Рішення

від 31.08.2018 по справі 910/8563/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31.08.2018Справа №  910/8563/18 Суддя Господарського суду міста Києва Трофименко Т.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу За позовом Публічного акціонерного товариства “Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат” (81700, Львівська обл., м. Жидачів, вул. Фабрична, 4) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Еваріт” (01015, м. Київ, вул. Старонаводницька, 6Б, прим.10) про стягнення 23   153,76 грн. Представники сторін: без повідомлення (виклику) ОБСТАВИНИ СПРАВИ Публічне акціонерне товариство “Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат” (надалі – позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Еваріт” (надалі – відповідач) про стягнення 23 153,76 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором поставки  № 042 ЖГ від 05.07.2017. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2018 відкрито провадження у справі № 910/8563/18, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу. Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Ухвала про відкриття провадження у справі від 03.07.2018 була надіслана на адреси сторін рекомендованим листом, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення позивачу та поверненням на адресу суду поштового конверту за закінченням встановленого терміну зберігання, надісланого на адресу відповідача. Суд зазначає, що ухвала Господарського суду міста Києва у справі № 910/5056/18 була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю “Еваріт”, зазначену на веб-сайті Міністерства юстиції України, а саме: 01015, м. Київ, вул. Старонаводницька, 6Б, прим.10. Відповідно до статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України “Про доступ до судових рішень” усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не   пізніше  наступного дня  після  їх виготовлення і підписання. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України “Про доступ до судових рішень” для  доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний  державний  реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання,  захисту,  обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного  цілодобового  доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України “Про доступ до судових рішень”). Враховуючи вищевикладене, Суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua). Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Оскільки відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, Суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва ВСТАНОВИВ 05.07.2017 між Публічним акціонерним товариством “Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат” (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ЕВАРІТ” (покупець) укладено Договір поставки № 0422КГ (надалі – Договір), відповідно до п. 1.1 якого  постачальник зобов'язуються в порядку та на умовах, визначених цим Договором, виготовите та передати у власність Покупця Товар, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити його кількості, в строк, асортименту і найменуванню, відповідно до узгодженого Сторонами замовленні (заявки), Специфікації та рахунків-фактури на відвантаження конкретної партії Товарів. Відповідно до п. 1.2 Договору, найменування товару: гофрований картон, гофровані ящики, вироби з гофрованого картону та тарного рулонного паперу тощо. Згідно з п. 1.3 Договору, конкретний асортимент, ціна та кількість Товару вказуються в Специфікаціях, накладних та інших товаросупроводжувальних документах. Загальна кількість Товару, поставленого по цьому договору, відповідає усій кількості Товару, що був поставлений протягом дії цього договору, і підтверджується накладними та іншими товаросупроводжувальними документами. (п. 1.4 Договору) За приписами п.п. 2.1 Договору, поставка товару здійснюється на умовах FСА у пункт доставки Товару за адресою: 81700, Львівська обл., м. Жидачів, вул. Фабрична, буд. 4, відповідно до вимог Міжнародних правил тлумачення термінів Інкотермс. Сторони можуть визначати інші умови постачання Товару, при узгодженні їх в Специфікаціях (Додатках) до цього Договору. Постачальник передає покупцю посвідчення якості,Ю видаткову накладну та податкову накладну, а також документи, надання яких обумовлено в Специфікації. (п. 2.3 Договору) Згідно з п. 2.4 Договору, датою поставки вважається дата вказана у видатковій накладній, що є невід'ємною частиною цього договору. Відповідно до п. 2.5 Договору, прийом-передача Товару Покупцеві оформлюється шляхом підписання видаткової накладної та/або товарно-транспортної накладної з обов'язковим проставленням відмітки, щодо отримання Товару. Моментом передачі (поставки) Товару вважається момент підписання Сторонами зазначеного (их) документу (їв) в місці поставки Товару. За приписами п. 3.8 Договору, розрахунки затовар здійснюються: Покупець здійснює оплату у розмірі 100% за фактом завантаження машини на поточний рахунок Постачальника за умови надання рахунку-фактури. Інші документи, в т.ч. видаткова накладна надаються в терміни, обумовлені умовами Договору. Датою (моментом) оплати вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок Постачальника. Сторони можуть визначити інші умови оплати окремої партії поставки Товару, при узгодженні їх в Специфікаціях (Додатках) до цього Договору. Пунктом 6.3.1 Договору встановлено, що Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що дія  ла в період, за який сплачується пеня. Пеня нараховується від суми простроченого платежу за кожен день протягом всього періоду прострочення і не обмежується 6-місячним строком згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України. У випадку прострочення платежу більше тридцяти календарних днів, Покупець, крім передбачених п. 6.3.1 даного Договору, додатково сплачує Постачальнику 10 (десять) відсотків рі  чних від простроченої суми за весь період прострочення (ст. 625 Цивільного кодексу України) з першого дня прострочення. (п. 6.3.4 Договору) Відповідно до п. 9.1 Договору, цей Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до « 31» грудня 2017 року. Закінчення строку дії цього Договору не тягне за собою припинення зобов'язань, що виникли з цього Договору протягом строку його дії, не звільняє Сторони від необхідності належного їх виконання та від відповідальності за їхнє неналежне виконання. Якщо за 30 календарних днів де закінчення терміну дії Договору жодна із Сторін письмово не заявить про припинення його дії. Договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були раніше встановлені цим Договором, причому кількість таких поновлень не обмежується. Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивач поставив товар, а відповідач в свою чергу прийняв товар, що підтверджується видатковими накладними № 90308044 від 19.07.2017 на суму 18   699,65 грн, № 90308174 від 28.07.2017 на суму 115   059,46 грн, № 90308240 від 05.08.2017 на суму 90   258,16 грн, № 90308382 від 21.08.2017 на суму 63   702,72 грн. Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач частково розрахувався за поставлений товар, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 17   451,18 грн. Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за Договором у розмірі 17   451,18 грн, а також інфляційні у пеню у розмірі 3   823,04 грн та 10% річних у розмірі 23   153,76 грн. Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд зазначає таке. Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд зазначає таке. Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України   до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення   Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом. Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Відповідно до   ст. 6 цього Кодексу   сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього   Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1   ст. 627 Цивільного кодексу України). Частиною 1   ст. 628 Цивільного кодексу України   визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно з ч.2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Статтею 662 Цивільного кодексу України зазначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України). Згідно зі   ст. 526 Цивільного кодексу України   зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог   Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Частиною 1   ст. 193 Господарського кодексу України   встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7   ст. 193 Господарського кодексу України). Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму в розмірі 287   719,99 грн., а відповідачем в свою чергу було прийнято цей товар, що підтверджується видатковими накладними № 90308044 від 19.07.2017 на суму 18   699,65 грн, № 90308174 від 28.07.2017 на суму 115   059,46 грн, № 90308240 від 05.08.2017 на суму 90   258,16 грн, № 90308382 від 21.08.2017 на суму 63   702,72 грн., які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін без зауважень та заперечень, проте відповідачем оплачено поставлений товар частково у розмірі 270   268,81 грн. Оскільки відповідно до п. 3.8 Договору строк виконання відповідачем грошового зобов'язання за Договором настав, враховуючи часткову оплату виконаних робіт, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю “Еваріт” перед позивачем за Договором становить 17   451,18 грн. Проте, матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76, 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати відповідачем грошових коштів позивачу в розмірі 17   451,18 грн. За наведених вище обставин Судом встановлено, що відповідач порушив свої зобов'язання за Договором, не здійснив оплату виконаних робіт у повному обсязі, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 17   451,18 грн, факт існування якої належним чином доведений та відповідачем не спростований. Отже, Суд доходить висновку, що позовні вимоги щодо стягнення основного боргу в розмірі 17   451,18 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача на його користь пеню за загальний період прострочки з 05.08.2017 по 25.06.2018 у розмірі 3   823,04 грн. За приписами ст. ст. 216 – 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Пунктом 6.3.1 Договору встановлено, що Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що дія  ла в період, за який сплачується пеня. Пеня нараховується від суми простроченого платежу за кожен день протягом всього періоду прострочення і не обмежується 6-місячним строком згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України. Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені за визначений ним період прострочки виконання боржником його грошового зобов'язання, Суд вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у заявленому позивачем розмірі. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача на його користь 10% річних у розмірі 1   879,54 грн за загальний період прострочення виконання відповідачем його зобов'язання з 04.09.2017 по 25.06.2018. Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. У п. 6.3.4 Договору сторони погодили, що у випадку прострочення платежу більше тридцяти календарних днів, Покупець, крім передбачених п. 6.3.1 даного Договору, додатково сплачує Постачальнику 10 (десять) відсотків рі  чних від простроченої суми за весь період прострочення (ст. 625 Цивільного кодексу України) з першого дня прострочення. Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. Сторони договору можуть зменшити або збільшити передбачений законом розмір процентів річних. (п.п. 4.1, 4.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013). Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 10% річних за визначений ним період прострочки виконання боржником його грошового зобов'язання, Суд вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у заявленому позивачем розмірі. З огляду на викладене вище, зважаючи на відсутність будь-яких заперечень з боку відповідача, Суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у  повному обсязі. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача. При цьому, заявлені у позові витрати на відрядження у розмірі 4  500,00 грн не підлягають стягненню з відповідача, з огляду на їх необґрунтованість. На підставі викладеного, керуючись статтями   74, 76-80, 129, 236 – 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва       ВИРІШИВ 1.       Позовні вимоги задовольнити повністю. 2.    Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Еваріт” (01015, м. Київ, вул. Старонаводницька, 6Б, прим.10, ідентифікаційний код 40100102) на користь Публічного акціонерного товариства “Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат” (81700, Львівська обл., м. Жидачів, вул. Фабрична, 4, ідентифікаційний код 00278801) борг у розмірі 17 451 (сімнадцять тисяч чотириста п'ятдесят одна) грн. 18 коп., пеню у розмірі 3 823 (три тисячі вісімсот двадцять три) грн. 04 коп., 10% річних у розмірі 1 879 (одна тисяча вісімсот сімдесят дев'ять) грн 54 коп. та судовий збір у розмірі 1   762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн 00 коп. 3.          Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили. 4.           Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. 5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Суддя                                                               Т.Ю.Трофименко