Ухвала

від 05.09.2018 по справі 911/1934/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"05" вересня 2018 р. Справа № 911/1934/18

Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., розглянувши матеріали

за заявою боржника ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Рейлтрант

про порушення справи про банкрутство

встановив:

До господарського суду Київської області надійшла заява боржника ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Рейлтрант № 1 від 30.07.2018 (вх. № 2003/18 від 31.08.2018) про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 95 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

Дослідивши матеріали вказаної заяви, суд дійшов висновку, що вона не може бути прийнята судом до розгляду з підстав невідповідності її вимогам статей 11, 95 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Перелік документів (доказів), які в обов'язковому порядку додаються до заяви боржника чітко визначений, зокрема, ч. 3 ст. 11 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

Частиною 4 ст. 11 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом передбачено, що боржник подає заяву до господарського суду за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат, якщо інше не передбачено цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 95 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Виходячи з вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Крім того, порядок засвідчення копії документів визначений п. 5.27 Національного стандарту України Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003 , затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 55 від 07.04.2003. За вказаним нормативно-правовим актом відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.

З матеріалів заяви про порушення справи про банкрутство № 1 від 30.07.2018 (вх. № 2003/18 від 31.08.2018) вбачається, що заявником надано ксерокопію протоколу № 03/18 загальних зборів учасників ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Рейлтрант від 23.04.2018 та ксерокопію статуту товариства, які не можуть бути розцінені як письмові докази, подання яких є обов'язковими відповідно до статей 11, 95 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , оскільки вони не засвідчені у встановленому законом порядку уповноваженою особою.

Крім вищезазначених документів до заяви про порушення справи про банкрутство № 1 від 30.07.2018 (вх. № 2003/18 від 31.08.2018) додано протокол № 06/07-2015 загальних зборів учасників ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Рейлтрант від 06.07.2015, протокол № 07/07-2015 засідання ліквідаційної комісії ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Рейлтрант від 07.07.2015 та протокол № 28/12-2105 загальних зборів учасників ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Рейлтрант від 28.12.2015, інших доказів, що підтверджують викладені у заяві обставини та які є обов'язковими відповідно до статей 11, 95 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , цивільного та господарського законодавства не надано.

Згідно з ч. 2 ст. 11 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом до заяви про порушення справи про банкрутство додаються докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом він не підлягає сплаті.

Відповідно до ч. 9 ст. 11 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом за подання заяви про порушення справи про банкрутство справляється судовий збір у порядку, передбаченому законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України Про судовий збір .

Статтею 1 Закону України Про судовий збір передбачено, що судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Згідно з ст. 2 Закону України Про судовий збір платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Відповідно до ст. 6 Закону України Про судовий збір судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі.

Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору (п. 2.21 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України ).

До матеріалів заяви ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Рейлтрант № 1 від 30.07.2018 (вх. № 2003/18 від 31.08.2018) на підтвердження сплати судового збору заявником надано незасвідчену ксерокопію квитанції № 84 від 24.07.2018, з якої вбачається, що платником за подання заяви про порушення справи про банкрутство є інша юридична особа (код ЄДРПОУ 38874314), а не особа, яка звертається до суду із даною заявою про порушення справи про банкрутство і повинна сплатити судовий збір.

Таким чином, вищезазначена незасвідчена ксерокопія квитанції не може бути належним доказом, що підтверджує сплату судового збору за подання заяви про порушення справи про банкрутство у порядку, передбаченому законом.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вказана заява не відповідає змісту вимог, зазначених у Законі України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , не містить доказів на підтвердження повноважень особи, що її підписала та доказів сплати судового збору у встановленому законодавством порядку, а тому підлягає поверненню на підставі пунктів 1-3 ч. 1 ст. 15 даного Закону.

Крім того, суд зазначає, що повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку після усунення допущених порушень.

Керуючись Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та статями 3, 73-79, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Рейлтрант № 1 від 30.07.2018 (вх. № 2003/18 від 31.08.2018) про порушення справи про банкрутство (всього на 20 аркушах) повернути заявнику без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу підписано 05.09.2018.

Суддя Т.В. Лутак