Ухвала

від 06.09.2018 по справі 912/2316/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91          E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

06 вересня 2018 року                                                  Справа № 912/2316/18

Суддя Господарського суду Кіровоградської області Тимошевська В.В. розглянувши заяву Приватного підприємства "Компанія Росток-Агро" (25014, м. Кропивницький, вул. Родникова, 86, ідентифікаційний код 36585182) № 3800 від 28.08.2018 про видачу судового наказу в порядку наказного провадження,

ВСТАНОВИВ:

03.09.2018 на адресу господарського суду надійшла заява Приватного підприємства "Компанія Росток-Агро" № 3800 від 28.08.2018 про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Агроконтинент" заборгованості в розмірі 11099,20 грн, з якої: 9199,99 грн основного боргу, 884,71 грн -30% річних та 1014,50 грн пені.

Вказана заява обґрунтована неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Агроконтинент" умов договору поставки № 1438 від 02.05.2018, в частині своєчасної оплати поставленої продукції.

06.09.2018 судом видано судовий наказ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Агроконтинент" 9199,99 грн основного боргу та 884,71 грн - 30% річних частково задовольнивши заяву Приватного підприємства "Компанія Росток-Агро".

Стосовно вимог про стягнення пені, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Відповідно до частини першої статті 147 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч. 1, 2 ст. 154 ГПК України суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п'яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Розглянувши подану Приватним підприємством "Компанія Росток-Агро" заяву про видачу судового наказу в частині стягнення пені, суд вважає вказану заяву такою, що не підлягає задоволенню, оскільки вимоги заявника не є вимогами в розумінні ч. 1 ст. 148 ГПК України.

Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Вимога про сплату пені хоча й має грошовий характер, але за своєю правовою природою не є основним зобов'язанням, а є заходом відповідальності за порушення зобов'язань (п. 1.14 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17.12.2013).

Як вбачається з поданої Приватним підприємством "Компанія Росток-Агро" заяви, до складу заборгованості за Договором поставки 1438 від 02.05.2018, заявником включено пеню, яка за своєю правовою природою не є основним зобов'язанням, а є штрафною санкцією за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання та заходом відповідальності за порушення зобов'язання.

За приписами ст. 152 ГПК України cуддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: 1) заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу; 2) заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; 3) заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу; 4) наявні обставини, зазначені у частині першій статті 175 цього Кодексу; 5) з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою; 6) судом раніше виданий судовий наказ за тими самими вимогами, за якими заявник просить видати судовий наказ; 7) судом раніше відмовлено у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3 - 6 цієї статті; 8) із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу; 9) заяву подано з порушенням правил підсудності.

Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

У разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов'язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.

Розглянувши подані Приватним підприємством "Компанія Росток-Агро" матеріали, суд зазначає, що в заяві про видачу судового наказу міститься вимога про стягнення пені, яка за своєю правовою природою не є вимогою про стягнення грошової заборгованості за договором та не підлягає розгляду в порядку наказного провадження.

За наведених обставин, суд відмовляє у видачі судового наказу в частині вимог про стягнення 1014,50 грн пені.

Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Роз'яснюючи дану норму закону, суд звертає увагу заявника, що для захисту своїх законних прав та інтересів, останній має право звернутись до суду в позовному порядку, адже обраний спосіб звернення у даному випадку є безпідставним.

Згідно з частиною другою статті 151 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається.

Керуючись статтями 148, 152, 153, 154 Господарського процесуального кодексу України, суддя

УХВАЛИВ:

Відмовити Приватному підприємству "Компанія Росток-Агро" у видачі судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Агроконтинент" 1014,50 грн пені.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до апеляційної інстанції у строки передбачені ст. 256 Господарським процесуальним кодексом України.

Копії ухвали направити Приватному підприємству "Компанія Росток-Агро" за адресою: 25014, м. Кропивницький, вул. Родникова, 86 та Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Агроконтинент" за адресою: 25006, м. Кропивницький, вул. Євгена Чикаленка, 1А, офіс 405.

Ухвалу підписано 06.09.2018.

Суддя                                                                       В.В.Тимошевська