Рішення

від 03.09.2018 по справі 825/2419/18

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2018 року                               Чернігів                     Справа № 825/2419/18

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Зайця О.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Чернігівській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Ш.А.М.Ю." про стягнення податкового боргу,

У С Т А Н О В И В:

Головне управління ДФС у Чернігівській області звернулось до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Ш.А.М.Ю.", в якому просить:

- накласти арешт на кошти та інші цінності на суму 38312,32 грн., що знаходяться на відкритих рахунках у банках;

- стягнути з рахунків в установах банку цінності податковий борг в сумі 38312,32 грн., з яких: 1) адміністративні штрафи та інші санкції в сумі 34000,00 грн. на р/р 31118106700002, отримувач УК у м. Чернігові/м.Чернігів/21081103, код 38054398, банк отримувача: ГУДКСУ в Чернігівській області, МФО 853592; 2) по акцизному податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів в сумі 2906,32 грн. на р/р 31415531700002, одержувач: УК у м.Чернігові/м.Чернігів/ 14040000, код 38054398, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592; 3) штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг в сумі 1406,00 грн. на р/р 31416541700002, одержувач: УК у м.Чернігові/м.Чернігів/21080900, код 38054398, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592 з відкритих рахунків у банках: № 26000051415149, № 26040051404927 в Чернігівському РУ ПАТ КБ «Приватбанк» м. Чернігів, МФО 353586.

В обґрунтування свої позовних вимог позивач посилається на те, що, відповідач є платником податків і зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законодавством терміни.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.07.2018 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін і встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позов.

Відповідач належним чином повідомлявся про розгляд справи за адресою реєстрації, при цьому, до суду передано поштою конверт з ухвалою про відкриття, яка направлялась відповідачу, з довідкою поштового відділення "інші причини".

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

При вирішенні спору щодо стягнення з відповідача податкового боргу суд виходить з того, що порядок визначення суми податкових зобов'язань та погашення податкового боргу платників податків регулюється Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Так, у відповідності до підпунктів 16.1.3., 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 54.1. статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

При цьому, згідно з пунктом 56.11. статті 56 ПК України, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно з пунктом 57.3. статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до пункту 129.1. статті 129 ПК України нарахування пені розпочинається: при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов'язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.

На суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день. На суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день. (пункт 129.4. статті 129 ПК України).

Відповідно до підпункту 59.1. статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.3. статті 59 ПК України передбачено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. (пункт 59.4. статті 59 ПК України).

Згідно з пунктом 59.5. статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Так, з метою погашення податкового боргу податковим органом направлено на адресу відповідача, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, податкову вимогу форми № 4493-17 від 12.12.2017 (а.с.15).

Вищевказана вимога відповідачем не отримана та повернута відповідним відділенням поштового зв'язку до податкового органу (причина повернення - «за закінченням терміну зберігання»).

Разом з тим, у відповідності до пункту 42.2 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Оскільки податкова вимога від № 4493-17 від 12.12.2017 направлена за адресою місцезнаходження відповідача, то вищевказана вимога вважається врученою останньому належним чином.

При цьому, передбачені ПК України заходи не привели до погашення відповідачем податкового боргу.

Також, на час розгляду справи та винесення рішення по суті заявлених позовних вимог доказів оскарження податкової вимоги або погашення податкового боргу, за визначеними податковими зобов'язаннями, відповідачем до суду не надано.

Відповідно до підпункту 20.1.34. пункту 20.1. статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з рахунків в установах банку ТОВ "Ш.А.М.Ю." податкового боргу у сумі 38312,32 грн. і задоволення позовних вимог ГУ ДФС у Чернігівській області в цій частині.

Щодо вимоги про накладення арешту на кошти та інші цінності товариства з обмеженою відповідальністю "Ш.А.М.Ю.", що знаходяться на відкритих рахунках у банках, на суму 38312,32 грн., суд зазначає наступне.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.1. статті 59 ПК України).

Згідно із пунктом 88.1 статті 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

У відповідності з пунктом 89.5 статті 89 ПК України, у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.

Відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Відповідно до пункту 94.1. статті 94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Арешт коштів на рахунку платника податків є різновидом адміністративного арешту, який застосовуються виключно на підставі рішення суду (на відміну від адміністративного арешту іншого майна, який здійснюється за рішенням керівника податкового органу). Разом з тим, підстави його застосування, що визначені пунктом 94.2. статті 94 ПК України, є загальними як для керівника податкового органу, так і для суду.

Так, згідно з пунктом 94.2. статті 94 ПК України адміністративний арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин:

- платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;

- фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;

- платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;

- відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;

- відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;

- платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;

- платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу;

- платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог цього Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).

Аналогічні норми містить і Порядок застосування адміністративного арешту майна платника податків, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 632 (далі Порядок № 632), відповідно до частини 1 розділу II якого арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з вищезазначених обставин.

З вказаних норм законодавства вбачається, що адміністративний арешт застосовується за наявності однієї із наведених обставин.

Відповідно до частин 1,2 розділу IV Порядку № 632 керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених розділом III цього Порядку, та на підставі звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків (додаток 1) відповідного підрозділу, який у межах своїх повноважень встановлює такі обставини, приймає рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків (додаток 2). Обґрунтованість арешту, накладеного на майно платника податків рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, має бути перевірена судом протягом 96 годин.

При цьому згідно з частиною 3 розділу VII Порядку № 632 для застосування арешту коштів на рахунку платника податків контролюючий орган подає до суду позовну заяву в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що вищенаведені обставини для застосування адміністративного арешту позивачем не доведені, доказів прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків суду не надано.

Водночас суд вважає за необхідне зазначити, що наявність у відповідача податкового боргу не є безумовною підставою для застосування адміністративного арешту коштів на рахунку платника податків. Адміністративний арешт не є виключним та єдиним способом погашення податкового боргу. Винятковість адміністративного арешту законодавець чітко пов'язує із обставинами, визначеними пунктом 94.2. статті 94 ПК України, що виникли між платником податків та податковим органом.

При цьому суд не заперечує того факту, що за умови відсутності майна, за рахунок якого можливо погашення податкового боргу, встановлена підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України норма надає право податковому органу звертатися до суду з позовом щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків. Проте, реалізація цього права можлива лише за умови дотримання підстав, встановлених пунктом 94.2. статті 94 ПК України.

Аналогічна правова позиція висловлена і Верховним Судом у постанові від 30.01.2018 (справа № К/9901/465/18 2а/0570/3824/11).

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться на відкритих рахунках у банках, на суму 38312,32 грн. і задоволення позовних вимог ГУ ДФС у Чернігівській області в цій частині.

За таких обставин адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Чернігівській області (вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 39392183) - задовольнити частково.

Стягнути з рахунків в установах банку цінності товариства з обмеженою відповідальністю "Ш.А.М.Ю." (вул. Козацька, 15, м. Чернігів, 14037, код ЄДРПОУ 39802151) податковий борг в сумі 38312,32 грн., з яких: 1) адміністративні штрафи та інші санкції в сумі 34000,00 грн. на р/р 31118106700002, отримувач УК у м. Чернігові/м.Чернігів/21081103, код 38054398, банк отримувача: ГУДКСУ в Чернігівській області, МФО 853592; 2) по акцизному податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів в сумі 2906,32 грн. на р/р 31415531700002, одержувач: УК у м.Чернігові/м.Чернігів/ 14040000, код 38054398, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592; 3) штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг в сумі 1406,00 грн. на р/р 31416541700002, одержувач: УК у м.Чернігові/м.Чернігів/21080900, код 38054398, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592 з відкритих рахунків у банках: № 26000051415149, № 26040051404927 в Чернігівському РУ ПАТ КБ «Приватбанк» м. Чернігів, МФО 353586.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повний текст рішення виготовлено 03 вересня 2018 року.

Суддя                                                                                           О.В. Заяць