Справа № 571/860/18
Провадження № 3/571/397/2018
П О С Т А Н О В А
іменем України
29 серпня 2018 року смт. Рокитне
Рокитнівський районний суд Рівненської області в особі судді Комзюк А.Ф., за участю прокурора Мініча Д.Ф., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали про адміністративне правопорушення пов'язане з корупцією відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, одруженого, на утриманні одна неповнолітня дитина, депутата Рокитнівської районної ради, відомості про притягнення до адміністративної відповідальності відсутні,
про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП,
в с т а н о в и в:
Згідно протоколу №94 від 14.06.2018 року ОСОБА_3, будучи депутатом Рокитнівської районної ради Рівненської області відповідно до підпункту б пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України Про запобігання корупції , являючись суб'єктом на якого поширюється дія Закону України Про запобігання корупції , в порушення частини 2 статті 58 Закону України Про запобігання корупції , в установлений законом термін, не повідомив Національне агентство з питань запобігання корупції (далі НАЗК) про суттєві зміни в майновому стані, чим вчинив правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст. 172-6 КУпАП.
Згідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна від 28.07.2017 ОСОБА_3Ф.(Покупець) купив у Рокитнівської районної спілки споживчих товариств(ЄДРПО 01764202) (продавець) Холодильний склад літ.В-1 (Будівля одноповерхова, площею 595,5 кв.м.) вартістю 545900,00 грн.
28.07.2017 здійснена державна реєстрація права власності на холодильний склад літ.В-1 (Будівля одноповерхова, площею 595,5 кв м) за адресою: Рівненська область, Рокитнівський р-н, смт. Рокитне, вул.Франка, б.4г. Підставою виникнення права власності є договір купівлі-продажу від 27.07.2017 № 783.
Тобто, ОСОБА_3 придбав майно на суму 545900,00 грн., що становить 341,19 прожиткових мінімумів працездатних осіб, встановлених на 01.01.2017. Відповідно до частини 2 статті 52 Закону у ОСОБА_1 виник обов'язок у десятиденний строк з моменту придбання майна письмово повідомити НАЗК про суттєві зміни в майновому стані.
У ОСОБА_1 виник обов'язок повідомити НАЗК про суттєві зміни в майновому стані упродовж періоду з 00:00 год. 29.07.2017 по 00:00 год. 08.08.2017.
08.08.2017 в 00:00 год. ОСОБА_3порушив порядок, передбачений частиною 2 статті 52 Закону, а саме, у десятиденний строк з моменту придбання майна письмово не повідомив НАЗК про суттєві зміни в майновому стані.
Згідно відомостей Реєстру НАЗК на веб сайті nazk.gov.ua встановлено, що ОСОБА_3 взагалі не подав повідомлення до НАЗК про суттєві зміни в майновому стані, а саме придбання холодильного складу літ.В-1.
Таким чином, депутат Рокитнівської районної ради ОСОБА_4, будучи, відповідно підпункту б пункту 1 частини 1 статті 3 Закону Уіфаїни Про запобігання корупції , суб'єктом відповідальності за адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, в порушення вимог частини 2 статті 52 Закону, не повідомив НАЗК про суттєві зміни в майновому стані, а саме купівлю холодильного складу літ.В-1 за 545900,00 грн., чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 2 статті 172-6 КУпАП.
Під час розгляду справи ОСОБА_3 пояснив, що не мав наміру приховувати від НАЗК зміни у майновому стані, оскільки в декларації за 2016 показав витрати на придбання вказаного холодильного складу, а у декларації за 2017 рік вказав, що придбав у Рокитнівської районної спілки споживчих товариств холодильний склад та набув право власності на нього. Про те, що необхідно подавати заяву до НАЗК про зміни у майновому стані не знав. Просить звільнити його від відповідальності за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Захисник ОСОБА_2 пояснив, що з протоколу № 94 від 14 червня 2018 року вбачається, що ОСОБА_1 у 2016 році було здійснено платежі за приміщення холодильного складу у розмірі 545 900, 00 грн. 28 липня 2018 року на підставі договору купівлі-продажу від 27.07.2017 № 783 було здійснено державну реєстрацію права власності на вищевказаний холодильний склад. В протоколі № 94 оперуповноваженим Управління захисту економіки в Рівненській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України майором поліції ОСОБА_5 вказано, що ОСОБА_1 було порушено порядок, передбачений частиною 2 статті 52 Закону України Про запобігання корупції , а саме, у десятиденний строк з моменту придбання майна письмово не було повідомлено НАЗК про суттєві зміни в майновому стані .
Вважає, що матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не доводять тих обставин, що він мав умисел на несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, виходячи з наступного.
Холодильний склад був придбаний у законний спосіб та з законних джерел, про його придбання він правдиво повідомив у деклараціях за 2016 рік та 2017 рік, що також свідчить про відсутність умислу на уникнення фінансового контролю доходів суб'єкта декларування. Належних і допустимих доказів, які беззаперечно спростовують це твердження, в матеріалах даної справи немає. ОСОБА_3 не подав письмове повідомлення до НАЗК про суттєві зміни в майновому стані, оскільки не знав про наявність такого обов'язку. Вважав, що відображення придбаногомайна у своїх деклараціях і є належним відображенням усього належного майна. В його діях відсутні ознаки суб'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого частішою 2 статті 172-6 КУпАП, оскільки у нього були відсутні мотиви вчинити порушення закону, він не бажав його порушити, поза його волею стався свідомий допуск настання негативних наслідків від діяння, що свідчить про відсутність вини, а відтак робить неможливим притягнення його до адміністративної відповідальності за даною статтею.
Крім того вважає, що в даному випадку була недотримана процедура проведення перевірки компетентними органами своєчасності подання ОСОБА_1 декларації про зміни в майновому стані. Тобто, з урахуванням поняття суб'єкт декларування зазначеного у частині 2 статті 52 Закону України Про запобігання корупції , даний Порядок визначає суб'єктів, що наділені правом перевірки змін у майновому стані суб'єктів декларування, а також порядок перевірки та дії у разі встановлення факту ненодання або несвоєчасного подання відповідних змін суб'єктом декларування. Таким чином, органи Національної поліції України, до субєктів, які наділені правом перевірки як декларацій так і змін у майновому стані суб'єктів декларування не відносяться. Такими повноваженнями наділені виключно працівники структурного підрозділу апарату НАЗК, діяльність яких повязана зі здійсненням такої функції. Посадовці Національної поліції, вправі, виключно, у випадку встановлення факту неподання декларації, суб'єктом декларування, після отримання письмового повідомлення із НАЗК, як спеціальний уповноважений суб'єкт у сфері протидії корупції, на підставі отриманих матеріалів скласти протокол про адміністративне правопорушення. Але усі обов'язкові дії по проведенню перевірки, у тому числі після встановлення, що суб'єкт декларування несвоєчасно подав декларацію, тільки НАЗК вправі на підставі листа отримати пояснення від такої особи і вирішувати питання щодо її притягнення до відповідальності. З матеріалів даної справи вбачається, що перевірка стосовно ОСОБА_1 проводилась виключно працівниками Управління захисту економіки в Рівненській області Національної поліції України, які склали протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1, відбирали пояснення, робили запити, збирали докази. Крім того, в матеріалах справи відсутні дані щодо проведення НАЗК відповідної перевірки стосовно порушника, повідомлення НАЗК про результати такої перевірки Управління захисту економіки в Рівненській області Національної поліції України не отримувало.
Просить суд провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно нього закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 172-6 КУпАП.
В судовому засіданні прокурор Мініч Д.Ф. зазначив, що ОСОБА_3 будучи депутатом Рокитнівської районної ради Рівненської області та являючись, згідно підпункту б п.1 ч.1 ст.3 Закону України Про запобігання корупції , суб'єктом відповідальності за адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, всупереч положенням ч. 2 ст. 58 Закону України Про запобігання корупції , в установлений законом термін, не повідомив Національне агентство з питань запобігання корупції про суттєві зміни в майновому стані, чим вчинив правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст. 172-6 КУпАП. Вважає, що вина ОСОБА_1 повністю доведена зібраними доказами. Просить визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно зі ст. 10 КУпАП , адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Положеннями ст. 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 172-6 КУпАП неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента або про суттєві зміни у майновому стані тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 52 Закону України Про запобігання корупції у разі суттєвої зміни у майновому стані суб'єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня відповідного року, зазначений суб'єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов'язаний письмово повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства.
Згідно ст. 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
У відповідності до ст. 1 Закону України Про запобігання корупції , суб'єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах а і в пункту 2, пунктах 4 і 5 частини першої статті 3 Закону України Про запобігання корупції , інші особи, які зобов'язані подавати декларацію та виконувати інші вимоги фінансового і контролю відповідно до цього Закону .
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1 Закону України Про запобігання корупції , корупційне правопорушення - діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій ст. 3 цього Закону , за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність; корупція - використання особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 цього Закону , наданих їй службових повноважень чи пов'язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у ч. 1 ст. 3 цього Закону , або її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи повязаних з ними можливостей; правопорушення, повязане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону , за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Зазначене визначення корупції узгоджується із ратифікованими Україною Цивільною Конвенцією про боротьбу з корупцією 1989 року, Кримінальною конвенцією про боротьбу з корупцією 1993 року, Конвенцією ООН 2003 року та п. 3.22. Рішення Конституційного суду України № 21-рп/2010 від 6 жовтня 2010 року , в яких зазначено, що термін корупція означає використання особою наданих їй службових повноважень та пов'язаних з цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб , а корупційна діяльність безпосередньо пов'язується з корисливими діями (бездіяльністю) посадової особи при виконанні покладених на неї службових обов'язків. Зазначене може прирівнюватись до давання чи отримання хабара, зловживання службовим становищем чи впливом, сприяння відмиванню отриманих від корупційних злочинів доходів, їх приховування, розкрадання чи нецільового використання майна, перешкоджання здійсненню правосуддя, а також незаконного збагачення як значного збільшення доходів, яке перевищує законні доходи особи, яке вона не може раціонально обґрунтувати, тощо.
Таким чином, за змістом міжнародних договорів, згоду на обов'язковість яких надала Верховна ОСОБА_5 України, обов'язковими ознаками, за якими будь-яка неправомірна чи неетична поведінка осіб, уповноважених на виконання функцій держави може визнаватись корупційною, а так само й процедура віднесення тих чи інших діянь названих суб'єктів до категорії корупційних та їх кваліфікації за відповідними нормами глави 13-А КУпАП в тому числі і за ст. 172-6 ч.2 КУпАП є умисна форма вини, використання свого службового становища та мета одержання неправомірної вигоди.
Щоб вважати, що відповідні дії мали ознаки відповідного адміністративного правопорушення, необхідно виходити, крім того, із вимог ст. 9 КУпАП .
Згідно з вказаною нормою, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП , визначається лише умисною формою вини, тобто коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Таким чином, при розгляді даної категорії справ обов'язково має встановлюватись умисний характер вчиненого діяння, а також наявністю відповідного корисливого або іншого особистого інтересу особи чи інтересу третіх осіб, яким суб'єкт правопорушення мав керуватись при вчиненні відповідного проступку.
З врахуванням положень ст.1 Закону України Про запобігання корупції , сутність порушення фінансового контролю полягає в тому, що особа, яка за законом зобовязана задекларувати свої доходи, своєчасно подати декларацію та повідомлення про суттєві зміни у майновому стані, прагне уникнути цього і таким чином досягти певної мети. А тому орган, уповноважений на складання протоколу про адміністративне правопорушення, повинен довести наявність в діях особи умислу на несвоєчасне подання такого повідомлення.
Однак суду не доведено наявності умислу у ОСОБА_1 на несвоєчасне подання такого повідомлення та корисну мету таких дій.
У поданій до 01.04.2017р. щорічній декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2016р. (Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; оприлюднено на офіційному веб-сайті Національного агентства із запобігання корупції) ОСОБА_1було зазначено витрати на купівлю холодильного складу.
При цьому, на момент заповнення цієї декларації, перевірка щодо можливого скоєння інкримінуємого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення ще не проводилась, а відтак ОСОБА_3 не міг знати про таку перевірку, але все ж таки повністю відобразив зміну майнового стану у щорічній декларації, що також вказує на відсутність у нього будь-якої протиправної мети та умислу на приховування інформації про купівлю холодильного складу.
Повідомлення в порядку ст. 45 Закону України Про запобігання корупції шляхом подачі електронної декларації до НАЗК і не повідомлення в порядку ст. 52 цього Закону шляхом подачі окремої інформації до НАЗК про суттєві зміни у майновому стані суб'єкта декларування виключають наявність вини у формі умислу у вчиненні зазначених дій притягуваного, направлених на приховування зміни майнового стану, що був ним офіційно придбаний на аукціоні, а відтак і виключає наявність суб'єктивної сторони даного правопорушення.
Отже, матеріали справи не містять відомостей, які б вказували на те, що ОСОБА_3, не подавши повідомлення про суттєві зміни майнового стану до 23.59 год. 07.08.2017 року, мав умисел на порушення вимог фінансового контролю чи переслідувала будь-який корупційний інтерес. Прокурором в судовому засіданні не надано жодних доказів на підтвердження умислу ОСОБА_1 на вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-6 КУпАП.
Тобто, надані суду матеріали та докази підтверджують відсутність у ОСОБА_1 умислу на вчинення вказаного адміністративного правопорушення, а тому відсутня суб'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення.
Також, суд звертає увагу, що ключовою метою декларування доходів та майна публічних посадових осіб є безумовно запобігання незаконному збагаченню або врегулювання конфлікту інтересів. У даному випадку незаконне збагачення не у кримінально-правовому аспекті, а як дії посадової особи, що передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Незаконне збагачення передбачає значне збільшення активів державної посадової особи, яке перевищує її законні доходи, які вона не може раціонально обґрунтувати.
В зв'язку з викладеним, суд вважає можливим взяти до уваги позицію ОСОБА_1 про відсутність в нього умислу на вчинення правопорушення, яке полягало у неповідомленні про зміну майнового стану внаслідок купівлі холодильного складу, оскільки він задекларував у щорічній декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування 2016 року та 2017 року.
Також, крім зазначеного вище, суд приходить до висновку, що у Департаменту захисту економіки Національної поліції України відсутні повноваження на здійснення перевірки декларацій та повідомлень про зміну майнового стану.
З матеріалів провадження вбачається, що перевірка стосовно ОСОБА_1 проводилась виключно працівниками прокуратури та Управління захисту економіки в Рівненській області , які відбирали пояснення, робили запити, збирали матеріали, складали протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1.
При цьому в матеріалах провадження відсутні дані щодо проведення НАЗК відповідної перевірки стосовно ОСОБА_1, повідомлення НАЗК про результати такої перевірки Управління захисту економіки в рівненській області та інше.
Слід зазначити, що згідно п. 1 та п. 4 Загальних положень Про Департамент захисту економіки Національної поліції України покладення на Департамент обов'язків, що не належать або виходять за межі його компетенції не допускається.
Відповідно до п. 1, п.п. 1 п. 3, п. 5 Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі Порядку), затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції № 56 від 10.02.2017 року, цей Порядок визначає механізм проведення НАЗК контролю та повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), відповідно до статей 48 та 50 Закону України Про запобігання корупції .
Згідно п. 2 - п. 5 розділу II Порядку, НАЗК здійснює контроль щодо своєчасності подання декларацій. У разі отримання інформації (повідомлень), передбаченої у підпунктах 1, 2 пункту 2 цього розділу, НАЗК перевіряє факт неподання або несвоєчасного подання декларації суб'єктом декларування. У випадку встановлення факту неподання декларації, НАЗК письмово повідомляє про це суб'єкта декларування та спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції у визначеному НАЗК порядку.
Департамент захисту економіки Національної поліції України, не відноситься до суб'єктів, які наділені правом перевірки як декларацій, так і повідомлень про суттєві зміни у майновому стані суб'єктів декларування. Такими повноваженнями наділені виключно працівники структурного підрозділу апарату НАЗК, діяльність яких пов'язана зі здійсненням такої функції.
Посадовці Департаменту захисту економіки Національної поліції України, відповідно до п.4 розділу II Порядку вправі, виключно, у випадку встановлення факту неподання декларації, або неповідомлення про суттєві зміни у майновому стані суб'єктом декларування, після отримання письмового повідомлення із НАЗК, як спеціального уповноваженого суб'єкту у сфері протидії корупції, на підставі отриманих матеріалів скласти протокол про адміністративне правопорушення.
В той же час, усі обов'язкові дії по проведенню перевірки, у тому числі після встановлення, що суб'єкт декларування несвоєчасно подав декларацію, чи не повідомив про суттєві зміни в майновому стані, уповноважені здійснювати виключно працівники НАЗК.
На думку суду, в даному конкретному випадку працівники Управління захисту економіки в Рівненській області Департаменту захисту економіки Нацональної поліції України здійснюючи перевірку щодо ОСОБА_1, як суб'єкта декларування та складаючи відносно нього протокол про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією №94 від 14.06.2018 р. без відповідного звернення (доручення) НАЗК, вийшли за межі своїх повноважень та діяли не в межах, не в порядку та не в спосіб визначений Конституцією та законами України.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що досудова перевірка по справі проведена неуповноваженим органом, що дає підстави визнати недопустимими всі докази по справі.
В силу вимог п.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За вказаних обставин відповідно до ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю за відсутностю в його діянні складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП.
Керуючись ст.ст.247 , 283, 284 КУпАП,
п о с т а н о в и в :
Справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-6 КУпАП відносно ОСОБА_1 провадженням закрити, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді може бути оскаржена через Рокитнівський районний суд Рівненської області до Апеляційного суду Рівненської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.
Суддя (підпис) З оригіналом вірно.
Суддя Рокитнівського районного суду
Рівненської області ОСОБА_6
Повний текст постанови виготовлено 31.08.2018 р.
Суд | Рокитнівський районний суд Рівненської області |
Дата ухвалення рішення | 29.08.2018 |
Оприлюднено | 05.09.2018 |
Номер документу | 76229926 |
Судочинство | Адмінправопорушення |
Адмінправопорушення
Рокитнівський районний суд Рівненської області
Комзюк А. Ф.
Адмінправопорушення
Рокитнівський районний суд Рівненської області
Комзюк А. Ф.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні