Рішення

від 29.08.2018 по справі 409/1472/18

БІЛОКУРАКИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №409/1472/18

Пров.№2/409/730/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2018 року смт.Білокуракине

Білокуракинський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді: Третяка О.Г.,

за участю секретаря судових засідань: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Білокуракине цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради Білокуракинського району про визнання права власності, -

В с т а н о в и в :

Позивачка звернулася до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно.

В обґрунтування своїх вимог позивачка вказала на те, що 14 вересня 2012 року у віці 74 років померла її рідна матір ОСОБА_4. Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається із земельної ділянки № 45 загальною площею 10,6269 га в межах згідно з планом для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Червоноармійської сільської ради Білокуракинського району Луганської області, право власності на яку належало померлій ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю IV-ЛГ № 053457, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 7. На випадок своєї смерті, відносно належного їй майна, померла зробила розпорядження у вигляді заповіту, згідно з яким належну їй на праві приватної власності земельну ділянку вона заповідала позивачці. Про наявність складеного на її користь заповіту, а також через відсутність оригіналів документів на спадкове майно, обумовлене в заповіті позивачка не знала, а пізніше, дізнавшись та отримавши заповіт й ксерокопію державного акту, вже через загальновідомі обставини у державі та тимчасовою окупацією Криму, де вона мешкає, позивачка не мала змоги звернутися до нотаріального органу. Лише наразі перемістившись на підконтрольну уряду України територію вона звернулась до легітимних органів державної влади, зокрема, до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та про видачу на її ім'я свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Проте, постановою нотаріуса у вчиненні нотаріальних дій з приводу оформлення спадщини позивачу було відмовлено через пропущений нею строк для подачі заяви та відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно, підтверджуючих належність цього майна спадкодавцеві. Унеможливлення реалізації спадкових справ і спонукало її, як належної спадкоємиці за заповітом звернутися до суду з позовом, в якому позивачка просить визнати за нею право власності на спадкове майно.

В судове засідання позивач та його представник не з'явилися, надали суду заяву про розгляд справи без їх участі. Заявлені позовні вимоги підтримали повністю.

В судове засідання представник відповідача ОСОБА_3 сільської ради Білокуракинського району не з'явився, подавши до суду заяву про розгляд справи без його участі, надали заяву про визнання позовних вимог.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, докази по справі кожен окремо та в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що 14 вересня 2012 року відповідно до свідоцтва про смерть серії І-ЛЕ № 869702 у віці 74 років померла ОСОБА_4 (а.с.7).

Відповідно до свідоцтва про народження І-ТЮ № 571772 (а.с.26) та свідоцтва про укладення шлюбу ІІ-АП № 298534 (а.с.26) позивачка ОСОБА_2 є рідною донькою померлої ОСОБА_4.

Із дослідженого в судовому засіданні заповіту, нотаріально посвідченого 01.06.2001р. виконкомом Солідарненської сільської ради Білокуракинського району Луганської області вбачається, що померла ОСОБА_4 на випадок своєї смерті зробила розпорядження, згідно із яким належну їй на підставі Державного акту ІУ-ЛГ № 053457 на праві приватної власності земельну ділянку площею 10,6269 га, що знаходиться на території Червоноармійської сільської ради вона заповідала позивачці ОСОБА_2 (а.с.10).

Відповідно до копії Державного акту ІУ-ЛГ № 053457, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 7 від 12.05.2000р. померлій ОСОБА_4 на праві приватної власності належала земельна ділянка № 45 загальною площею 10,6269 га в межах згідно з планом для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Червоноармійської сільської ради Білокуракинського району Луганської області (а.с.11).

З матеріалів справи вбачається, що місце проживання та реєстрації позивачки є місто Ялта Автономної Республіки Крим, яке відповідно до Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України № 1207-VII від 15.04.2014р. є тимчасово окупованою територією України, на якій легітимні державні органи влади та установи не працюють. Згідно із частиною 1 статті 1 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України № 1207-VII від 15.04.2014р. тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України. Україна вживає всіх необхідних заходів щодо гарантування прав і свобод людини і громадянина, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, усім громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території. Статтею 9 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України , норми якого стосуються тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, передбачено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Із дослідженої в судовому засіданні заяви, посвідченої приватним нотаріусом 19 квітня 2018 року, реєстровий номер № 364 (а.с.9) та заяви від 19 квітня 2018 року, реєстровий номер № 365 (а.с.8) вбачається, що позивачка звернулася до нотаріальних органів про прийняття спадщини за заповітом та видачі на її ім'я свідоцтва про право на спадщину. Із постанови виконуючого обов'язки державного нотаріуса Білокуракинської державної нотаріальної контори вбачається, що позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом було відмовлено через пропущений шестимісячний строк для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини та відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно, що підтверджували б належність цього майна спадкодавцю. Нотаріус, відмовляючи в оформленні спадкових прав позивачці, зазначив не тільки про пропуск строку для прийняття спадщини, а й про відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно.

В судовому засіданні було встановлено, що Державний акт на право приватної власності на землю серії ІУ-ЛГ № 053457, виданий 12.05.2000р. за № 7 на ім'я померлої 14.09.2012р. ОСОБА_4 було втрачено.

Таким чином, позивачка при винесенні окремого рішення про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, в будь-якому разі позбавлена можливості оформити свої спадкові права нотаріально. У зв'язку з чим, суд вважає можливим, визнавши причину пропуску строку для прийняття спадщини поважною, визнати право власності на спадкове майно за позивачкою.

Згідно до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини та не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця ... .

Згідно ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.

На підставі ч.1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Відповідно до ч.3 ст.1272 Цивільного кодексу України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. В судовому засіданні встановлено, що позивачка не знала про наявність складеного померлою матір'ю за часів життя на її ім'я заповіту та про склад спадкового майна, який було їй заповідано.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно до ст. 77 ЦПК України належними доказами є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовна заява ОСОБА_2 підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.328,1218,1225,1261,1268,1272 ЦК України, ст.ст.10,12,77-81,89,259,263-265,268,315, 354-355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання права власності задовольнити в повному обсязі.

Продовжити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1 строк для прийняття спадщини на земельну ділянку № 45 загальною площею 10,6269 га в межах згідно з планом для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Червоноармійської сільської ради Білокуракинського району Луганської області, право власності на яку на підставі Державного акту на право приватної власності на землю IV-ЛГ № 053457, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 7 належало померлій 14.09.2012р. ОСОБА_4.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1 право власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку № 45 загальною площею 10,6269 га в межах згідно з планом для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Червоноармійської сільської ради Білокуракинського району Луганської області, право власності на яку на підставі Державного акту на право приватної власності на землю IV-ЛГ № 053457, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 7 належало померлій 14.09.2012р. ОСОБА_4.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Луганської області через Білокуракинський районний суд Луганської області на підставі п.15.5 ч.1 Розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 літер.П, кв.2, смт. Голубой Залив, м. Ялта, АР Крим, Україна.

Представник позивача - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, адреса: вул. Центральна 66 кімн. 308, смт. Білокуракине, Луганська область, поштовий індекс 92200.

Відповідач - ОСОБА_3 сільська рада Білокуракинського району Луганської області, код ЄДРПОУ 04336010, адреса: вулиця Центральна 32, селище Мирне, Білокуракинський район, Луганська область, поштовий індекс 92212.

Суддя Білокуракинського

районного суду Луганської області ОСОБА_6