Рішення

від 04.09.2018 по справі 910/8451/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.09.2018Справа № 910/8451/18

Господарський суд міста Києва, в складі судді Баранова Д.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 154, ідентифікаційний код: 33908322)

до Приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 37-41; ідентифікаційний код: 25201716)

про стягнення 6 238, 28 грн.

без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал Страхування" з позовом до Приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім" про стягнення 6 238, 28 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що Приватним Акціонерним товариством "Страхова компанія "Арсенал Страхування" було виконано свої зобов'язання перед страхувальником за договором № 068/18-Т/Ц7 від 07.02.2018 та сплачено суму страхового відшкодування у зв'язку з цим до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" перейшло право вимоги до особи відповідальної за збитки, а отже й виникла необхідність звернення до суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.07.2018 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження.

31.07.2018 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог, у зв'язку з тим, що ДТП 14.03.2018 не є страховим випадком, оскільки, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 14.03.2018 (Європротокол) складено з порушення умов заповнення, визначених чинним законодавством вимог.

Разом з тим суд вказує, що згідно наявного в матеріалах справи поштового повідомлення № 0103047205054 ухвала суду від 04.07.2018 була отримана відповідачем 12.07.2018, а тому, граничним строком на подання відзиву був - 27.07.2018, проте, відзив на позовну заяву був зданий до відділення поштового зв'язку 30.07.2018, що тим самим є порушення встановленого судом п'ятнадцятиденного строку.

Однак, враховуючи незначний строк пропуску на подачу відзиву (2 вихідні дні) та відсутність заперечень від позивача щодо прийняття даного відзиву до розгляду, суд дійшов висновку здійснювати розгляд справи з урахування відзиву № 1173 від 26.07.2018.

16.08.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь на відзив, в якому позивач заперечує щодо доводів відповідача та просить задовольнити позовні вимоги.

Так, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до ч. 5, 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи

Розглянувши подані до суду матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

07.02.2018 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Арсенал Страхування" та ОСОБА_1 було укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу № 068/18-Т/Ц17, відповідно до умов якого було застраховано транспортний засіб Mazda 3, державний номер НОМЕР_1.

Строк дії договору з 08.02.2018 року по 07.02.2019 року.

14.03.2018 в м. Києві на вул. Саксаганського, 129а сталася дорожньо-транспортна пригода за участю наступних транспортних засобів: Mazda 3, державний номер НОМЕР_1 та Land Rover, державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у Приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім".

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль Mazda 3, державний номер НОМЕР_1, цивільно-правова відповідальність якого застрахована у Приватному акціонерному товаристві "Страхова компанія "Арсенал Страхування".

14.03.2018 страхувальник повідомив страховика про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування транспортного засобу, в якій було зазначено, що сума страхового відшкодування повинна бути здійснена на рахунок СТО.

Позивач у своєму позові зазначає, що відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспортного засобу № 068/18-Т/Ц17, рахунку № СКмС-0003365 від 17.03.2018, наданого Товариством з обмеженою відповідальністю "Віді-Скай", вартість відновлювального ремонту склала 6 238, 28 грн. (разом з ПДВ в розмірі 1 039,71 грн.).

Суд зазначає, що проведення оцінки завданої шкоди суб'єктом оціночної діяльності є необхідним лише у випадку наявності підстав для вирахування коефіцієнту фізичного зносу у випадках і порядку, передбаченому Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092; зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395).

Відповідно до пункту 7.38 вказаної Методики значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових КТЗ.

Згідно з п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.11.2003 № 142/5/2092, строк експлуатації - період часу від дати виготовлення КТЗ до дати його оцінки.

Зі свідоцтва про реєстрацію пошкодженого автомобіля Mazda 3, державний номер НОМЕР_1, вбачається, що рік випуску автомобіля - 2017, а отже на момент дорожньо-транспортної пригоди строк його експлуатації не перевищував строк, встановленого у п. 7.38 Методики.

Так, норма ч. 1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", яка передбачає відшкодування страховиком саме оціненої шкоди, не встановлює імперативного обов'язку щодо проведення такої оцінки саме суб'єктом оціночної діяльності відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", а отже така оцінка може бути здійснена на підставі рахунку СТО чи акту виконаних робіт.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, страховик на підставі рахунку № СКмС-0003365 від 17.03.2018 та страхового акту № 006.00312518-1 за договором страхування № 068/18-Т/Ц7 від 07.02.2018 сплатив страхове відшкодування шляхом перерахування коштів в сумі 6 238, 28 грн. Товариству з обмеженою відповідальністю "Віді-Скай" на р/р № 260093011551, який відкрито у Акціонерному товаристві "Ощадбанк", МФО 300465, код ЄДРПОУ 39195699 із зазначення призначення платежу: "Страх. виплата ОСОБА_1, Акт № 006.00312518-1, від 21.03.2018. зг.рах. № СКмС-0003365 від 17.03.2018 в т.ч. ПДВ" що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 987942 від 22.03.2018.

Судом також встановлено, що роботи, зазначені у рахунку № СКмС-0003365 від 17.03.2018 знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку з тими пошкодженнями автомобіля Mazda 3, державний номер НОМЕР_1, які зазначені в акті огляду транспортного засобу від 14.03.2018.

Позивач зазначає, що 13.04.2018 ним на адресу відповідача було відправлено претензію про відшкодування збитків, відповідач отримав дану претензію 16.04.2018, що підтверджується копією поштового повідомлення № 0305608012762, однак не відшкодував зазначені збитки.

Із наявного в матеріалах справи відзиву вбачається, що повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 14.03.2018 (європротокол), на думку відповідача, складено з порушення умов заповнення визначених в Інструкції щодо заповнення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, затверджену протоколом МТСБУ від 11.08.11 № 2744/2011, а саме дане повідомлення не містить таких даних: у п. 12 у клітинці 17 не зазначено кількість відмічених хрестиком клітинок та немає жодних відомостей про визнання одним з водіїв своєї вини.

З обставин викладених вище, відповідач також зазначає, що страховик не відшкодовує шкоду завдану ДТП, оскільки така ДТП не є страховим випадком, оскільки обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а тому у зв'язки з неправильним заповненням європротоколу та відсутності в останньому відомостей зазначених вище, відповідача вважає дії позивача щодо виплати страхового відшкодування незаконними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76-77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд відзначає наступне.

Як вбачається, з наданої інформації Мотороно (транспортного) строхового бюро України, цивільно-правова відповідальність транспортного засобу Land Rover, державний номер НОМЕР_2 була застрахована у відповідача згідно полісу № АК/6589294, ліміт по майну 100 000, 00 грн., франшиза 0 грн., та який діяв станом на дату ДТП - 14.03.2018.

Дорожньо-транспортна пригода була оформлена повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (європротоколом) від 14.03.2018.

Так, з набранням чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування" від 17.02.2011, яким внесено зміни та доповнення до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", що дозволило учасникам дорожнього руху при скоєнні дорожньо-транспортної пригоди за наявності встановлених п. 33.2 ст. 33 наведеного Закону обставин спільно складати повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду ("європротокол") без інформування відповідного підрозділу МВС України про її настання.

Так, відповідно до п. 33.2 ст. 33 зазначеного вище Закону України, у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов'язку інформувати відповідний підрозділ Національної поліції про її настання.

На виконання Закону України від 17.02.2011, Моторним (транспортним) страховим бюро України встановлено відповідний зразок повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та за погодженням з Державною автомобільною інспекцією Міністерства внутрішніх справ України затверджено протоколом Президії МТСБУ від 11.08.2011 № 274/2011 інструкцію щодо заповнення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (надалі - Інструкція).

Відповідно до вказаної вище Інструкції, у європротоколі зазначаються, зокрема, фактична дата, час та місце настання ДТП, інформація про страхувальника згідно з даними полісу та інше. Виправлення у повідомленні категорично забороняються, та замість зіпсованого бланку заповнюється інший.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'я та/або майну потерпілого.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи повідомлення про ДТП від 14.03.2018 воно заповнене обома учасниками дорожньо-транспортної пригоди у відповідних частинах, що стосуються інформації про транспортний засіб А та транспортний засіб Б, зазначено у відповідних пунктах дату, час та місце ДТП, наявна схема ДТП, визначені обставини ДТП для пояснення цієї схеми.

Разом з тим, суд вказує, що п. 12 повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду слугує для описання обставин з метою допомоги розібрання в схемі ДТП, яка також містить в даному повідомленні.

Із наявного в матеріалах справи повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 14.03.2018 вбачається, що остання сталася 14.03.2018 о 11:05 год. в м. Києві по вул. Саксаганського, 129 а, саме коли автомобіль Land Rover, державний номер НОМЕР_2 під час руху в одному і тому ж напрямку, але в іншій смузі, не враховуючи габаритів авто зіткнувся правою задньою частиною крила з автомобілем Mazda 3, державний номер НОМЕР_1, який стояв у заторі в одному і тому ж напрямку, але в іншій смузі.

Внаслідок зазначеної вище ДТП було пошкоджено автомобіль марки Mazda 3, державний номер НОМЕР_1, якому було завдано подряпину над заднім лівим колесом.

Схема дорожньо-транспортної пригоди та обставини при яких вона мала місце, не викликає сумнівів щодо вини водія автомобіля марки Land Rover, державний номер НОМЕР_2.

Разом з тим суд вказує, що у даному повідомлені водій автомобіля марки Land Rover, державний номер НОМЕР_2 зазначив, що причиною ДТП та завдання майнової шкоду водію автомобіля марки Mazda 3, державний номер НОМЕР_1, було внаслідок того, що автомобіля марки Land Rover, державний номер НОМЕР_2 не врахував габарити авто.

Крім того, судом встановлено, що дане повідомлення було підписано обома водіями, що тим самим підтверджує факт того, що обставини ДТП визнаються всіма учасниками, в тому числі, те що ДТП сталося з вини автомобіля марки Land Rover, державний номер НОМЕР_2, який не розрахував габарити автомобіля.

З огляду на викладене вище, суд не погоджується з доводами відповідача щодо відсутності вини у автомобіля марки Land Rover, державний номер НОМЕР_2, цивільно-правова відповідальність якого застрахована у відповідача, у зв'язку з їх недоведеністю

Судом також встановлено, що повідомлення містить всю необхідну інформацію (по всім пунктам), зокрема:

- відповідно до п. 7.1. Інструкції - повідомлення містить фактичну дату та час настання ДТП, місце ДТП (п. 1, 2 Повідомлення);

- повну та необхідну інформацію по пп. 3-7, 9, 10,12,14,15 Повідомлення;

- пункт 8 заповнений згідно з даними Сертифікату страхування. Поле "так" пункту 8 "чи покриває поліс шкоду транспортному засобу?" позначається знаком "х" за наявності договору добровільного страхування наземних транспортних засобів (КАСКО) (п. 7.6 Інструкції).

- відповідно до п. 7.9 Інструкції, в Повідомленні стисло зазначаються видимі пошкодження кожного транспортного засобу, що й було зроблено водіями. Зазначення переліку конкретних запчастин Інструкцією не передбачено;

- з європротоколу вбачається, що водіями у п. 13 було вказано розташування автомобілів.

Також, суд зазначає, що відповідно до ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення особа, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, за умови, що учасники дорожньо-транспортної пригоди скористалися правом спільно скласти повідомлення про цю пригоду відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

У зв'язку з тим, що між учасниками ДТП спільно складено Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, отже, водій, винний у вчиненні ДТП, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу.

Згідно Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротоколу) від 14.03.2018 та схеми, ДТП відбулася внаслідок порушення водієм автомобіля марки автомобіля марки Land Rover, державний номер НОМЕР_2, Правил дорожнього руху України.

Отже, Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, складене учасниками ДТП відповідно до норм чинного законодавства і є належним доказом вини особи, що скоїла ДТП, у зв'язку з чим завдана шкода підлягає відшкодуванню.

Разом з тим, суд вказує, що за змістом європротоколу суд можу встановити обставини скоєння ДТП та особу, відповідальну за заподіяну шкоду, а тому суд не бере до уваги твердженнями відповідача щодо неправильності заповнення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 14.03.2017, та тим самим погоджується з доводами позивача, що непроставлення у п. 12 у клітинці 17 кількість відмічених позначкою "Х" клітинок є механічним та формальним виключно з неуважності водіїв та не впливає на порядок страхового відшкодування, у зв'язку з цим суд визнає повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 14.03.2017 (європротокол) належним та допустимим доказом у справі.

Судом також, встановлено, що страховик за договором добровільного страхування прийняв спірний європротокол як належний доказ настання страхового випадку і виплатив за ним відшкодування, що підтверджується страховим актом № 006.00312518-1 за договором страхування № 068/18-Т/Ц7 від 07.02.2018 та платіжним дорученням № 987942 від 22.03.2018.

За приписами ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно зі ст. 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом.

Таким законом, зокрема, є норми ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування", відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов'язанні.

Таким чином, до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Згідно з ч. 1 статті 16 Закону України "Про страхування" за договором страхування страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Таким чином, Приватне акціонерне товариство "Київський страховий дім" є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля марки Mazda 3, державний номер НОМЕР_1 відповідно до положень Закону України "Про страхування" в межах, передбачених полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/6859294, а до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспортну перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до Приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім", як особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно зі ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Системний аналіз положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" дає підстави для висновку, що у момент укладення договору обов'язкового страхування страховик приймає на себе зобов'язання відповідати перед невизначеним і невідомим заздалегідь колом осіб за майнову шкоду, завдану цим особам страхувальником відповідальності, тобто приймає на себе фінансові ризики виплати відшкодування завданої страхувальником іншій особі майнової шкоди.

Виплата страхового відшкодування за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (порядок, умови, розмір, тощо) регулюється положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та умовами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності - полісом.

Отже, відносини щодо виплати страхового відшкодування за договором обов'язкового страхування (полісом) між страховиком (позивачем), який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування та у зв'язку з цим набув прав кредитора за договором обов'язкового страхування (відбулась заміна кредитора у зобов'язанні), та страховиком за договором обов'язкового страхування (відповідачем) так само регулюються положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та умовами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності - полісом.

Заміна кредитора у зобов'язанні жодним чином не може впливати на зміст зобов'язання - права і обов'язки сторін, які виникають у правовідносинах з виплати страхового відшкодування за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, в тому числі на порядок та умови здійснення страховиком цивільно-правової відповідальності страхового відшкодування.

При цьому, суд зазначає, що до нового кредитора перейшли права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав (відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України).

З огляду на викладене вище, позивач отримав право вимагати від відповідача відповідно до полісу № АК/685924 суми виплаченого страхового відшкодування на підставі рахунку № 006.00312518-1 за договором страхування № 068/18-Т/Ц7 від 07.02.2018, які підтверджують фактичну вартість відновлювального ремонту автомобіля Mazda 3, державний номер НОМЕР_1 на загальну суму 6 238, 28 грн.

Разом з тим, відповідно до. ч. 12.1. ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Зважаючи на викладене вище та те, що відповідачем не спростовано доводи позивача та не надано суду жодних доказів сплати страхового відшкодування позивачу в досудовому порядку, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягаю задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 37-41; ідентифікаційний код: 25201716) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 154, ідентифікаційний код: 33908322) страхового відшкодування в розмірі 6 238 (шість тисяч двісті тридцять вісім) грн. 28 коп. та 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 04.09.2018

Суддя Баранов Д.О.