Рішення

від 03.09.2018 по справі 910/7092/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.09.2018Справа № 910/7092/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О. розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, буд. 18; ідентифікаційний код 21560766) в особі Черкаської філії Публічного акціонерко товариства "Укртелеком" (18000, м. Черкаси, вул. Байди Вишневецького, 34; ідентифікаційний код 01181877)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Клюмол" (02222, м. Київ, вул. Вікентія Беретті, буд. 10, кв. 100; ідентифікаційний код 37501538)

про стягнення 149 352 грн. 74 коп.

без повідомлення (виклику) представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Черкаської філії Публічного акціонерко товариства "Укртелеком" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Клюмол" про стягнення 149 352 грн. 74 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору № 60 оренди комерційної нерухомості від 03.04.2017, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 127 950 грн. 21 коп., пеню у розмірі 12 693 грн. 79 коп., 3% річних у розмірі 1 945 грн. 20 коп. та інфляційні втрати у розмірі 6 763 грн. 54 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2018 позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Черкаської філії Публічного акціонерко товариства "Укртелеком" залишено без руху, позивачу встановлено п'ятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліку шляхом подання до суду підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав,

25.06.2018 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про усунення недоліків, в якій позивач повідомив про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2018 відкрито провадження у справі № 910/7092/18, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

Місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (стаття 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань").

Приписами ст. 10 зазначеного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Клюмол" є: 02222, м. Київ, вул. Вікентія Беретті, буд. 10, кв. 100.

Ухвала Господарського суду міста Києва від 02.07.2018 направлялись судом на зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу відповідача, проте, конверт повернувся з відміткою: "за закінчення встановленого строку зберігання".

Відповідно до ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Приписами ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, приймаючи до уваги, що відповідач повідомлявся про відкриття провадження у справі № 910/7092/18 належним чином та про те, що у разі ненадання ним відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до ч. 5, 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи

Розглянувши подані до суду матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

03.04.2018 між Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Черкаської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Клюмол" (орендар) укладено договір № 60 оренди комерційної нерухомості, за умовами якого орендодавець передає, а орендар бере у строкове платне користування для розміщення майстерні комерційну нерухомість (далі-майно), розташовану по вул. Нова, 1 в м. Звенигородка, загальною площею 522,10 кв.м.

Відповідно до п. 2.1. договору передача орендареві майна у користування здійснюється одночасно з підписанням повноважними представниками сторін акту приймання-передачі майна, форма якого затверджена в додатку № 1 до цього договору. При цьому ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна переходить до орендаря з дати підписання такого акту.

Пунктами 3.1. пп. 3.1.1. договору встановлено, що за домовленістю сторін орендна плата складається з : плати за приміщення: починаючи з 03 квітня 2017 за 1 кв.м. орендної площі 8,00 грн. (вісім) грн. 00 коп. без ПДВ, що становить 522,10 мІ за місяць 4 176, 80 грн. (чотири тисячі сто сімдесят шість грн. 80 коп.) без ПДВ. Вартість послуг оподатковується ПДВ згідно з Податковим кодексом України за ставкою, що діє на дату виникнення податкового зобов'язання. На дату укладення договору: ПДВ обчислений за ставкою 20 % складає 836,84 грн. (вісімсот тридцять шість грн. 84 коп.). Всього розмір орендної плати з урахуванням ПДВ (20 %) - 5012, 16 грн. (п'ять тисяч дванадцять грн. 16 коп.).

Плата за послуги з утримання комерційної нерухомості визначається відповідно до фактично наданих послуг відповідно до додатку № 2 договору. Сторони погоджуються, що додаток № 2 до договору може доповнюватися, змінюватися відповідно до фактично наданих послуг та (або) зміни алгоритму обчислення (пп. 3.1.2. договору).

Згідно з п. 3.2. договору починаючи з 2018 01 квітня кожного року оренди, в разі продовження чи переукладення договору на новий термін, ставки орендної плати за приміщення (за виключенням плати за послуги з утримання комерційної нерухомості), автоматично збільшуються не менше ніж на 10% (десять відсотків) від ставок орендної плати, що діяли за попередній рік оренди.

Орендодавець має право в односторонньому порядку змінювати розмір орендної плати шляхом направлення орендарю письмового повідомлення не пізніше ніж за 60 (шістдесят) календарних днів до дати запровадження нової орендної плати (п. 3.3. договору).

Послуги з утримання комерційної нерухомості складаються з комунальних витрат, витрат на опалення, охорону, вивіз сміття витрат на забезпечення обладнання орендаря електроживлення через електромережі ПАТ "Укртелеком", витрат на забезпечення приміщень додатковими зручностями тощо. Повний перелік даних послуг на дату складання договору вказується в додатку № 2 (п. 3.4. договору).

Пунктом 3.5. договору встановлено, що орендодавець в односторонньому порядку без укладення будь-яких змін та доповнень до цього Договору змінює плату за послуги з утримання комерційної нерухомості у разі зміни або запровадження нових цін, тарифів на комунальні послуги, введення інших обов'язкових зборів і платежів згідно з законодавством України.

Орендар самостійно здійснює плату за спожиту електроенергію або відшкодовує вартість електроенергії, спожитої за поточний місяць, згідно з показниками окремо встановленого лічильника у відповідності до державних тарифів, що затверджені відповідними постановами НКРЕ. Вартість електроенергії, розрахована Орендодавцем згідно з такими показниками, включається до плати за послуги з утримання комерційної нерухомості. При розрахунку розміру Орендної плати, що підлягає авансовій сплаті згідно з п. 3.7, Орендодавець включає до такого розрахунку вартість електроенергії на рівні показника фактичного споживання за попередній місяць. Вартість Електроенергії, спожитої в перший місяць оренди, оплачується згідно з фактичним обсягом споживання одночасно з попередньою оплатою за другий місяць оренди (п. 3.6. договору).

Відповідно до п. 3.7. договору оплата орендної плати за перший місяць оренди здійснюється орендарем не пізніше 20 робочих днів після підписання акту приймання акту приймання-передачі орендованого майна.

Щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця орендодавець надає орендарю акт про надані послуги яким підтверджується обсяг та вартість послуг оренди за попередній місяць. Орендар зобов'язаний підписати акт про надані послуги та повернути його орендарю не пізніше 20 числа поточного місяця.(п. 3.8. договору).

Пунктом 3.9. договору встановлено, що орендна плата сплачується орендарем шляхом перерахування у безготівковому порядку на поточний банківський рахунок орендодавця до 20 числа розрахункового місяця. Не виставлення рахунку орендодавцем не звільняє орендаря від сплати орендної плати за договором.

Грошові зобов'язання Орендаря за цим Договором забезпечуються у вигляді завдатку в розмірі, не меншому, ніж Орендна плата за один місяць оренди, визначена згідно з п. 3.1 цього Договору, завдаток вноситься разом з оплатою за перший місяць. Із суми завдатку Орендода вець має право задовольнити будь-які грошові вимоги до Орендаря. Не пізніше 20-ти календар них днів від дати закінчення цього Договору та підписання Акту приймання-передачі майна Орендодавець зобов'язаний повернути Орендарю завдаток, якщо він не був використаний для погашення грошових зобов'язань Орендаря за цим Договором (п. 3.11. договору).

Відповідно до п. 3.12. договору орендна плата за перший та останній місяць розраховується Орендодавцем з ураху ванням фактичного періоду використання, визначеного відповідно до Акта передачі-приймання орендованого майна. Орендна плата за останній місяць оренди сплачується Орендарем не пізні ше 10 календарних днів з дати підписання Акта передачі-приймання майна.

Згідно з п. 8.1. договору в разі невиконання або неналежного виконання своїх обов'язків за договором, сторони несуть відповідальність згідно з цинним законодавством України.

Пунктом 8.2. договору встановлено, що у разі порушення строків виконання грошових зобов'язань за цим Договором Орендар на вимогу Орендодавця сплачує пеню від суми простроченого зобов'язання в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України що діяла у період, за який сплачується пеня, по чинаючи з 21 числа поточного місяця до дати погашення заборгованості включно.

Цей договір набирає чинності з 03 квітня 2017 і діє до 31 березня 2018 (п. 12.1. договору).

Позивач у своєму позові зазначає, що в порушення зобов'язань обумовлених умовами договору, відповідачем не виконані зобов'язання щодо внесення платежів за договором, в наслідок чого утворилася заборгованість за період з серпня 2017 по березень 2018 в сумі 127 950, 21 грн.

Разом з тим, позивач вказує, що з метою досудового врегулювання спору, на адресу відповідача надсилався лист № 48-СК-71-Е000-2018 від 17.04.2018 з вимогою погасити заборгованість та претензія № 71С000/17-368 від 23.04.2018 щодо стягнення заборгованості за оренду, однак дані листи були залишені відповідачем без відповіді.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 60 від 03.04.2017, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором оренди.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 759 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Приписами ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що на виконання умов договору № 60 від 03.04.2017 між позивачем та відповідачем був підписаний акт приймання-передачі майна від 03.04.2017, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв відповідно до умов договору № 60 від 03.04.2017 по вул. Нова, 1 в м. Звенигородка приміщення будівля складу (літера Б), Інвентарний номер 240008012, загальною площею 522, 10 кв.м. Вартість майна, що передане в оренду визначено за первісною балансовою вартістю і становить 147 795, 97 грн.

Суд вказує, що даний акт підписаний представниками сторін та скріплений печатками, що також підтверджує факт приймання-передачі майна за договором.

Пунктом 3.9. договору сторони погодили, що орендна плата сплачується орендарем шляхом перерахування у безготівковому порядку на поточний банківський рахунок орендодавця до 20 числа розрахункового місяця. Не виставлення рахунку орендодавцем не звільняє орендаря від сплати орендної плати за договором.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивачем були виставлені рахунки на оплату оренди: № 71Е000/17-712 від 04.04.2017 на суму 16 839, 56 грн., № 71Е000/17-893 від 08.05.2017 на суму 16 807, 94 грн., № 71Е000/17-1104 від 07.06.2017 на суму 20 732,03 грн., № 71Е000/17-1283 від 06.07.2017 на суму 15 928, 13 грн., № 71Е000/17-1405 від 03.08.2017 на суму 26 456, 00 грн., № 71Е000/17-1683 від 06.09.2017 на суму 18 352, 54 грн., № 71Е000/17-1906 від 09.10.2017 на суму 18 813, 19 грн., № 71Е000/17-2086 від 06.11.2017 на суму 14 621,75 грн., № 71Е000/17-2322 від 08.12.2017 на суму 20 517, 20 грн., № 71Е000/17-2426 від 05.012.2018 на суму 19 986, 36 грн., № 71Е000/17-2490 від 07.02.2018 на суму 15 868, 14 грн., № 71Е000/17-2757 від 06.03.2018 на суму 20 972, 34 грн. Загальна сума за даними рахунками становить 225 895, 18 грн.

Згідно наданого позивачем розрахунку, станом на 03.04.2017 відповідачем частково було виконано умови договору та сплачено за оренду кошти в загальній сумі 97 944, 97 грн. (25 161,02 грн. - 22.05.2017; 20 000, 00 грн. - 05.09.2017; 29 297,47 грн. - 29.11.2017; 15 000,00 грн. - 15.12.17 та завдаток в сумі 8 486, 48 грн.).

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Таким чином, судом встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання за договором оренди комерційної нерухомості № 60 від 03.04.2017 належним чином, передав у строкове платне приміщення по вул. Нова, 1 в м. Звенигородка, загальною площею 522, 10 кв.м., що підтверджується наявним в матеріалах справи підписаним обома сторонами актом приймання-передачі майна, проте відповідач в порушення зобов'язань передбачених договором орендну плату орендарю сплачував частково, у зв'язку з чим у останнього утворилася заборгованість в розмірі 127 950, 21 грн.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов'язання та не спростував заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору оренди комерційної нерухомості № 60 від 03.04.2017 та положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати в розмірі 127 950, 21 грн. підлягає задоволенню.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 12 693, 79 грн., 3% річних в розмірі 1 945, 20 грн. та інфляційних втрат в розмірі 6 763, 54 грн.

Згідно з п. 8.1. договору в разі невиконання або неналежного виконання своїх обов'язків за договором, сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Пунктом 8.2. договору встановлено, що у разі порушення строків виконання грошових зобов'язань за цим Договором орендар на вимогу орендодавця сплачує пеню від суми простроченого зобов'язання в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України що діяла у період, за який сплачується пеня, по чинаючи з 21 числа поточного місяця до дати погашення заборгованості включно.

Так, згідно підпункту 9.2.1. договору за порушення орендарем строків оплати за цим договором, орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на період прострочення, від суми прострочення платежу за кожний календарний день прострочення.

Згідно ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Судом перевірено правильність нарахування позивачем пені і встановлено, що нарахування на суму 74 092,65 грн. за період з 21.11.2017 по 2014.12.2017, з 15.12.2017 по 20.12.2017 є невірною, у зв'язку з тим, що згідно наданого позивачем розрахунку та акту звіряння, відповідачем було частково 15.12.2017 сплачено заборгованість в розмірі 15 000,00 грн., у зв'язку з цим в період з 21.11.2017 по 14.12.2017 нарахування повинні здійснюватися на суму 74 092, 65 грн., а з 15.12.2017 по 20.12.2017 на суму 59 092,65 грн. (з урахуванням часткового погашення боргу відповідачем 15.12.2017), відтак, за розрахунком суду обґрунтованою сумою пені, яка підлягає задоволенню є сума в розмірі 12 622, 28 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд вказує, що сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Що стосується інфляційних нарахувань, то суд зазначає наступне, інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Суд вказує, що при визначенні періоду нарахування 3% річних та інфляційних втрат позивачем також допущено помилку та не прийнято до уваги оплату здійснену відповідачем 15.12.2017 на суму 15 000, 00 грн., а тому, за період з 21.11.2017 по 20.12.2017 обґрунтованою сумою 3 % річних є 181, 39 грн. замість зазначених позивачем 182,69 грн., а сума інфляційних нарахувань за період з 21.11.2017 по 20.12.2017 становить 590, 93 грн.

Отже, з огляду на викладене вище, вимога позивача щодо стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних нарахувань підлягає частковому задоволенню, а саме, в розмірі 1 982, 90 грн. - 3 % річних та 6 613, 54 грн. - інфляційних нарахувань.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Черкаської філії Публічного акціонерко товариства "Укртелеком" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Клюмол" (02222, м. Київ, вул. Вікентія Беретті, буд. 10, кв. 100; ідентифікаційний код 37501538) на користь Черкаської філії Публічного акціонерко товариства "Укртелеком" (18000, м. Черкаси, вул. Байди Вишневецького, 34; ідентифікаційний код 01181877) основну заборгованість в розмірі 127 950 (сто двадцять сім тисяч дев'ятсот п'ятдесят) грн. 21 коп., пеню в розмірі 12 622 (дванадцять тисяч шістсот двадцять дві) грн. 28 коп., 3 % річних в розмірі 1 982 (одна тисяча дев'ятсот вісімдесят дві) грн. 90 коп., інфляційні нарахування в розмірі 6 613 (шість тисяч шістсот тринадцять) грн. 54 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 237 (дві тисячі двісті тридцять сім) грн. 53 коп.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 03.09.2018.

Суддя Д.О. Баранов