Постанова

від 04.09.2018 по справі 916/2611/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2018 року м. ОдесаСправа № 916/2611/14 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Ярош А.І.,

суддів Принцевської Н.М., Діброви Г.І.

секретар судового засідання Бендерук Є.О.,

за участю представників сторін:

від відповідача - ОСОБА_1, за довіреністю від 05.07.2016р.,

від позивача - не з'явився,

від третіх осіб - не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський ОСОБА_2" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ ВіЕйБі Банк ОСОБА_3

на ухвалу господарського суду Одеської області (прийняту колегією суддів головуючий суддя Смелянець Г.Є., суддя Рога Н.В., суддя Малярчук І.А.)

від 16 лютого 2018 року, м. Одеса,

у справі № 916/2611/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський ОСОБА_2" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ ВіЕйБі Банк ОСОБА_3

до відповідача ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Аквавінтекс",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Приватне мале підприємство "ЛОЦМЕН"

про звернення стягнення на предмет іпотеки,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні господарського суду Одеської області перебувала справа №916/2611/14 за позовом ПАТ "Всеукраїнський ОСОБА_2" до ТОВ "СП "Аквавінтекс" про звернення стягнення на майно шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, в якій позивач просив в рахунок погашення заборгованості ТОВ "Спільне підприємство "Аквавінтекс" перед ПАТ "Всеукраїнський ОСОБА_2" за кредитним договором від 31.03.2010р. №196 у розмірі 17 264 500,78 грн. звернути стягнення на належний ТОВ "Спільне підприємство "Аквавінтекс" предмет іпотеки шляхом його продажу Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський ОСОБА_2" від свого імені будь-якій особі - покупцю за початковою ціною, визначеною на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності під час його реалізації у порядку, передбаченому ст.38 ЗУ "Про іпотеку".

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16 лютого 2018 року у справі № 916/2611/14 (колегія суддів : головуючий суддя Смелянець Г.Є., суддя Рога Н.В., суддя Малярчук І.А.) закрито провадження у справі №916/2611/14.

Ухвала мотивована тим, що в межах справи про банкрутство позивач звернувся до відповідача із забезпеченими іпотечним договором від 01.04.2010р. вимогами. Водночас предметом спору у даній справі є звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 01.04.2010р. Сума кредиторських вимог, визнаних господарським судом у справі про банкрутство №916/177/17 як позачергові включать в себе грошові вимоги за кредитним договором №196 від 31.03.2010р., на яких ґрунтуються позовні вимоги у даній справі. Таким чином, системний аналіз норм Закону про банкрутство свідчить, що задоволення вимог кредиторів, в тому числі забезпечених заставою майна боржника, може відбуватися тільки на стадії ліквідаційної процедури в порядку та у спосіб, передбачені Законом про банкрутство.

Тому, із урахуванням визнання господарським судом забезпечених вимог ПАТ "Всеукраїнський ОСОБА_2" в межах справи про банкрутство ТОВ "Спільне підприємство "Аквавінтекс", суд першої інстанції дійшов висновку про те, що провадження у справі №916/2611/14 підлягає закриттю на підставі п.3 ч.1 ст.231 ГПК України.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, до Одеського апеляційного господарського суду звернулось з апеляційною скаргою Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський ОСОБА_2" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ ВіЕйБі Банк ОСОБА_3, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Одеської області від 16 лютого 2018 року та направити справу до суду 1 інстанції для подальшого розгляду.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт зазначає, що зупинення провадження у справі могло б сприяти повному та всебічному розгляду справи, належному захисту порушених прав Банку, адже справа №916/177/17 про банкрутство перебуває на стадії розпорядження майном боржника, ухвала про порушення провадження у справі про банкрутство в будь-який момент може бути оскаржена заінтересованими особами та скасована судом вищої інстанції. У зв'язку з цим банк має ризик пропуску строку позовної давності та відмови у задоволенні позовних вимог в подальшому при розгляді справи в загальному порядку. Це завдасть збитків кредиторам ПАТ ВіЕйБі Банк та державі.

Апелянт зазначає, що непогашення кредиторської заборгованості призводить до штучного зменшення ліквідаційної маси, що порушує права держави в особі Фонду, спричиняє невиправдані видатки з Державного бюджету України.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 06.08.2018 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський ОСОБА_2" на ухвалу господарського суду Одеської області від 16 лютого 2018 року у справі №916/2611/14 у складі колегії суддів: головуючого судді: Ярош А.І., суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М. та призначено розгляд справи № 916/2611/14 за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський ОСОБА_2" на 04.09.2018 року об 11-00 год. Ухвалою суду від 30.08.2018 року відмовлено Публічному акціонерному товариству "Всеукраїнський ОСОБА_2" у задоволенні клопотання про проведення судового засідання 04 вересня 2018 року об 11:00 по справі №916/2611/14 в режимі відеоконференції у зв'язку з резервуванням залу судових засідань, обладнаного системою відеоконференцзв'язку, для проведення судових засідань Господарського суду Київської області.

В судове засідання 04.09.2018 року не з'явились представники позивача та третіх осіб. Клопотань про відкладення розгляду справу чи інших заяв від зазначених учасників справи не надходило.

Враховуючи належне повідомлення учасників справи про час, дату та місце судового засідання, явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, а також зважаючи на обмежений строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, колегія суддів дійшла висновку про можливість завершення апеляційного розгляду по суті без участі представників позивача та третіх осіб.

Відповідно до вимог ст.ст. 240, 283 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів доходить наступних висновків.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, та перевірено під час апеляційного перегляду, 03.07.2014р. господарським судом Одеської області у складі судді Шаратов Ю.А. порушено провадження у справі №916/2611/14 за позовом ПАТ "Всеукраїнський ОСОБА_2" до ТОВ "СП "Аквавінтекс" про звернення стягнення на майно шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, про що винесено відповідну ухвалу.

Під час розгляду справи господарським судом прийнято до розгляду уточнену позовну заяву за вх.№27560/16 від 14.11.2016р., згідно з якою позивач просить суд: в рахунок погашення заборгованості ТОВ "Спільне підприємство "Аквавінтекс" перед ПАТ "Всеукраїнський ОСОБА_2" за кредитним договором від 31.03.2010р. №196 у розмірі 17 264 500,78 грн. звернути стягнення на належний ТОВ "Спільне підприємство "Аквавінтекс" предмет іпотеки шляхом його продажу Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський ОСОБА_2" від свого імені будь-якій особі - покупцю за початковою ціною, визначеною на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності під час його реалізації у порядку, передбаченому ст.38 ЗУ "Про іпотеку".

Предметом спору у даній справі є звернення стягнення на предмет іпотеки за кредитним договором від 31.03.2010р. №196.

При цьому, позивач виходив із розміру заборгованості за укладеним між сторонами кредитним договором №196 від 31.03.2010р., у розмірі 17 264 500,78 грн., з яких: 6 094 992,85 грн. - строкова заборгованість за кредитом, 4 205 000 грн. - прострочена заборгованість за кредитом станом на 01.07.2014р., 5 498 635,59 грн. - загальна заборгованість за процентами за користування кредитом, 74 306,56 грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту станом на 05.07.2012р., 169 217,22 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів по кредиту станом на 05.07.2012р., 531 292,28 грн. - інфляційні збитки за несвоєчасне погашення кредиту, 691 056,28 грн. - інфляційні збитки за несвоєчасну сплату процентів.

28.11.2016р. господарським судом Одеської області у складі колегії суддів: головуючий суддя Шаратов Ю.А., судді Малярчук І.А., Желєзна С.П. призначено судову будівельно-оціночну експертизу, проведення якої доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз та провадження у справі зупинено до закінчення проведення судової експертизи, про що тією ж датою винесені відповідні ухвали.

07.11.2017р. за вх.№23690/17 господарський суд одержав лист Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз, згідно з яким матеріали справи №916/2611/14 повертаються без дачі експертного висновку, оскільки до теперішнього часу оплата вартості експертизи здійснена не була.

01.12.2017р. за вх.№2-6304/17 та 30.01.2018р. за вх.№2-581/18 господарським судом одержано від відповідача заяву про закриття провадження у справі.

Заяву обґрунтовано тим, що ухвалою господарського суду Одеської області від 07.02.2017р. у справі №916/177/17 порушено провадження у справі про банкрутство СП "Аквавінтекс" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.05.2017р. у справі №916/177/17 затверджено реєстр вимог кредиторів, до якого, зокрема, увійшли вимоги позивача, що в свою чергу надає можливість застосувати ч.4 ст.17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

У додаткових поясненнях від 09.02.2018р. за вх.№299/18 відповідач посилався на те, що позивач у двох різних судових процесах вживає заходи щодо захисту одних і тих самих порушених прав по одному і тому же кредитному договору.

16.02.2018р. за вх.32-1079/18 позивачем заявлялись клопотання про зупинення провадження у справі, в яких позивач заперечував проти закриття провадження у справі та просив суд зупинити провадження у справі №916/2611/14 до розгляду справи про банкрутство ТОВ "СПС "Аквавінтекс" №916/177/17.

Клопотання позивача про зупинення провадження у справі відхилено господарським судом шляхом постановлення ухвали, яка занесена до протоколу судового засідання, оскільки, всупереч вимог п.5 ч.1 ст.227 ГПК України позивачем не доведено суду неможливості розгляду даної до вирішення справи №916/177/17. Посилання позивача на тривалість розгляду справи про банкрутство ТОВ "СП "Аквавінтекс" судом до уваги не приймаються, оскільки такі обставини не можуть бути підставою для зупинення провадження у справі.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16 лютого 2018 року закрито провадження у справі № 916/2611/14 на підставі п.2 ч.1 ст.175 , п.3 ч.1 ст.231 ГПК України.

Судовою колегією встановлено, що ухвалою господарського суду Одеської області від 07.02.2017р. у справі №916/177/17 порушено провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Аквавінтекс" та введений мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.05.2017р. затверджений реєстр вимог кредиторів ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Аквавінтекс", до якого зокрема, включені вимоги ПАТ "Всеукраїнський ОСОБА_2": 29 782 557 грн. позачергово, 5 136 142,43 грн. - шоста черга, 3200 грн. - перша черга.

З наявної в матеріалах справи заяви ПАТ "Всеукраїнський ОСОБА_2" про визнання кредиторських вимог вбачається, що кредиторські вимоги у сумі 34 918 699,43 грн. в справі про банкрутство ТОВ "Спільне підприємство "Аквавінтекс" складаються з: заборгованості за кредитом - 10 299 992,85 грн., заборгованості за процентами - 10 860 275,64 грн., пені за своєчасне погашення кредиту - 1 216 147,68 грн., 3% річних по заборгованості за кредитом - 557 461,70 грн., 3% річних по заборгованості за процентами - 684 012,87 грн., інфляційних збитків за несвоєчасне погашення кредиту - 4 402 991,63 грн., інфляційних збитків за несвоєчасну сплату процентів - 5 418 859,22 грн.

Також із заяви вбачається, що 29 782 557 грн. заявлені кредиторські вимоги, забезпечені іпотечним договором від 01.04.2010р., погашення яких здійснюється позачергово за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення.

Відповідно до ч.9 ст.45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в позачерговому порядку.

Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач звернувся до відповідача в межах справи про банкрутство із забезпеченими іпотечним договором від 01.04.2010р. вимогами, водночас предметом спору у даній справі є звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 01.04.2010р. Сума кредиторських вимог, визнаних господарським судом у справі про банкрутство №916/177/17 як позачергові включать в себе грошові вимоги за кредитним договором №196 від 31.03.2010р., на яких ґрунтуються позовні вимоги у даній справі.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що ПАТ "Всеукраїнський ОСОБА_2" звернувся з кредиторськими вимогами в межах справи про банкрутство №916/177/17, які є аналогічними позовним вимогам у даній справі №916/2611/14.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах.

Згідно з п.4 ч.5 ст.19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника.

Відповідно до ч.6 ст.19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" під час процедури розпорядження майном боржнику дозволяється задовольняти лише ті вимоги кредиторів, на які згідно з частиною п'ятою цієї статті не поширюється дія мораторію. Задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, допускається лише в межах провадження у справі про банкрутство.

Згідно з ч.15 ст.16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з моменту відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство: пред'явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення може відбуватися лише у порядку, передбаченому цим Законом, та в межах провадження у справі про банкрутство.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що системний аналіз норм Закону про банкрутство свідчить, що задоволення вимог кредиторів, в тому числі забезпечених заставою майна боржника, може відбуватися тільки на стадії ліквідаційної процедури в порядку та у спосіб, передбачені Законом про банкрутство.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 23.12.2015р. у справі №3-1135гс15.

Що стосується посилань апелянта про необґрунтовану відмову у зупиненні провадження по даній справі до розгляду справи №916/177/17 про банкрутство, судова колегія зазначає, що статтею 227 ГПК України визначений перелік випадків, у яких суд зобов'язаний зупинити провадження у справі, серед яких зокрема, є об'єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Однак, судова колегія зазначає, що наявність справи про банкрутство не тимчасово перешкоджає розгляду даної справи, а взагалі виключає можливість розгляду вимог позивача у позовному провадженні, оскільки з моменту порушення справи про банкрутство задоволення вимог кредиторів, забезпечених заставою (іпотекою), має здійснюватись в порядку, встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Доводи апелянта про те, що ухвала про порушення провадження у справі про банкрутство в будь-який момент може бути оскаржена заінтересованими особами та скасована судом вищої інстанції - є припущеннями та не свідчать про незаконність оскаржуваної ухвали.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу.

Згідно з п.2 ч.1 ст.175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

За таких обставин, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що вимоги іпотекодержателя мають розглядатись виключно в межах справи про банкрутство іпотекодавця і не можуть бути розглянуті по суті у позовному провадженні за наявності порушеної справи про банкрутство, тому, із урахуванням визнання господарським судом забезпечених вимог ПАТ "Всеукраїнський ОСОБА_2" в межах справи про банкрутство ТОВ "Спільне підприємство "Аквавінтекс", провадження у справі №916/2611/14 правомірно та законно закрито на підставі п.3 ч.1 ст.231 ГПК України.

Враховуючи викладене, судова колегія не вбачає підстав для скасування ухвали господарського суду Одеської області від 16 лютого 2018 року у справі №916/2611/14.

Керуючись п.3 ч.1 ст.231, 270, п.1 ч.1 ст. 275, статтями 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський ОСОБА_2" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ ВіЕйБі Банк ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Одеської області від 16 лютого 2018 року у справі № 916/2611/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду в порядку ст.287-288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 05.09.18р.

Головуючий суддя А.І. Ярош

Суддя Г.І. Діброва

Суддя Н.М Принцевська