Рішення

від 31.08.2018 по справі 808/2621/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2018 року (о 10 год. 00 хв.)Справа № 808/2621/18 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Батрак І.В.,

за участю секретаря Лялько Ю.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства Завод металевої тари Авакс

до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області

про скасування рішень

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство Завод металевої тари Авакс (далі - ПП Завод меттари Авакс , позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (далі - УДВС ГТУЮ у Запорізькій області, відповідач), в якому просить:

визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про стягнення виконавчого збору від 27.04.2018 ВП №52223384 в сумі 120 982,83 грн.;

визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про відкриття виконавчого провадження від 27.04.2018 ВП №52291897 в сумі 120 982,83 грн.

На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві зазначає, що підставою для стягнення з боржника виконавчого збору може бути лише фактичне стягнення державним виконавцем грошових коштів, від сум яких здійснюється обрахунок суми відповідного збору. Посилається на приписи Закону України Про виконавче провадження , розділ VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, та вважає, що виконавчий збір стягується на підставі постанови, яка виноситься на стадії розподілу стягнутих з боржника сум або закінчення виконавчого провадження згідно з ст. 39 Закону в розмірі 10 % від суми, що фактично стягнута, повернута стягувачу. Так, на думку позивача, підставою для стягнення виконавчого збору у межах виконавчого провадження про стягнення з боржника сум коштів є здійснення державним виконавцем дій по фактичному стягнення з боржника на користь стягувача зазначених у виконавчому документі сум, та виконавчий збір обраховується лише від розміру фактично стягнутих сум. Зауважує, що за своїм призначенням виконавчий збір є своєрідною винагородою державному виконавцю за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови, що такі заходи призвели до виконання рішення, проте державним виконавцем не було виконано дій щодо звернення стягнення на майно, оскільки від стягувача ПАТ ТАСкомбанк надійшла заява від 05.04.2018, в якій стягувач в порядку п. 1 ч. 1 ст. 37 вказаного Закону просить повернути наказ №5/1/11, виданий 11.04.2011 Господарським судом Запорізької області. Ураховуючи викладене, просить визнати протиправними та скасувати оскаржувані рішення відповідача.

Ухвалою судді від 31.07.2018 відкрито провадження у справі та призначено адміністративну справу до розгляду за правилами загального позовного провадження. Призначене підготовче засідання на 31 серпня 2018 року. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Відповідач позов не визнав, 13.08.2018 надав до суду відзив (вх. №25272), у якому зазначає, що боржника попереджалось в постанові про відкриття виконавчого провадження, що у разі не виконання виконавчого документа в строки для самостійного виконання з нього буде стягнуто виконавчий збір та витрати виконавчого провадження, проте останнім в строк на самостійне виконання, встановлений постановою про відкриття виконавчого провадження, заборгованість в сумі 1 209 828,312 грн. не погашена, не вчинено жодних дій, направлених на виконання виконавчого документа. Боржник не повідомив відділ про причини, які б ускладнили або унеможливлювали погашення ним заборгованості за виконавчим документом в строк для самостійного виконання. Пояснює, що 27.04.2018 державним виконавцем в порядку п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження було завершене, про що було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу №52223384 від 27.04.2018. Посилається на приписи ст. 27, 40 Закону України Про виконавче провадження та звертає увагу суду, що оскільки боржник за вищезазначеним виконавчим провадженням не звільняється від сплати виконавчого збору, державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору №52223384 від 27.04.2018 у розмірі 120 982,83 грн. (10 відсотків від залишку суми боргу за виконавчим листом), яка отримана боржником 10.05.2018. Стосовно строків оскарження дій державного виконавця із посиланням на приписи ст. 287 КАС України наголошує, що при подачі до суду адміністративного позову від 25.06.2018 ПП Завод меттари Авакс пропущено 10-денний строк на оскарження дій державного виконавця. На думку відповідача, оскаржувані рішення винесені з дотриманням вимог ст. 28, 40 Закону, а своїми діями, скаржник лише хоче уникнути від стягнення з нього суми виконавчого збору, спричинивши при цьому збитки державі у вигляді недоотримання державним бюджетом коштів виконавчого збору, у зв'язку із чим просить у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача надав суду заяву (вх. від 31.08.2018 №27122) про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Представник відповідача у підготовче засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвалою суду від 31.08.2018 закрите підготовче провадження у справі та призначене судове засідання у той самий день після закінчення підготовчого провадження.

За приписами ч. 6 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ПП Завод металевої тари Авакс (код ЄДРПОУ 20496010) є юридичною особою, яка зареєстрована за адресою: 70433, Запорізька область, Запорізький район, с. Новоолександрівка, вул. Центральна, 51А, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

На примусове виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 16.03.2011 у справі №5/1/11 про стягнення з ПП Завод меттари Авакс , ТОВ Прибій на користь ПАТ Акціонерний банк Бізнес Стандарт заборгованості по кредиту за кредитним договором №КР 56-2007 від 12.09.2007 у розмірі 2 000 000,00 грн., заборгованість за відсотками у розмірі 766 666,59 грн., пеня за несвоєчасне погашення тіла кредиту у розмірі 178 164,38 грн., пеня за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом у розмірі 68 296,34 грн., шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Виконавче провадження № 52223384 по виконанню наказу Господарського суду Запорізької області від 11.04.2011 було відкрито заступником начальника ВПВР УДВС ГТУЮ у Запорізькій області 15 вересня 2016 року за заявою стягувача ПАТ ТАСкомбанк , яка надійшла до відділу 14 вересня 2016 року.

03 серпня 2017 року державним виконавцем у межах виконавчого провадження складено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Відповідно до постанови від 03.10.2017 №ВП№52223384 призначено суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання ОСОБА_1, який має сертифікат суб'єкта оціночної діяльності, виданий 02.06.2017 за №526/17, виданий Фондом державного майна України (строк дії до 02.06.2020).

Згідно із звітом про експертну оцінку від 26.03.2018 загальна вартість вищезазначеного арештованого нерухомого майна складає 2 321 238,00 грн. без урахування ПДВ.

Листом від 29.03.2018 №6493-3-03-4 сторонам виконавчого провадження направлено повідомлення щодо вартості майна.

ВПВР УДВС ГТУЮ у Запорізькій області 27 квітня 2018 року винесено постанову ВП № 52223384 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 120 982,83 грн.

Постановою державного виконавця від 27.04.2018 виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження (за письмовою заявою стягувача).

У той самий день, державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №56291897 про примусове виконання постанови про стягнення виконавчого збору №52223384, видану 27.04.2018 ВПВР УДВС ГТУЮ у Запорізькій області про стягнення з ПП Завод меттари Авакс виконавчого збору на загальну суму 120 982,83 грн.

Вказані постанови були направлені 02 травня 2018 року на адресу позивача та вручені поштою його уповноваженому представнику 10 травня 2018 року, про що свідчить рекомендоване поштове повідомлення.

Крім того, 27 квітня 2018 року з метою забезпечення виконання вищезазначеного виконавчого документа державним виконавцем накладений арешт на майно боржника в межах суми заборгованості, про що винесена відповідна постанова.

У подальшому, заступником начальника ВПВР УДВС ГТУЮ у Запорізькій області винесена постанова про арешт коштів боржника від 07.05.2018 ВП №56291897, якою накладений арешт на грошові кошти, що містяться на всіх рахунках в АТ УкрСиббанк , в Запорізькому РУ ПАТ КБ Приватбанк та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить позивачу у межах суми звернення стягнення 120 982,83 грн.

Згідно із платіжними дорученнями №1873 від 23.05.2018 та №2335 від 25.06.2018 сума боргу за виконавчим збором в сумі 120 982,83 грн. погашена у повному обсязі, у зв'язку із чим 26 червня 2018 року державним виконавцем винесена постанова ВП №56291897 про зняття арешту з коштів, а 27 червня 2018 року - про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України Про виконавче провадження .

Вважаючи рішення відповідача щодо стягнення виконавчого збору ВП №52223384 та відкриття виконавчого провадження ВП №56291897 протиправними, позивач звернувся до суду із даним позовом про їх скасування.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Суд звертає увагу, що виконавче провадження №52223384 по виконанню виконавчого листа Господарського суду Запорізької області від 11.04.2011 №5/1/11 було відкрито старшим державним виконавцем 15 вересня 2016 року у відповідності до вимог Закону України Про виконавче провадження від 21.04.1999 №606-ХІV.

Разом з тим, з 05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України Про виконавче провадження від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закону №1404-VІІІ).

Відповідно до п. 7 Розділу XIII Прикінцевих та Перехідних положень Закону №1404-VІІІ виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Постанова про стягнення виконавчого збору ВП№52223384 винесена виконавцем 27.04.2018, тобто вже в період дії Закону №1404-VІІІ, а відтак, в даному випадку підлягали застосуванню положення саме цього закону.

Відповідно до ст. 1 Закону №1404-VІІІ виконавче провадження визначається як сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частинами 1 та 2 ст. 27 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

За приписами п. 1-6 ч. 5 ст. 27 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавчий збір не стягується:

1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;

2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;

3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";

4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;

5) у разі виконання рішення приватним виконавцем;

6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

Також, ч. 9 ст. 27 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

З аналізу вказаної норми суд робить висновок, що частина перша та друга статті 27 Закону №1404-VIII встановлюють загальні правила стягнення виконавчого збору виконавцем.

Разом з тим, ця стаття передбачає винятковий перелік підстав, коли виконавчий збір не стягується.

Згідно з ч. 3 ст. 40 Закону №1404-VIII у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

З огляду на зазначене суд робить висновок, що ч. 3 ст. 40 Закону №1404-VIII є спеціальною нормою, яка регулює окремі випадки стягнення виконавчого збору, а тому загальні правила встановлені частинами першою та другою статті 27 зазначеного закону - не можуть застосовуватися.

Тобто, позивач не врахував, що стягувач звернувся з заявою про повернення виконавчого документу відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону №1404-VIII, у зв'язку з чим настають наслідники, які передбаченні ч. 3 ст. 40 Закону №1404-VIII - якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець виносить постанову про стягнення виконавчого збору.

Аналізуючи норми вищенаведеного законодавства з примусового виконання судових рішень, суд робить висновок, що примусове виконання судового рішення розпочинається з моменту прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено законом. Під час вчинення виконавчих дій виконавцем у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначається про стягнення виконавчого збору у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

При цьому, норми статті 27 вказаного Закону містять вичерпний перелік підстав та умови за якими виконавчий збір не стягується, зокрема, визначено, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 цього Закону, за умови, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах №825/739/17 адміністративне провадження №К/9901/2103/17 від 19.04.2018 та № №808/3791/16 адміністративне провадження №К/9901/20636/18 від 30.05.2018.

Крім того, позивач просить про поновлення строку для звернення до суду, вважаючи що такий пропущено з поважних причин.

Частиною 1 ст. 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно із ч. 1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

У відповідності до п.1 ч. 2ст.287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Згідно із ч. 2 ст. 74 Закону України Про виконавче провадження рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Враховуючи, що оскаржувані постанови про стягнення виконавчого збору винесені 27.04.2018 та отримані позивачем 10.05.2018, такі були первинно оскаржені до суду 17.05.2018, тобто у строк встановлений ст. 287 КАС України.

Проте, як свідчать дані Інформаційної системи Діловодство спеціалізованого суду ухвалою суду від 04.06.2018 по справі №808/1808/18 позовну заяву ПП Завод меттари Авакс до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про скасування рішень повернуто на підставі п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, у тому числі у зв'язку із не повною сплатою судового збору.

У липні 2018 року, після винесення 26 червня 2018 року державним виконавцем постанов ВП №56291897 про зняття арешту з коштів позивач повторно звернувся до суду із даним позовом.

Відповідно до ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Відтак, суд вважає за необхідне поновити позивачу пропущений з поважних причин строк на звернення до суду, що підтверджується матеріалами справи.

Як встановлено частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності..

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а викладені в позовній заяві вимоги позивача є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір не підлягає відшкодуванню, оскільки в задоволенні позову було відмовлено.

Керуючись ст. ст. 9, 137, 139, 242-246, 250, 255, 287 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства Завод металевої тари Авакс (місцезнаходження: 70433, Запорізька область, Запорізький район, с. Новоолександрівка, вул. Центральна, 51А, код ЄДРПОУ 20496010) до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (місцезнаходження: 69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 164, код ЄДРПОУ 02891463) про скасування рішень відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи протягом десяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя І.В. Батрак