ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А про залишення позовної заяви без руху 04 вересня 2018 року м. Київ № 826/13991/18 Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами Головного управління ДФС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніком техноголія» про стягнення податкового боргу,- В С Т А Н О В И В: Головне управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ: 39439980) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніком техноголія» (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 28, код ЄДРПОУ: 38650284), в якому просить стягнути податковий борг у розмірі 7044,00 грн. Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного. Відповідно до п.п. 3, 5 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними). Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску. Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України визначено, що д ля звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень. За приписами ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Так, зі змісту позовної заяви видно, що податковий борг у відповідача утворився у березні 2017 року, що підтверджується інтегрованою карткою відповідача. В той же час, п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. При цьому, згідно з п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). У даному випадку заявником не надано податкової вимоги на згадану суму податкового боргу. Що стосується податкової вимоги № 1930-16 від 05.02.2016, слід зазначити, що з відомостей з інтегрованої картки вбачається, що вказаний борг, що позивач просить стягнути, відображений станом 11.03.2017 року та станом на цю дату у картці відсутній борг за податковою вимогою № 1930-16, що зумовлювало необхідність прийняття нової податкової вимоги на суму нового боргу, яка і може бути підставою для звернення до суду після спливу 60 днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. У позові відсутні будь-які пояснення щодо дотримання строку звернення до суду, встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України. Більш того, згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Так, з позовною заявою позивачем заявлено клопотанням про відстрочення сплати судового збору, яке, з посиланням на ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», обґрунтоване відсутністю коштів, призначених на оплату судового збору. Вирішуючи вказане клопотання, суд зазначає про наступне. Згідно з ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Водночас, відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Таким чином, в силу вимог ст. 8 Закону України «Про судовий збір», Державна фіскальна служба України та його територіальні органи не є суб'єктами, на яких розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати. Отже, з урахуванням наведеного та беручи до уваги, що позивач, є юридичною особою, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень тощо не є підставою для звільнення (відстрочення, розстрочення) від такої сплати. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалі Верховного Суду від 26.01.2018 у справі № К/9901/854/17. Водночас, слід зазначити, що до клопотання не надано жодних доказів на підтвердження обставин, які унеможливлюють сплату судового збору заявником. Аналізуючи зазначене у сукупності, суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору слід відмовити. Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Так, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання суб'єктом владних повноважень до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до норм Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», установлено у 2018 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 01.01.2018 – 1762,00 грн. Як видно з матеріалів справи, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 7044,00 грн. Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий у розмірі 1762,00 грн. за вимогу майнового характеру (1,5% від 7044,00 грн., але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб) на платіжні реквізити Окружного адміністративного суду м. Києва, викладені на офіційному веб-порталі «Судова влада України» (адреса: https://adm.ki.court.gov.ua/sud2670/gromadyanam/tax/). Отже, наведене вище у сукупності свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі. Відповідно до частин першої, другої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду (вул. Болбочана Петра, 8, корп. 1, блок А, м. Київ, 01601) протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху: 1) податкову вимогу на суму, заявлену до стягнення за позовом (для цілей перевірки дотримання строку звернення до суду); 2) пояснення щодо дотримання строку звернення до суду (ч. 1 ст. 123 КАС України); 3) оригіналу документу про сплату судового збору за звернення до суду у розмірі 1762,00 грн. Керуючись статтями 160-162, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя - У Х В А Л И В: 1. У задоволенні клопотання Головного управління ДФС у м. Києві про відстрочення від сплати судового збору – відмовити. 2. Позовну заяву залишити без руху. 3. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. 4. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини третьої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України. 5. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою. Відповідно до положень ст. 169 та ч. 1 ст. 294 КАС України ухвала про залишення позову без руху не оскаржується. Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Суддя О.А. Кармазін
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 04.09.2018 |
Оприлюднено | 06.09.2018 |
Номер документу | 76217816 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Кармазін О.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні