Рішення

від 06.09.2018 по справі 910/8908/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.09.2018Справа №910/8908/18

Суддя господарського суду міста Києва Бойко Р.В., розглянувши в нарадчій кімнаті в порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Капрі-Трейд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Благодарочка"

про стягнення 222 176,12 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Капрі-Трейд" звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Благодарочка" про стягнення 222 176,12 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на виконання своїх зобов'язань за Договором №49 поставки товарів з відстроченням платежу від 08.08.2016 поставлено відповідачу товар, а відповідачем свого зобов'язання із оплати поставленого позивачем товару належним чином не виконано, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Капрі-Трейд" у загальному розмірі 145 084,12 грн. Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань позивач просить суд стягнути з нього пеню у розмірі 22 307,80 грн., інфляційні втрати у розмірі 9 228,45 грн., 3% річних у розмірі 2 822,49 грн., штрафні санкції у розмірі 14 508,41 грн., та проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 28 224,85 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.07.2018 відкрито провадження у справі №910/8908/18; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання); встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Ухвала від 16.07.2018 була направлена Товариству з обмеженою відповідальністю "Благодарочка" на адресу місцезнаходження, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (03186, м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, буд. 15-А), та була отримана відповідачем 23.07.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0103038241960.

Згідно з п. 3 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений судом у відповідності до приписів Господарського процесуального кодексу України строк не скористався.

Частиною 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Наведені положення господарського процесуального кодексу кореспондуються із приписами ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва встановив наступне.

08.08.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Капрі-Трейд" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Благодарочка" (покупець) укладено Договір №49 поставки товарів з відстрочкою платежу (надалі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити товар на умовах даного договору.

Відповідно до п. 1.2 Договору кількість, асортимент та ціна товару, що поставляється за даним договором, узгоджується сторонами окремо на кожну партію товару й зазначається в накладних на поставку товару.

Пунктом 1.3 Договору встановлено, що загальна сума договору становить суму вартості товарів, поставлених за період дії даного договору.

Згідно з п. 2.4 Договору датою поставки є дата, зазначена в накладних на поставку товару. Товар вважається поставленим відповідно до товаросупроводжувальних документів з моменту підписання покупцем документів, що свідчать про прийом товару.

Даний договір вступає в дію з дня його укладення і діє протягом одного року з моменту його укладення (п. 7.1 Договору).

У пункті п. 7.2 Договору вказано, що у випадку, якщо жодна із сторін договору протягом одного місяця до дати закінчення дії даного договору не заявить про бажання розірвати або не продовжувати даний договір, він вважається продовженим на строк один рік.

Спір у справі виник у зв'язку з твердженнями позивача, що ним було належно виконано свої зобов'язання за Договором з поставки відповідачу товару загальною вартістю 145 084,12 грн., а відповідач свої зобов'язання з оплати поставленого товару не виконав, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Капрі-Трейд" у розмірі 95 940,00 грн.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд прийшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання, в тому числі Глави 54 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у обумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

З огляду на відсутність в матеріалах справи доказів заявлення будь-якою із сторін Договору про свій намір його розірвати або про його непродовження, суд дійшов висновку, що вказаний договір був чинним у спірний період (відповідно до п. 7.2 Договору).

З аналізу умов Договору вбачається, що він є рамковим договором, тобто таким, що укладений з метою багаторазового застосування, який містить загальні умови поставки товару постачальником, та при цьому погодження вартості продукції щодо кожного окремого зобов'язання з поставки товару (партії товару) погоджується сторонами, зокрема, у видаткових накладних (п. 2.1 Договору).

Наявними в матеріалах справи видатковими накладними, які підписані представниками та скріплені печатками сторін, підтверджується здійснення позивачем відповідачу товару загальною вартістю 145 084,12 грн., а саме:

- згідно з видатковою накладною №Н-0049946 від 20.10.2017 позивач поставив відповідачу товар на суму 41 556,00 грн.;

- згідно з видатковою накладною №№Н-00049947 від 20.10.2017 позивач поставив відповідачу товар на суму 70 041,40 грн.;

- згідно з видатковою накладною №Н-00053134 від 30.10.2017 позивач поставив відповідачу товар 33 486,72 грн.

Відповідачем не надано суду будь-яких заперечень щодо викладених позивачем у позовній заяві обставин про факт поставки товару за вказаними видатковими накладними.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджується загальна вартість поставленого позивачем відповідачу товару у розмірі 145 084,12 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 3.1 Договору покупець зобов'язаний оплачувати поставлений постачальником товар у повному обсязі за цінами, вказаними у видаткових накладних, протягом 14 днів з моменту одержання товару.

Таким чином, відповідач повинен був у повному обсязі оплатити товар, поставлений за видатковою накладною №Н-00049946 від 20.10.2017 на суму 41 556,00 грн., у строк до 03.11.2017 (включно); товар, поставлений за видатковою накладною №Н-00049947 від 20.10.2017 на суму 70 041,00 грн., у строк до 03.11.2017 (включно); та товар, поставлений за видатковою накладною №Н-00053134 від 30.10.2017 на суму 33 486,72 грн., у строк до 13.11.2017 (включно) (враховуючи положення ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, згідно з якими якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день, та зважаючи на те, що останній день строку оплати поставленого 30.10.2017 товару перепадав на 12.11.2017 - неділю).

Доказів сплати грошових коштів у розмірі 145 084,12 грн. відповідачем суду не надано.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України )

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Наявність та обсяг заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Благодарочка" за Договором у розмірі 145 084,12 грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, у зв'язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Капрі-Трейд" в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Благодарочка" основного боргу у розмірі 145 084,12 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 22 307,80 грн., а саме:

- 6 371,16 грн. пені за період з 04.11.2017 по 07.05.2018, нарахованої за прострочення оплати товару за видатковою накладною №Н-00049946 від 20.10.2017 на суму 41 556,00 грн.;

- 10 738,40 грн. пені за період з 04.11.2017 по 07.05.2018, нарахованої за прострочення оплати товару за видатковою накладною №Н-00049947 від 20.10.2017 на суму 70 041,40 грн.;

- 5 198,24 грн. пені за період з 14.11.2017 по 17.05.2018, нарахованої за прострочення оплати товару за видатковою накладною №Н-00053134 від 30.10.2017 на суму 33 486,72 грн.

Судом встановлено, що відповідач обов'язку по сплаті грошових коштів у визначений Договором строк не виконав, допустивши прострочення виконання зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.

Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобов'язання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно з статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 4.4 Договору передбачено, що у випадку порушення покупцем зобов'язання щодо оплати поставленого постачальником товару згідно з даним договором покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення оплати, від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У пункті 4.7 Договору сторони погодили, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання покупцем з оплати за поставлений товар припиняється через дванадцять місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, умовами п. 4.7 Договору сторони встановили інший період нарахування пені, ніж той, що визначений у ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку в його обґрунтованості, у зв'язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Капрі-Трейд" в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Благодарочка" пені у розмірі 22 307,80 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача штраф у розмірі 14 508,41 грн.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України).

У пункті 4.5 Договору визначено, що у разі невиконання покупцем понад 10 календарних днів зобов'язання з оплати поставленого товару, передбаченого п. 3.1 Договору, покупець сплачує на користь постачальника штраф у розмірі 10% від суми боргу.

Враховуючи те, що відповідач допустив прострочення оплати товару, поставленого позивачем за спірними видатковими накладними, на строк, що перевищує 10 календарних днів, обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу, нарахованого у відповідності до п. 4.5 Договору.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу, суд дійшов висновку в його обгрунтованості, у зв'язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Капрі-Трейд" в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Благодарочка" штрафу у розмірі 14 508,41 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 28 224,85 грн., а саме:

- 8 163,19 грн. за період з 04.11.2017 по 05.07.2018 за видатковою накладною №Н-00049946 від 20.10.2017 на суму 41 556,00 грн.,

- 13 758,82 грн. за період з 04.11.2017 по 05.07.2018 за видатковою накладною №Н-00049947 від 20.10.2017 на суму 70 041,40 грн.,

6 302,84 грн. за період з 14.11.2017 по 05.07.2018 за видатковою накладною №Н-00053134 від 30.10.2017 на суму 33 486,72 грн.

Положеннями ст. 536 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

За приписами ч. 1 ст. 1057 Цивільного кодексу України договором, виконання якого пов'язане з переданням у власність другій стороні грошових коштів або речей, які визначаються родовими ознаками, може передбачатися надання кредиту як авансу, попередньої оплати, відстрочення або розстрочення оплати товарів, робіт або послуг (комерційний кредит), якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 694 Цивільного кодексу України договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Згідно з ч. 5 ст. 692 Цивільного кодексу України якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати. Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.

Відповідно до ч. 3 ст. 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

У пункті 3.4 Договору вказано, що покупець, у разі прострочення виконання грошового зобов'язання, передбаченого п. 3.1 Договору, на вимогу постачальника сплачує проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 30% річних, які нараховуються на суму заборгованості покупця за весь період користування грошовими коштами.

Проаналізувавши умову Договору, викладену у п. 3.4, суд дійшов висновку, що сторонами погоджено право продавця у випадку прострочення покупцем сплати вартості товару на нарахування 30% річних як процентів за користування чужими грошовими коштами на суму заборгованості покупця за весь період користування грошовими коштами, які належать до сплати постачальнику, починаючи з дати одержання товару, тобто сторонами застосовано право, передбачене ч. 5 ст. 692 Цивільного кодексу України.

При цьому, вказана норма закону є спеціальною у правовідносинах купівлі-продажу (поставки) та, по суті, конкретизує положення, викладені у ст. 536 та ч. 1 ст. 1057 Цивільного кодексу України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку щодо правомірності вимог позивача у вказаній частині позовних вимог.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок процентів за користування чужими грошовими коштами, суд дійшов висновку в його обґрунтованості, у зв'язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Капрі-Трейд" в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Благодарочка" процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 28 224,85 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати у розмірі 9 228,45 грн., нараховані за період з листопада 2017 року по травень 2018 року, та 3% річних у розмірі 2 822,48 грн., нараховані за період з 04.11.2017 по 05.07.2018.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних витрат, судом було встановлено вірність здійснених Товариством з обмеженою відповідальністю "Капрі-Трейд" розрахунків, а відтак вимоги позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Благодарочка" 3% річних у розмірі 2 822,49 грн. 49 коп. та інфляційних втрат у розмірі 9 228,45 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача з огляду на задоволення позову у повному обсязі.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 129, ст.ст. 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Капрі-Трейд" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Благодарочка" (03186, м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, буд. 15-А; ідентифікаційний код 38814103) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Капрі-Трейд" (18018, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Максима Залізняка, буд. 138; ідентифікаційний код 32268429) заборгованість у розмірі 145 084 (сто сорок п'ять тисяч вісімдесят чотири) грн. 12 коп., пеню у розмірі 22 307 (двадцять дві тисячі триста сім) грн. 80 коп., штраф у розмірі 14 508 (чотирнадцять тисяч п'ятсот вісім) грн. 41 коп., проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 28 224 (двадцять вісім тисяч двісті двадцять чотири) грн. 85 коп., 3% річних у розмірі 2 822 (дві тисячі вісімсот двадцять дві) грн. 49 коп., інфляційні втрати у розмірі 9 228 (дев'ять тисяч двісті двадцять вісім) грн. 45 коп. та судовий збір у розмірі 3 332 (три тисячі триста тридцять дві) грн. 64 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.17.5 ч.1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається до Київського апеляційного господарського суду або через господарський суд міста Києва.

Повний текст рішення складено 06.09.2018.

Суддя Р.В.Бойко