ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.08.2018р. Справа №914/1109/18
Суддя Господарського суду Львівської області Пазичев В. М., розглянувши позовні матеріали
за позовом: Приватного акціонерного товариства “Львівтурист”, м.Львів
до відповідача: Громадської організації “Львівська обласна федерація альпінізму і скелелазіння”, м.Львів;
про: стягнення заборгованості.
Суддя: Пазичев В.М.
При секретарі: Вашкевич Н.І.
Представники:
від позивача: не з'явився.
від відповідача: не з'явився.
Суд встановив: 18.06.2018 року за вх. № 1174 в канцелярії Господарського суду Львівської області зареєстровано позовну заяву Приватного акціонерного товариства “Львівтурист” до Громадської організації “Львівська обласна федерація альпінізму і скелелазіння” про стягнення заборгованості.
Однак, при огляді позовної заяви та поданих до неї документів, встановлено, що мають місце наступні недоліки: 1) Відсутній попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку з розглядом справи; 2) Відсутні підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; 3) Позивачем подано копію, а не оригінал платіжного доручення про сплату судового збору.
20.06.2018 року ухвалою Господарського суду Львівської області позовну заяву у справі № 914/1109/18 за позовом Приватного акціонерного товариства “Львівтурист” до Громадської організації “Львівська обласна федерація альпінізму і скелелазіння” про стягнення заборгованості – залишено без руху.
02.07.2018 року за вх. № 24308/18 представник позивача подав заяву на виконання вимог суду, у якій виправив недоліки, що допущені у позовній заяві.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 03.07.2018 року відкрито провадження у справі і призначено підготовче засідання на 12.07.2018 року. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 12.07.2018 року, підготовче засідання відкладено на 09.08.2018 року, у зв'язку із відсутністю представника відповідача. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 09.08.2018 року, підготовче засідання закрито, справа призначена до судового розгляду на 22.08.2018 року.
Позивач вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі від 03.07.2018 року, про відкладення підготовчого засідання від 12.07.2018 року, від 09.08.2018 року виконав частково, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, повернуті на адресу суду, що знаходяться у матеріалах справи, а явка якого була визнана судом обов'язковою.
11.07.2018 р. за вх. № 26021/18 представник позивача подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.
03.08.2018 р. за вх. № 28807/18 представник позивача подав клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідач вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі від 03.07.2018 року, про відкладення підготовчого засідання від 12.07.2018 року, від 09.08.2018 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, повернуті на адресу суду, що знаходяться у матеріалах справи, а явка якого була визнана судом обов'язковою.
Згідно ч. 3 ст. 222 ГПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ст. 240 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення виготовлено, підписано та оголошено 22.08.2018 року.
Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:
Позивач у позовній заяві зазначає, що між позивачем - Приватним акціонерним товариством «Львівтурист» (ПрАТ «Львівтурист») та відповідачем - Громадською організацією «Львівська обласна федерація альпінізму і скелелазіння» («ФАІС Львівщини») укладено Договір оренди будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) № 59 від 02.10.2017 р. (надалі-Договір). Відповідно до умов Договору, Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду, тобто в тимчасове і платне користування нежиле приміщення/кімнату № 422, загальною площею 22,0 м.кв., що розташована на 4-му поверсі будівлі готелю «Турист» та знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Коновальця, буд. 103, для розміщення офісу.
Згідно із п. 4.1. Договору, орендна плата за 1 м2 на місяць становить 120 (сто двадцять) грн. 00 коп. (в т.ч. ПДВ).
Розмір орендної плати за загальну площу 22,0 м2 за Договором складає 2640,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% на місяць. Додатковою угодою від 02.01.2018 р. внесені зміни до Договору та з 01.01.2018 р. розмір орендної плати становить 130 (сто тридцять) грн. 00 коп. (в т.ч. ПДВ).
Розмір орендної плати за загальну площу 22,0 м2 за Договором складає 2860,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% па місяць.
Орендар зобов'язаний самостійно отримати від Орендодавця оформлений рахунок. До настання п'ятого числа кожного поточного календарного місяця оренди Об'єкта Орендодавець виставляє Орендарю рахунок за оренду майна за поточний календарний місяць (п. 4.2. та п. 4.3. Договору).
Відповідно до п. 4.4. Договору, Орендар має сплатити орендну плату протягом трьох банківських днів від дати одержання рахунку, але в будь-якому разі не пізніше 10 (десятого) числа поточного місяця. При цьому, орендна плата, вказана у рахунку, є платою за поточний місяць. Визначений сторонами розмір орендної плати включає ПДВ та інші встановлені чинним законодавством податки і збори.
Крім орендної плати, зазначеної в п. 4.1. Договору, Орендар окремо сплачує всі комунальні послуги (електро-, водо- та теплопостачання, вивіз сміття та ін.). Розмір плати за комунальні послуги розраховується на підставі тарифів підприємств-постачальників комунальних послуг і складеного Орендодавцем розрахунку споживання Орендарем зазначених послуг.
Орендар сплачує за комунальні послуги на підставі рахунків, виставлених Орендодавцем, протягом трьох банківських днів від дати одержання рахунку, але в будь-якому разі не пізніше 10 (десятого) числа поточного місяця. Орендар зобов'язаний самостійно отримати від Орендодавця оформлений рахунок на комунальні послуги (п. 4.9. Договору).
03.04.2018 р. ПрАТ «Львівтурист» надіслано керівникам (засновникам) Орендаря (керуючись п. 4.3. Статуту ФАІС Львівщини), в порядку досудового врегулювання спору, претензію від 30.03.2018 р. № 01/65 з вимогою про погашення заборгованості по орендній платі в розмірі 18 056,96 грн. Проте, заборгованість так і не була погашена.
Відповідно до п.8.4 Договору, Орендодавець має право вимагати дострокового розірвання цього Договору у порядку, встановленому чинним законодавством України, і стягнення з Орендаря завданих ним збитків, якщо Орендар, не вніс орендної плати та/або плати за комунальні послуги протягом одного місяця з дня закінчення строку платежу.
28.03.2018 р. Орендарем подано заяву про розірвання Договору з 01 квітня 2018 року. Для підписання акту здачі-приймання приміщення ніхто з представників Орендаря не з'явився.
Так, станом на 30.03.2018 р. сума заборгованості Орендаря - Громадської організації «Львівська обласна федерація альпінізму у скелелазіння» («ФЛІС Львівщини») становить 18 056,96 грн., яка на день подачі позову (15.06.2018 р.) не є погашеною. Борг відповідно до рахунків: за березень 2018 року - 3 967,39 грн., за лютий 2018 року - 3 919,39 гри., за січень 2018 року - 3 907,39 грн., за грудень 2017 року -3 622,79 грн., за листопад 2017 року - 2 640,00 грн.
Згідно із п. 7.1. Договору, у випадку несвоєчасної сплати Орендарем орендної плати та/або комунальних платежів за виставленими рахунками більш ніж 3 дні з дня їх отримання, він зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, від розміру несплаченого платежу за кожен день прострочення.
Частиною 3 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що пеня - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.
Пунктом 2.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» передбачено: щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане: законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.
Приписами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Таким чином, Громадська організація «Львівська обласна федерація альпінізму і скелелазіння» повинна сплатити на користь ПрАТ «Львівтурист» 18 056,96 грн. основної суми боргу, за прострочення по оплаті орендної плати 2 357,75 грн. пені, 3% річних у розмірі 221,10 грн. та інфляційні збитки - 634,60 грн. Загалом сума боргу станом на 15.06.2018 р. становить 21 270,41 грн.
Відповідач вимог суду не виконав, відзиву на позовну заяву не подав, явку належного представника в судове засідання не забезпечив.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного:
Статтями 526 ЦК України та 193 Господарського кодексу України передбачено, що зобов‘язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 ЦК України, є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України).
Згідно ст. 174 ГК України, однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
В ході судового розгляду справи суд встановив, що між Приватним акціонерне товариство «Львівтурист» (ПрАТ «Львівтурист») та Громадською організацією «Львівська обласна федерація альпінізму і скелелазіння» («ФАІС Львівщини») укладено Договір оренди будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) № 59 від 02.10.2017 р. (надалі-Договір). Відповідно до умов Договору, Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду, тобто в тимчасове і платне користування нежиле приміщення/кімнату № 422, загальною площею 22,0 м.кв., що розташована на 4-му поверсі будівлі готелю «Турист» та знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Коновальця, буд. 103, для розміщення офісу. Згідно із п. 4.1. Договору, орендна плата за 1 м2 на місяць становить 120 (сто двадцять) грн. 00 коп. (в т.ч. ПДВ).
Розмір орендної плати за загальну площу 22,0 м2 за Договором складає 2640,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% на місяць. Додатковою угодою від 02.01.2018 р. внесені зміни до Договору та з 01.01.2018 р. розмір орендної плати становить 130 (сто тридцять) грн. 00 коп. (в т.ч. ПДВ). Розмір орендної плати за загальну площу 22,0 м2 за Договором складає 2860,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% на місяць.
Орендар зобов'язаний самостійно отримати від Орендодавця оформлений рахунок. До настання п'ятого числа кожного поточного календарного місяця оренди Об'єкта Орендодавець виставляє Орендарю рахунок за оренду майна за поточний календарний місяць (п. 4.2. та п. 4.3. Договору).
Відповідно до п. 4.4. Договору, Орендар має сплатити орендну плату протягом трьох банківських днів від дати одержання рахунку, але в будь-якому разі не пізніше 10 (десятого) числа поточного місяця. При цьому, орендна плата, вказана у рахунку, є платою за поточний місяць. Визначений сторонами розмір орендної плати включає ПДВ та інші встановлені чинним законодавством податки і збори.
Крім орендної плати, зазначеної в п. 4.1. Договору, Орендар окремо сплачує всі комунальні послуги (електро-, водо- та теплопостачання, вивіз сміття та ін.). Розмір плати за комунальні послуги розраховується на підставі тарифів підприємств-постачальників комунальних послуг і складеного Орендодавцем розрахунку споживання Орендарем зазначених послуг.
Орендар сплачує за комунальні послуги на підставі рахунків, виставлених Орендодавцем, протягом трьох банківських днів від дати одержання рахунку, але, в будь-якому разі не пізніше 10 (десятого) числа поточного місяця. Орендар зобов'язаний самостійно отримати від Орендодавця оформлений рахунок ча комунальні послуги (п. 4.9. Договору).
03.04.2018 р. ПрАТ «Львівтурист» надіслано керівникам (засновникам) Орендаря (керуючись п. 4.3. Статуту ФАІС Львівщини), в порядку досудового врегулювання спору, претензію від 30.03.2018 р. № 01/65 з вимогою про погашення заборгованості по орендній платі в розмірі 18 056,96 грн. Проте, заборгованість так і не була погашена.
Відповідно до п.8.4 Договору, Орендодавець має право вимагати дострокового розірвання цього Договору у порядку, встановленому чинним законодавством України, і стягнення з Орендаря завданих ним збитків, якщо Орендар, не вніс орендної плати та/або плати за комунальні послуги протягом одного місяця з дня закінчення строку платежу.
28.03.2018 р. Орендарем подано заяву про розірвання Договору з 01 квітня 2018 року. Для підписання акту здачі-приймання приміщення ніхто з представників Орендаря не з'явився.
Так, станом на 30.03.2018 р. сума заборгованості Орендаря - Громадської організації «Львівська обласна федерація альпінізму у скелелазіння» («ФЛІС Львівщини») становить 18 056,96 грн., яка на день подачі позову (15.06.2018 р.) не є погашена. Борг відповідно до рахунків: за березень 2018 року - 3 967,39 грн., за лютий 2018 року - 3 919,39 гри., за січень 2018 року - 3 907,39 грн., за грудень 2017 року -3 622,79 грн., за листопад 2017 року - 2 640,00 грн.
Згідно із п. 7.1. Договору, у випадку несвоєчасної сплати Орендарем орендної плати та/або комунальних платежів за виставленими рахунками більш ніж 3 дні з дня їх отримання, він зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, від розміру несплаченого платежу за кожен день прострочення.
Частиною 3 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що пеня - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.
Пунктом 2.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» передбачено: щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане: законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.
Згідно з Договором, Орендар мав виконати зобов'язання з оплати орендної плати за користування приміщенням № 422 у готелі «Турист»:
за листопад 2017 року (рахунок № 599 від 16.11.2017 р.) по 21.11.2017 р., включно (п. 4.4. Договору), Таким чином, нарахування пені за листопад починається з 22.11.2017 р. по 21.05.2018 р., включно (ч. 6 ст. 232 ГК України), що становить 181 день прострочення. Пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за вказаний період складає 415,67 грн.
за грудень 2017 року (рахунок № 660 від 06.12.2017) по 11.12.2017 р., включно (п. 4.4. Договору). Таким чином нарахування пені за грудень починається з 12.12.2017 р. по 12.06.2018 р., включно (ч. 6 ст. 232 ГК України), що становить 182 дні прострочення. Пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за вказані періоди складає 587,56 грн.
за січень 2018 року (рахунок № 49 від 10.01.2018 р.) по 15.01.2018 р., включно (п. 4.4. Договору). Таким чином нарахування пені за січень починається з 16.01.2018 р. по 15.06.2018 р., включно, що становить 150 днів прострочення. Пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за вказані періоди складає 536,70 грн.
за лютий 2018 року (рахунок № 95 від 05.02.2018 р.) до 09.02.2018 р., включно (п. 4.4. Договору). Таким чином нарахування пені за лютий починається з 10.02.2018 р. до 15.06.2018 р., включно, що становить 125 днів прострочення. Пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за вказані періоди складає 455,68 грн.
за березень 2018 року (рахунок № 152 від 06.03.2018 р.) до 09.03.2018 р., включно (п. 4.4. Договору). Таким чином нарахування непі за березень починається з 10.03.2018 р. до 15.06.2018 р. включно, що становить 97 днів прострочення. Пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за вказані періоди складає 362,14 грн.
Загалом пеня за несвоєчасну оплату орендної плати становить - 2 357,75 грн. (415,67+587,56+536,70+455,68+362,14).
Приписами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Відповідно, керуючись положеннями ст. 625 Цивільного кодексу України, сума відсотків за користування грошовими коштами
за період з 22.11.2017 року по 15.06.2018 року складає 44,70 грн.
за період з 12.12.2017 року по 15.06.2018 року складає 55,37 грн.
за період з 16.01.2018 року по 15.06.2018 року складає 48,49 грн.
за період з 10.02.2018 року по 15.06.2018 року складає 40,59 грн.
за період з 10.03.2018 року по 15.06.2018 року складає 31,95 грн.
Всього 3% річних від простроченої суми орендної плати становить 221,10 грн.
Так, за період з 22.11.2017 року по 15.06.2018 року - 137,28 грн.
за період з 12.12.2017 року по 15.06.2018 року - 188,34 грн.
за період з 16.01.2018 року по 15.06.2018 року - 102,36 грн.
за період з 10.02.2018 року по 15.06.2018 року 102,68 грн.
за період з 10.03.2018 року по 15.06.2018 року - 103,94 грн.
Всього інфляційні збитки за вказані періоди складають 634,60 грн.
Таким чином, Громадська організація «Львівська обласна федерація альпінізму і скелелазіння» за неналежне виконання зобов'язання повинна сплатити на користь ПрАТ «Львівтурист» 18 056,96 грн. основної суми боргу, за прострочення по оплаті орендної плати 2 357,75 грн. пені, 3% річних у розмірі 221,10 гри. та інфляційні збитки - 634,60 грн. Загалом сума боргу станом на 15.06.2018 р. становить 21 270.41 грн.
Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).
Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідачем позовні вимоги не спростовані, суд прийшов до висновку, що позов Приватного акціонерного товариства “Львівтурист” до Громадської організації “Львівська обласна федерація альпінізму і скелелазіння” про стягнення заборгованості є обґрунтованим та підлягає до задоволення.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів.
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат.
Як доказ сплати судових витрат, позивач подав платіжне доручення № 439 від 14.06.2018 року на суму 1762,00 грн. про сплату судового збору.
Судові витрати, відповідно до ст. 129 ГПК України, слід покласти на сторін пропорційно до задоволених вимог.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги - задоволити.
2. Стягнути з Громадської організації «Львівська обласна федерація альпінізму і скелелазіння» (79057, м. Львів, вул. Коновальця 103, оф. 422, код ЄДРПОУ 41542046) на користь Приватного акціонерного товариства «Львівтурист» (79057, м. Львів, вул. Коновальця, 103, код ЄДРПОУ 02594021) заборгованість в сумі 21270 (двадцять одна тисяча двісті сімдесят) грн. 41 коп. з яких суму основного боргу в розмірі 18056 (вісімнадцять тисяч п'ятдесят шість) грн. 96 коп., 2357 (дві тисячі триста п'ятдесят сім) грн. 75 коп. – пені, 221 (двісті двадцять одну) грн. 10 коп. – 3 % річних, 634 (шістсот тридцять чотири) грн. 00 коп. – інфляційних втрат.
3. Стягнути з Громадської організації «Львівська обласна федерація альпінізму і скелелазіння» (79057, м. Львів, вул. Коновальця 103, оф. 422, код ЄДРПОУ 41542046) на користь Приватного акціонерного товариства «Львівтурист» (79057, м. Львів, вул. Коновальця, 103, код ЄДРПОУ 02594021) суму судового збору в розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.
4. Наказ видати, в порядку ст. 327 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 03.09.2018 р.
Рішення набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України.
Рішення підлягає оскарженню в порядку ст. 256 ГПК України.
Суддя Пазичев В.М.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 22.08.2018 |
Оприлюднено | 10.09.2018 |
Номер документу | 76265251 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Пазичев В.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні