Рішення

від 27.08.2018 по справі 173/693/18

ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №173/693/18

Провадження №2/173/628/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2018 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

В складі: головуючої - судді Петрюк Т.М.

При секретарі - Демяненко С.І.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Верхньодніпровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Кіфа , треті особи, що не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_2, Верхньодніпровський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області про зняття арешту із заставленого майна,-

ВСТАНОВИВ:

29.03.2018 року до суду звернувся позивач ОСОБА_1, з позовом до ТОВ Кіфа треті особи, що не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_2, Верхньодніпровський районний відділ державної виконавчої служби ГТУЮ в Дніпропетровській області про зняття арешту із заставленого майна

Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 30.03.2018 року відкрите провадження у справі. Справа призначена до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 11.06.2018 року.

27.08.2018 року проведене підготовче судове засідання. Справа призначена до розгляду в судовому засідання на 27.08.2018 року

Справа розглядалась без участі сторін, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи. Представником позивача подане клопотання про розгляд справи у його відсутність

Згідно поданої позовної заяви позивач просить: скасувати арешт нерухомого майна, що належить ТОВ Кіфа , а саме, майновий комплекс, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область м. Верхньодніпровськ вул.. С. Яцковського. 32 та є власністю Іпотекодавця на підставі свідоцтва про право власності на майновий комплекс, виданого виконкомом Верхньодніпровської міської ради № 311 від 11.10.2001 року. Предмет іпотеки складається з: основної будівлі (А-1) площею 540.2 кв.м., ганок (а-1), гараж (Б-1), пл. 108.0 кв.м., вбиральня (В-1), ангар (Г-1), сарай (Д-1), прохідна (Ж-1), навіс ( К,З,М) паркан (№ 1,3, 5), ворота (№ 2), хвіртки (№4), мощення (І, ІІІ), резервуар (ІІ), пандус (№6), сходи (№7), загальною площею -648.2 кв.м., що накладний на підставі постанови державного виконавця про арешт майна та оголошення заборони його відчуження від 22.08.2012 року, ВП № 33481376, зареєстрованого у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав і обтяжень від 15.12.2012 року за № 13251182. Виключити із Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис щодо арешту зазначеного майна.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне: 11.01.2008 року між ОСОБА_2. та АКІБ УкрСиббанк було укладено кредитний договір № 11282768000.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором від 11 січня 2008 року між АІКБ УкрСиббанк та ТОВ Кіфа було укладено договір Іпотеки № 11282768000/З.

08.12.2011 року з урахуванням додаткової угоди від 19.12.2011 року між АТ Дельта Банк та АТ УкрСиббанк був укладений договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого АТ УкрСиббанк передав (відступив ) АТ Дельта Банк права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, в наслідок чого АТ Дельта Банк змінив АТ УкрСиббанк як кредитора та став іпотекодержателем у зазначених правовідносинах.

Відповідно до п. 1.1. кредитного договору банк зобов'язувався надати позивальнику , а позичальник зобов'язувався повернути банку кредит у формі поновлювальної кредитної лінії у національній валюті України у сумі ліміту кредитної лінії що дорівнює 500 000.00 грн. у порядку та на умовах, визначених цим договором.

Підпунктом 1.2.1 зазначеного кредитного договору передбачено, що надання кредиту здійснюється в наступний термін з 11.01.2008 року по 10.01.2013 року.

Згідно підпункту 1.2.2. кредитного договору позичальник у будь-якому випадку зобов'язується повернути кредит у повному обсязі в термін не пізніше 10.01.2013 року.

06.02.2018 року між ПАТ Дельта Банк та ОСОБА_1 був укладений договір № 181/К відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, відповідно до якого ПАТ Дельта Банк передав (відступив) ОСОБА_1, продав право вимоги за кредитним договором та забезпечувальними договорами, включаючи іпотечний договір, внаслідок чого ОСОБА_2, замінив ПАТ Дельта банк та став новим кредитором у зазначених правовідносинах. Окрім того між ПАТ Дельта банк і ОСОБА_1. був укладений договір відступлення права вимоги за іпотечним договором № 11282768000/З, посвідченого приватним нотаріусом Верхньодніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_3, 11.01.2008 року за реєстровим № 45, який 06.02.2018 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, за реєстровим номером 145, відповідно до якого ПАТ Дельта Банк відступив свої права іпотекодержавтеля за договором Іпотеки ОСОБА_1

У зв'язку з порушенням умов кредитного договору позичальником, позивач на підставі п. 5.7 Кредитного договору, ст.. 35 ЗУ Про іпотеку , а також п.5.5. Договору іпотеки пред'явив. Відповідачу та третій особі вимогу про усунення порушення умов договору, а також попередив, що у разі невиконання вимог протягом 30 днів, буде звернено стягнення на предмет іпотеки, однак ніяких дій пропозицій щодо погашення заборгованості від відповідача та третьої особи не надійшло.

Станом на 27.02.2018 року позивач з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна дізнався, що 22.08.2012 року Верхньодніпровським районним ВДВС ГТУЮ в Дніпропетровській області було винесено постанову про арешт майна та оголошення заборони його відчуження у ході проведення виконанняпо виконавчому провадженню № 33481376, якою була накладена заборона на заставлене майно.

Позивач має право на задоволення своїх забезпечених вимог за рахунок іпотеки переважно перед іншими особами, а постанова про накладення арешту на предмет іпотеки винесена державним виконавцем органу ДВС, порушує права позивача щодо розпорядження переданого йому в іпотеку майном, предметом Іпотеки, що й стало підставою звернення до суду.

В судове позивач та представник позивача не з'явилися подавши заяву про слухання справи у його відсутність, згідно якої позовні вимоги підтримали в повному обсязі..

Відповідач, представник ТОВ Кіфа в судове засідання не з'явився, подавши заяву про розгляд справи у його відсутність, будь-яких заперечень щодо задоволення позовних вимог не надав.

Треті особи, що не заявляють самостійних вимог ОСОБА_2. та представник Верхньодніпровського районного відділу ДВС ГТУЮ в Дніпропетровській області в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред'явлений позов, тобто, законодавець пов'язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб'єктивних прав або законних інтересів позивача.

Суд, з'ясувавши зміст позовних вимог, заслухавши учасників розгляду справи, доводи, викладені у відзиві на позовну заяву, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносин

Судом встановлено, що 11.01.2008 року між ОСОБА_2. та АКІБ УкрСиббанк було укладено кредитний договір № 11282768000, що підтверджується копією договору.

Відповідно до п. 1.1. кредитного договору банк зобов'язувався надати позивальнику , а позичальник зобов'язувався повернути банку кредит у формі поновлювальної кредитної лінії у національній валюті України у сумі ліміту кредитної лінії що дорівнює 500 000.00 грн. у порядку та на умовах, визначених цим договором.

підпунктом 1.2.1 зазначеного кредитного договору передбачено, що надання кредиту здійснюється в наступний термін з 11.01.2008 року по 10.01.2013 року.

Згідно підпункту 1.2.2. кредитного договору позичальник у будь-якому випадку зобов'язується повернути кредит у повному обсязі в термін не пізніше 10.01.2013 року

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором від 11 січня 2008 року між АІКБ УкрСиббанк та ТОВ Кіфа було укладено договір Іпотеки № 11282768000/З, що підтверджується копією договору.

08.12.2011 року з урахуванням додаткової угоди від 19.12.2011 року між АТ Дельта Банк та АТ УкрСиббанк був укладений договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого АТ УкрСиббанк передав (відступив ) АТ Дельта Банк права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внасілідок чого АТ Дельта Банк змінив АТ УкрСиббанк як кредитора та став іпотекодержателем у зазначених правовідносинах, що підтверджується копіє договору.

06.02.2018 року між ПАТ Дельта Банк та ОСОБА_1 був укладений договір № 181/К відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, відповідно до якого ПАТ Дельта Банк передав (відступив) ОСОБА_1, продав право вимоги за кредитним договором та забезпечувальними договорами, включаючи іпотечний договір, внаслідок чого ОСОБА_2, замінив ПАТ Дельта банк та став новим кредитором у зазначених правовідносинах. Окрім того між ПАТ Дельта банк і ОСОБА_1. був укладений договір відступлення права вимоги за іпотечним договором № 11282768000/З, посвідченим приватним нотаріусом Верхньодніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_3, 11.01.2008 року за реєстровим № 45, який 06.02.2018 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, за реєстровим номером 145, відповідно до якого ПАТ Дельта Банк відступив свої права іпотекодержавтеля за договором Іпотеки ОСОБА_1, що підтверджується копією договору.

У зв'язку з порушенням умов кредитного договору позичальником, позивач на підставі п. 5.7 Кредитного договору, ст. 35 ЗУ Про іпотеку , а також п.5.5. Договору іпотеки пред'явив. Відповідачу та третій особі вимогу про усунення порушення умов договору, а також попередив, що у разі невиконання вимог протягом 30 днів, буде звернено стягнення на предмет іпотеки, однак ніяких дій пропозицій щодо погашення заборгованості від відповідача та третьої особи не надійшло.

Станом на 27.02.2018 року позивач з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна дізнався, що 22.08.2012 року Верхньодніпровським районним ВДВС ГТУЮ в Дніпропетровській області було винесено постанову про арешт майна та оголошення заборони його відчуження у ході проведення по виконавчому провадженню № 33481376, якою була накладена заборона на заставлене майно, що підтверджується копією інформаційної довідки.

Відповідно до до ч.1,2 ст. 509 ЦК України Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п.1.ч.2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 572 ЦК України - В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ч.1 ст. 575 ЦК України Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Згідно з ч.3 ст. 1 Закону України Про іпотеку - іпотека є видом забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. Відповідно до ст. 3 Закону України Про іпотеку іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги, яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Відповідно до приписів ч. 7 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації

Відповідно до ч.1, 3 ЗУ Про Іпотеку - У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя

Стаття 36 Закону України Про іпотеку визначає, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Таким чином у позивача виникає право задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Проте наявність арешту на предмет іпотеки, накладеного в порядку виконня рішеня суду перешкоджає позивачу реалізувати своє право на предмет Іпотеки.

З чого суд приходить до висновку, що права позивача є порушеними та погоджується із обраним способом захисту порушених прав, передбаченого ст. 16 ЦК України

Відповідно до ст. 1 ЗУ Про виконавче провадження - Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України , цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню

Відповідно до ч.1 ст. 18 ЗУ Про виконавче провадження - Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Примусове звернення стягнення на предмет Іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень ЗУ Про Іпотеку .

При цьому виходячи із змісту ст. 1 ЗУ Про Іпотеку згідно якої іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника.

Таким чином позивач як Іпотекодержатель зазначеного вище нерухомого майна має переважне право звернення стягнення на предмет Іпотеки перед Іншими боржниками.

Аналогічна позиція викладена у Постанові Вищого адміністративного суду України від 01.03.2016 року у справі № 0870/5301/12, а саме, що зареєстроване обтяження має приорітет над незареєстрованими обтяженнями. А також відповідно до правової позиції Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ № 6-5781 св14 від 23.04.2014 року

Враховуючи, що позивач є іпотекодержателем зазначеного в позовній заяві майна за умовами іпотечного договору від 11.01.2008 року на підставі договору про відступлення права вимоги. Предмет іпотеки є зареєстрованим, що підтверджується інформаційною довідкою і Єдиного державного реєстру Іпотек, іпотекодержателем є саме позивач, а також враховуючи, що договір Іпотеки був укладений 11.01.2007 року, тобто раніше ніж накладення арешту на майно відповідачів за постановою державного виконавця, який накладений в 2012 році. Наявність арешту за постановою державного виконавця на іпотечне майно є перешкодою для позивача реалізувати свої права, визначені ЗУ Про іпотеку та умовами іпотечного договору щодо звернення стягнення на предмет іпотеки. Відповідно відновлення порушеного права можливе лише шляхом звільнення зазначеного в позовній заяві майна з-під арешту.

За даних обставин суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині скасування арешту на нерухоме майно, що належить ТОВ Кіфа , а саме, майновий комплекс, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область м. Верхньодніпровськ вул.. С. Яцковського, 32 та є власністю Іпотекодавця на підставі свідоцтва про право власності на майновий комплекс, виданого виконкомом Верхньодніпровської міської ради № 311 від 11.10.2001 року. Предмет іпотеки складається з: основної будівлі (А-1) площею 540.2 кв.м.,, ганок (а-1), гараж (Б-1), пл. 108.0 кв.м., вбиральня (В-1), ангар (Г-1), сарай (Д-1), прохідна (Ж-1), навіс ( К,З,М) паркан (№ 1,3, 5), ворота (№ 2), хвіртки (№4), мощення (І, ІІІ), резервуар (ІІ), пандус (№6), сходи (№7), загальною площею -648.2 кв.м., що накладний на підставі постанови державного виконавця про арешт майна та оголошення заборони його відчуження від 22.08.2012 року, ВП № 33481376, зареєстрованого у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав і обтяжень від 15.12.2012 року за № 13251182.

Рішення суду про скасування арешту на предмет іпотеки є підставою для скасування запису в Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна щодо майна відносно якого арешт скасовано, тому додаткових обов'язків на уповноважені органи щодо скасування запису про арешт майна не потребує. Відповідно в задоволенні позовних вимог про виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна - майновий комплекс, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область м. Верхньодніпровськ вул.. С. Яцковського. 32 та є власністю Іпотекодавця на підставі свідоцтва про право власності на майновий комплекс, виданого виконкомом Верхньодніпровської міської ради № 311 від 11.10.2001 року. Предмет іпотеки складається з: основної будівлі (А-1) площею 540.2 кв.м.,, ганок (а-1), гараж (Б-1), пл. 108.0 кв.м., вбиральня (В-1), ангар (Г-1), сарай (Д-1), прохідна (Ж-1), навіс ( К,З,М) паркан (№ 1,3, 5), ворота (№ 2), хвіртки (№4), мощення (І, ІІІ), резервуар (ІІ), пандус (№6), сходи (№7), загальною площею -648.2 кв.м., задоволенню не підлягають

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 704.80 грн.

Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України суд ,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Кіфа , треті особи, що не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_2, Верхньодніпровський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області про зняття арешту із заставленого майна - задовольнити частково.

Скасувати арешт, нерухомого майна, що належить товариству з обмеженою відповідальністю Кіфа (юридична адреса: Дніпропетровська область м. Верхньодніпровськ, вул.. С.Яцковського 32, ЄДРПОУ 23376400), а саме майновий комплекс, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область м. Верхньодніпровськ вул.. С. Яцковського, 32 та є власністю товариства з обмеженою відповідальністю Кіфа на підставі свідоцтва про право власності на майновий комплекс, виданого виконкомом Верхньодніпровської міської ради № 311 від 11.10.2001 року. Предмет іпотеки складається з: основної будівлі (А-1) площею 540.2 кв.м.,, ганок (а-1), гараж (Б-1), пл. 108.0 кв.м., вбиральня (В-1), ангар (Г-1), сарай (Д-1), прохідна (Ж-1), навіс ( К,З,М) паркан (№ 1,3, 5), ворота (№ 2), хвіртки (№4), мощення (І, ІІІ), резервуар (ІІ), пандус (№6), сходи (№7), загальною площею -648.2 кв.м., що накладний на підставі постанови державного виконавця про арешт майна та оголошення заборони його відчуження від 22.08.2012 року, ВП № 33481376, зареєстрованого у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав і обтяжень від 15.12.2012 року за № 13251182.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Кіфа (юридична адреса: Дніпропетровська область м. Верхньодніпровськ, вул.. С.Яцковського 32, ЄДРПОУ 23376400) на користь ОСОБА_1, зареєстрованого за адресою: 49000, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення.

Відповідно до п. 15.5 розділу ХШ Перехідні положення ЦПК України апеляційна скарга подається через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із редакцією Цього кодексу

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду. Або якщо рішення залишене в силі за результатами перегляду заочного рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення.

Повний текст рішення виготовлений 27 серпня 2018 року

Суддя Петрюк Т.М.

Зареєстроване 27.08.2018 року

Оприлюднене 04.09.2018 року

Дата набрання законної сили: 27.09.2018 року