Рішення

від 03.09.2018 по справі 910/7845/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.09.2018Справа № 910/7845/18

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Літвінової М.Є.

за участю секретаря судового засідання: Яроменко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом Державного підприємства "Національний спортивний комплекс "Олімпійський"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сопрано Партнерс"

про стягнення 81792 грн. 13 коп.

Представники учасників справи:

від позивача: Шадевська Ж.Е.;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

18.06.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Державного підприємства "Національний спортивний комплекс "Олімпійський" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сопрано Партнерс" про стягнення 81792 грн. 13 коп., з яких 43000 грн. 00 коп. основного боргу, 21060 грн. 56 коп. пені, 4060 грн. 07 коп. 3% річних та 13671 грн. 50 коп. інфляційних втрат.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав на те, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору № 12-06/17-1 від 12.06.2017 не у повному обсязі оплатив надані позивачем послуги, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 43000 грн. 00 коп. Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 21060 грн. 56 коп., 3% річних у розмірі 4060 грн. 07 коп. та інфляційні втрати у розмірі 13671 грн. 50 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2018 відкрито провадження у справі №910/7845/18, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи; судове засідання призначено на 18.07.2018, встановлено строки для подання сторонами заяв по суті справи.

Судове засідання, призначене на 18.07.2018, не відбулось.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2018 судове засідання у справі №910/7845/18 призначено на 31.07.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2018 судове засідання у справі №910/7845/18 відкладено на 03.09.2018.

Представник позивача у судовому засіданні 03.09.2018 надав усні пояснення по справі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 03.09.2018 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином за адресою, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується довідкою відділення поштового зв'язку про повернення поштового відправлення відправнику у зв'язку із закінченням встановленого терміну зберігання та поштовим конвертом суду, в якому ухвала суду від 31.07.2018 була направлена на адресу відповідача.

Підстав для відкладення розгляду справи та оголошення перерви, відповідно до ст.ст. 202, 216 Господарського процесуального кодексу України, судом не встановлено.

У встановлені судом строки відповідачем не подано відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Судом, враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України ).

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання розумності строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

У судовому засіданні 03.09.2018 судом було закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Дослідивши подані позивачем докази, заслухавши усні пояснення представника позивача, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

12.06.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю Сопрано Партнерс (замовник) та Державним підприємством Національний спортивний комплекс Олімпійський (виконавець) укладено Договір № 12-06/17-1, відповідно до умов якого виконавець надає послуги (комплекс послуг, що надаються виконавцем замовнику, з організації та забезпечення проведення виставки, що відбудеться в місці проведення виставки у період з 16.06.2017 по 15.08.2017 включно), а замовник оплачує їх в порядку і на умовах договору.

Відповідно до п. 2.2 Договору № 12-06/17-1 від 12.06.2017 перелік послуг за даним договором визначається в Додатку № 1 до даного договору.

Додатком № 1 до Договору № 12-06/17-1 від 12.06.2017 (Перелік послуг) сторони погодили найменування послуг, які надаються виконавцем за договором.

Згідно з п. 4.1 Договору № 12-06/17-1 від 12.06.2017 вартість послуг складає 290000 грн. 00 коп.

Додатком № 2 до Договору № 12-06/17-1 від 12.06.2017 (Протокол погодження вартості послуг) сторони дійшли згоди, що загальна вартість послуг за договором становить 290000 грн. 00 коп.

Вартість послуг, що надаються за цим договором у відповідному періоді (місяці) складає 72500 грн. 00 коп. (за період з 16.06.2017 по 30.06.2017 включно), 145000 грн. 00 коп. (за липень 2017 року), 72500 грн. 00 коп. (за період з 01.08.2017 по 15.08.2017 включно) (згідно з п. 4.2 Договору № 12-06/17-1 від 12.06.2017).

Згідно з п. 7.2 Договору № 12-06/17-1 від 12.06.2017 датою початку надання послуг за цим договором є 16.06.2017. Датою закінчення надання послуг - 15.08.2017 включно.

Відповідно до п. 7.3 Договору № 12-06/17-1 від 12.06.2017 строк дії договору починає свій перебіг з дати підписання та триває до 15.08.2017 включно, крім грошових зобов'язань сторін та зобов'язань щодо відшкодування збитків, які діють до повного їх виконання.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що у червні 2017 року позивач надав відповідачу послуги за Договором № 12-06/17-1 від 12.06.2017 у розмірі 72500 грн. 00 коп., що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 486 від 30.06.2017 на суму 72500 грн. 00 коп., який підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками юридичних осіб позивача та відповідача (копія долучена позивачем до позовної заяви).

Судом встановлено, що у липні 2017 року позивач надав відповідачу послуги за Договором № 12-06/17-1 від 12.06.2017 у розмірі 145000 грн. 00 коп., що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 577 від 31.07.2017 на суму 145000 грн. 00 коп., який підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками юридичних осіб позивача та відповідача (копія долучена позивачем до позовної заяви).

Судом встановлено, що у серпні 2017 року позивач надав відповідачу послуги за Договором № 12-06/17-1 від 12.06.2017 у розмірі 72500 грн. 00 коп., що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 648 від 16.08.2017 на суму 72500 грн. 00 коп., який підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками юридичних осіб позивача та відповідача (копія долучена позивачем до позовної заяви).

Таким чином, загальний розмір наданих позивачем послуг за Договором № 12-06/17-1 від 12.06.2017 (за вказаними актами) становить 290000 грн. 00 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 4.3 Договору № 12-06/17-1 від 12.06.2017 вартість послуг сплачується замовником за наступним графіком: 72500 грн. 00 коп. - до 27.06.2017 включно; 145000 грн. 00 коп. - до 20.07.2017 включно; 72500 грн. 00 коп. - до 15.08.2017 включно.

Судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконав свій обов 'язок з оплати за надані позивачем послуги, сплативши позивачу грошові кошти у загальному розмірі 247000 грн. 00 коп., що відображено у розрахунку заборгованості, долученому позивачем до позовної заяви, та зокрема підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача, копії яких долучено позивачем до позовної заяви (оплати на суму 127000 грн. 00 коп.).

Таким чином, враховуючи загальну вартість наданих позивачем послуг за Договором № 12-06/17-1 від 12.06.2017 (за вказаними актами) на суму 290000 грн. 00 коп., та розмір сплачених відповідачем грошових коштів - 247000 грн. 00 коп., суд дійшов висновку, що у відповідача виникла заборгованість у розмірі 43000 грн. 00 коп.

Доказів сплати грошових коштів у сумі 43000 грн. 00 коп. станом на дату розгляду справи у суді відповідачем суду не надано.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Наявність та обсяг заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю Сопрано Партнерс за Договором № 12-06/17-1 від 12.06.2017 у розмірі 43000 грн. 00 коп. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, у зв'язку з чим позовні вимоги Державного підприємства Національний спортивний комплекс Олімпійський в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Сопрано Партнерс суми основного боргу у розмірі 43000 грн. 00 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 21060 грн. 56 коп. за загальний період нарахування з 28.06.2017 по 24.02.2018 (щодо кожного простроченого платежу окремо).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобов'язання.

Згідно з статтею 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 5.5 Договору № 12-06/17-1 від 12.06.2017 у разі порушення замовником строків оплати послуг він сплачує на користь виконавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, чинної на день прострочення, від простроченої суми за кожен день прострочення.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку в його необґрунтованості, так як позивачем неправильно було визначено початок строку нарахування пені за прострочення оплати послуг, наданих у липні 2017 року (відповідно до розрахунку пені, долученого позивачем до позовної заяви) з урахуванням положень п. 4.3 Договору № 12-06/17-1 від 12.06.2017 та не враховано положення частини 6 статті 232 Господарського кодексу України (нарахування пені здійснюється протягом шести місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане) при розрахунку пені за прострочення оплати послуг, наданих у серпні 2017 року.

При цьому, умовами Договору № 12-06/17-1 від 12.06.2017 не встановлено іншого періоду нарахування пені ніж той, що визначений у частині 6 статті 232 Господарського кодексу України, а умова договору про нарахування пені за кожен день прострочення не встановлює будь-якого іншого періоду нарахування пені, а визначає лише механізм (спосіб) нарахування пені.

За таких обставин, суд здійснив власний розрахунок пені, відповідно до якого обґрунтованим розміром пені, що підлягає стягненню з відповідача, є 20657 грн. 94 коп.

Таким чином, позовні вимоги Державного підприємства Національний спортивний комплекс Олімпійський в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Сопрано Партнерс пені у розмірі 21060 грн. 56 коп. підлягають частковому задоволенню у розмірі 20657 грн. 94 коп.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 4060 грн. 07 коп. за період з 28.06.2017 по 06.06.2018 та інфляційні втрати у розмірі 13671 грн. 50 коп. за період з 11.08.2017 по 19.04.2018 (відповідно до розрахунку, долученого позивачем до позовної заяви).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку в його необґрунтованості так як позивачем неправильно було визначено початок строку їх нарахування за прострочення оплати послуг, наданих у липні 2017 року (відповідно до розрахунку, долученого позивачем до позовної заяви) з урахуванням положень п. 4.3 Договору № 12-06/17-1 від 12.06.2017, у зв'язку з чим здійснив власний розрахунок 3% річних, відповідно до якого обґрунтованим розміром 3% річних є 4048 грн. 15 коп.

Таким чином, позовні вимоги Державного підприємства Національний спортивний комплекс Олімпійський в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Сопрано Партнерс 3% річних у розмірі 4060 грн. 07 коп. підлягають частковому задоволенню у розмірі 4048 грн. 15 коп.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд дійшов висновку в його обґрунтованості, у зв'язку з чим позовні вимоги Державного підприємства Національний спортивний комплекс Олімпійський в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Сопрано Партнерс інфляційних втрат у розмірі 13671 грн. 50 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Сопрано Партнерс (01004, м. Київ, вул. Крутий Узвіз, буд. 6/2, літ. А; ідентифікаційний код: 40983272) на користь Державного підприємства Національний спортивний комплекс Олімпійський (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 55; ідентифікаційний код: 14297707) суму основного боргу у розмірі 43000 (сорок три тисячі) грн. 00 коп., пеню у розмірі 20657 (двадцять тисяч шістсот п'ятдесят сім) грн. 94 коп., 3% річних у розмірі 4048 (чотири тисячі сорок вісім) грн. 15 коп., інфляційні втрати у розмірі 13671 (тринадцять тисяч шістсот сімдесят одна) грн. 50 коп. та судовий збір у розмірі 1753 (одна тисяча сімсот п'ятдесят три) грн. 07 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5. Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Відповідно до ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Згідно з підпунктом 17.5 пункту 17 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається через господарський суд міста Києва за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 06.09.2018 року.

Суддя М.Є. Літвінова