Ухвала

від 03.09.2018 по справі 757/42959/18-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/42959/18-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2018 року слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Печерського районного суду міста Києва клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12017000000001373 від 05.10.2017 про арешт майна, -

В С Т А Н О В И В :

31.08.2018 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12017000000001373 від 05.10.2017 про арешт коштів, які знаходяться на рахунках що належить ТОВ «МЕССЕДЖ», відкритий у ПАТ "Вернум Банк" та ТОВ «СФК СЕРВІСЕЗ», відкритий у ПАТ "Вернум Банк".

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

03 вересня 2018 року, до початку розгляду клопотання, стороною кримінального провадження, прокурор ОСОБА_3 , через канцелярію суду подана заява про розгляд клопотання у його відсутність, також, прокурором у заяві зазначено, що клопотання підтримує в повному обсязі, із підстав, наведених у ньому та просить слідчого суддю задовольнити вказане клопотання.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використаннісвоїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність не з`явившихся осіб, оскільки їх не прибуття не перешкоджає розгляду клопотання на підставі наданих доказів.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, надходжу до наступних висновків.

Обґрунтовуючи вказане клопотання прокурор вважає, що Генеральною прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 12017000000001373 від 05.10.2017, за фактом створення (придбання) та організації діяльності невстановленими особами на території м. Києва, Київської та інших областей, низки підконтрольних суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), з метою прикриття незаконної діяльності, спрямованої на безпідставне формування податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат з податку на прибуток підприємствам реального сектору економіки, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України та за фактом вчинення невстановленими особами на території м. Києва, Київської та інших областей в період часу 2016-2017 років фінансових операції з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, в особливо великих розмірах, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України.

Досудове розслідування в даному кримінальному провадженні здійснюється слідчими Головного слідчого управління Національної поліції України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в період часу з початку 2016 року по теперішній час групою осіб, діючи умисно, за попередньою змовою, в порушення ст.ст. 81, 87, 89 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 55-1, 56, 57, 62 Господарського кодексу України та ст.ст. 9, 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осібпідприємців та громадських формувань», з метою прикриття незаконної діяльності, спрямованої на безпідставне формування податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат з податку на прибуток підприємствам реального сектору економіки; легалізації коштів отриманих злочинних шляхом, минаючи при цьому систему оподаткування, шляхом документального оформлення, безтоварних операцій з купівліпродажу паливно-мастильних матеріалів створено, придбано та організовано діяльність низки підконтрольних суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), а саме: ТОВ "ФРИВОЛ ГРУП" (код 41018669), ТОВ "ТРАНСДЕЛАГРУЗ" (код 40505862), ТОВ "ЛАЙТВУД" (код 41231332), ТОВ "КЛЕЙВОРД" (код 41237012), ТОВ «Блок Бізнес Груп» (код 41374729), ТОВ «Дейл Груп» (код 41374961), ТОВ «Елафонісі» (код 41550633), ТОВ «Елевейт Конференц» (код 41668862), ТОВ «Зумтрейд» (код 41237161), ТОВ «Мега Опт Торг» (код 40810024), ТОВ «Черітум» (код 41095497), ТОВ Транснафтаойл (код 41629011), ТОВ «Белінс Груп» (код 41909121), ТОВ «Давис» (код 41368165), ТОВ «Деміленд» (код 40750699), ТОВ «Інтро-Про» (код 41132863), ТОВ «Континенталь Ойл» (код 41549544), ТОВ «Континенталь Систем» (код ЄДРПОУ 41068416), ТОВ «Лотос Трейд Плюс» (код 41206725), ТОВ «Майвон Компані» (код 35920089), ТОВ «Месседж» (код 41324023), ТОВ «Мінагрохім» (код 41932564), ТОВ «Ресурстрейдінг» (код 40289051), ТОВ «Веранж» (код 39494821), ТОВ «Галтаун» (код 41202280), ТОВ «Марселлус» (код 42318707), ТОВ «СФК Сервісез» (код 36691512), ТОВ «Тессен Груп» (код 37026255), ТОВ «Фіджія Траст» (код 40717720), ТОВ «Юніка Груп» (код 40429724), та інші, які зареєстровані на номінальних власників, за юридичною адресою відсутні, найманих працівників та виробничих потужностей не мають, та інше.

Загальна сума проведених зазначених вище операцій складає понад 3 139 млн. грн. (у тому числі ПДВ на суму 523 319 834 грн.).

За результатами проведення слідчих (розшукових) дій встановлено, що до організації діяльності вище вказаних суб`єктів господарської діяльності причетний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який фактично є організатором вище вказаної незаконної діяльності, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які є співвиконавцями у організації діяльності вище зазначених суб`єктів господарської діяльності та інші невстановлені на даний час досудовим розслідуванням особи.

Як встановлено, під час досудового слідства для здійснення вищевказаних операцій по ухиленню від сплати податків в особливо великих розмірах та легалізації (відмиванні) коштів, отриманих внаслідок такої злочинної діяльності по вищевказаній схемі, злочинці використовують розрахункові рахунки, відкриті для вищевказаних підприємств у АТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" (код ЄДРПОУ 14352406, МФО 305749), а саме: № НОМЕР_1 (980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ); № НОМЕР_1 (978-ЄВРО); № НОМЕР_1 (840-ДОЛАР США), ), № НОМЕР_2 (980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ), що належать ТОВ «МІНАГРОХІМ» (ЄДРПОУ 41932564).

Інформація щодо рахунків вказаних юридичних осіб підтверджується відповідними матеріалами Державної фіскальної служби.

Прокурор вказує, що з метою припинення протиправної діяльності, пов`язаної з проведенням за участю перелічених вище юридичних осіб безтоварних операцій, спрямованих на ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, легалізацію (відмивання) коштів, одержаних злочинним шляхом, та прикриття таким чином діяльності по незаконній реалізації тютюнових виробів за готівку з метою їх контрабанди за межі України, є необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження арешті майна, а саме грошових коштів, які знаходяться на рахунках ТОВ «МЕССЕДЖ» (ЄДРПОУ 41324023), ТОВ "СФК СЕРВІСЕЗ" (ЄДРПОУ 36691512), відкритих у ПАТ "Вернум Банк" (код ЄДРПОУ 36301800, МФО 380689), оскільки є достатні підстави вважати, що останні є предметом та доказом злочинів, а застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження необхідне для запобігання можливості його відчуження.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п. 1, ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: забезпечення речових доказів.

Також санкцією ч. 3 ст. 209 КК України передбачена конфіскація майна одержаного злочинним шляхом.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Так, слідчим суддею встановлено, що постановою старшого слідчого в ОВС головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_7 від 28.08.2018 кошти які знаходяться на рахунках що належить ТОВ «МІНАГРОХІМ», відкриті у АТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" та ТОВ «СФК СЕРВІСЕЗ», відкритий у ПАТ "Вернум Банк" визнано речовим доказом.

Слідчим доведено, що вказане майно могло бути набуто кримінально протиправним шляхом та отримано внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тобто відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України, та у випадку не накладення арешту на вказане майно, це може призвести до подальшого відчуження або до інших наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню.

За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, приходжу до переконання, що клопотання слідчого про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об`єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні, оскільки незастосування арешту може призвести до відчуження майна.

Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

Таким чином, клопотання підлягає задоволенню.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 131, 132, 170173, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 у кримінальномупровадженні №12017000000001373від 05.10.2017про арештмайна задовольнити.

Накласти арешт на кошти, які знаходяться на рахунках: № НОМЕР_3 (валюта: українська гривня), що належить ТОВ «МЕССЕДЖ» (ЄДРПОУ 41324023), відкритий у ПАТ "Вернум Банк" (код ЄДРПОУ 36301800, МФО 380689), юридична адреса: 02094, місто Київ, проспект Гагаріна Юрія, будинок 17-В; № НОМЕР_4 (980-Українська гривня), що належить ТОВ «СФК СЕРВІСЕЗ» (ЄДРПОУ 36691512), відкритий у ПАТ "Вернум Банк" (код ЄДРПОУ 36301800, МФО 380689), юридична адреса: 02094, місто Київ, проспект Гагаріна Юрія, будинок 17-В, крім виплат обов`язкових платежів до бюджету та для виплати заробітної плати.

Зобов`язати слідчого/прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу особі, на майно якої, накладено арешт.

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1