Постанова

від 04.09.2018 по справі 826/12607/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/12607/18 Суддя першої інстанції: Шрамко Ю.Т.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Кузьмишина О.М. та Кобаль М.І.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

за участю:

представників позивача: - Поліщука О.О.,

- Мельника А.А.,

представника відповідача: - Солов'я Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Амадеус КО на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 серпня 2018 року у справі за заявою Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю Амадеус КО про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платників податків,

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2018 року Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з заявою про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків, в якому просив:

- підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна ТОВ Амадеус Ко (код 37270900), застосованого рішенням керівника контролюючого органу.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 серпня 2018 року заяву Головного управління ДФС у м. Києві (місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; код ЄДРПОУ 39439980) про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю "Амадеус Ко" (місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Паркова дорога, 16-А; код ЄДРПОУ 37270900) задоволено, підтверджено обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Амадеус Ко", застосованого рішенням начальника Головного управління ДФС у м. Києві Демченко Л.Д. від 07 серпня 2018 року №42251.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою у задоволенні позову відмовити в повному обсязі та закрити провадження у справі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст.. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що заява Головного управління ДФС у м. Києві про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю "Амадеус Ко" є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю, адже відповідачем, всупереч нормам ПК України не допущено посадових осіб відповідача до проведення перевірки, про що складено Акт.

Колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції необґрунтованим, з огляду на наступне.

Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 07 березня 2018 року у справі №755/16396/16-к клопотання прокурора третього відділу процесуального керівництва прокуратури міста Києва Велькова А.В. про призначення позапланової документальної перевірки у рамках кримінального провадження, внесеного 01 листопада 2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016100000001070 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 КК України, задоволено частково, надано дозвіл на проведення позапланової документальної перевірки додержання вимог податкового законодавства щодо правильності нарахування та сплати до бюджету України податків, зборів та інших платежів при проведенні фінансово-господарської діяльності, а також з питань правомірності декларування відшкодування з бюджету податку на додану вартість ТОВ "Амадеус Ко" (ЄДРПОУ: 37270900); Спільне українсько-французьке підприємство з іноземними інвестиціями "Основа-Солсиф" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (СП ТОВ "Основа-Солсиф") (ЄДРПОУ: 20057315); ТОВ "Танталіт" (ЄДРПОУ: 35371154); ТОВ "Основа" (ЄДРПОУ: 13669489) за період часу з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2016 року, у задоволенні решти клопотання відмовлено.

31 липня 2018 року ГУ ДФС у м. Києві, на підставі пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, (далі - ПК України), у зв'язку з надходженням ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 07 березня 2018 року у справі №755/16396/16-к, прийнято наказ "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Амадеус Ко" (код 37270900)" №11816, згідно якого вирішено провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Амадеус Ко" з 03 серпня 2018 року, тривалістю 5 робочих днів; перевірку провести з метою дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування та сплати до бюджету України податків, зборів та інших платежів при проведенні фінансово-господарської діяльності, а також з питань правомірності декларування відшкодування з бюджету податку на додану вартість за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2016 року.

На підставі вказаного вище наказу ГУ ДФС у м. Києві 03 серпня 2018 року складено направлення на перевірку №1266/26-15-14-07-04-18 на головного державного ревізора-інспектора ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_6. та №764/26-15-14-07-01-18 на головного державного ревізора-інспектора ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_7

При цьому, 03 серпня 2018 року головним державним ревізором-інспектором ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_7 складено акт відсутності посадових осіб та підприємства, неможливості вручення копії наказу на проведення перевірки та ознайомлення з направленнями на проведення документальної позапланової виїзної перевірки №682/26-15-14-07-01-16, відповідно до якого під час виходу встановлено, що посадові особи ТОВ "Амадеус Ко" були відсутні, відповідно, неможливе вручення копії наказу ГУ ДФС у м. Києві від 31 липня 2018 року №11816, ознайомлення з направленням на перевірку та відповідно проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Амадеус Ко".

На підставі вказаних вище наказу від 31 липня 2018 року №11816, направлень на перевірку від 03 серпня 2018 року №764/26-15-14-07-01-18 та №1266/26-15-14-04-18 ОСОБА_7 та ОСОБА_6 06 серпня 2018 року о 17:45 прибули за податковою адресою ТОВ "Амадеус Ко" для проведення документальної позапланової перевірки за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2016 року, проте, в.о. заступника директора ТОВ "Амадеус Ко" ОСОБА_8 відмовлено в допуску до проведення перевірки, у зв'язку з чим складено Акт про відмову в допуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки №689/26-15-14-07-02.

У зв'язку з тим, що платник податків відмовився від проведення документальної позапланової виїзної перевірки, начальником ГУ ДФС у м. Києві Демченко Л.Д. прийнято Рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 07 серпня 2018 року №42251, яким до майна ТОВ "Амадеус Ко" застосовано умовний адміністративний арешт.

З метою перевірки обґрунтованості арешту майна ТОВ "Амадеус Ко", застосованого на підставі вказаного вище рішення, заявник звернувся з даною заявою до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 94.1, пп. 94.2.3 п. 94.2, п.п. 94.4 - 94.6, 94.10 ст. 94 Податкового кодексу України, (далі - ПК України), адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин, зокрема, платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Арешт майна може бути повним або умовним.

Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов'язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону.

Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.

Керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду.

Арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі, за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено). У цих випадках таке майно перебуває під режимом адміністративного арешту протягом строку, визначеного законом для визнання його безхазяйним, або у разі якщо майно є таким, що швидко псується, - протягом граничного строку, визначеного законодавством. Порядок операцій з майном, власника якого не встановлено, визначається законодавством з питань поводження з безхазяйним майном.

Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.

Тобто, нормами ПК України передбачено право керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу приймати рішення про застосування умовного адміністративного арешту до майна платника податків у випадку якщо такий платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Згідно з пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.11 п. 78.1, абз. 1 п. 78.4, п. 78.5 ст. 78, п.п. 81.1, 81.2 ст. 81 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки винесену ними відповідно до закону.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта.

Задовольняючи заяву контролюючого органу про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна, суд першої інстанції виходив з того, що оскарження в судовому порядку ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 07 березня 2018 року у справі №755/16396/16-к та наказу ГУ ДФС у м. Києві від 31 липня 2018 року №11816 не є належним та достатнім доказом відсутності правових підстав для умовного адміністративного арешту майна ТОВ "Амадеус Ко", оскільки таке оскарження не зупиняє дію вказаних наказу та судового рішення.

Проте з такими доводами суду першої інстанції, колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.

Так, із матеріалів справи вбачається, що відповідачем в судовому засіданні суду першої інстанції 13.08.2018 року наголошувалось на тому, що останнім подано до суду позов про оскарження наказу ГУ ДФС у м. Києві № 11816 від 31.07.2018 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Амадеус Ко , копію якого із відміткою Окружного адміністративного суду м. Києва було долучено до матеріалів справи та оскаржено ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 07 березня 2018 року у справі №755/16396/16-к.

Колегія суддів зазначає, що наказ ГУ ДФС у м. Києві від 31 липня 2018 року №11816 та ухвала Дніпровського районного суду міста Києва від 07 березня 2018 року у справі №755/16396/16-к є передумовами звернення контролюючого органу до суду з заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту платника податків, а отже є належним та достатнім доказом відсутності правових підстав для умовного адміністративного арешту майна.

Крім того, ТОВ Амадеус Ко до апеляційної скарги надано ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 14 серпня 2018 року, якою ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 07 березня 2018 року - скасовано та повернуто прокурору третього відділу процесуального керівництва прокуратури м. Києва.

Враховуючи вищевказане, колегія суддів вважає, що звернення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві з заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платників податків є передчасним та таким, що не підлягає задоволенню.

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні апеляційної вимоги ТОВ Амадеус Ко про закриття провадження у справі адже диспозиція ч.1 ст. 319 КАС України передбачає, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу, в тому числі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, проте дана правова норма не може бути застосована до спірних правовідносин, адже підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платників податків прямо передбачено ст.. 283 КАС України та є компетенцією адміністративного суду.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. У зв'язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Амадеус КО - задовольнити частково, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 серпня 2018 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві відмовити повністю.

Керуючись ст..ст. 241, 242, 272, 283, 310, 317, 321, 322 колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Амадеус КО - задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 серпня 2018 року - скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позову Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві відмовити повністю.

У задоволенні решти апеляційних вимог - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко

Суддя: О.М.Кузьмишина

М.І.Кобаль