Рішення

від 31.08.2018 по справі 806/3365/18

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2018 року м. Житомир справа № 806/3365/18

категорія 5.1.2

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попової О. Г., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мальвіна Сервіс Плюс" про застосування заходів реагування,

встановив:

Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мальвіна Сервіс Плюс" із позовом, в якому просить застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мальвіна Сервіс Плюс" у вигляді повного зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, а саме: заборонити подальшу експлуатацію будівлі Товариства з обмеженою відповідальністю "Мальвіна Сервіс Плюс" за адресою: Житомирська область, Чуднівський район, м. Чуднів, вул. Героїв Майдану, 84.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що за результатами проведеної позапланової перевірки дотримання відповідачем вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки були виявлені порушення, що створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, що є підставою для застосування до відповідача заходів реагування в порядку статті 70 Кодексу цивільного захисту України.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 04.07.2018 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження із проведенням підготовчого засідання та викликом (повідомленням) учасників справи. Призначено підготовче засідання у справі на 26.07.2018 о 10:00.

Підготовче судове засідання у справі призначене на 26.07.2018 о 10:00 було відкладено на 09.08.2018 о 14:40 у зв'язку із перебуванням головуючого судді у щорічній відпустці.

В підготовче судове засідання, призначене на 09.08.2018 о 14:40 прибув представник позивача, перед початком підготовчого судового засідання подав до відділу документального забезпечення клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження. (а.с. 49)

Представник відповідача в судове засідання не прибув, причини неявки не повідомив. Про дату, час та місце проведення підготовчого судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. (а.с. 48)

Відповідач у строк, визначений ч.5 ст.162 КАС України та встановлений ухвалою суду від 04.07.2018 відзив на адміністративний позов не надіслав.

Положеннями статті 121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію.

Представником відповідача при клопотання про поновлення процесуального строку на подання відзиву подано не було.

Частиною шостою статті 162 КАС України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Положеннями частини четвертої статті 159 КАС України встановлено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 31.08.2018 закрито підготовче провадження у адміністративній справі за позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мальвіна Сервіс Плюс" про застосування заходів реагування, призначено справу до судового розгляду по суті у порядку письмового провадження. (а.с. 55-56).

Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Встановлено, що на підставі посвідчення на проведення перевірки №72 від 04.06.2018 (а.с.14) з 05 червня 2018 року по 08 червня 2018 року майором служби цивільного захисту Кузьмінським В.М., головним інспектором Чуднівського районного сектору Управління ДСНС України у Житомирській області було проведено позапланову перевірку території та будівлі ТОВ "Мальвіна Сервіс Плюс" за адресою: Житомирська область, Чуднівський район, м. Чуднів, вул. Героїв Майдану, 84 щодо додержання та виконання вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

За результатами перевірки складено акт додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки №74 від 08.06.2018. (а.с. 15-22).

Відповідно до змісту акту №74 від 08.06.2018 перевіркою встановлені порушення відповідачем вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, зокрема:

- на об'єкті не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання, чим порушено пункт 1.20. розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417;

- будівлю, приміщення об'єкту не забезпечено вогнегасниками відповідно до Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників, чим порушено пункт З.6, З.7, З.8, 3.9 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417;

- не проведено технічне обслуговування усіх вогнегасників, гарантійний термін експлуатації яких закінчився, чим порушено пункт 2.2 розділу ІІІ, пункт 3.17 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417;

- наявна на об'єкті (приміщеннях) система автоматичної пожежної сигналізації та система оповіщення людей про пожежу несправна. Частина приміщень об'єкту не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту", чим порушено: частину першу статті 20 Кодексу цивільного захисту України, пункт 4 розділу І, пункт 1.1, 1.2, 1.4 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417;

- відсутні протипожежні двері в дверному отворі електрощитової, біля котельні, чим порушено ч.1 ст.20 Кодексу цивільного захисту України; пункт 22 розділу II, пункт 2.3 розділу III, пункт 1.24 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417;

- дерев'яні елементи горищного покриття (крокви, лати) будівлі не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності, чим порушено пункт 2.5 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417;

- об'єкт не забезпечено необхідним запасом води для цілей зовнішнього пожежегасіння відповідно до ДБН В.2.5-74:2013 "Водопостачання зовнішні мережі та споруди", чим порушено ч.1 ст.20 Кодексу цивільного захисту України; пункт 4 розділу І, пункт 22 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417;

- на першому поверсі, з торгівельного залу не влаштовано другий евакуаційний вихід відповідно до вимог ДБН В 1.1-7:2016 "Пожежна безпека об'єктів будівництва", чим порушено ч.1 ст. 20 Кодексу цивільного захисту України; пункт 4 розділу І, пункт 22 розділу II, пункт 2.23 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417;

- система внутрішнього протипожежного водопроводу об'єкта несправна, чим порушено ч.1 ст.20 Кодексу цивільного захисту України; пункт 22 розділу II, пункт 2.2 розділу III, пункт 2.2. розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417;

- пожежні кран-комплекти не укомплектовані пожежними рукавами та стволами однакового діаметра, чим порушено пункт 2.2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених # наказом МВС України від 30.12.2014 №1417;

- не проведено технічне обслуговування пожежних кран-комплектів, чим порушено пункт 2.2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417;

- проріз у протипожежній перешкоді (дверний отвір між приміщеннями магазину та прибудованої котельні з твердопаливним котлом) заповнено дверима з нижчим класом вогнестійкості, ніж ЕІ 45, чим порушено ч.1 ст.20 Кодексу цивільного захисту України, пункти 6.2, 6.4 ДБН В 1.1-7:2016 "Пожежна безпека об'єктів будівництва"; пункт 22 розділу II, пункт 2.3 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417;

- у сходовій клітині, проріз у протипожежній перешкоді (залізобетонній плиті перекриття) заповнено люком з нижчим класом вогнестійкості, ніж ЕІ 30, чим порушено ч.1 ст.20 Кодексу цивільного захисту України, пункти 6.2, 6.4 ДБН В 1.1-7:2016 "Пожежна безпека об'єктів будівництва", пункт 22 розділу II, пункт 2.3 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417;

- два прорізи у протипожежній перешкоді (дверні отвори між торгівельною залою та прибудованими приміщеннями для прийняття товарів, коморами) заповнено дверима з нижчим класом вогнестійкості ніж ЕІ 30, чим порушено ч.1 ст.20 Кодексу цивільного захисту України; пункти 6.2, 6.4 ДБН В 1.1-7:2016 "Пожежна безпека об'єктів будівництва"; пункт 22 розділу II, пункт 2.3 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417;

- на фасаді, в котельні об'єкту експлуатується тимчасова освітлювальна електромережа, чим порушено пункт 1.8 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417;

- у правій сходовій клітині експлуатується тимчасова освітлювальна електромережа провід з оболонкою з горючого матеріалу цієї електромережі прокладено безпосередньо по дерев'яній віконній рамі, чим порушено пункти 1.8, 1.12 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417;

- у коморі, коридорі розвантажувальних приміщень експлуатується дві пошкоджені розетки, чим порушено пункт 1.18 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417;

- у торговельній залі зберігаються горючі відходи (картонні ящики), чим порушено пункт 4.11 розділу VI Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30Л2:.2014 №1417. (а.с. 15-22)

За твердженнями позивача, вищезазначені порушення є такими, що впливають на ризик виникнення пожежі, створюють перешкоди її гасінню, вільній евакуації людей при виникненні пожежі, тим самим створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

Вважаючи вказані порушення такими, що створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V).

Відповідно до статті 1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Водночас, відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту регулює Кодекс цивільного захисту України від 02.10.2012 №5403-VI (далі - Кодекс).

Згідно вимог п.24 ч.1 ст.2 Кодексу надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб'єкті господарювання на ній або водному об'єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров'ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об'єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Відповідно до частини першої та другої статті 64 Кодексу центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Пункт 12 частини першої статті 67 Кодексу передбачає, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить зокрема звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Згідно з ч.2 ст.68 Кодексу, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Положеннями статті 70 Кодексу визначено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженим Указом Президента України від 16.01.2013 № 20/2013, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України. ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності.

У відповідності до Положення про Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області, затвердженого наказом ДСНС України від 04.02.2013 №3, Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області є територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб. (а.с.33-37).

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 затверджено Правила пожежної безпеки в Україні (далі - Правила №1417), які є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Пунктом 4 розділу І Правил №1417 визначено, що пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Згідно з п.22 розд. ІІ Правил №1417 під час експлуатації об'єктів забороняється знижувати рівень пожежної безпеки, встановлений законодавством, яке було чинним на момент початку використання об'єкта.

У відповідності до пп.2.2 п.2 розд. ІІІ Правил №1417 керівники об'єктів, підприємств повинні забезпечити утримання засобів протипожежного захисту у працездатному стані та забезпечити їх технічне обслуговування.

Підпунктом 2.3 пункту 2 розділу ІІІ Правил №1417 визначено, що під час експлуатації об'єкта не допускається знижувати клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах. Проїм пожежні двері, ворота, вікна, люки, клапани, завіси (екрани) у протипожежних перешкодах повинні утримуватися у справному стані. Це допускається встановлювати будь-які пристрої, предмети тощо, що перешкоджають їх зачиненню.

Положеннями підпункту 2.5 пункту 2 розділу ІІІ Правил №1417 врегульовано, що у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев'яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності. Необхідність обробляння засобами вогнезахисту дерев'яних елементів інших конструкцій будинків визначається відповідними нормативними документами за видами будинків.

Згідно з пп.2.23 п.2 розд. ІІІ Правил №1417 забороняється зменшувати кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, класи вогнестійкості несучих та огороджувальних конструкцій, застосовувати будівельні матеріали з вищими показниками пожежної небезпеки, змінювати інженерні та планувальні рішення й умови освітлення згідно з нормованою вимогою.

Положеннями підпункту 1.8 пункту 1 розділу IV Правил №1417 визначено, що улаштування та експлуатація тимчасових електромереж забороняються. Винятком можуть бути тимчасові електромережі, які живлять ілюмінаційні установки, а також електропроводки в місцях проведення будівельних, тимчасових ремонтно-монтажних та аварійних робіт.

У відповідності до пп.1.12 п.1 розд. IV Правил №1417 відстань від кабелів та ізольованих проводів, прокладених відкрито, до місць відкритого зберігання (розміщення) горючих матеріалів повинна бути не менше 1 метра. У разі відкритого прокладання незахищених проводів та захищених проводів (кабелів) з оболонками з горючих матеріалів відстань від них до горючих основ (конструкцій, деталей) повинна становити не менше 0,01 метра. У разі неможливості забезпечити вказану відстань провід (кабель) слід відокремлювати від горючої поверхні шаром негорючого матеріалу, який виступає з кожного боку проводу (кабелю) не менше ніж на 0,01 метра. У разі прихованого прокладання таких проводів (кабелів) їх необхідно ізолювати від горючих основ (конструкцій) суцільним шаром негорючого матеріалу, що підтверджується актом проведення прихованих робіт.

Підпунктом 1.20 пункту 1 розділу IV Правил №1417 встановлено, що замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання мають проводитись 1 раз на 2 роки, якщо інші терміни не обумовлені ПТЕ.

Згідно з пп.1.1 п.1 розд. V Правил №1417 усі системи протипожежного захисту (далі - СПЗ) мають бути справними і утримуватися в постійній готовності до виконання роботи. Несправності, які впливають на їх працездатність, повинні усуватися негайно, інші несправності усуваються в передбачені регламентом терміни, при цьому необхідно робити записи у відповідних журналах.

Відповідно до пп.1.2 п.1 розд. V Правил №1417 будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту".

Підпунктом 1.4 пункту 1 розділу V Правил №1417 визначено, що підтримання експлуатаційної придатності СПЗ повинно проводитися відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту".

Згідно з пп.3.6 п.3 розд. V Правил №1417 територія підприємств, будинки, споруди, приміщення, технологічні установки повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку. Ця вимога стосується також будівель, споруд та приміщень, обладнаних будь-якими типами систем пожежогасіння, пожежної сигналізації або внутрішніми пожежними кран-комплектами.

До початку експлуатації об'єкти (будинки, споруди, приміщення, технологічні установки) повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння згідно з Типовими нормами належності вогнегасників, затвердженими наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02 квітня 2004 року №151, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 29 квітня 2004 року за №554/9153.

Положеннями пп.3.7 п.3 розд. V Правил №1417 врегульовано, що під час вибору первинних засобів пожежогасіння потрібно враховувати фізико-хімічні та пожежонебезпечні властивості горючих речовин і матеріалів, їх взаємодію з вогнегасними речовинами, а також площу виробничих приміщень, відкритих майданчиків та установок.

У відповідності до пп.3.8 п.3 розд. V Правил №1417 необхідна кількість первинних засобів пожежогасіння повинна визначатися відповідальним за пожежну безпеку на об'єкті окремо для кожного поверху та приміщення, а також для етажерок відкритих установок. Якщо в одному приміщенні знаходяться декілька різних за пожежною небезпекою виробництв, не відділених одне від одного протипожежними стінами, то всі ці приміщення повинні забезпечуватись вогнегасниками, пожежним інвентарем та іншими видами засобів пожежогасіння за нормами найбільш небезпечного виробництва.

Підпунктом 3.9 пункту 3 розділу V Правил №1417 визначено, що вибирання типу та визначення необхідної кількості вогнегасників повинні здійснюватись відповідно до Типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02 квітня 2004 року №151, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29 квітня 2004 року за №554/9153.

Пожежно-технічну класифікацію будівельних матеріалів, конструкцій, протипожежних перешкод, зовнішніх пожежних драбин, сходів та сходових кліток, будинків і споруд (надалі - будинків), приміщень, а також загальні вимоги щодо забезпечення безпеки людей у разі виникнення пожежі, пожежної безпеки конструктивних та об'ємно-планувальних рішень, обладнання будинків, приміщень інженерно-технічними засобами захисту від пожежі регламентовано ДБН В.1.1.7-2016 "Пожежна безпека об'єктів будівництва".

Згідно з п.6.2 ДБН В.1.1.7-2016 до протипожежних перешкод відносять протипожежні стіни, перегородки, перекриття. Для заповнення прорізів у, протипожежних перешкодах застосовують протипожежні: двері, ворота, вікна, люки, клапани, завіси (екрани). Для захисту прорізів також використовують протипожежні тамбур-шлюзи. Основними видами граничних станів з вогнестійкості протипожежних дверей, воріт, вікон, люків, клапанів, завіс (екранів) е стани за ознаками: - втрата цілісності Е; - втрата теплоізолювальної здатності 1, крім вікон у протипожежних дверях, воротах із загальною площею скління не більше ніж О, 1 м2. Додатковими видами граничних станів з вогнестійкості протипожежних дверей, воріт с стани за ознаками: - здатності до самозачинення (умовна познака С); - обмеження димопроникності (умовна познака S). Додатковими видами граничних станів з вогнестійкості протипожежних вікон, завісів (екранів) е стани за ознаками: - обмеження димопроникності S; - перевищення теплового потоку (випромінювання) (умовна познака W). Додатковим видом граничного стану з вогнестійкості протипожежних люків, клапанів є стан за ознакою: - обмеження димопроникності S. Клас вогнестійкості протипожежних дверей, воріт, люків, вікон та завіс (екранів) визначають згідно з ДСТУ ЕN 13501-2, клас вогнестійкості протипожежних клапанів - згідно з ДСТУ ЕN 13501-3.

Відповідно до п.6.4 ДБН В.1.1.7-2016 залежно від значення межі вогнестійкості протипожежні перешкоди поділяють за типами відповідно до таблиці 2, а елементи заповнення прорізів у протипожежних перешкодах - відповідно до таблиці 3. Протипожежні тамбур-шлюзи поділяють за тилами відповідно до таблиці 4.

Аналіз правових норм свідчить на користь висновку, що право заборони виконання робіт, виробництва виникає у разі виявлення під час перевірки порушень вимог законодавства з пожежної та техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Суд також погоджується із доводами позивача та вказує, що наявність хоча б одного істотного порушення, що створює загрозу життю та/або здоров'ю людей є самостійною підставою для застосування заходів реагування.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідач у строк, визначений ч.5 ст.162 КАС України та встановлений ухвалою суду від 04.07.2018 відзив на адміністративний позов не надіслав.

Доказів на спростування виявлених порушень, визначених у акті додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки №74 від 08.06.2018 відповідачем також надано не було.

Відомості про усунення відповідачем порушень визначених у акті додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки №74 від 08.06.2018, а також докази на підтвердження факту усунення вказаних порушень у матеріалах справи відсутні.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мальвіна Сервіс Плюс" заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), а тому позовні вимоги Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області підлягають задоволенню.

Суд також звертає увагу відповідача, що згідно з ч.2 ст.5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V, відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

У відповідності до ч.2 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 77, 90, 194, 205, 229, 242-246, 250, 255 КАС України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області (вул. Героїв Пожежних, 67-Б, Житомир, 10006. Код ЄДРПОУ 38624322) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мальвіна Сервіс Плюс" (вул. Київська, 87, Житомир, 10001. ЄДРПОУ 36330454) про застосування заходів реагування - задовольнити.

Застосувати до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мальвіна Сервіс Плюс" заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, а саме: заборонити подальшу експлуатацію будівлі Товариства з обмеженою відповідальністю "Мальвіна Сервіс Плюс" за адресою: Житомирська область, Чуднівський район, м. Чуднів, вул. Героїв Майдану, 84.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складене: 31 серпня 2018 року.

Головуючий суддя О.Г. Попова