Рішення

від 05.09.2018 по справі 0940/1458/18

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" вересня 2018 р. Справа № 0940/1458/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Матуляка Я.П.,

при секретарі Мула Х.О.,

за участю:

представника позивача - Ємчука А.В.

представника третьої особи - Федик Н.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Західтехногазінвест"

до відповідача: Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: управління Держпраці в Івано-Франківській області

про визнання протиправними та скасування постанов від 30.07.2018 року ВП № 56875946 про відкриття виконавчого провадження та про арешт майна боржника, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Західтехногазінвест" звернулося до суду з позовом до Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Управління Держпраці в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування постанов від 30.07.2018 року ВП № 56875946 про відкриття виконавчого провадження та про арешт майна боржника.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю оскаржуваних рішень, оскільки виконавчий документ, який слугував підставою для їх винесення, не відповідає вимогам, встановленим частиною 1 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження", а саме не містить дати прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повного найменування стягувача та боржника, а також ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.08.2018 року дану позовну заяву залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам статтей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надано десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків (а.с.17-20).

На виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачем подано суду заяву разом з додатками (а.с.28-38).

У зв'язку із усуненням позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.08.2018 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено справу до судового розгляду (а.с.1-2).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених в позовній заяві. Просив суд позов задовольнити повністю.

Відповідач в судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомляв, хоча належним чином повідомлявся про час, дату та місце розгляду даної справи. Своїм правом на подання відзиву на позов на скористався.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача в судовому засіданні вказала на те, що постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 03.05.2018 року відповідає формі встановленій центральним органом виконавчої влади. Просила суд в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, суд встановив наступне.

30.07.2018 року старшим державним виконавцем Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Татакіним П.П., за наслідком розгляду заяви, прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №56875946 з виконання постанови №ІФ637/351/АВ/П/ПТ/МГ-1ФС, виданої 03.05.2018 року управлінням Держпраці в Івано-Франківській області про стягнення з ТзОВ"Західтехногазінвест" на користь держави штрафу у розмірі 186150,00 грн. (а.с.36-37).

Постановою про арешт майна боржника від 30.07.2018 року ВП №56875946, накладено арешт на все майно, що належить ТзОВ"Західтехногазінвест" як боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 186150,00 грн. (а.с.10-11).

Суд, у відповідності до статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішуючи питання про те, яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, виходить з положень нормативних актів в редакціях, що діяли на момент виникнення цих правовідносин та зазначає зміст норм права відповідно до них.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Приписами пункту 7 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, як рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.

Як вбачається з матеріалів справи, постанова управління Держпраці в Івано-Франківській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами за №ІФ637/351/АВ/П/ПТ/МГ-1ФС від 03.05.2018 року прийнята на підставі абзацу 4 частини 2 статті 265 Кодексів законів про працю України (а.с.13-14).

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року за №509 затверджено Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, який визначає механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною 2 статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами 2-7 статті 53 Закону України "Про зайнятість населення".

Згідно пункту 11 вказаного Порядку не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються, зокрема, органами державної виконавчої служби (щодо штрафів, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України).

Відповідно до частини 6 статті 265 Кодексів законів про працю України виконання постанови центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, покладається на органи державної виконавчої служби.

Отже, постанова управління Держпраці в Івано-Франківській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами за №ІФ637/351/АВ/П/ПТ/МГ-1ФС від 03.05.2018 року є виконавчим документом в розумінні Закону України "Про виконавче провадження".

Вимоги до виконавчого документу встановлені у статті 4 Закону України "Про виконавче провадження".

Так, згідно частини 1 вказаної статті у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;

4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);

5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;

6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);

7) строк пред'явлення рішення до виконання.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.

Судом встановлено, що постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами за №ІФ637/351/АВ/П/ПТ/МГ-1ФС від 03.05.2018 року як виконавчий документ не відповідає вимогам пункту 3 частини 1 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки не містить повного найменування боржника (а.с.13-14).

Положенням частини 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до частини 5 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

З аналізу вказаних правових норм вбачається, що на державного виконавця покладено обов'язок щодо відкриття виконавчого провадження за заявою стягувача про примусове виконання рішення за відсутності підстав для повернення виконавчого документу стягувачу.

У свою чергу, обставини за наявності яких виконавчий документ повертається стягувачу визначені частиною 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження".

Так, згідно пункту 6 частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.

Таким чином, оскільки постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами за №ІФ637/351/АВ/П/ПТ/МГ-1ФС від 03.05.2018 року як виконавчий документ не відповідає вимогам, встановленим частиною 1 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" орган державної виконавчої служби, згідно пункту 6 частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження", зобов'язаний був повернути виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення.

Отже, зважаючи на викладене, у відповідача були відсутні правові підстави для відкриття виконавчого провадження ВП №56875946 з примусового виконання постанови управління Держпраці в Івано-Франківській області за №ІФ637/351/АВ/П/ПТ/МГ-1ФС від 03.05.2018 року, а відтак постанова про відкриття виконавчого провадження від 30.07.2018 року є протиправною та підлягає скасуванню.

Як наслідок, суд зазначає, що прийнята в рамках одного виконавчого провадження ВП №56875946 постанова старшого державного виконавця Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Татакіна П.П. про арешт майна боржника від 30.07.2018 року також є протиправною і підлягає скасуванню.

В той же час, суд звертає увагу на безпідставність доводів представника позивача щодо неправомірності зазначення у постанові про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами за №ІФ637/351/АВ/П/ПТ/МГ-1ФС від 03.05.2018 року "акта інспекційного відвідування від 16.04.2018 року за № ІФ637/351/АВ" як рішення, згідно з яким видано документ, оскільки акт про виявлені під час перевірки суб'єкта господарювання порушення законодавства про працю, складений посадовою особою Держпраці і є тим документом на підставі якого приймається рішення про накладення штрафу, що узгоджується з приписами Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 17.07.2013 року за №509.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В адміністративному судочинстві діє принцип офіційності, який полягає в активній позиції суду щодо з'ясування всіх обставин у справі (частина 4 статті 9, частина 3 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд звертає увагу, що згідно частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час розгляду справи відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності прийняття оскаржуваних постанов від 30.07.2018 року ВП № 56875946 про відкриття виконавчого провадження та про арешт майна боржника з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Окрім того, слід зазначити, що відповідно до ч.4 ст.159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відтак, зважаючи на встановлену судом протиправність оскаржуваних рішень відповідача, суд розцінює неподання відповідачем відзиву на позов, визнанням позову.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

Частина 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як наслідок, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3524,00 грн., сплачений згідно платіжних доручень за № 646 від 14.08.2018 року та за № 711 від 20.08.2018 року.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Західтехногазінвест" (код ЄДРПОУ 39441303, вул. Шота Руставелі, 1, м. Івано-Франківськ, 76018) до Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 35021710, вул. Галицька, 45, м. Івано-Франківськ, 76018), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Управління Держпраці в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 39784625, вул. Незалежності, 67, м. Івано-Франківськ, 76018) про визнання протиправними та скасування постанов від 30.07.2018 року ВП № 56875946 про відкриття виконавчого провадження та про арешт майна боржника - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області про відкриття виконавчого провадження від 30.07.2018 року ВП № 56875946.

Визнати протиправною та скасувати постанову Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області про арешт майна боржника від 30.07.2018 року ВП № 56875946.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 35021710, вул. Галицька, 45, м. Івано-Франківськ, 76018) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Західтехногазінвест" (код ЄДРПОУ 39441303, вул. Шота Руставелі, 1, м. Івано-Франківськ, 76018) сплачений судовий збір у розмірі 3524 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири) гривні 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 272, 287, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України подаються безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої статті 283, статтями 286-288 цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Суддя Матуляк Я.П.