Рішення

від 27.08.2018 по справі 902/461/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" серпня 2018 р. Cправа № 902/461/18

Господарський суд Вінницької області у складі судді Банаська О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "СП - ГАЗ", м.Одеса

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Енерджи", м.Вінниця

про стягнення 48 363,90 грн.

За участю секретаря судового засідання Василишеної Н.О.

За участю представників сторін:

позивача : ОСОБА_1, довіреність № б/н від 20.04.2018 р. дійсна до 31.12.2018 р.; паспорт МЕ № 855544 виданий Шевченківським РУ ГУ МВС України в місті Києві 21.12.2007 р.

відповідача: ОСОБА_2, довіреність № б/н від 27.08.2018 р. дійсна до 27.08.2019 р.; НОМЕР_1 виданий Ленінським РВ ВМУ УМВС України у Вінницькій області 14.02.2008 р.

В С Т А Н О В И В :

Товариством з обмеженою відповідальністю "СП - ГАЗ" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Енерджи" про стягнення 48 363 грн 90 коп., з яких: 40 303 грн 25 коп. боргу, що виник внаслідок неналежного виконання зобов'язань за договором поставки вуглеводного скрапленого газу № 11/08-17 від 11.08.2017 р. та 8 060 грн 65 коп. штрафу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вказану позовну заяву розподілено до розгляду судді Тісецькому С.С., який ухвалою від 07.08.2018 відкрив провадження у даній справі вирішивши здійснювати її розгляд у порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 27.08.2018.

17.08.2018 р. на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Енерджи" надійшов відзив на позовну заяву б/н від 15.08.2018 р. відповідно до якого відповідач просить суд закрити провадження у справі у зв'язку з виконанням договірних зобов'язань та відмовити в задоволенні позову повністю.

В подальшому на підставі заяви судді Тісецького С.С. від 20.08.2018 та розпорядження керівника апарату суду від 20.08.2018 у зв'язку з тим, що підстави для проведення автоматизованого розподілу без врахування спеціалізації відпали здійснено повторний автоматизований розподіл справи № 902/461/18 за результатами якого справу передано на розгляд судді Банаську О.О.

Ухвалою суду від 23.08.2018 р. дану справу прийнято до свого провадження новим складом суду для її подальшого розгляду з урахуванням раніше визначеної дати та місця судового засідання з коригуванням часу судового засідання з огляду на раніше призначені справи, призначивши судове засідання на 27.08.2018 р. (15 год. 30 хв.).

Розгляд справи здійснюється із фіксуванням судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

В судовому засіданні представником відповідача подано супровідний лист, яким долучено до матеріалів платіжні доручення на підтвердження оплати суми основного боргу.

Крім того, сторонами подано обопільно підписану заяву б/н від 27.08.2018 р. в якій останні не заперечують проти переходу до розгляду справи по суті в даному судовому засіданні.

Беручи до уваги приписи ч. 6 ст. 183 ГПК України та вказану заяву сторін, суд здійснив розгляд справи по суті в той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.

Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення учасників процесу, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Як вбачається із позовної заяви позивач в якості підстави позовних вимог посилається на укладення з відповідачем договору поставки вуглеводневого скрапленого газу № 11/08-17 від 11.08.2017 р., відповідно до якого Товариством з обмеженою відповідальністю "СП-ГАЗ" поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Глобал Енерджи" товар на загальну суму 1 301 668 грн 31 коп., який відповідачем оплачено частково в розмірі 1 261 365 грн 06 коп., в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість по оплаті отриманого товару, що складає 40 303 грн 25 коп.

З огляду на вказане, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 48 363 грн 90 коп., з яких: 40 303 грн 25 коп. боргу та 8 060 грн 65 коп. штрафу.

Відповідач у поданому до суду відзиві визнав існування договірних відносин з позивачем та підтвердив існування кредиторської заборгованості в сумі 40 303 грн 25 коп. та зобов'язання оплатити переданий позивачем товар.

Крім того, зазначив, що станом на 10.08.2018 р. відповідачем оплачено існуючу заборгованість в розмірі 40 303 грн 24 коп. згідно платіжних доручень № 10878 від 18.07.2018 р. на суму 10 000 грн 00 коп., № 11016 від 06.08.2018 р. на суму 10 000 грн, № 1191 від 10.08.2018 р. на суму 20 303 грн 24 коп. та № 11085 від 14.08.2018 р. на суму 00 грн 01 коп.

При цьому, за твердженням відповідача, після цього господарські відносини не підтримувалися, відповідач послуги у ТОВ "СП-ГАЗ" не замовляв та заборгованості за поставку товару немає.

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 11.08.2017 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "СП - ГАЗ" (Позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Глобал Енерджи" (Відповідач, покупець) укладено договір поставки вуглеводневого скрапленого газу № 11/08-17 (Договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язується впродовж строку дії Договору за замовленням покупця передавати у власність покупця газ вуглеводневий скраплений (пропан-бутан технічний та/або пропан технічний та/або бутан технічний та/або фракція пропанова марки Б) (Товар), а покупець зобов'язується приймати товар і здійснювати його оплату постачальнику згідно умов Договору (а.с. 9-14, т. 1).

Згідно із п. 2.1. Договору ціна товару визначається в національній валюті України (гривні) за одну тонну товару, включає в себе ПДВ та фіксується у додатках до Договору (Специфікаціях), видаткових накладних та/або рахунках на оплату, виставлених постачальником.

Відповідно до п. 2.3. Договору оплата кожної партії товару здійснюється покупцем на підставі видаткових накладних та/або виставлених постачальником рахунків. В разі якщо постачальником не виставлено рахунок на оплату та/або сторонами не підписано видаткову накладу у строк, зазначений в п. 2.5. Договору та/або покупець не отримав рахунок на оплату та/або видаткову накладу в порядку, передбаченому п. 2.4. даного Договору, покупець здійснює оплату товару відповідно до додатку до Договору (Специфікації), при цьому враховуючи фактичну кількість поставленого постачальником товару зазначену в акті здачі-приймання товару або товарно-транспортній накладній (ТТН).

За змістом п. 2.5. Договору покупець здійснює оплату кожної партії товару на умовах 100 % передплати впродовж 1 банківського дня з моменту виставлення постачальником рахунку на оплату. В разі якщо покупцем не оплачено рахунок у зазначений строк, постачальник має право змінити ціну на товар. В підписаних сторонами додаткових угодах до даного Договору (Специфікаціях) сторони можуть передбачити інші умови оплати.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення відбитками печаток сторін і діє до 31.12.2017 р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по Договору. Закінчення строку дії Договору не звільняє винну сторону від відповідальності за його невиконання (п. 7.1. Договору).

Судом встановлено, що на виконання умов Договору позивачем поставлено відповідачу товар (газ вуглеводневий зріджений) на загальну суму 1 301 668 грн 31 коп. на підтвердження чого у справі містяться обопільнопідписані та скріплені печатками сторін видаткові накладні (а.с. 15-44, т. 1).

Відповідач в свою чергу за поставлений товар розрахувався частково , в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість за вказаним Договором в сумі 40 303 грн 25 коп.

18.06.2018 р. позивачем надіслано на адресу відповідача претензію вих. № 23 від 18.06.2018 р. з вимогою погашення заборгованості за Договором в сумі 40 303 грн 25 коп. у строк до 25.06.2018 р. (а.с. 45-49, т. 1).

В подальшому, у зв'язку із невиконання відповідачем зобов'язання з оплати отриманого товару позивач звернувся з даним позовом до суду про стягнення з останнього заборгованості за поставлений товар та штрафу.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи позивачем до відділення поштового зв'язку позовну заяву б/н від 31.07.2018 р. здано для відправки 01.08.2018 р.

Ухвалою суду від 07.08.2018 р. за вказаним позовом відкрито провадження у даній справі.

Разом з тим, згідно наявних в матеріалах справи платіжних доручень слідує, що у період з 18.07.2018 р. - 14.08.2018 р. відповідачем було проведено повне погашення суми основного боргу в розмірі 40 303 грн 25 коп ., з яких 10 000 грн 00 коп. сплачено 18.07.2018 р., 10 000 грн 00 коп. - 06.08.2018 р., 20 303 грн 24 коп. - 10.08.2018 р. та 00 грн 01 коп. - 14.08.2018 р.

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

З моменту укладення сторонами Договору між ними виникли зобов'язання, які мають правову природу договору поставки.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.632 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Як встановлено судом та слідує з матеріалів справи № 902/461/18 позовна заява з додатками здана представником позивача до поштового відділення для направлення до суду 01.08.2018 р., про що свідчить відбиток печатки поштового відділення на поштовому конверті в якому надійшла позовна заява до суду.

Разом з тим, як свідчать надані відповідачем платіжні доручення з 18.07.2018 р. по 06.08.2018 р. відповідачем до відкриття провадження у справі було проведено повне погашення суми основного боргу в розмірі 20 000 грн 00 коп. , з яких 10 000 грн 00 коп. сплачено 18.07.2018 р. та 10 000 грн 00 коп. - 06.08.2018 р. (платіжні доручення № 10878 від 18.07.2018 р. та № 11016 від 06.08.2018 р.).

В той же час, провадження у справі № 902/461/18 за вказаним позовом було відкрито 07.08.2018 р. , тобто ще до відкриття провадження у справі предмет спору в частині стягнення 20 000 грн 00 коп. основного боргу між сторонами у даній справі був відсутній.

При цьому, решту суми основного бору в розмірі 20 303 грн 25 коп. відповідачем згідно платіжних доручень № 1191 від 10.08.2018 р. на суму 20 303 грн 24 коп. та № 11085 від 14.08.2016 р. відповідачем погашено після відкриття провадження у справі.

Згідно із ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Тобто, порушення права чи законного інтересу або спір щодо них повинні існувати на момент прийняття судом позову до розгляду та відкриття провадження по справі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Визнання боржником претензії кредитора не є способом припинення зобов'язання і не свідчить про відсутність спору; особа, претензія якої визнана боржником, вправі звернутися до господарського суду з позовом про стягнення визнаної суми коштів. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

З урахуванням зазначеного, провадження у справі в частинні стягнення 20 303 грн 25 коп. боргу підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю предмету спору в цій частині вимог позивача.

Разом з тим в частині решти заявленої позивачем до стягнення суми боргу в розмірі 20 000 грн 00 коп . права і охоронювані законом інтереси останнього відповідачем не були порушені, що вказує на безпідставність заявлення позовних вимог в цій частині, оскільки сума основного боргу вже була погашена відповідачем на момент відкриття провадження у даній справі.

Відтак, в задоволенні позову в частинні стягнення 20 000 грн 00 коп. основного боргу слід відмовити.

Також судом розглянуто вимоги позивача про стягнення з відповідача 8 060 грн 65 коп. , за результатами чого суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Слід зазначити, що у відповідності до п.п.3, 4 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Частиною першою ст.548 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Розділом 4 Договору сторони передбачили відповідальність сторін.

Зокрема, згідно із п. 4.3. Договору за прострочення оплати товару більш ніж на 15 (п'ятнадцять) календарних днів покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 20 % від загальної ціни неоплаченої в строк партії товару.

Оскільки прострочення оплати товару розпочалось після його поставки за видатковою накладною від 08.01.2018 р. то вимоги позивача про стягнення штрафу є правомірними, оскільки відповідають умовам укладеного Договору та нормам чинного законодавства.

Перевіркою розрахунку штрафу судом помилок не виявлено, в зв'язку з чим заявлені вимоги ТОВ "СП - ГАЗ" підлягають задоволенню судом у заявлених позивачем розмірах.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Як визначає ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвал суду відповідач не подав до суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення штрафу в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

Враховуючи викладене заявлений Товариством з обмеженою відповідальністю "СП - ГАЗ" позов підлягає задоволенню судом частково з урахуванням позиції відповідача, яка фактично зводиться до визнання відповідачем прострочення оплати товару за Договором.

Витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог з покладенням суми судового збору в частині в частині відмови в задоволенні 20 000 грн боргу на позивача.

При цьому у зв'язку із закриттям провадження у справі в частині стягнення 20 303 грн 25 коп. боргу в зв'язку із відсутністю предмета спору позивачу підлягає поверненню 739 грн 69 коп . судового збору для повернення якого ТОВ "СП - ГАЗ" із врахуванням положень п.5 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" необхідно подати до суду відповідне клопотання , оскільки за його відсутності у суду відсутнє повноваження на здійснення такої процесуальної дії.

27.08.2018 р. в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення із зазначенням про відкладення складання тексту повного судового рішення на строк не більше ніж на десять днів з дня закінчення розгляду справи.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, п.2 ч.1 ст.231, ст.ст.232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Енерджи", вул.Марії Литвиненко-Вольгемут, м.Вінниця, 21018 (ідентифікаційний код - 39189072) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СП - ГАЗ", вул.Маразліївська, будинок 1, корпус 20, офіс 414, м.Одеса, 65014 (ідентифікаційний код - 40703518) - 8 060 грн 65 коп. штрафу, 293 грн 67 коп. - відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. У стягненні 20 000 грн 00 коп. боргу відмовити.

4. Закрити провадження у зв'язку із відсутністю предмета спору в частині вимоги про стягнення 20 303 грн 25 коп. боргу.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

7. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

8. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 04 вересня 2018 р.

Суддя О.О. Банасько

віддрук. 4 прим.:

1 - до справи.

2, 3 - позивачу - вул. Маразліївська, 1, корп. 20, оф. 414, м. Одеса, 65014; представнику позивача ОСОБА_1 - вул. Велика Житомирська, 17, оф. 10, м. Київ, 01601.

4 - відповідачу - вул. Марії Литвиненко-Вольгемут, 31-А, м. Вінниця, 21018.