УХВАЛА
27 серпня 2018 року
м. Київ
справа № 648/1483/17
провадження № 61-42371ск18
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Крата В. І. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Херсонської області від 18 липня 2018 року у справі за позовомОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: сімейне фермерське господарство Фруктове , сімейне фермерське господарство Весна , про визнання дій незаконними, стягнення орендної плати, відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України Про доступ до судових рішень суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.
АналізЄдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що у травні 2017 року позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду із позовом до ОСОБА_4 та ОСОБА_5, треті особи: сімейне фермерське господарство Фруктове (далі - СФГ Фруктове ), сімейне фермерське господарство Весна (далі - СФГ Весна ), у якому, із урахуванням уточнених позовних вимог, просили визнати дії відповідачів незаконними, такими, що порушують умови договорів оренди землі від 15 березня 2012 року та додаткової угоди від 16 червня 2015 року; стягнути орендну плату за 2016-2017 роки з урахуванням індексу інфляції у розмірі: 13 499,00 грн - на користь ОСОБА_1, 15 471,00 грн - на користь ОСОБА_2, 14 063,00 грн - на користь ОСОБА_3; стягнути 80 000,00 грн в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди на користь ОСОБА_1
Позовна заява мотивована тим, що 15 березня 2012 року між позивачами та фермерським господарством Весна укладено договори оренди, згідно яких позивачі передали належні їм на праві власності земельні ділянки в оренду фермерському господарству Весна строком на 10 років. На даний час договори оренди є чинними, проте земельні ділянки не використовуються за їх цільовим призначенням, не обробляються, а позивачам не сплачується орендна плата. Позивачі стверджують, що відповідальність за такі дії повинні нести голова фермерського господарства Весна - ОСОБА_5 та директор фермерського господарства Фруктове - ОСОБА_4, які протиправними діями заподіяли майнову та моральну шкоду.
Рішенням Білозерського районного суду Херсонської області від 05 квітня 2018 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду Херсонської області від 18 липня 2018 року, у задоволенні позову відмовлено.
08 серпня 2018 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову апеляційного суду Херсонської області від 18 липня 2018 року, у якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та задовольнити позов.
Касаційна скарга мотивована неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, а також тим, що фермерського господарства Весна не існує, діяльність не проводить, на землях СФГ Весна його членами фіктивно створене СФГ Фруктове .
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом касаційного оскарження є судові рішення ухвалені у справі про визнання дій незаконними, стягнення орендної платиз урахуванням індексу інфляції у розмірі 43 033 грн та стягнення компенсації моральної шкоди в розмірі 80 000 грн.
Отже, справа № 648/1483/17 не є справою з ціною позову, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Справа № 648/1483/17 є незначної складності та не належить до виключень, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.
Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).
Тлумачення статті 19 ЦПК України свідчить, що малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, незалежно від того чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції. Оскільки частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена в розділі 1 Загальних положень ЦПК України, то вона поширюються й на стадію касаційного провадження.
З урахуванням предмету позову, характеру правовідносин, складності справи, а також значення справи для сторін і суспільства, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.
Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Таким чином, оскаржене рішення ухвалене у малозначній справі. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга ОСОБА_1 подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Відмовити ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову апеляційного суду Херсонської області від 18 липня 2018 року у справі за позовомОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: сімейне фермерське господарство Фруктове , сімейне фермерське господарство Весна , про визнання дій незаконними, стягнення орендної плати, відшкодування моральної шкоди.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В. І. Крат
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 27.08.2018 |
Оприлюднено | 06.09.2018 |
Номер документу | 76261939 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Крат Василь Іванович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні