ГПК України обов'язок доказування розподілений між сторонами таким чином, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Тобто у даному випадку, саме на Позивача, як на особу, яка посилається, що невжиття заходів забезпечення унеможливить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, покладається обов'язок доведення своїх посилань, а у даному випадку - доведення реальності побоювання, що Відповідач буде ухилятися від виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Разом з цим, матеріали справи не містять доказів, що з 2012 року, коли було укладено договір купівлі-продажу квартири, або з квітня 2017 року, коли відомості про реєстрацію права власності на квартиру за Відповідачем були внесені до реєстру, Відповідачем вчинялися будь-які інші дії з квартирою.

Тобто з часу укладенні договору минуло шість років, з часу реєстрації права власності за Відповідачем минув рік, але квартира згідно наданих самим Позивачем відомостей все ще зареєстрована за Відповідачем, і Позивачем не надані будь-які інші докази вчинення Відповідачем будь-яких дій щодо квартири, які б могли мати наслідком її подальше відчуження, на що посилається Позивач.

Також, не знайшло свого документального підтвердження у матеріалах справи, що дії осіб по відчуженню квартири, на протиправність яких посилається Позивач, були кваліфіковані компетентними органами як шахрайські .

Щодо протиправності переходу права власності на квартиру від Позивача через ОСОБА_1 до Відповідача, то це не є безумовним фактом, а є предметом доведення у межах даного спору, тому самі по собі посилання Позивача на його доказову базу щодо відсутності законних підстав переходу права власності на квартиру необхідності застосування заходів забезпечення не доводять, оскільки, як було вказано вище - наявність або відсутність таких правових підстав є предметом спору та доведення у даному спорі.

З огляду на наведене вище, підстав для задоволення заяви про забезпечення позову суд наразі не вбачає, тому відмовляє в її задоволенні.

У зв'язку з відмовою у задоволенні заяви сплачена Позивачем сума судового збору за її подання відноситься на Позивача та йому не відшкодовується.

У випадку надання Позивачем належних, допустимих, достовірних або достатніх у сукупності доказів, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів Позивача, за захистом яких він звернувся звернутися до суду - Позивач не позбавлений права на повторне звернення до суду з заявою про забезпечення позову у загальному порядку.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена у встановленому законом порядку.

Суддя Р.Б. Сташків