Рішення

від 03.09.2018 по справі 922/1836/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" вересня 2018 р.м. ХарківСправа № 922/1836/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Фізичної особи - підприємця Старченко Сергія Миколайовича (40009, АДРЕСА_1) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лва Транс Буд Сервіс" (61001, м. Харків, майдан Захисників України, б. 7/8, оф. 52) про стягнення 20851,02 грн. без повідомлення (виклику) учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець Старченко Сергій Миколайович звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лва Транс Буд Сервіс" про стягнення 20851,02 грн. В обґрунтування позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору на транспортно - експедиційні послуги №1503/02 від 15.03.2018, Договору - заявки №15/03-01 на транспортування вантажу автомобільним транспортом від 15.03.2018, в частині повної та своєчасної оплати експедитором за договором наданих послуг, у наслідок чого, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість, яка залишилась не оплаченою. В якості правових підстав позову вказує зокрема на норми статей 193, 307 ГК України, ст. 625 ЦК України.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.07.2018 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини п'ятої статті 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

31.08.2018 через загальний відділ діловодства Господарського суду Харківської області від Фізичної особи - підприємця Старченко Сергія Миколайовича надійшла заява (вх. №25133) з оригіналами документів, копії яких було подано позивачем разом з позовною заявою для огляду. Надані документи досліджено, приєднано до матеріалів справи та будуть повернути позивачу після розгляду даної справи по суті.

Позивач належним чином повідомлений про розгляд даної справи, 28.07.2018 р. позивачем отримано копію ухвали господарського суду Харківської області від 19.07.2018, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення. Однак копія ухвали господарського суду Харківської області від 19.07.2018, яка була надіслана на адресу відповідача, що вказана у позовній заяві та яка підтверджена Інформацією з ЄДРПОУ (61001, м. Харків, майдан Захисників України, б. 7/8, оф. 52) 21.08.2018 повернулась на адресу суду з довідкою поштового відділення: "причина повернення (досилання): за закінченням встановленого строку зберігання".

Сторони правом для подання до суду заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та для подання клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, у встановлений судом строк, не скористались. Відповідач своїм правом на надання відзиву не скористався, відзив на позов не надано.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною четвертою статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

15.03.2018 між позивачем - Фізичною особою - підприємцем Старченко Сергієм Миколайовичем (перевізник) та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Лва Транс Буд Сервіс" (експедитор) було укладено договір на транспортно - експедиційні послуги № 1503/02 (далі - Договір) (т.с. І а.с. 13-14), відповідно до умов п. 1 якого Експедитор замовляє, а Перевізник надає послуги по міжнародним та внутрішнім перевезенням вантажів автомобільним транспортом (ліцензія серії АВ№ 114084, видана Головавтотрансбезпекою 24.05.2006р.), а також по організації таких перевезень. Конкретні умови кожного замовлення зазначаються в заявці Експедитора та погоджуються з Перевізником.

Розділом 2 Договору передбачені обов'язки сторін, зокрема, п. 2.1.11. передбачений обов'язок Експедитора - своєчасно оплачувати послуги, що надані за даним Договором.

Відповідно до умов розділу 3 Договору, сторонами передбачені умови розрахунку між сторонами. Так, відповідно до п. 3.1. вартість послуг погоджується Сторонами в заявках шляхом прийняття Заявки до виконання. Експедитор зобов'язаний в порядку та на умовах , визначених даним договором, оплачувати послуги по перевезенню вантажу, транспортно-експедиційні послуги та відшкодувати документально підтверджені витрати перевізника, пов'язані із виконанням перевезення по заявкам до даного Договору.

Розрахунок за договором проводиться експедитором в безготівковій формі на умовах 10 днів на підставі копії рахунку переданої Перевізником засобом факсимільного зв'язку, із подальшим отриманням оригіналу рахунку, товарно-транспортної накладної (CMR/TTH) з відміткою вантажоотримувача про отримання вантажу, акту приймання - передачі наданих послуг та податкової накладної (п. 3.2. Договору).

15.03.2018 між Фізичною особою - підприємцем Старченко Сергієм Миколайовичем та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛВА Транс Буд Сервіс" укладено Договір - заявку на транспортування вантажу автомобільним транспортом № 15/03-01 (т.с. І а.с. 15), відповідно до умов якої Експедитором замовлено перевезення Перевізником вантажу за маршрутом Польща - смт. Іллічівка Одеської області Україна. Також передбачений вид вантажу, транспортний засіб, дата подачі автомобіля на завантаження, пост митного переходу, вартість перевезення та строк оплати наданих послуг.

Вартість перевезення відповідно до Договору-заявки становила 39000,00 грн., які відповідач зобов'язався сплатити безготівковим розрахунком по оригіналам документів протягом 14-ти банківських днів.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.03.2018 позивачем було направлено відповідачу рахунок-фактура № 45 на оплату наданих послуг в сумі 39000,00 грн.

Як вбачається з наявною в матеріалах справи міжнародної товарно-транспортної накладної CMR № 0075994, отримувач вантажу в місці призначення отримав цей вантаж (т.с. І а.с. 17).

22.03.2018 між сторонами складений та підписаний акт № 45 наданих послуг із якого вбачається, що Перевізник виконав перед Експедитором своє зобов'язання по перевезенню вантажу відповідно до Договору на транспортно-експедиційні послуги № 1503/02 від 15.03.2018р. та рахунку-фактури № 45 від 22.03.2018р. (т.с. І а.с. 18).

Позивач звернувся з даним позовом, в якому наголошує про те, що 27.03.2018 останнім направлено на адресу відповідача оригінали документів для здійснення платежу за договором, що підтверджується експрес-накладною № 59000326986070. Оригінали документів отримані Відповідачем 30.03.2018р.

З огляду на вищенаведене, позивачем вказано про те, що враховуючи факт надання послуг позивачем відповідачу, повного виконання зобов'язань зі сторони позивача та отримання відповідачем оригіналів документів 30.03.2018, тому строк платежу настав 20.04.2018р. (14 банківських днів від 30.03.2018 р.)

Однак станом на 20.04.2018 відповідачем не здійснено своєчасної та повної оплати наданих послуг за договором, лише 10.05.2018 відповідачем сплачено на рахунок позивача 20000,00 грн., що вбачається з наявного в матеріалах справи платіжного доручення № 142 від 10.05.18 на вказану суму (т.с. І а.с. 20).

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Статтею 909 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст.929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов'язки експедитора виконуються перевізником.

Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Наявними матеріалами справи підтверджено отриманням вантажу в місці призначення вантажоотримувачем, про що свідчить міжнародна товарно-транспортної накладна CMR № 0075994 (т.с. І а.с. 17).

Більш того, укладений 22.03.2018 між сторонами акт наданих послуг № 45 підтверджує, що Перевізник виконав перед Експедитором своє зобов'язання по перевезенню вантажу відповідно до Договору на транспортно-експедиційні послуги № 1503/02 від 15.03.2018р. та рахунку-фактури № 45 від 22.03.2018р. (т.с. І а.с. 18).

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що відповідачем своєчасно та у повному обсязі не було сплачено вартість послуг з перевезення вантажу, у зв'язку з чим, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість, яка склала 19000,00 грн.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належних та допустимих доказів сплати наявної заборгованості станом на момент вирішення спору відповідачем до суду не надано. Наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідачем не спростований.

За таких обставин, позовні вимоги Фізичної особи - підприємця Старченко Сергія Миколайовича про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛВА Транс Буд Сервіс" заборгованості у розмірі 19000,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В силу частини другої статті 20 ГК України захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Згідно приписів статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до пункту 4.6 Договору за несвоєчасну оплату наданих послуг Експедитор сплачує Перевізнику пеню, яка обраховується від вартості неоплачених послуг в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня за кожний день затримки оплати.

На підставі вказаного пункту Договору позивачем нараховано відповідачу пеню в розмірі 1700,93 грн.

Так, при здійсненні розрахунку, позивачем враховано, що платіж за договором мав бути здійснений у строк до 20.04.2018 включно, тому нарахування пені здійснювалось позивачем починаючи з 21.04.2018.

Суд перевіривши розрахунок пені, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого мало місце невиконання такого зобов'язання, вважає, що позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 1700,93 грн. підлягають задоволенню.

За приписами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначених положень позивачем за час прострочення виконання грошового зобов'язання нараховано відповідачу 3% річних у сумі 150,09 грн.

При здійсненні розрахунку, позивачем враховано, що платіж за договором мав бути здійснений у строк до 20.04.2018 включно, тому нарахування 3 % річних здійснювалось позивачем починаючи з 21.04.2018.

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого мало місце невиконання такого зобов'язання, вважає, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у сумі 150,09 грн. підлягають задоволенню.

Пунктами 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для Суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Позивачем також заявлено до стягнення суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.

Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до положень частини 1 статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 2 статті 126).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126).

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до приписів частини 4 ст.126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126).

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126).

Оскільки іншою стороною не заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги, дані вимоги позивач підтверджує: свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю (т.с. І а.с. 36), договором про надання правової допомоги в господарський справі від 25.06.2018 (т.с. І а.с.35), актом здачі - приймання виконаних робіт (надання послуг) № 15 від 02.07.18 (т.с. І а.с. 38) та квитанцією до прибуткового касового ордеру № 15 від 25.06.2018 (т.с. І а.с. 37), тому заявлені витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн. покладаються на відповідача.

З огляду на приписи ст.129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи висновки господарського суду щодо повного задоволення позову, судовий збір зі сплати судового збору у розмірі 1762,00 грн. в даному разі покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лва Транс Буд Сервіс" (61001, м. Харків, майдан Захисників України, б. 7/8, оф. 52, код ЄДРПОУ: 41612275, р/р 26001052229028 в ПАТ КБ "Приват Банк", МФО 351533) на користь Фізичної особи - підприємця Старченко Сергія Миколайовича (40009, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в СФ ПАТ КБ "Приват Банк") 19000,00 грн. заборгованості; 1700,93 грн. пені; 150,09 грн. 3 % річних; 4000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1762,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 03.09.2018 р.

Суддя Г.І. Сальнікова