Рішення

від 04.09.2018 по справі 128/1240/18

ЛИПОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 128/1240/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2018 року м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Стадника С.І.

секретаря судового засідання Белінської С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рапсодія " до ОСОБА_1, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Фермерського господарства "ГОАН-17 ", про визнання недійсною угоди, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Рапсодія " (далі - позивач, ТОВ "Рапсодія ") з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Фермерського господарства "ГОАН-17 " (далі - третя особа, ФГ "ГОАН-17 "), про визнання недійсною угоди. Обґрунтовуючи заявлені вимоги представник позивача зазначив, що 18.11.2014 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Рапсодія " було укладено Договір №2014/21 оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського підприємства площею 2,9232 га (кадастровий номер 0522287000:06:000:0528), яка розташована на території Щасливської сільської ради Липовецького району Вінницької області (далі - земельна ділянка, об'єкт оренди), строк користування до 14.08.2025 року.

10.10.2017 року в ТОВ "Рапсодія " відбулися зміни складу засновників, а також виконавчого органу товариства - директора. З відомостей отриманих в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно позивачу стало відомо про укладення між ОСОБА_1 та ТОВ "Рапсодія " 30.08.2017 року Угоди про розірвання Договору №2014/21 (далі - Угода).

Представник ТОВ "Рапсодія " вважає зазначену Угоду такою, що вчинена внаслідок зловмисної домовленості керівника ТОВ "Рапсодія " ОСОБА_2 з ОСОБА_1, оскільки станом на день укладення спірного правочину з ОСОБА_2 та його дружиною ОСОБА_3 (співзасновники товариства) вже велися переговори про відступлення права вимоги належних їм часток у статутному капіталі товариства на користь ОСОБА_4 (інший співзасновник). Відчуження часток відбулося 09.10.2017 року, при цьому станом на вказану дату в Держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно були чинними відомості про те, що за ТОВ "Рапсодія " зареєстровано право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0522287000:06:000:0528. Про укладення оскаржуваної угоди керівник ТОВ "Рапсодія " ОСОБА_2 не повідомляв ОСОБА_4, який є співзасновником. Після відчуження часток ОСОБА_5 та ОСОБА_2 створили Фермерське господарство "ГОАН-17 ", керівником якого є останній. Надалі Угода про розірвання Договору №2014/21 була надана для проведення державної реєстрації припинення права ТОВ "Рапсодія " оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0522287000:06:000:0528. Спірна земельна ділянка на даний час знаходиться в оренді ФГ "ГОАН-17 ", про що наявні відомості в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Таким чином, дії керівника ТОВ "Рапсодія " ОСОБА_2 були спрямовані на позбавлення позивача права оренди земельної ділянки, що не відповідає інтересам останнього, при цьому були спрямовані на задоволення його власних інтересів. Оскільки в ТОВ "Рапсодія " не було наміру припиняти використання спірної земельної ділянки, зважаючи на укладення вказаної Угоди внаслідок зловмисної домовленості сторін, позивач просить суд визнати недійсною Угоду від 30.08.2017 року про розірвання Договору №2014/21 оренди земельної ділянки від 18.11.2014 року, укладену між ОСОБА_1 та ТОВ "Рапсодія ".

Відповідач відзив до суду не подав.

Представник ФГ "ГОАН-17" письмових пояснень до суду не подав.

Будучи повідомленими у встановленому законом порядку про час і місце розгляду справи, представник ТОВ "Рапсодія" та відповідач в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Голова ФГ "ГОАН-17" подав до суду заяву про розгляд справи у відсутність представника господарства.

Враховуючи зазначене, суд, зважаючи на приписи статті 223 ч.3 п.1 ЦПК України, вважає за можливе ухвалити рішення в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, при цьому фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлено, що 18.11.2014 року між ОСОБА_1 (далі - орендодавець) та ТОВ "Рапсодія " (далі - орендар) було укладено Договір №2014/21 оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського підприємства площею 2,9232 га (кадастровий номер 0522287000:06:000:0528), яка розташована на території Щасливської сільської ради Липовецького району Вінницької області.

Початок дії Договору визначений моментом державної реєстрації, а закінчення - 14.08.2020 року (пункт 4 Договору, а.с. 6).

01.07.2015 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Рапсодія " було укладено Додаткову угоду №1 до Договору оренди земельної ділянки від 18.11.2014 року №2014/21 (а.с. 8), яким змінено розмір орендної плати, а також строк закінчення права оренди земельної ділянки - 14.08.2025 року.

Надалі, між ОСОБА_1 та керівником ТОВ "Рапсодія " ОСОБА_2 було укладено Угоду про розірвання до Договору оренди земельної ділянки від 18.11.2014 року №2014/21 (а.с. 9), за умовами якої сторони домовились розірвати за взаємною згодою Договір оренди земельної ділянки від 18.11.2014 року №2014/21, об'єктом якого є земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,9232 га (кадастровий номер 0522287000:06:000:0528), яка розташована на території Щасливської сільської ради Липовецького району Вінницької області.

У пункті 5 Угоди сторони визначили, що вказаний правочин набирає чинності з моменту його державної реєстрації.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, єдиним засновником ТОВ "Рапсодія " значиться ОСОБА_4, а керівником - ОСОБА_6. Доказів перебування в складі засновників ТОВ "Рапсодія " таких його учасників як ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позивач суду не надав, як і не надав доказів зміни складу засновників товариства 10.10.2017 року.

В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.01.2018 року було вчинено запис №11741020000015814 про створення Фермерського господарства "ГОАН-17 ", засновником якого є ОСОБА_3 та ОСОБА_2, при цьому останній значиться його керівником.

Встановивши вказані обставини, суд встановив відповідні їм правовідносини.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України (далі - ЦК), Законом України "Про оренду землі" (далі - Закон №161-XIV) , законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно статті 13 Закону №161-XIV договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 6 ЦК сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК).

Згідно частини 1 статті 651 ЦК зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною третьою статті 31 Закону №161-XIV визначено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін.

У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються (ч.2 ст.653 ЦК).

Зі змісту пункту 4.3 Договору №2014/21 слідує, що правочин може бути припинений в будь-який час при взаємній згоді сторін.

Статтею 92 ЦК визначено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Відповідно до частини 1 статті 232 ЦК правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним.

Зловмисна домовленість - це умисна змова представника однієї сторони правочину з другою стороною, внаслідок чого настають несприятливі наслідки для особи, від імені якої вчинено правочин. У визнанні правочину недійсним з відповідної підстави доведенню підлягає не наявність волі довірителя на вчинення правочину, а існування умислу представника, який усвідомлює факт вчинення правочину всупереч інтересам довірителя, передбачає настання невигідних для останнього наслідків та бажає чи свідомо допускає їх настання.

Для визнання правочину недійсним з підстав, що визначені ч.1 статті 232 ЦК України, судам слід враховувати роз'яснення Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року № 11 "Про деякі питання визнання правочинів недійсними ", в пункті 3.10 якої зазначено, що представником не може вважатися орган юридичної особи, в тому числі її керівник, навіть якщо він діяв всупереч інтересам цієї особи: представництво в даному разі визначається за правилами глави 17 ЦК України.

Згідно статті 62 Закону України "Про господарські товариства", у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Дирекцію очолює генеральний директор. Членами виконавчого органу можуть бути також і особи, які не є учасниками товариства. Дирекція (директор) вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників. Дирекція (директор) діє від імені товариства в межах, встановлених даним Законом та установчими документами. Генеральний директор має право без довіреності виконувати дії від імені товариства.

Представництвом, згідно ст. 237 ЦК УКраїни є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Зі змісту статті 62 Закону України "Про господарські товариства" слідує, що директор товариства має право представляти останнє перед фізичними і юридичними особами відповідно до закону, укладати від імені господарства угоди та вчиняти інші юридично значущі дії.

Судом встановлено, що ТОВ ""Рапсодія " діє на підставі Статуту.

Позивач не надав суду доказів, які вказують на обмеження повноважень керівника ТОВ "Рапсодія " ОСОБА_2 щодо представництва юридичної особи при укладенні Угоди про розірвання до Договору оренди земельної ділянки від 18.11.2014 року №2014/21. Оскільки зміст Договору №2014/21 (пункт 4.3) передбачає можливість розірвання правочину за взаємною згодою сторін, при цьому не визначає умов за наявності яких правовідносини з вказаних підстав можуть бути припинені, суд дійшов висновку про недоведеність обставин на які позивач посилається в обґрунтування заявлених вимог, зокрема вчинення керівником ТОВ "Рапсодія " ОСОБА_2 правочину щодо розірвання Договору №2014/21 внаслідок зловмисної домовленості з ОСОБА_1

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених вимог, що є підставою для відмови в задоволенні позову.

Розподіл судових витрат здійснити відповідно до Глави 8 ЦПК України.

Керуючись ст. 2, 12, 13, 76, 259, 263, 268, 273, 279, 354 ЦПК України , суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Рапсодія " до

ОСОБА_1, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Фермерського господарства "ГОАН-17 ", про визнання недійсною угоди, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Вінницької області через Липовецький районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя С.І. Стадник