Рішення

від 03.09.2018 по справі 2040/5992/18

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

03 вересня 2018 р. справа № 2040/5992/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Біленського О.О.,

при секретарі судового засідання - Поволяєвій К.В.,

за участі:

представника позивача - Ахтирський Р.М.,

представника відповідача - Молотилова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Комунального підприємства "Харківський міський центр нерухомості" (м.Харків, пл.Конституції, 16-А, 61003, код ЄДРПОУ 30884477) до Шевченківського відділу державної виконавчої служби м.Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області державний виконавець Березньов Артем Сергійович (61022, м.Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 6 під'їзд, 10 поверх, код ЄДРПОУ 34952393) про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство "Харківський міський центр нерухомості" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Шевченківського відділу державної виконавчої служби м.Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області державний виконавець Березньов Артем Сергійович, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби м.Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Березньова Артема Сергійовича щодо винесення у виконавчому провадженні №55758400 з виконання наказу Господарського суду Харківської області №922/5946/15 від 10.02.2016р. постанови від 27.04.2018р. про стягнення виконавчого збору з Комунального підприємства "Харківський міський центр нерухомості в сумі 211450,09грн. та відкриття виконавчого провадження з її виконання, та зобов'язати утримуватися від вчинення цих дій;

- визнати протиправною та скасувати Постанову від 27.04.2018 року про стягнення з Комунального підприємства Харківський міський центр нерухомості виконавчого збору в сумі 211450,09грн. у виконавчому провадженні №55758400, з виконання наказу Господарського суду Харківської області №922/5946/15 від 10.02.2016р. та постанову про відкриття виконавчого провадження №56289291 від 27.04.2018р.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що рішенням Господарського суду Харківської області від 15.12.2015р. у справі №922/5946/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Дахмонтажрембуд до Комунального підприємства Харківський міський центр нерухомості про стягнення заборгованості, інфляційних витрат та витрат по сплаті судового збору, задоволено позовні вимоги частково та стягнуто з відповідача 2083252,15 гри. за роботи, виконані за договором № 5 про закупівлю робіт за державні кошті від 21 вересня 2011 року, судовий збір в сумі 31248,78 грн. 08.02.2018р. державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби м.Харків було відкрито виконавче провадження №55758400 з виконання наказу Господарського суду Харківської області №922/5946/15 від 10.02.2016р. Після надходження заяви стягувача про повернення без виконання наказу №9922/5946/15 від 10.02.2016р., 27.04.2018р. на підставі Постанови від 27.04.2018р. №95575840 про стягнення виконавчого збору державним виконавцем Березньовим Артемом Сергійовичем винесено Постанову від 27.04.2018р. про відкриття виконавчого провадження №256289291 про стягнення виконавчого збору у розмірі 211450,09грн. Позивач вважає постанову про стягнення виконавчого збору від 27.04.2018р. неправомірною та винесеною з істотним порушенням чинного законодавства України з огляду на те, що сума боргу не була фактично стягнута або повернута. Наслідком вказаних неправомірних дій є скасування постанови про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови про стягнення з боржника виконавчого збору. З огляду на викладене позивач вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Представник відповідача подав до суду відзив на адміністративний позов, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з огляду на те, що 27.04.2018 року державним виконавцем у відповідності до ч.3 ст.40 Закону України "Про виконавче провадження" була винесена постанова про стягнення з боржника виконавчого збору та постанова про відкриття виконавчого провадження №56289291 з виконання постанови Шевченківського ВДВС м.Харків ГТУЮ у Харківській області №55758400 від 27.04.2018 щодо стягнення виконавчого збору з Комунального підприємства Харківський міський центр нерухомості в сумі 211450,09 грн. у повній відповідності до вимог законодавства.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити адміністративний позов з підстав та мотивів, викладених в ньому.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, підтримав правову позицію, викладену у відзиві та просив суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з положеннями ч. 1, 2 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року №1404-VIII (далі по тексту - Закон №1404) рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Згідно з вимогами ч.1 ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Спірні правовідносини склались з приводу правомірності винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору та відкриття провадження з її виконання, а відтак при розв'язанні спору слід виходити з положень Закону України "Про виконавче провадження", згідно зі ст.1 якого виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Судом встановлено, що рішенням господарського суду Харківської області від 15.12.2015 у справі №922/5946/15 позовні вимоги ТОВ "Дахмонтажрембуд" були задоволені повністю. Стягнуто з Комунального підприємства "Харківський міський центр нерухомості (61003, м. Харків, пл. Конституції, 16-А, код ЄДРПОУ 30884477) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Дахмонтажрембуд (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 10-А, код ЄДРПОУ 30488799) 2083252,15 грн. за роботи, виконані за договором № 5 про закупівлю робіт за державні кошти від 21 вересня 2011 року, судовий збір в сумі 31248,78 грн. Всього - 2 114 500,93 грн. Вказане рішення набрало законної сили та на його виконання був виданий відповідний наказ.

З наявних матеріалів справи вбачається, що 27.04.2018 року відповідачем винесена постанова, на підставі п. 1 ч.1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" (за письмовою заявою стягувача) про повернення виконавчого документу стягувачу.

Окрім цього, 27.04.2018 року відповідачем була винесена постанова про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 211450,09 грн..

Також, 27.04.2018 року відповідачем була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №56289291 з виконання постанови про стягнення з боржника на користь Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області виконавчого збору у розмірі 211450,09 грн.

Позивач, не погоджуючись з постановами від 27.04.2018 про стягнення виконавчого збору ВП №55758400 та відкриття виконавчого провадження №56289291, винесені державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби м.Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Березньовим Артемом Сергійовичем, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.

05 жовтня 2016 року набув чинності Закон №1404, згідно з яким примусове виконання рішень проводиться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини сьомої Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1404 виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Статтею 1 Закону № 1404 передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 27 Закону №1404 виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Частиною другою статті 27 Закону №1404 визначено, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Відповідно до вимог ч.1 ст.13 Закону України "Про виконавче провадження", під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно - правовими актами.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 37 Закону №1404 виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

Частиною першою статті 40 Закону №1404 визначено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.

Відповідно до частини третьої статті 40 Закону №1404 у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Аналіз зазначених норм у сукупності надає підстави для висновків, що після зміни правового регулювання відповідно до Закону №1404 стягнення виконавчого збору відбувається безпосередньо в процесі примусового виконання рішення без винесення відповідної постанови. Підставою для винесення постанови про стягнення виконавчого збору є повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1-4, 6, 7 і 9 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9, 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто. При цьому, виконання постанови про стягнення виконавчого збору відбувається в порядку, передбаченому для примусового виконання виконавчих документів.

З огляду на викладене, враховуючи, що виконавчий документ було повернуто за заявою стягувача та виконавчий збір не стягнуто, суд приходить до висновку, що дії державного виконавця з винесення постанови про стягнення виконавчого збору одночасно з поверненням виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) в повній мірі відповідають приписам частини третьої статті 40 Закону №1404, отже є правомірними та такими, що вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Окрім цього, ч.3 статті 40 Закону №1404 передбачено, що виконання постанови про стягнення виконавчого збору відбувається в порядку, передбаченому для примусового виконання виконавчих документів.

Таким чином, дії державного виконавця з відкриття виконавчого провадження №56289291 з виконання постанови Шевченківського ВДВС м.Харків ГТУЮ у Харківській області №55758400 від 27.04.2018 щодо стягнення виконавчого збору з Комунального підприємства Харківський міський центр нерухомості в сумі 211450,09 грн. вчинені у повній відповідності до вимог законодавства та з дотриманням приписів частини третьої статті 40 Закону №1404.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби м.Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Березньова Артема Сергійовича щодо винесення постанови від 27.04.2018 про стягнення виконавчого збору ВП №55758400 та відкриття виконавчого провадження №56289291 є правомірними та як наслідок відсутність підстав для скасування вказаних постанов.

З огляду на викладене, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства "Харківський міський центр нерухомості" (м.Харків, пл.Конституції, 16-А, 61003, код ЄДРПОУ 30884477) до Шевченківського відділу державної виконавчої служби м.Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області державний виконавець Березньов Артем Сергійович (61022, м.Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 6 під'їзд, 10 поверх, код ЄДРПОУ 34952393) про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено та проголошено 03.09.2018 року.

Суддя Біленський О.О.