Рішення

від 26.08.2018 по справі 914/637/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.08.2018 Справа №914/637/18

За заявою позивача 1: Компанія «АХА СORPORATE SOLUTIONS ASSURANCE», Paris, France,

позивача 2: Компанія «CNA INSURANCE COMPANY LTD», Paris, France,

позивача 3: Компанія «HDI GLOBAL SE», Paris, France,

до відповідача: Приватне підприємство «ТРОПАК», м. Львів,

про: відшкодування шкоди в розмірі 185 230,11 Євро, що станом на 27.03.2018 р. за курсом НБУ складає 6 047 092,19 грн

Суддя Синчук М.М.

за участю секретаря судового засідання Карась Х.

Представники учасників процесу:

позивача 1: Ковальчук В.С. ордер серія ОД № 343951 від 27.06.2018 р.;

позивача 2: Ковальчук В.С. ордер серія ОД № 343952 від 27.06.2018 р.;

позивача 3: Ковальчук В.С. ордер серія ОД № 343953 від 27.06.2018 р.;

відповідача: Кириєвський О.Б., Павленко І.О. довіреність від 07.05.2018 р. №01-07/05-2018

Представникам сторін роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст. 46 ГПК України. Заяв про відвід судді не надходило. У відповідності до ст. 222 ГПК України здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою програмно-апаратного комплексу Оберіг.

Заяв про відвід не поступало, та в судових засіданнях присутніми представниками сторін не заявлено.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: На розгляді господарського суду перебуває справа №914/637/18 де позивачем 1: Компанія АХА СORPORATE SOLUTIONS ASSURANCE, позивачем 2: Компанія CNA INSURANCE COMPANY LTD, позивачем 3: Компанія HDI GLOBAL SE подано позов до Приватного підприємства ТРОПАК про відшкодування шкоди в розмірі 185 230,11 Євро, що станом на 27.03.2018 р. за курсом НБУ складає 6 047 092,19 грн.

Ухвалою суду від 08.05.2018 р. відкрито провадження у справі №914/637/18 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 04.06.2018 р. Ухвалою суду від 04.06.2018 р. розгляд справи відкладено на 18.06.2018 р. Ухвалою суду від 18.06.2018 р. розгляд справи відкладено на 02.07.2018 р.

Ухвалою суду від 02.07.2018 р. продовжено строк підготовчого засідання та відкладено розгляд справи на 16.07.2018 р. В підготовчому засіданні 16.07.2018 р. оголошено перерву до 20.07.2018 р.

Ухвалою суду від 20.07.2018 р. закрито підготовче провадження у справі №914/637/18. Розгляд справи №914/637/18 по суті призначено на 27.08.2018 р.

В судове засідання 27.08.2018р. представник позивача 1,2,3 явку забезпечив, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просить суд позов задоволити з підстав наведених у позовній заяві.

В судове засідання 27.08.2018р. представник відповідача явку забезпечив, позовні вимоги заперечив з підстав викладених у відзиві (вх.№19886/18 від 04.06.2018р.) на позовну заяву та просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Відповідач зазначає, що до відносин, що виникли між Позивачами і компанією «Електроконтакт Гмбх» має застосовуватись французьке законодавство, зокрема Страховий кодекс Франції, а не норми українського права. Обґрунтовуючи свою позицію, відповідач посилається на ст. 43 Закону України «Про міжнародне приватне право». Щодо відсутності вини у пошкодженні вантажу відповідач заявив, що позивач не довів причину загоряння автомобіля відповідача і, відповідно, вину відповідача. Зазначив, що зі свого боку відповідач зробив необхідні дії для того, щоб уникнути обставини, які призвели до пошкодження вантажу. Крім того, у відзиві на позовну заяву відповідач вказав про відсутність призначення платежу в банківських документах про проведення страхового відшкодування, заперечив вартість переробки залишків вантажу, на яку було зменшено суму позову.

23.08.2018р. відповідач, через канцелярію суду, подав додаткові пояснення по справі, позовні вимоги заперечив.

23.08.2018 р. відповідач, через канцелярію суду, подав клопотання про витребування доказів (вх. №31626/18 від 23.08.2018 р., вх. №31627/18 від 23.08.2018 р.), згідно яких просить суд витребувати наступні документи:

Витребувати в компанії «Електроконтакт Гмбх» оригінал Інвойсу №3-170936 від 16.06.2017 р.;

Витребувати в Компанії АХА СORPORATE SOLUTIONS ASSURANCE, позивачем 2: Компанії CNA INSURANCE COMPANY LTD, позивачем 3: Компанії HDI GLOBAL SE копію Документу від ZIREC KABELAUFBEREITUNGS-GMBH до NEXANS AUTOELECTRIC GMBH від 03.05.2017 року, Рахунок від ZIREC KABELAUFBEREITUNGS-GMBH до NEXANS AUTOELECTRIC GMBH №8-17067 від 15.05.2017 р., Рахунок від ZIREC KABELAUFBEREITUNGS-GMBH до NEXANS AUTOELECTRIC GMBH №9-17069 від 15.02.2017 р., Рахунок від ZIREC KABELAUFBEREITUNGS-GMBH до NEXANS AUTOELECTRIC GMBH №8-172151 від 18.09.2017 р.

Відповідно до ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу, відповідно до яких позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У заявленому клопотанні відповідач обґрунтовує, що не заявляв клопотання про витребування доказів у встановлений в частинах другій та третій статті 80 ГПК України, оскільки мав намір встановити обставини, які підтверджуються витребуваними доказами у відповіді на відзив.

Розглянувши у судовому засіданні клопотання відповідача про витребування доказів, суд прийшов до висновку про відмову в його задоволенні, виходив з наступного.

Відповідно до положень ст. 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Суд дослідивши подані матеріали, визнав клопотання відповідача щодо витребування доказів необґрунтованими, оформленим з порушенням вимог ст. 81 Господарського процесуального кодексу України та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки, відповідачем не наведено, які саме обставини можуть підтвердити ці докази (або аргументи, які вони можуть спростувати), а також не доведено, що відповідні обставини входять до предмету доказування у даній справі. Крім того, відповідачем не підтверджено неможливості отримати вказані в клопотанні докази самостійно.

Дослідивши подані суду документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, Господарський суд Львівської області,

в с т а н о в и в:

06 серпня 2008 року між Приватним підприємством «ТРОПАК» (Перевізник) та Компанією «Електроконтакт ГмбХ» (Замовник) був укладений договір № 01-06/08, предметом якого було визначено виконання Перевізником доручень Замовника на організацію транспортного обслуговування вантажів номенклатури замовника.

Відповідно до ч. 1 ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зв`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до ч. 2 ст. 307 ГК України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 307 ГК України вантажовідправник і перевізник у разі необхідності здійснення систематичних впродовж певного строку перевезень вантажів можуть укласти довгостроковий договір, за яким перевізник зобов`язується у встановлені строки приймати, а вантажовідправник - подавати до перевезення вантажі у погодженому сторонами обсязі.

Згідно із наведеним, в рамках договору № 01-06/08 від 06 серпня 2008 року, 28 березня 2017 року на вантажівку/причіп Перевізника з державними номерами НОМЕР_1 / НОМЕР_2 у м. Маріанське Лазне (Чеська Республіка) Замовником був завантажений вантаж, який складався з різних видів кабелів та різних вантажів, таких як трубки, стрічки, пластмасові деталі, вилки, етикетки, конденсатори та кабелі на катушках, що підтверджується накладною СМR № 772/17 від 28.03.2017 року. Умови доставки були визначені як DАР Перемишляни, Україна. Загальна вага вантажу становила 18 155,53 кг.

Згідно з комерційним інвойсом № 11682 від 28.03.2017 та інвойсів-проформ № 23319, 23320, 33317 та 33318 від 28.03.2017 року загальна комерційна вартість вантажу склала 199 303,31 Євро.

28 березня 2017 року в Польщі, під час перевезення вантажу загорілося сполучення вантажівки з причепом.

Відповідно до листа Комендатури повіту державної пожарної охорони у Клодзко від 30 березня 2017 року та Довідки Комісаріату поліції у Кудова-Здруй від 30 березня 2017 троку, згорів весь сідельний автопоїзд, причеп та вантаж, що перевозилися. Імовірною причиною аварії було визначено недоліки транспортних засобів (аварія двигуна), про що вказано у Звіті про обстеження від 27.10.2017 р.

Відповідно до п. 2.1.4 Договору № 01-06/08 від 06 серпня 2008 року перевізник приймає на себе повну матеріальну відповідальність за збереження в дорозі вантажів, що перевозяться, крім випадків внутрітарної нестачі вантажних місць, прийнятих (переданих) у справній тарі.

Відповідно до ч. 1 ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Відповідно до ч. 2 ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Згідно із ч. 1 ст. 314 ГК України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

Згідно із ч. 3 ст. 314 ГК України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає: у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає; - у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість; - у разі втрати вантажу, зданого до перевезення з оголошенням його цінності, - у розмірі оголошеної цінності, якщо не буде доведено, що вона є нижчою від дійсної вартості вантажу.

Правовідносини із перевезення вказаного вантажу регулюються Конвенцією про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19 травня 1956 року (надалі - Конвенція), до якої приєдналася Україна відповідно до Закону України «Про приєднання України до Конвенції з застереженням N 57-V від 01.08.2006.

Відповідно до ст. 1 Конвенції ця Конвенція застосовується до будь-якого автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін.

Частиною 1 ст. 17 Конвенції встановлено, що перевізник несе відповідальність за повну чи часткову втрату вантажу або за його ушкодження, що сталися з моменту прийняття вантажу для перевезення і до його доставки, а також за будь-яку затримку доставки. Частина 3 вказаної статті зазначає, що перевізник не звільняється від відповідальності з причини несправності транспортного засобу, яким він користувався для виконання перевезення, або з причин дій або недогляду особи, у якої був найнятий транспортний засіб, або агентів і службовців останньої.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Конвенції якщо, відповідно до положень цієї Конвенції, перевізник зобов`язаний компенсувати повну або часткову втрату вантажу, така компенсація розраховується на підставі вартості вантажу в місці і під час прийняття його для перевезення. Вартість вантажу визначається на підставі біржового котирування чи, за відсутності такого, на підставі поточної ринкової ціни, чи, за відсутності біржового котирування або поточної ринкової ціни, на підставі звичайної вартості товару такого ж роду і якості. Розмір відшкодування не може, однак, перевищувати 25 франків за кілограм відсутньої ваги брутто. "Франк" означає золотий франк вагою 10/31 грама проби 0,900. Крім того, підлягають відшкодуванню: плата за перевезення, мито, а також інші платежі, пов`язані з перевезенням вантажу, цілком у випадку втрати всього вантажу й у пропорції, що відповідає розміру збитку, при частковій втраті; інший збиток відшкодуванню не підлягає.

Враховуючи вимоги ст. 23 Конвенції, проведено розрахунок розміру відшкодування, який, не перевищує 25 франків за кілограм відсутньої ваги брутто. "Франк" означає золотий франк вагою 10/31 грама проби 0,900. Максимальний розмір відшкодування відповідно до Конвенції станом на 28.03.2017 становив 190 272.05 Євро та був розрахований наступним чином: 18 155, 53 кг х 8,33 СПЗ =151 268,88 SDR або 190 272.05 Євро за обмінним курсом МВФ СПЗ на 28.03.2017.

Розмір фактичної шкоди, яка була завдана Відповідачем Замовнику за Договором, Компанії «Електроконтакт ГмбХ» не перевищив гранично допустимі розміри відшкодування, встановлені Конвенцією, та становить 185 230,11 Євро. Вказаний розмір фактичної шкоди розрахований як різниця між загальною комерційною вартістю вантажу у сумі 199 303,31 Євро (комерційний інвойс № 11682 від 28.03.2017 та інвойси-проформи № 23319, 23320, 33317 та 33318 від 28.03.2017 року) та доходом від переробленої міді, алюмінію, свинцю у розмірі 14 073,20 Євро (рахунок № 3-170936 від 16.06.2017 р).

11 грудня 2017 року Компанією «Електроконтакт ГмбХ» була видано Акт про суброгацію та перечу права вимоги про відшкодування збитків, завданих знищенням вантажу, прийнятого до перевезення відповідно до накладної СМR № 772/17.

На підставі наведеного, за посередництва страхового брокера, Компанії МАRSH SAS, 05 лютого 2018 року Компанією АХА СORPORATE SOLUTIONS ASSURANCE, Компанією CNA INSURANCE COMPANY LTD, Компанією HDI GLOBAL SE як співстрахувальниками було здійснене страхове відшкодування компанії «Електроконтакт ГмбХ» завданої внаслідок втрати вантажу матеріальної шкоди в розмірі 192 519,86 Євро.

Згідно листа банку від 23.03.2018 р., Компанія МАRSH SAS перерахувала на користь компанії «Електроконтакт ГмбХ» кошти в розмірі 192 519,86 Євро.

18 грудня 2015 року між Компанією NEXANS, яка діяла від власного імені, а також від своїх дочірніх компаній та / або установ та / або дочірніх компаній та / або спільного підприємства, контрольованого Групою NEXANS, шляхом їх участі мінімум у 50% / або в їх управлінні та Компанією АХА СORPORATE SOLUTIONS ASSURANCE (60%), Компанією CNA INSURANCE COMPANY LTD (20%), Компанією HDI GLOBAL SE (20%) як співстрахувальниками було укладено договір страхування. Компанія «Електроконтакт ГмбХ» відповідно до офіційного витягу з Комерційного реєстру Німеччини є підконтрольною NEXANS autoelectric GmbH, яка входить до Групи NEXANS. Таким чином, зазначений договір страхування був укладений в тому числі на користь компанії «Електроконтакт ГмбХ».

До позивачів, Компанії АХА СORPORATE SOLUTIONS ASSURANCE, Компанії CNA INSURANCE COMPANY LTD, Компанії HDI GLOBAL SE як співстрахувальників, які виплатили страхове відшкодування, перейшло право вимоги до Відповідача - Приватного підприємства «ТРОПАК», щодо відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 185 230,11 Євро, завданої внаслідок втрати вантажу, прийнятого Відповідачем до перевезення відповідно до накладної СМR № 772/17 від 28.03.2017 року. Відповідно до договору страхування, розмір відшкодування, яке підлягає виплаті Відповідачем кожному з Позивачів розраховується наступним чином:

щодо Компанії АХА СORPORATE SOLUTIONS ASSURANCE, відповідальної за виплату 60% від страхового відшкодування: 185 230,11 Євро/ 100 х 60 = 111 138,07 Євро;

щодо Компанії CNA INSURANCE COMPANY LTD, відповідальної за виплату 20% від страхового відшкодування: 185 230,11 Євро / 100 х 20 = 37 046,02 Євро;

щодо Компанії HDI GLOBAL SE, відповідальної за виплату 20% від страхового відшкодування: 185 230,11 Євро / 100 х 20 = 37 046,02 Євро.

До матеріалів справи долучено юридичний висновок французького адвоката щодо процедури суброгації відповідно до французького права, зокрема питань страхування, страхування на користь третіх осіб, застосування страхового посередництва.

Норми застосовані судом.

Як встановлено судом, 06 серпня 2008 року між Приватним підприємством «ТРОПАК» (Перевізник) та Компанією «Електроконтакт ГмбХ» (Замовник) був укладений договір № 01-06/08, предметом якого було визначено виконання Перевізником доручень Замовника на організацію транспортного обслуговування вантажів номенклатури замовника.

Відповідно до ч. 1 ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до ч. 2 ст. 307 ГК України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про міжнародне приватне право» вибір права або зміна раніше обраного права може бути здійснено учасниками правовідносин у будь-який час, зокрема, при вчиненні правочину, на різних стадіях його виконання, тощо. Вибір права або зміна раніше обраного права, які зроблені після вчинення правочину, мають зворотну дію і є дійсними з моменту вчинення правочину, але не можуть:

1)бути підставою для визнання правочину недійсним у зв`язку з недодержанням його форми,

2)обмежити чи порушити права, які набули треті особи до моменту вибору права або зміни раніше обраного права.

Згідно з частинами 2 та 6 статті 306 ГК України, суб`єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі. Відносини, пов`язані з перевезенням пасажирів та багажу, регулюються Цивільним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.

Конвенцією про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956 р., до якої Україна приєдналась відповідно до Закону України від 01.08.2006 р. № 57-V "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" передбачено, що вказана Конвенція застосовується до будь - якого договору дорожнього перевезення вантажів автомобілем за винагороду, якщо зазначені у договорі місце прийняття до перевезення вантажу та місце доставки вантажу знаходяться на території двох держав, з яких хоча б одна приймає участь у Конвенції.

Щодо позиції відповідача про відсутність вини у пошкодженні вантажу, оскільки позивачем не доведено причин загоряння автомобіля відповідача та відповідно вину відповідача, суд зазначив наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів КДПВ СМR перевізник несе відповідальність за повну або часткову втрату вантажу або його пошкодження, що відбулося з моменту прийняття вантажу до перевезення і до моменту його здачі, а також за затримку в доставці.

Відповідно до ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Згідно із ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до п. 4.3. Договору перевезення № 01-06/08 від 6 серпня 2008 року, сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання обов`язків даного договору, якщо таке невиконання викликано непереборною силою.

Відповідно до ст. 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо).

Відповідно до Листа Вищого Господарського суду України від 01.09.2000 №2-2 /279 категорія непереборної сили реалізує у собі природні явища, які внаслідок їх винятковості, невідворотності та непередбачуваності обумовлюють обмеження відповідальності за заподіяння шкоди у випадках, визначених законом. Відповідач не надавав належних доказів наявності обставин непереборної сили і, таким чином, не довів відсутності своєї вини в пошкодженні вантажу.

Згідно з наявним в справі листом комендатури повіту державної пожарної охорони у Клодзко від 30.03.2017 ймовірною причиною аварії було визначено недолік транспортного засобу - аварія двигуна. Будь-яких доказів, які спростовують цей висновок відповідач не надав. Наявність обставин непереборної сили доводяться сертифікатом відповідної торгівельно-промислової палати або документом іншого уповноваженого державного органу (в залежності від країни, де такі обставини мали місце).

Згідно ч. 3 ст. 17 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів перевізник не звільняється від відповідальності через дефекти транспортного засобу, яким він користується для здійснення перевезення, або провини особи, у якого був узятий в оренду автомобіль, або агентів і службовців останнього. Підтримка ж свого автомобіля в справному технічному стані є обов`язком власника транспортного засобу і сторони за договору перевезення і, само по собі не звільняє відповідача від відповідальності за псування прийнятого до перевезення вантажу.

18.06.2018 р., через канцелярію суду, відповідачем долучено письмові показання свідка ОСОБА_1 , який працює механіком на ПП «Тропак», згідно яких свідком зазначено, що ним здійснювався огляд технічного стану вантажівки з н.д.р. НОМЕР_1 та бортового н/причепу з н.д.р. НОМЕР_2 , в результаті проведення якого не виявлено жодних недоліків, помилок транспортного засобу та причепу.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч. 1, 2 ст. 87 ГПК України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб. На підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків.

Таким чином, показання свідка, долучені до матеріалів справи, не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах.

Щодо позиції відповідача про відсутність призначення платежу в банківських документах про переведення страхового відшкодування, суд зазначає, що таке призначення вказано в Акті про суброгації і передачі прав від 11.12.2017 р.

Щодо заперечення відповідача вартості переробки залишків вантажу, на яку зменшено суму позову, суд враховує позицію позивача, який, не наполягає на врахуванні інвойсу №3-170936 при розгляді справи, оскільки останнім була заявлена сума позову в межах ліміту передбаченого Конвенцією (Том 2, а.с.83-84)

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Конвенції якщо, відповідно до положень цієї Конвенції, перевізник зобов`язаний компенсувати повну або часткову втрату вантажу, така компенсація розраховується на підставі вартості вантажу в місці і під час прийняття його для перевезення. Оскільки вартість вантажу становить суму більшу, ніж ліміт відповідальності, передбачений Конвенцією, відповідно позивачем була заявлена сума позову 185 230,11 Євро.

Відповідно до ч. 1 ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані з: 1) життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); 2) володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); 3) відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Відповідно до ч. 1 ст. 985 ЦК України страхувальник має право укласти із страховиком договір на користь третьої особи, якій страховик зобов`язаний здійснити страхову виплату у разі досягнення нею певного віку або настання іншого страхового випадку.

Відповідно до ч. 1 ст. 986 ЦК України та ст. 11 Закону України «Про страхування» за згодою страхувальника предмет договору страхування може бути застрахований за одним договором страхування кількома страховиками (співстрахування) з визначенням прав та обов`язків кожного із страховиків.

18 грудня 2015 року між Компанією NEXANS, яка діяла від власного імені, а також від своїх дочірніх компаній та / або установ та / або дочірніх компаній та / або спільного підприємства, контрольованого Групою NEXANS, шляхом їх участі мінімум у 50% / або в їх управлінні та Компанією АХА СORPORATE SOLUTIONS ASSURANCE (60%), Компанією CNA INSURANCE COMPANY LTD (20%), Компанією HDI GLOBAL SE (20%) як співстрахувальниками було укладено договір страхування. Компанія «Електроконтакт ГмбХ» відповідно до офіційного витягу з Комерційного реєстру Німеччини є підконтрольною NEXANS autoelectric GmbH, яка входить до Групи NEXANS. Таким чином, зазначений договір страхування був укладений в тому числі на користь компанії «Електроконтакт ГмбХ».

За умовами цього договору, страхування поширюється на весь вантаж страхувальника, зокрема сировину, обладнання, упаковку, етикетки, судини, машини, інструменти, документи, транспортні засоби, обладнання або вантаж, що розміщуються на транспортних засобах, зразки, експозиційні матеріали, обладнання для обробки даних, особисті речі товариші, багаж, товари, інші вантажі та матеріали, що належать або не надаються страхувальнику.

Відповідно до умов вищевказаного договору, страхування покриває вантажі з пунктом призначення або прибуття з усього світу, крім таких країн як Білорусь, Північна Корея, Куба, Іран, Демократична Республіка Конго, Сомалі, Судан, Сирія, Зімбабве, для яких транспортні операції повинні відповідати економічним санкціям, обмеженням та заборонам, прийнятих Європейським Союзом або Сполученими Штатами Америки.

Таким чином, на вантаж, прийнятий до перевезення 28 березня 2017 року відповідно до накладної СМR № 772/17 та належав компанії «Електроконтакт ГмбХ» поширювалися умови договору страхування від 18 грудня 2015 року.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про страхування» посередницька діяльність страхових та перестрахових брокерів у страхуванні та перестрахуванні здійснюється як виключний вид діяльності і може включати консультування, експертно-інформаційні послуги, роботу, пов`язану з підготовкою, укладанням та виконанням (супроводом) договорів страхування (перестрахування), в тому числі щодо врегулювання збитків у частині одержання та перерахування страхових платежів, страхових виплат та страхових відшкодувань за угодою відповідно із страхувальником або перестрахувальником, інші посередницькі послуги у страхуванні та перестрахуванні за переліком, встановленим Уповноваженим органом.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про страхування» страхові брокери юридичні особи або фізичні особи, які зареєстровані у встановленому порядку як суб`єкти підприємницької діяльності та здійснюють за винагороду посередницьку діяльність у страхуванні від свого імені на підставі брокерської угоди з особою, яка має потребу у страхуванні як страхувальник.

На підставі наведеного, за посередництва страхового брокера, Компанії МАRSH SAS, 05 лютого 2018 року Компанією АХА СORPORATE SOLUTIONS ASSURANCE, Компанією CNA INSURANCE COMPANY LTD, Компанією HDI GLOBAL SE як співстрахувальниками було здійснене страхове відшкодування компанії «Електроконтакт ГмбХ» завданої внаслідок втрати вантажу матеріальної шкоди в розмірі 192 519, 86 Євро.

Згідно із наведеним, 11 грудня 2017 року Компанією «Електроконтакт ГмбХ» була видана заява про передачу права вимоги про відшкодування збитків, завданих знищенням вантажу, прийнятого до перевезення відповідно до накладної СМR № 772/17.

Відповідно до ч.1 ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Таким чином, до позивачів, Компанії АХА СORPORATE SOLUTIONS ASSURANCE, Компанії CNA INSURANCE COMPANY LTD, Компанії HDI GLOBAL SE як співстрахувальників, які виплатили страхове відшкодування, перейшло право вимоги до Відповідача - Приватного підприємства «ТРОПАК», щодо відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 185 230,11 Євро, завданої внаслідок втрати вантажу, прийнятого Відповідачем до перевезення відповідно до накладної СМR № 772/17 від 28.03.2017 року. Відповідно до договору страхування, розмір відшкодування, яке підлягає виплаті Відповідачем кожному з Позивачів розраховано наступним чином:

щодо Компанії АХА СORPORATE SOLUTIONS ASSURANCE, відповідальної за виплату 60% від страхового відшкодування: 185 230,11 Євро/ 100 х 60 = 111 138,07 Євро;

щодо Компанії CNA INSURANCE COMPANY LTD, відповідальної за виплату 20% від страхового відшкодування: 185 230,11 Євро / 100 х 20 = 37 046,02 Євро;

щодо Компанії HDI GLOBAL SE, відповідальної за виплату 20% від страхового відшкодування: 185 230,11 Євро / 100 х 20 = 37 046,02 Євро.

Відповідно до ч. 1 ст.30 ГПК України спори, що виникають з договору перевезення, у разі, коли одним з відповідачів є перевізник, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням перевізника.

Відповідно до ч. 1 ст. 315 ГК України до пред`явлення перевізникові позову, що випливає з договору перевезення вантажу, можливим є пред`явлення йому претензії. Таким чином, законом не передбачений обов`язковий досудовий порядок врегулювання спору, який виникає із договору перевезення. Заходи досудового врегулювання спору сторонами не вживалися.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підставні та обґрунтовані, а тому підлягають до задоволення.

Оскільки спір виник з вини відповідача, то судові витрати по розгляду справи необхідно покласти на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.

Ухвалою суду від 04.06.2018 р. суд задоволив клопотання відповідача про забезпечення витрат відповідача на професійну правничу допомогу вих. №01-04/06-2018 від 04.06.2018 р., та зобов`язав позивача 1 - АХА СORPORATE SOLUTIONS ASSURANCE у строк до 02.07.2018 р. внести на депозитний рахунок Господарського суду Львівської області (ідентифікаційний код 03499974; депозитний рахунок № 37310024000738, відкритий в Державній казначейській службі України у м. Київ, МФО 820172) грошові кошти для забезпечення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 78 303 грн (сімдесять вісім тисяч триста три гривні 00 коп) як забезпечення майбутніх витрат відповідача на професійну правничу допомогу (пропорційно заявленим вимогам), докази чого надати суду протягом вказаного строку; зобов`язав позивача 2 - CNA INSURANCE COMPANY LTD у строк до 02.07.2018 р. внести на депозитний рахунок Господарського суду Львівської області (ідентифікаційний код 03499974; депозитний рахунок № 37310024000738, відкритий в Державній казначейській службі України у м. Київ, МФО 820172) грошові кошти для забезпечення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 26 101 грн (двадцять шість тисяч сто одна гривня 00 коп) як забезпечення майбутніх витрат відповідача на професійну правничу допомогу (пропорційно заявленим вимогам), докази чого надати суду протягом вказаного строку; зобов`язав позивача 3 - HDI GLOBAL SE у строк до 02.07.2018 р. внести на депозитний рахунок Господарського суду Львівської області (ідентифікаційний код 03499974; депозитний рахунок № 37310024000738, відкритий в Державній казначейській службі України у м. Київ, МФО 820172) грошові кошти для забезпечення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 26 101 грн (двадцять шість тисяч сто одна гривня 00 коп) як забезпечення майбутніх витрат відповідача на професійну правничу допомогу (пропорційно заявленим вимогам), докази чого надати суду протягом вказаного строку. Ухвала суду від 04.06.2018 р. позивачем виконана.

Відповідно до ч. 7 ст. 125 ГПК України у випадку задоволення позову суд ухвалює рішення про повернення внесеної суми позивачу, а у випадку відмови у позові, закриття провадження чи залишення позову без розгляду - про відшкодування за її рахунок витрат відповідача повністю або частково в порядку, передбаченому статтями 129, 130 цього Кодексу.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 86, 125, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «ТРОПАК» (місцезнаходження: 79038, Львівська обл., місто Львів, вул. Медової Печери, 36, кв. 21, код ЄДРПОУ 19331745) на користь Компанії АХА СORPORATE SOLUTIONS ASSURANCE (місцезнаходження: 4, rue Jules Lefebvre, 75426, Paris, France, Cedex 09) суму спричиненої шкоди у розмірі 111 138 сто одинадцять тисяч сто тридцять вісім) Євро 07 Євроцентів, що станом на 27 березня 2018 року за курсом НБУ становить 3 628 255 (три мільйони шістсот двадцять вісім тисяч двісті п`ятдесят п`ять) грн 44 коп.

3. Стягнути з Приватного підприємства «ТРОПАК» (місцезнаходження: 79038, Львівська обл., місто Львів, вул. Медової Печери, 36, кв. 21, код ЄДРПОУ 19331745) на користь Компанії CNA INSURANCE COMPANY LTD (місцезнаходження: 52/54, rue de la Victoire, 75009, Paris, France) суму спричиненої шкоди у розмірі 37 046 (тридцять сім тисяч сорок шість) Євро 02 Євроцента, що станом на 27 березня 2018 року за курсом НБУ становить 1 209 418 (один мільйон двісті дев`ять тисяч чотириста вісімнадцять) грн 37 коп.

4. Стягнути з Приватного підприємства «ТРОПАК» (місцезнаходження: 79038, Львівська обл., місто Львів, вул. Медової Печери, 36, кв. 21, код ЄДРПОУ 19331745) па користь Компанії HDI GLOBAL SE (місцезнаходження: Tour Opus, 12-LA DEFENCE 9, 77, Esplanade du General de Gaulle, F 92914, Paris La Defense, Cedex) суму спричиненої шкоди у розмірі 37 046 (тридцять сім тисяч сорок шість) Євро 02 Євроцента, що станом на 27 березня 2018 року за курсом НБУ становить 1 209 418 (один мільйон двісті дев`ять тисяч чотириста вісімнадцять) грн 37 коп.

5. Стягнути з Приватного підприємства «ТРОПАК» (місцезнаходження: 79038, Львівська обл., місто Львів, вул. Медової Печери, 36, кв. 21, код ЄДРПОУ 19331745) на користь Компанії АХА СORPORATE SOLUTIONS ASSURANCE (місцезнаходження: 4, rue Jules Lefebvre, 75426, Paris, France, Cedex 09) суму сплаченого судового збору у розмірі 54 423 (п`ятдесят чотири тисячі чотириста двадцять три) грн 83 коп.

6. Стягнути з Приватного підприємства «ТРОПАК» (місцезнаходження: 79038, Львівська обл., місто Львів, вул. Медової Печери, 36, кв. 21, код ЄДРПОУ 19331745) на користь Компанії CNA INSURANCE COMPANY LTD (місцезнаходження: 52/54, rue de la Victoire, 75009, Paris, France) суму сплаченого судового збору у розмірі 18 141 (вісімнадцять тисяч сто сорок одна) грн 28 коп.

7. Стягнути з Приватного підприємства «ТРОПАК» (місцезнаходження: 79038, Львівська обл., місто Львів, вул. Медової Печери, 36, кв. 21, код ЄДРПОУ 19331745) на користь Компанії HDI GLOBAL SE (місцезнаходження: Tour Opus, 12-LA DEFENCE 9, 77, Esplanade du General de Gaulle, F 92914, Paris La Defense, Cedex) суму сплаченого судового збору у розмірі 18 141 (вісімнадцять тисяч сто сорок одна) грн 28 коп.

8. Повернути позивачу 1 - АХА СORPORATE SOLUTIONS ASSURANCE грошові кошти для забезпечення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 78 303 грн (сімдесять вісім тисяч триста три гривні 00 коп) як забезпечення майбутніх витрат відповідача на професійну правничу допомогу (пропорційно заявленим вимогам) внесені на депозитний рахунок Господарського суду Львівської області (ідентифікаційний код 03499974; депозитний рахунок № 37310024000738, відкритий в Державній казначейській службі України у м. Київ, МФО 820172).

9. Повернути позивачу 2 - CNA INSURANCE COMPANY LTD грошові кошти для забезпечення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 26 101 грн (двадцять шість тисяч сто одна гривня 00 коп) як забезпечення майбутніх витрат відповідача на професійну правничу допомогу (пропорційно заявленим вимогам) внесені на депозитний рахунок Господарського суду Львівської області (ідентифікаційний код 03499974; депозитний рахунок № 37310024000738, відкритий в Державній казначейській службі України у м. Київ, МФО 820172).

10.Повернути позивачу 3 - HDI GLOBAL SE грошові кошти для забезпечення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 26 101 грн (двадцять шість тисяч сто одна гривня 00 коп) як забезпечення майбутніх витрат відповідача на професійну правничу допомогу (пропорційно заявленим вимогам), внесені на депозитний рахунок Господарського суду Львівської області (ідентифікаційний код 03499974; депозитний рахунок № 37310024000738, відкритий в Державній казначейській службі України у м. Київ, МФО 820172).

11. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Повне рішення складено 06.09.2018р.

Суддя Синчук М.М.