Рішення

від 29.08.2018 по справі 908/1294/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 15/82/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.08.2018 Справа № 908/1294/18

м.Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова Ігоря Сергійовича, , при секретарі судового засідання Чернетенко А.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Промкабель - Електрика , 01023, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 8, кв. 22; адреса для листування: 01001, м. Київ, вул. Михайлівська, 16, оф. 7

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерні споруди та мережі , 69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 160

про стягнення коштів

За участю представників сторін та учасників процесу:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

Суть спору:

06.07.2018 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Промкабель - Електрика , м. Київ до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерні споруди та мережі , м. Запоріжжя про стягнення про стягнення суми заборгованості у розмірі 14 954,88 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.07.2018, справу № 908/1294/18 передано на розгляд судді Горохову І.С.

Ухвалою суду від 09.07.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1294/18, присвоєно справі номер провадження 15/82/18. Розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 07.08.2018.

Позовні вимоги, мотивовані тим, що відповідач не виконав зобов'язання щодо оплати поставленої за період липень - серпень 2016, отриманої від позивача електротехнічної продукції за видатковими накладними № ЦПК00011770, № ЦПК0ОО12873, № ЦПК00013331, № ЦПК00013419, у зв'язку з чим винила заборгованість у сумі 14 954,88 грн. Обґрунтовуючи позов посилався на ст. ст. 16, 253, 526, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 55, 175, 193, 216 Господарського кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні 29.08.2018 не з'явився, надіслав клопотання про розгляд справи без участі позивача за наявними у справі матеріалами у зв'язку з неможливістю прибути у судове засідання у зазначено дату та час.

Представник відповідача в судові засідання 07.08.2018 та 29.08.2018 не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не надав. Ухвала суду про відкриття провадження у справі повернулась на адресу суду з відміткою пошти - Причина повернення (досилання) - за закінченням терміну зберігання .

Ухвали надсилались на адресу відповідача, яка зазначена у позові, а також у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань № 1004184516 від 09.07.2018, а саме: 69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 160.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (п. 2).

Таким чином, враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце призначеного судового засідання, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін за наявними в матеріалах справи документами.

В судому засіданні 29.08.2018 судом прийнято рішення у справі.

У зв'язку з неявкою сторін, в судові засідання 07.08.2018 та 29.08.2018 звукозапис судового процесу за допомогою звукозаписувального пристрою системи Оберіг не здійснювався.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд встановив.

Між сторонами виникли правовідносини, що породжують взаємні зобов'язання. Позивач зобов'язався на підставі видаткових накладних поставити та передати у власність Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерні споруди та мережі електротехнічну продукцію, а відповідач, в свою чергу, прийняти та оплатити її вартість.

Виконання зобов'язань з боку позивача, а саме поставка товару (електротехнічна продукція) підтверджується видатковими накладними: № ЦПК00011770 від 20.07.2016 на суму 3 252,72 грн; № ЦПК0ОО12873 від 05.08.2016 на суму 17 598,44 грн; № ЦПК00013331 від 12.08.2016 на суму 4803,74 грн; № ЦПК00013419 від 15.08.2016 на суму 12 299,98 грн.

Відповідач зобов'язання належним чином не виконав, оплату за отриманий товар в повному обсязі не здійснив.

У зв'язку з відсутністю оплати за отриманий товар, 11.04.2018 та 24.04.2018 на адресу відповідача були спрямовані вимоги № 1104/1 та № 2404/1 з проханням погасити заборгованість.

Претензії залишені відповідачем без реагування, борг без оплати.

Факт наявності заборгованості (порушення виконання зобов'язань) також засвідчується Актом звірки взаємних розрахунків за період січень 2016 - листопад 2016 між позивачем та відповідачем.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 14 954,88 грн.

З урахуванням вище викладеного, позивач звернувся за захистом своїх порушених прав до суду.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі.

Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Відповідно до ч. 1 с. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Аналогічні норми містить і стаття 207 Цивільного кодексу України.

Підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні і яка відповідає вимогам, зокрема, ст. 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Як встановлено судом, матеріали справи містять належні та допустимі докази, які підтверджують факт поставки та факт отримання відповідачем обумовленого вище товару. Доказів повернення товару відповідачем з будь-яких причин матеріали справи не містять.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи та фактичними обставинами підтверджено, а відповідачем не спростовано факт поставки на адресу відповідача товару на суму 14 954,88 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Зважаючи на вищевикладене, а також враховуючи невиконання відповідачем своїх зобов'язань з оплати коштів за поставлений товар, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача коштів в розмірі 14 954,88 грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 202, 222, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

вирішив :

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерні споруди та мережі (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 160; ідентифікаційний код 39591120) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Промкабель - Електрика (01023, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 8, кв. 22; адреса для листування: 01001, м. Київ, вул. Михайлівська, 16, оф. 7; ідентифікаційний код 30782951) суму заборгованості в розмірі 14 954,88 грн (чотирнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят чотири гривні 88 коп.), судовий збір у розмірі 1 762,00 грн (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 коп.). Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, 05 вересня 2018 року.

Суддя І. С. Горохов