Рішення

від 29.08.2018 по справі 922/1941/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" серпня 2018 р.м. ХарківСправа № 922/1941/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Смірнової О.В.

при секретарі судового засідання Деньковичі А.Й.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом ТОВ "ВіЕйБі Лізинг", м. Київ до ТОВ "Еліс Груп", м. Харків про стягнення коштів в сумі 18055,32 грн. за участю представників:

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліс Груп" про стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу № 140305-2/ФЛ-Ю-А від 05.03.2014 року, укладеним між сторонами даного спору в загальному розмірі 18055,32 грн., з яких: 9736,09 грн. - прострочена заборгованість за лізинговими платежами, 187,65 грн. - пеня, 165,58 грн. - 30% річних, 7966,00 грн. - штраф за неподання відомостей про стан та місцезнаходження майна, підставою нарахування якої стало порушення відповідачем строків сплати лізингових платежів. Також позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.07.2018 року було прийнято позовну заяву та призначено справу №922/1941/18 до розгляду за правилами спрощеного провадження на 08.08.2018 року на 11:00 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.08.2018 року розгляд справи по суті відкладено на 29.08.2018 року на 10:30 год.

Представники сторін в судове засідання 29.08.2018 року не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення (стосовно позивача) та інформацією з офіційного сайту ДП "Укрпошта" (стосовно відповідача). Письмовий відзив відповідач не надав.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.

05.03.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" (позивач) Та товариством з обмеженою відповідальністю "Еліс Груп" (відповідач) укладено договір фінансового лізингу №140305-2/'ФЛ-Ю-А від (далі - Договір; а.с. 26).

Відповідно до умов Договору, позивач зобов'язався передати відповідачу в платне користування на умовах фінансового лізингу майно, зазначене в специфікації до Договору, а відповідач зобов'язався прийняти майно (предмет лізингу), своєчасно сплачувати періодичні лізингові платежі у порядку та строки передбачені Договором.

Відповідач виплачує позивачу лізингові платежі, відповідно до п. 2.2. Загальних умов договору та Графіку сплати лізингових платежів (додаток до Договору).

Згідно специфікації (додаток до Договору) предметом лізингу є вантажний автомобіль Citroen Berlingo VU Base 1.6 МТ, рік випуску 2014, загальною вартістю 165958,33 грн. без ПДВ.

Відповідач виплачує позивачу лізингові платежі відповідно до п. 2.2. загальних умов Договору та графіку сплати лізингових платежів (додаток до Договору).

Пунктом 2.4 загальних умов Договору лізингу визначено, що всі чергові лізингові платежі, відповідно до графіку та загальних умов, лізингоодержувач сплачує у число сплати, що визначається в порядку п.2.1.7.1 загальних умов Договору.

Відповідно до п.2.1.7. загальних умов Договору лізингу число сплати - це число (порядковий номер дня у відповідному календарному місяці) сплати чергових лізингових платежів кожного календарного місяця, яке визначається згідно п.2.1.7.1 загальних умов договору.

Пунктом 2.1.7.1 загальних умов Договору передбачено, що у випадку, коли дата підписання акту припадає на період з 1-го по 9-те число місяця (включно), то числом сплати чергових лізингових платежів вважається кожне 20-те число кожного місяця, починаючи з підписання акту. У випадку, коли дата підписання акту припадає на період з 10-го по 25-те число місяця (включно), то числом сплати чергових лізингових платежів вважається кожне 5-те число кожного місяця, починаючи з місяця підписання акту. У випадку, коли підписання акту припадає на період з 26-го числа по останній день місяця (включно), то числом сплати чергових лізингових платежів вважається кожне 20-те число кожного місяця, починаючи з місяця підписання Акту.

03 липня 2015 року між сторонами було укладено додаткову угоду до Договору, якою, зокрема, було змінено Графік сплати лізингових платежів (а.с. 42-25).

Відповідно до п.2.1.8. загальних умов Договору лізингу період лізингу - це період строку лізингу, який дорівнює 1 (одному) місяцю. Перший період лізингу починається з дати підписання акту.

За до п.2.1.6. загальних умов договору лізингу акт - це акт приймання- передачі предмета лізингу в лізинг.

Позивач належним чином виконав свої зобов'язання та передав в користування відповідачу предмет лізингу на підставі підписаного 14.03.2014 року сторонами акту прийому - передачі майна.

Таким чином, відповідно до п.2.1.7.1 загальних умов Договору лізингу відповідач зобов'язаний був сплачувати чергові лізингові платежі 05 числа кожного місяця в розмірі, визначеному в Графіку сплати лізингових платежів.

Відповідач свої зобов'язання за договором лізингу щодо сплати лізингових платежів виконував неналежним чином, внаслідок чого за період з червня по липень 2018 року за ним виникла заборгованість в розмірі 9736,09 грн., а саме: з 05.06.2018 існує заборгованість в розмірі 4928,14грн., з 05.07.2018 збільшилась заборгованість на 4807,95 грн.

У зв'язку з цим, позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить стягнути на свою користь з відповідача 9736,09 грн. простроченої заборгованості за лізинговими платежами, 187,65 грн. пені, 165,58 грн. 30% річних, 7966,00 грн. штрафу.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 292 Господарського кодексу України, лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Частина 2 статті 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» передбачає, що за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Пунктом 3 ч. 2 ст. 11 цього ж Закону передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Крім того, цією статтею також передбачено, що до складу лізингових платежів можуть включатися: а) сума, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагорода лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсація відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Стаття 193 Господарського кодексу України та стаття 526 Цивільного кодексу України передбачають, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як свідчать матеріали справи, сума заборгованості 9736,09 грн. за період з червня по липень 2018 року за Договором відповідачем не сплачена.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав доказів погашення вказаної заборгованості, доводів позивача не спростував, у зв'язку з чим суд вважає позовні вимоги в частині стягнення лізингових платежів обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п. 2.7 Загальних умов договору, у разі, якщо лізингоодержувач прострочить сплату лізингових платежів, на підставі ст.625 ЦК України сторони погодили, що лізингоодержувач зобов'язується сплачувати 30 (тридцять) процентів річних від простроченої суми, протягом всього періоду існування простроченої заборгованості.

За умовами пункту 7.1.1. Договору лізингу за порушення обов'язку з своєчасної сплати платежів передбачених даним договором та/або чинним законодавством України - лізингоодержувач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочки, від простроченої заборгованості за платежами за кожен день прострочки, та відшкодувати всі збитки, завдані цим лізингодавцеві, понад вказану пеню. Сторони домовились, що нарахування даної пені за прострочення сплати платежів, передбачених даним Договором та/або чинним законодавством України, припиняється через дванадцять місяців, від дня коли сплата мала відбутися.

У зв'язку з цим, перевіривши нарахування пені у розмірі 187,65 грн. за період з 06.06.2018 року по 11.07.2018 року, а також 30% річних у розмірі 165,58 грн. за період з 06.06.2018 року по 11.07.2018 року, суд приходить до висновку, що дані нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства, умовам Договору та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, згідно пункту 5.2.1 лізингоодержувач зобов'язаний щоквартально (не пізніше 10 календарних днів з моменту закінчення відповідного звітного кварталу) письмово інформувати лізингодавця про стан та адресу базування предмета лізингу шляхом направлення лізингодавцю звіту у формі встановленого додатком "Довідка" до Договору.

Пунктом 7.1.3 загальних умов Договору передбачено, що за ненадання при інспектуванні для огляду або при поверненні (вилученні) предмета лізингу технічної документації, отриманої лізингоодержувачем разом з предметом лізингу, порушення умов пунктів 2.15., 2.16., 4.1.2., 5.2., 10.2 загальних умов - сплачує, штраф у розмірі 1 (один) відсоток остаточної загальної вартості предмета лізингу, за кожен та будь-який випадок із зазначених порушень. Сторони погодили, що даний штраф є визначеною грошовою сумою, яка не змінюється (після встановлення остаточної загальної вартості предмету лізингу) протягом строку дії договору, та для зручності сторін визначається як 1 відсоток від розміру остаточної загальної вартості предмета лізингу.

Як зазначає позивач, жодного разу звіт в установленій формі відповідач не надавав.

Враховуючи те, що відповідачем не надано будь-яких доказів, які б спростовували дані доводи позивача, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення штрафу у розмірі 7966,00 грн.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

На підставі ст.ст. 6, 11, 525, 530, 626, ч. 3 ст. 509, ч. 2 ст. 625, ч. 1 ст. 611, ч. 1 ст. 629, ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України, ст. 1, 11, 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» , ст.ст. 173, 174, 292 Господарського кодексу України, керуючись статтями 73-74, 76-80, 129, 232-233, 237-238, 240-241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліс Груп" (61066, м.Харків, пр. Московський, 283, ідентифікаційний код 36226089) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" (01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 13/2 (літера "Б"), ідентифікаційний код 33880354) прострочену заборгованість за лізинговими платежами в сумі 9736,09 грн., 187,65 грн. пені, 30% річних в сумі 165,58 грн., 7966,00 грн. штрафу за неподання відомостей про стан та місцезнаходження майна та 1762,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили, відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного господарського суду в установленому законом порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 03.09.2018 року.

Суддя ОСОБА_1