Рішення

від 03.09.2018 по справі 910/8407/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 03.09.2018Справа №  910/8407/18 Господарський суд міста Києва, в складі судді Баранова Д.О., розглянувши матеріали господарської справи за позовом Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" (04050, м. Київ, вул. Білоруська, буд. 1; ідентифікаційний код 34966254) до Товариство з обмеженою відповідальністю "Кіносвіт Діджитал" (04053, м. Київ, вул. Воровського, 15; ідентифікаційний номер  37553041) про стягнення 6  519, 48 грн. без повідомлення (виклику) представників сторін                                                        ОБСТАВИНИ СПРАВИ: До Господарського суду міста Києва звернулось Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіносвіт Діджитал"  про стягнення 6 519, 48 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує про те, що відповідач не виконав своїх договірних зобов'язань щодо своєчасності і повноти сплати платежів відшкодування за договором № 1054Е-205 від 01.07.2012 у зв'язку з чим в останнього утворилась заборгованість 5 985, 18 грн. Також, позивачем нараховані інфляційні втрати на суму 436, 73 грн. та 3% річних на суму 97, 57 грн. У прохальній частині позовної заяви позивач просив суд здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2018 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Суд зазначає, що згідно поштового повідомленням № 0103047205712, відповідач повідомлявся ухвалою суду про відкриття провадження у справі № 910/8407/18, проте відзиву на позовну заяву відповідачем до суду не надано. Приймаючи до уваги, що відповідач повідомлявся про відкриття провадження у справі № 910/8407/18 належним чином та про те, що у разі ненадання ним відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Так, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до ч. 5, 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи Розглянувши подані до суду матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва –                                                                                                                                       ВСТАНОВИВ: 07.05.2013 між Комунальним підприємством "Керуюча дирекція Шевченківського району", правонаступником якого є Комунальне підприємство "Керуюча компанія Шевченківського району" (виконавець, орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кіносвіт Діджитал" (виконавець) укладено договір № 1054Е-205 про відшкодування власником (орендарем) витрат по утриманню та обслуговуванню нерухомого майна. Відповідно до п. 1.1. договору виконавець забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Воровського, 15 (далі-будівля), а також утримання будинку та прибудинкової території, а власник (орендар) відшкодовує витрати виконавця на виконання вказаних робіт (послуг) пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі (далі- експлуатаційні витрати), якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих виконавцем за цим договором. Пунктом 1.2. договору, встановлено, що власник (орендар) володіє приміщенням загальною площею  166,00 кв. м., яке розміщене на цокольному поверсі будівлі та використовується на момент укладення цього договору під майстерню, на підставі договору оренди приміщення від 12.01.2012 року, відповідно до плану розміщення приміщення, що додається до договору. Згідно додатку № 1 до договору виконавець надає орендарю наступні послуги (вартістю за 1 кв.м загальної площі приміщення): прибирання прибудинкової території – 0,464 грн.,  прибирання сходових кліток – 0,1644 грн., технічне обслуговування внутрішньо будинкових систем гарячого, холодного водопостачання, водовідведення, теплопостачання, зливної каналізації – 0,7156 грн., дератизація – 0,0006 грн., дезинсекція – 0,0006 грн., поточний ремонт конструктивних елементів, внутрішньобудинкових систем гарячого і холодного водовідведення, теплопостачання та зливної каналізації і технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього упорядження – 0,389 грн., освітлення місць загального користування, підвальних приміщень та підкачування води – 0,0662 грн. Вартість витрат виконавця по утриманню та обслуговуванню будинку та прибудинкової території разом з ПДВ. за 166,00 кв. м. становить 358,64 грн. Відповідно до п. 6.2. договору додаток № 1 є невід'ємною частиною договору. Згідно з пп. 2.2.4. договору власник (орендар) зобов'язується до 20 числа поточного місяця перераховувати грошові кошти на рахунок виконавця за утримання та обслуговування будинку та прибудинкової території та допоміжних приміщень будівлі, у вигляді відшкодування експлуатаційних витрат пропорційно до займаної площі приміщення. За цим договором власник (орендар) відшкодовує виконавцю експлуатаційні витрати по утриманню та обслуговуванню будинку та прибудинкової території (п. 4.1. договору). Відшкодування експлуатаційних витрат на утримання будинку та прибудинкової території та інших витрат загального користування сплачуються відповідно до розрахунків згідно Постанови КМУ від 20.05.2009 № 529, які наведені в додатку 1 цього договору і становить на дату укладення договору 1, 8004 грн. на місяць за 1 кв. м. площі приміщення (без ПДВ) (п. 4.2. договору). Загальна вартість відшкодування власником (орендарем) витрат по утриманню та обслуговуванню нерухомого майна по даному договору становить 358,64 грн. (триста п'ятдесят вісім грн. 64 коп.) на місяць, в тому числі ПДВ- 59,77 грн. (п. 4.4. договору). Згідно з п. 4.6. договору оплата послуг, передбачених п. 4.1.-4.4. договору проводиться власником (орендарем) щомісячно у 10-ти денний термін після отримання рахунку, але не менше 20 числа поточного місяця на підставі рахунків, виставлених виконавцем. Відповідно до п. 4.7. договору у випадку зміни розміру тарифу та/або його структури на витрати з утримання та обслуговування будинку та прибудинкової території в період дії договору, сплата власником (орендарем) платежів обумовлених п. 4.1.-4.4., здійснюється на підставі рахунків виконавця і не потребує додаткового погодження  сторін і зміни умов договору. Цей договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 31 грудня 2015 року включно (п. 6.1. договору). Пунктом 6.5. договору встановлено, що у разі відсутності заяви  однієї зі сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом місяця, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Позивач у своєму позові зазначає, що відповідач не виконав своїх договірних зобов'язань  щодо своєчасності  і повноти сплати платежів відшкодування, у зв'язку з чим  у останнього виникла заборгованість за договором № 1054Е-205 за період з  01.09.2016 по 01.11.2017 в розмірі 5  985, 18 грн. Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України вказано, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного. Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 1054Е-205 від 01.07.2012, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором надання послуг. Відповідно до п. 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, договори та інші правочини. Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України  встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України  з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів. Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Згідно з частиною 1 статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України    визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно статті 193 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги". Статтею 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від    09.11.2017    №    2189-VIII встановлено, що житлово-комунальні послуги – результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг. Як вбачається з матеріалів справи, позивач своєчасно та в повному обсязі надавав послуги відповідачу відповідно до договору та додатку № 1 до договору, проте, відповідач всупереч п. 4.6. договору не виконує свої обов'язки в частині здійснення оплати за надані послуги, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість за отримані послуги за період з 01.09.2016 по 01.11.2017 в розмір 5  985,18 грн. Відповідно до умов договору відповідачу щомісяця надсилалися рахунки на оплату відшкодування, а саме: №  2033 від 01.09.2016 на суму 367,52 грн., № 6793 від 03.10.2016 від 367,52 грн., № 13084 від 01.11.2016 на суму 367,56 грн., № 17129 від 01.12.2016 на суму 367,56 грн., № 3502 від 03.01.2017 на суму 367,56 грн., № 8849 від 01.02.2017 на суму 367,56 грн., № 11974 від 01.03.2017 на суму 367,56 грн., № 16725 від 03.04.2017 на суму 367,56 грн., № 21582 від 03.05.2017 на суму 305,39 грн., № 26084 від 01.06.2017 на суму 305,39 грн., № 31829 від 03.07.2017 на суму 494,86 грн., № 35651 від 01.08.2017 на суму 494,86 грн., № 40467 від 01.09.2017 на суму 494,86 грн., № 45306 від 02.10.2017 на суму 462,62 грн., № 50652 від 01.11.2017 на суму 486,80 грн. Разом з тим, суд вказує, що частиною 1 та 4 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а тому зазначені вище рахунки приймаються судом до розгляду, як належний доказ існування у відповідача заборгованості перед позивачем. Статтею 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"  від    24.06.2004    №    1875-IV плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. Розмір плати за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій встановлюється залежно від капітальності, рівня облаштування та благоустрою. У платіжному документі мають бути передбачені графи для зазначення поточних та попередніх показань засобів обліку споживання комунальних послуг, різниці цих показань або затверджених норм, ціни/тарифу на даний вид комунальних послуг і суми, яка належить до сплати за надану послугу. Так відповідно до п. 4.6. договору оплата послуг, передбачених пп. 4.1.-4.4. договору проводиться власником (орендарем) щомісячно у 10-ти денний термін після отримання рахунку, але не менше 20 числа поточного місяця на підставі рахунків, виставлених виконавцем. Відповідно до п. 4.7. договору у випадку зміни розміру тарифу та/або його структури на витрати з утримання та обслуговування будинку та прибудинкової території в період дії договору, сплата власником (орендарем) платежів обумовлених пп. 4.1.-4.4., здійснюється на підставі рахунків виконавця і не потребує додаткового погодження  сторін і зміни умов договору. Судом встановлено, що згідно з наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості за надані послуги з  утримання та обслуговування нерухомого майна по нежитловому приміщенню станом на 01.12.2017  основна заборгованість відповідача за період з 01.09.2016 по 01.11.2017 становить 5 985,18 грн. Отже, аналізуючи законодавство, що регулює відносини, які виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, суд вказує, що споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Враховуючи вищевикладене, оскільки, відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов'язання та не спростував заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору  № 1054Е-205 від 01.07.2012 та положення ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги в  розмірі 5  985, 18 грн. підлягає задоволенню. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача внаслідок неналежного виконання зобов'язань, передбачених договором № 1054-Е від 01.07.2012 3% річних в сумі 97, 57 грн. та інфляційні нарахування в сумі 436, 73 грн. Пунктом 5.1. договору встановлено, що за невиконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України. Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Суд вказує, що сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. Що стосується інфляційних нарахувань, то суд зазначає наступне, інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). Судом перевірено правильність наданого позивачем розрахунку 3% річних та інфляційних втрат і встановлено, що позивачем невірно здійснено нарахування інфляційних нарахування, а тому, за розрахунок суду обґрунтованою є сума інфляційних втрат в розмірі 372, 52 грн., відповідно дана вимога позивача підлягає частковому задоволенню. Що стосується суми нарахування 3 % річних, то суд вказує наступне, що ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог,  то за таких умов вимога позивача  про стягнення 3% річних в розмірі 83,72 грн. підлягає задоволенню. Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242  Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд  міста Києва -                                                             ВИРІШИВ: 1.          Позовні вимоги Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" задовольнити частково. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіносвіт Діджитал" (04053, м. Київ, вул. Воровського, 15; ідентифікаційний номер  37553041) на користь Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" (04050, м. Київ, вул. Білоруська, буд. 1; ідентифікаційний код 34966254) суму основного боргу в розмірі 5  985 (п'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят п'ять) грн. 18 коп., інфляційні нарахування в розмірі 372 (триста сімдесят дві) грн. 52 коп., 3 %  річних в розмірі 83 (вісімдесят три) грн. 72 коп.  та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1  741 (одна тисяча сімсот сорок одна) грн. 35 коп. 3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити. 4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст рішення складено: 03.09.2018 Суддя                                                                                                                 Д.О. Баранов