Рішення

від 31.08.2018 по справі 922/1651/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" серпня 2018 р.м. ХарківСправа № 922/1651/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

при секретарі судового засідання Руденко О.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнський науковий центр екологічних досліджень та аудиту", м.Харків, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вог Ритейл", м.Луцьк, про стягнення 119887,67 грн. за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 (довіреність б/н від 22.06.2018);

ОСОБА_2, керівника;

відповідача - ОСОБА_3 (довіреність № 30 від 15.01.2018) -

в режимі відеоконференції;

ОСОБА_4 (довіреність б/н від 01.06.2018) - в режимі відеоконференції;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнський науковий центр екологічних досліджень та аудиту", м.Харків, 19.06.2018 звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вог Ритейл", м.Луцьк, про стягнення пені, три відсотка річних та інфляційних у загальному розмірі 94819,31 грн., а також невиплаченого авансу за Договором № 22/17 від 23.03.2017 у розмірі 13400,00 грн. Позивач також просить зобов'язати відповідача надати йому всю необхідну інформацію і документацію, а так само інші дані, необхідні для виконання робіт по Договору № 22/17. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем в порушення п.п. 2.2., 3.3., 4.6. Договору № 22/17 від 23.03.2017 було здійснено оплату робіт у меншому розмірі, ніж передбачено договором, та не надано позивачу, як виконавцю, всю інформацію та документацію, необхідні для виконання робіт окремо по кожному об'єкту.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.06.2018 вищевказану позовну заяву було залишено без руху на підставі ч. 1 ст. 174 ГПК України, у зв'язку з відсутністю засвідченої копії (або оригіналу) опису вкладення в цінний лист на підтвердження направлення на адресу відповідача копії позовної заяви від 19.06.2018 та доданих до неї документів; інформації щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви, а також підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, що є порушенням п.п. 9, 10 ч. 3 ст. 162, ч. 1 ст. 164 ГПК України.

Після усунення позивачем вищевказаних недоліків, ухвалою господарського суду від 02.07.2018 позовну заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнський науковий центр екологічних досліджень та аудиту" було прийнято до розгляду та відкрити провадження у справі № 922/1651/18 за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 25.07.2018, відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що позивачем не було виконано зобов'язання по Договору, передбачені п. 1.1., не зважаючи на те, що відповідачем було сплачено суму авансу та передано документи, передбачені Додатком № 1 до Договору. Також відповідач зазначив, що сума пені - 632000,00 грн. не є вартістю послуг, строк оплати яких прострочено, оскільки аванс було сплачено відповідачем повністю. Позивачем не надано обґрунтування нарахування пені саме на суму 632000,00 грн. Також відповідач не погодився з періодом нарахування позивачем пені та просив застосувати позовну давність до цих вимог.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.08.2018, занесеною до протоколу судового засідання, було прийнято заяву позивача про збільшення позовних вимог в частині стягнення пені, оформлену як позовна заява у новій редакції, в якій позивач, у зв'язку з тривалістю правопорушення, просив стягнути з відповідача пеню у збільшеному розмірі 106487,67 грн.

30.08.2018 позивачем було подано до суду заяву про уточнення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача надати позивачеві всю необхідну інформацію і документацію, а так само інші дані, необхідні для виконання робіт по Договору № 22/17. А саме, позивач уточнив, що вищевказане слід розуміти у такій редакції: "зобов'язати відповідача надати позивачу усю необхідну інформацію і документацію, зазначену в Додатку № 2 до Договору № 22/17 у формі, встановленій п. 3.3. Договору № 22/17".

У прийнятті заяви про уточнення позовних вимог судом було відмовлено, у зв'язку з тим, що вона не була оформлена у встановленому законом порядку, а саме позивачем не було надано суду доказів направлення копії даної заяви відповідачу.

У судовому засіданні 31.08.2018 представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги, з урахуванням їх збільшення, у повному обсязі.

Представники відповідача проти позовних вимог заперечували з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, та просили задовольнити клопотання про передачу справи за підсудністю до Господарського суду Волинської області, яке було подано до суду 25.07.2018.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 31.08.2018 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Вог Ритейл" про передачу справи за підсудністю було відмовлено через його необґрунтованість.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

23.03.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вог Ритейл" (відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнський науковий центр екологічних досліджень та аудиту" (позивач) було укладено Договір № 22/17 про розробку нормативно-технічної документації.

Згідно п. 1.1. вищевказаного Договору, відповідач, як замовник, доручив, а позивач, як виконавець, прийняв на себе надання наступних послуг:

1.1.1. Проведення та складання звіту інвентаризації джерел викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря для об'єктів згідно Додатку № 1;

1.1.2. Розробка документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря для об'єктів згідно Додатку № 1;

1.1.3. Отримання Дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря для об'єктів згідно Додатку № 1.

Загальна вартість робіт, передбачених Договором, складає 632000,00 грн., у тому числі ПДВ 86000,00 грн.

Відповідно до п. 2.2. Договору № 22/17, порядок оплати робіт за цим Договором замовник здійснює наступним чином:

- 30% від загальної вартості передбачених Договором, а саме 189600,00 грн. (сто вісімдесят дев'ять тисяч шістсот гривень 00 коп.), у тому числі ПДВ 31600,00 грн.. (тридцять одна тисяча шістсот грн. 00 коп.) протягом 5 (п'яти) банківських днів після отримання рахунку виконавця;

- 70% від загальної вартості Договору, а саме 442400,00 грн. (чотириста сорок дві тисячі чотириста грн. 00 коп.) , у тому числі ПДВ 73733,33 грн. (сімдесят три тисячі сімсот тридцять три гривні 33 коп.) - після підписання сторонами Акту здачі - прийняття робіт (послуг) та отримання замовником дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря для об'єктів згідно Додатку № 1.

Як свідчать матеріали справи, на виконання вищевказаного пункту Договору відповідачем було оплачено 176200,00 грн., що підтверджується поясненнями сторін, випискою з банківського рахунку, та свідчить про порушення п. 2.2. Договору, адже ця сума менша передбаченої даним договором.

Згідно п. 4.6. Договору № 22/17, замовник зобов'язується не пізніше 14 днів з моменту підписання Договору надати виконавцю всю необхідну інформацію і документацію, а так само інші дані, необхідні для виконання робіт окремо по кожному об'єкту.

Відповідно до п. 3.3. Договору, передача документації від замовника до виконавця здійснюється супровідними документами. Супровідний документ складається замовником у двох примірниках, завірений печаткою підприємства та підписом відповідальної особи.

Згідно п. 4.7. Договору, у разі невиконання або неналежного виконання замовником п. 4.6. та відсутності оплати, згідно виставлених рахунків, виконавець має право призупинити дії щодо подальшого виконання умов цього Договору до припинення (замовником) обставин, що заважають (унеможливлюють) здійсненню зобов'язання.

Таким чином, у замовника виник обов'язок передати усю необхідну інформацію та документацію до 06.04.2017. Проте, станом на 19.06.2018 вищезгаданий обов'язок замовника не був виконаний.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з проханням надати необхідну документацію (лист № 20/07-1 від 20.07.2017, лист № 08/09-1 від 08.09.2017, лист № 05/10-1 від 05.10.2017), але відповіді на ці листи від відповідача не надійшло.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з правочинів та інших договорів.

Відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства; сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами; сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Згідно ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв діловою обороту, вимог розумності та справедливості.

Предметом укладеного між сторонами Договору № 22/17 від 23.03.2017 є надання відповідачем на замовлення позивача послуг з розробки технічної документації та отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин.

Дослідивши умови спірного Договору, суд дійшов висновку, що даний Договір за своєю правовою природою є змішаним договором.

Так, статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Тобто, загальною ознакою договору про надання послуг є те, що його предметом є сам процес надання послуги.

На відміну від договору про надання послуг, предметом договору підряду є досягнення матеріалізованого результату.

Відповідно до ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Оскільки предметом Договору № 22/17 від 23.03.2017 є розробка нормативно-технічної документації суд дійшов висновку, що даний договір містить як ознаки договору про надання послуг так і ознаки договору підряду.

Пунктом 1 ст. 846 ЦК України передбачено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Згідно з вимогами ст. 887 ЦК України, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 888 ЦК України передбачено, що за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником. Підрядник зобов'язаний додержувати вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них лише за згодою замовника.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 7 цієї статті передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином, не допускаються.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У п. 5.8 Договору № 22/17 сторони визначили, що у разі порушення замовником п. 2.2., п. 3.3., п. 4.6., передбачених цим Договором, останній зобов'язується сплатити виконавцю неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості послуг, строк оплати яких прострочено, за кожен день прострочення, а також компенсувати виконавцю збитки, викликані порушенням цього Договору.

У зв'язку із порушенням відповідачем умов пунктів 2.2., 3.3., 4.6. Договору, позивачем було здійснено нарахування пені за період з 01.02.2018 по 01.08.2018 в розмірі 106487,67 грн., про що заявлено відповідну позовну вимогу.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача суму невиплаченого авансу за Договором № 22/17 в розмірі 13400,00 грн. та зобов'язати відповідача надати усю необхідну інформацію і документацію, а так само інші дані, необхідні для виконання робіт по Договору № 22/17.

Розглянувши вимогу про стягнення з відповідача суму невиплаченого авансу за Договором № 22/17 в розмірі 13400,00 грн., суд визнав її обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, оскільки сума першого платежу за Договором - 189600,00 грн. (30% від загальної вартості передбаченої Договором) чітко визначена умовами п. 2.2. Договору 22/17.

Суд також вважає обґрунтованою вимогу позивача про зобов'язання відповідача надати усю необхідну інформацію і документацію, зазначену в Додатку № 2 до Договору № 22/17, оскільки матеріали справи не містять та позивачем суду не надано належних та допустимих доказів передачі позивачем відповідачу всієї необхідної вихідної документації супровідним листом в порядку, визначному п.п. 3.2, 3.3 та 4.6. договору.

При цьому, суд вважає безпідставними посилання позивача на те, що він за попередньою домовленістю з відповідачем щодо порядку направлення документації та з урахуванням того що об'єм документації в паперовому вигляді є значним, за період з 29.03.2017 по 26.09.2017 направив на електронну адресу відповідача всю документацію, передбачену додатками № 2 до договорів № 22/17 та № 59/17, враховуючи таке:

- факт наявності відповідної домовленості про пересилку документів в електронному вигляді позивачем належними доказами не доведено, а відповідач факт існування відповідних домовленостей заперечує;

- надсилання документів в електронному вигляді суперечить умовам п. 3.3. Договору.

Позивач вказує , що під час судового розгляду справи, у період з 16.08.2018 по 23.08.2018 відповідач почав виконувати свої зобов'язання за Договором, а саме направив на адресу позивача посилки з вихідними даними АЗК Донецької, Тернопольської, Запорізької, Одеської, Черкаської, Харківської областей та м.Києва, а також схеми трубопроводів АЗК Полтавської області.

Проте, як вбачається з листа позивача (вих. № 29/08-451 від 29.08.2018), адресованого директору ТОВ "Вог Ритейл", після перевірки вмісту вищевказаних посилок позивачем було виявлено, що надані відповідачем документи не відповідають вихідним даним, зазначеним у Додатку № 2 до Договору № 22/17 від 23.03.2017, у зв'язку з чим позивачем було направлено на адресу відповідача лист № 29/08-451 від 29.08.2018 з детальним переліком відсутніх документів. Крім того, відповідачем не було надано документи ще по об'єктам відповідача у 10 областях.

Зазначені обставини свідчать про порушення відповідачем умов Договору № 22/17 від 23.03.2017 та є підставою для задоволення позовних вимог в цій частині.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 106487,67 грн. за період з 01.02.2018 по 01.08.2018 суд зазначає наступне.

Як зазначено вище, підставою для нарахування пені позивачем є відповідальність, передбачена п. 5.8. Договору. Тобто, нарахування пені має бути здійснено у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості послуг, строк оплати яких прострочено, за кожен день прострочення.

Проте, позивач здійснює нарахування пені на суму, яка дорівнює загальній вартості робіт, передбачених Договором - 632000,00 грн. без урахування здійсненої відповідачем часткової оплати в сумі 176200,00 грн.

Суд констатує, що виконання позивачем своїх зобов'язань за договором щодо розробки технічної документації та отримання дозволів залежить від виконання відповідачем своїх зобов'язань з надання відповідачу вихідної документації, визначеної додатками № 2 до договорів, оскільки не отримавши цю вихідну документацію відповідач фактично позбавлений можливості виконати свої зобов'язання за цими договорами.

Отже позивачем не доведено факт прострочення оплати послуг відповідачем, оскільки станом на даний час послуги, передбачені Договором № 22/17 від 23.03.2017, через низку об'єктивних причин взагалі не були надані.

Суд також не погоджується з визначеним позивачем періодом нарахування пені - з 01.02.2018 по 01.08.2018, оскільки відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За умовами Договору, строки виконання зобов'язань відповідачем щодо оплати 30% від загальної вартості Договору (п. 2.2.), а також надання необхідної інформації та документації (п. 4.6.) настали ще у квітні 2017 року, тобто початком нарахування штрафних санкцій повинен бути наступний день після дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем безпідставно визначено початком періоду нарахування пені - 01.02.2018.

З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 106487,67 грн. пені не підлягають задоволенню як безпідставні та необґрунтовані.

Відповідачем у справі було заявлено про застосування позовної давності до вимог щодо стягнення пені.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. У відповідності п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Частиною 1 ст. 260 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За змістом статті 261 ЦК України, позовна давність застосовується лише за наявності порушеного права або охоронюваного законом інтересу особи.

Враховуючи, що в задоволені позову в частині стягнення пені було відмовлено у зв'язку з безпідставністю та необґрунтованістю позовних вимог в цій частині, суд не вбачає підстав для застосування позовної давності до цих вимог.

Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати суд покладає на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6, 256, 257, 260, 261, 267, 509, 525, 526, 530, 610, 611, 612, 627, 837, 846, 887, 888, 901 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 29, 42, 73, 74, 86, 91, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вог Ритейл" (43010, Волинська область, м.Луцьк, вул.Кременецька, буд. 38; код ЄДРПОУ: 38740702) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнський науковий центр екологічних досліджень та аудиту" (61003, м.Харків, вул.Полтавський шлях, буд. 21; код ЄДРПОУ: 38278590) - 13400,00 грн. невиплаченого авансу за Договором № 22/17 від 23.03.2017.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Вог Ритейл" (43010, Волинська область, м.Луцьк, вул.Кременецька, буд. 38; код ЄДРПОУ: 38740702) надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнський науковий центр екологічних досліджень та аудиту" (61003, м.Харків, вул.Полтавський шлях, буд. 21; код ЄДРПОУ: 38278590) усю необхідну інформацію і документацію, а так само інші дані, необхідні для виконання робіт по Договору № 22/17.

В частині стягнення 106487,67 грн. пені у позові відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вог Ритейл" (43010, Волинська область, м.Луцьк, вул.Кременецька, буд. 38; код ЄДРПОУ: 38740702) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнський науковий центр екологічних досліджень та аудиту" (61003, м.Харків, вул.Полтавський шлях, буд. 21; код ЄДРПОУ: 38278590) - 1963,00 грн. витрат з оплати судового збору.

Видати відповідні накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного господарського суду безпосередньо або через Господарський суд Харківської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 05.09.2018 р.

Суддя ОСОБА_5