Рішення

від 04.09.2018 по справі 917/658/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.09.2018 Справа № 917/658/18

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕНСА КОМПАНІ", 36008, м.Полтава, вул.Комароав,2Б, офіс 4

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька продовольча компанія", 39600, Полтавська область, м.Кременчук, вул.Ярмаркова, 9А

про стягнення 102480,58 грн.

Суддя Киричук О.А.

Секретар Отюгова О.І.

за участю представників:

представник позивача: не з"явився

представник відповідача: не з"явився

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕНСА КОМПАНІ" звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька продовольча компанія" про стягнення 102480,58 грн. заборгованості за договором поставки.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 11.06.2018 р. суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду і відкрити провадження у справі; справу розглядати в порядку загального позовного провадження; призначити підготовче засідання у справі на 12.07.2018; запропонувати відповідачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду відзив на позов, запропонувати позивачу: подати суду відповідь на відзив в строк до 5 днів з моменту отримання від відповідача відзиву на позов.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 12.07.2018 р. (з врахуванням ухвали про виправлення описки) суд ухвалив продовжити строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, відкласти підготовче засідання на 21.08.2018 р., запропонувати сторонам вчинити дії на виконання завдання підготовчого провадження, викликати учасників справи в підготовче засідання.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 21.08.2018 р. закрите підготовче провадження у справі №917/658/18, призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 04.09.2018р.

У судове засідання 04.09.2018 представники сторін не з'явилися.

03.09.2018 позивач через відділ діловодства суду подав заяву про розгляд справи без участі його представника.

Відповідач причин неявки не повідомив, відзив на позов у встановлений судом строк не надав, про розгляд справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

З огляду на неявку відповідача та не подання ним відзиву на позов у строк, встановлений частиною 1 статті 251 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Також, згідно із ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представників сторін за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

Між ТОВ ІНТЕНСА КОМПАНІ (далі - позивач) та ТОВ "М'ЯСНА ЯРМАРКА "ДОБРИНЯ-2007" 18.12.2017р. було укладено договір № 1 відступлення права вимоги .

Умовами договору сторони визначили, зокрема, наступне:

- п.1.1. За цим Договором Первісний кредитор відступає, а ОСОБА_1 кредитор приймає на себе право вимоги, що належить Первісному кредиторові, і стає кредитором за Договором № 75 від "26" квітня 2017р., укладеним між Первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю Кременчуцька продовольча компанія (далі - Боржник).

- п.1.2. Право вимоги Первісного кредитора до Боржника на суму 83370,67 гривень за Основним договором підтверджується договором, видатковою накладною, актом звірки взаєморозрахунків, які є невід'ємною частиною цього Договору і передаються Первісним кредитором ОСОБА_1 кредитору в момент підписання Сторонами цього Договору

- п.2.1. Підписанням цього Договору Сторони підтверджують передачу Первісним кредитором ОСОБА_1 кредитору всіх оригіналів документів на підтвердження права вимоги за Основним договором.

- п.2.2. Одночасно з підписанням цього Договору Первісний кредитор передає ОСОБА_1 кредитору повідомлення до Боржника про відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Обов'язок направлення повідомлення Боржнику покладається на ОСОБА_1 кредитора.

- п.4.1. Сума відступлених прав вимоги становить 83370,67 гривень.

Відповідно до умов договору поставки № 75 від 26.04.2017р. ТОВ "М'ЯСНА ЯРМАРКА "ДОБРИНЯ-2007" поставило відповідачу товар згідно накладних № 1277 від 28.08.2017 року та № 1446 від 26.09.2017 року, а відповідач прийняв поставлений товар на загальну суму 160 183 грн. 62 коп.

Згідно п. 2.З. Розділу 2 Ціна і порядок розрахунків вище вказаного договору поставки № 75 від 26.04.2017р., відповідач повинен був провести повний розрахунок за отриманий Товар протягом 5 робочих днів з дня отримання Товару (тобто 04.10.2017р.), але повністю за отриманий Товар Відповідач не розрахувався, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, складеним ТОВ "КРЕМЕНЧУЦЬКА ПРОДОВОЛЬЧА КОМПАНІЯ" та ТОВ "М'ЯСНА ЯРМАРКА "ДОБРИНЯ-2007" 06.12.2017 року.

Позивач вказує, що повідомляв відповідача листом від 21.12.2017р. про відступлення права вимоги та пропонував сплатити заборгованість за договором поставки № 75 від 26.04.2017р. у сумі 83370,67 грн. на розрахунковий рахунок нового кредитора ТОВ ІНТЕНСА КОМПАНІ , проте відповіді на попередження про сплату заборгованості від Відповідача не надходило.

Також, 17.05.2018 року в порядку досудового врегулювання спору Позивачем на адресу відповідача було також направлено вимогу про сплату заборгованості (докази додаються), проте вона також була залишена Відповідачем без відповіді.

Вважаючи свої права порушеними позивачем звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості з відповідача, зокрема, суму основного боргу у розмірі 83370,67 грн., три відсотки річних у розмірі 1 247,13 грн., інфляційні збитки у розмірі 4512,06 грн., пеню у розмірі 13350,72 грн.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

Матеріали справи свідчать про те, що між ТОВ "М'ЯСНА ЯРМАРКА "ДОБРИНЯ-2007" та відповідачем по справі існували відносини, що виникли з договору поставки.

В матеріали справи позивачем надані докази виконання ТОВ "М'ЯСНА ЯРМАРКА "ДОБРИНЯ-2007" зобов"язань за договором поставки № 75 від 26.04.2017р., зокрема: накладну № 1446 від 26.09.2017 року.

Факт поставки товару за вказаною накладною відповідачем в процесі розгляду не спростовувався, докази сплати вартості товарів за цією накладною в матеріали справи не надані.

18.12.2017р. між позивачем та ТОВ "М'ЯСНА ЯРМАРКА "ДОБРИНЯ-2007" було укладено договір № 1 відступлення права вимоги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За змістом ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Як встановлено судом, на підставі укладеного між позивачем та ТОВ "М'ЯСНА ЯРМАРКА "ДОБРИНЯ-2007" договору про відступлення права вимоги відбулася заміна особи у зобов'язанні, яке виникло з договору поставки.

Під час укладення договору про відступлення права вимоги, сторони у п.2.1 погодили, що одночасно з підписанням цього Договору Первісний кредитор передає ОСОБА_1 кредитору повідомлення до Боржника про відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Обов'язок направлення повідомлення Боржнику покладається на ОСОБА_1 кредитора.

Судом встановлено, що позивач повідомляв відповідача листом від 21.12.2017р. про відступлення права вимоги, надавав банківські реквізити та пропонував сплатити заборгованість за договором поставки № 75 від 26.04.2017р. у сумі 83370,67 грн. на розрахунковий рахунок нового кредитора ТОВ ІНТЕНСА КОМПАНІ .

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Докази того, що відповідач здійснив оплату заборгованості в матеріалах справи відсутні.

За даних обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача 83370,67 грн. основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також, позивач заявив до стягнення три відсотки річних у розмірі 1 247,13 грн., інфляційні збитки у розмірі 4512,06 грн., пеню у розмірі 13350,72 грн. за період з 06.12.2017р. по 06.06.2018р.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України в разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов"язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов"язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у розі порушення боржником зобов"язання.

Ч.6 ст.231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. З Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.96 р. граничний розмір пені, який сплачує платник за прострочку платежу, не може бути встановлений за домовленістю сторін більшим від подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 2.З. Розділу 2 Ціна і порядок розрахунків договору поставки № 75 від 26.04.2017р., відповідач повинен був провести повний розрахунок за отриманий Товар протягом 5 робочих днів з дня отримання Товару (тобто 04.10.2017р.).

П.6.3. договору поставки № 75 від 26.04.2017р. передбачено, що за внесення платежів з порушенням строків, передбачених у пункті 2.3. цього Договору, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі 5% за за кожен день прострочення.

Відповідач контррозрахунку заявлених до стягнення розмірів пені, інфляційних та 3 % річних не надав, про неправильність проведених позивачем нарахувань суд не повідомляв.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача інфляційних та 3% річних (з урахуванням моменту виникнення у відповідача зобов'язань з оплати), суд прийшов до висновку, що заявлені розміри відповідають вимогам Цивільного кодексу України, не перевищують розрахункових, а тому є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню (розрахунок сум здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 9.1.3").

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені (з урахуванням моменту виникнення у відповідача зобов'язань з оплати), суд прийшов до висновку, що позивачем при здійсненні розрахунку не враховано положення ч. 6 ст. 232 ГК України, яким визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За розрахунком суду, з врахуванням ч.6 ст.232 ГК України правомірно позивачем нараховано пеню за період з 05.10.2017р. дата виникнення прострочення виконання зобов'язання з оплати) по 04.04.2018р.

З огляду на визначений позивачем період - з 06.12.2017р. по 06.06.2018р., обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню є вимоги про стягнення пені у розмірі 8 535,79 грн. за період з 06.12.2017р. по 04.04.2018р., в частині інших вимог про стягнення пені у позові слід відмовити.

Згідно з ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Частиною 2, 3 ст. 80 ГПК України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За даних обставин, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру позовних вимог.

Керуючись статтями 126, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю КРЕМЕНЧУЦЬКА ПРОДОВОЛЬЧА КОМПАНІЯ (39600, Полтавська область, м.Кременчук, вул.Ярмаркова, 9А, Код ЄДРПОУ 37895899) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕНСА КОМПАНІ (36008, м.Полтава, вул.Комарова, 2Б, офіс 4, Код ЄДРПОУ 41239829) суму основного боргу у розмірі 83370,67 грн., три відсотки річних у розмірі 1 247,13 грн., інфляційні збитки у розмірі 4512,06 грн., пеню у розмірі 8 535,79 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1679,21 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині у позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Полтавської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 04.09.2018р.

Суддя Киричук О.А.