Рішення

від 29.08.2018 по справі 911/1450/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" серпня 2018 р. м. Київ Справа № 911/1450/18

Господарський суд Київської області у складі судді Мальованої Л.Я. за участю секретаря судового засідання Майбороди В.М. розглянувши справу

За позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» , м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Районні теплові мережі» , Автономна республіка Крим, с. Шкільне

про стягнення 948 561 грн. 98 коп.

Представники:

позивача - ОСОБА_1;

відповідача - не з'явився.

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 948 561 грн. 98 коп., з яких: 371 775 грн. 36 коп. - борг; 55 785 грн. 05 коп. - пеня; 53 056 грн. 35 коп. - 3% річних; 467 945 грн. 22 коп. - інфляційні втрати.

Представник позивача підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем обов'язку з оплати поставленого газу.

Відповідач в засідання суду не з'явився.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

28.12.2012 року між ПАТ НАК Нафтогаз України та ТОВ Районні теплові мережі було укладено договір № 13/2972-ТЕ-19 на купівлю-продаж природного газу, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2013 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ Національна акціонерна компанія Нафтогаз України за кодом згідно УКТ ЗЕД НОМЕР_1, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ, на умовах цього договору.

Відповідно до п. 3.3 договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Пунктом 6.1 Договору, оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу газ, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, підписаних представниками сторін, копії яких містяться в матеріалах справи, проте відповідач не виконав зобов'язання по оплаті поставленого газу в повному обсязі, в зв'язку з чим станом на дату звернення з позовом до суду за останнім обліковується заборгованість в сумі 371 775 грн. 36 коп.

Доказів сплати заборгованості суду не надано.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 371 775 грн. 36 коп. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу позивач просить суд стягнути з відповідача 467 945 грн. 22 коп. - інфляційних втрат та 53 056 грн. 35 коп. - 3% річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові ВГСУ № 16/587-22/430 від 31.08.2011 року та інформаційному листі ВГСУ № 01-06/928/2012 від 17.07.2012 року.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого газу, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 467 945 грн. 22 коп. - інфляційних втрат та 53 056 грн. 35 коп. - 3% річних, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до пункту 7.2. Договору, у разі невиконання Покупцем (Відповідачем) умов п. 6.1. Договору, покупець зобов'язується, крім суми заборгованості, сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день простроченого платежу.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання з оплати поставленого газу нараховано 55 785 грн. 05 коп. пені відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі, у зв'язку тим, що спір виник в результаті неправильних дій відповідача, що призвело до необхідності позивачу звертатися з позовом до суду та здійснювати додаткові витрати на сплату судового збору, суд, відповідно до свого права, передбаченого частиною 9 ст.129 ГПК України, покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13 73-92, 129, 207, 236, 238 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Районні теплові мережі (97541, Автономна Республіка Крим, Сімферопольський район, с. Шкільне, вул. Миру, буд. 6, каб. № 3, код 37647307) на користь Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6, код 20077720) - 371 775 (триста сімдесят одна тисяча сімсот сімдесят п'ять) грн. 36 коп. - боргу, 467 945 (чотириста шістдесят сім тисяч дев'ятсот сорок п'ять) грн. 22 коп. - інфляційних втрат, 53 056 (п'ятдесят три тисячі п'ятдесят шість) грн. 35 коп. - 3% річних, 55 785 (п'ятдесят п'ять тисяч сімсот вісімдесят п'ять) грн. 05 коп. пені, 14 228 (чотирнадцять тисяч двісті двадцять вісім) грн. 43 коп. судового збору.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України .

Повний текст рішення підписано 03.09.2018 року.

Суддя Л.Я. Мальована