Ухвала

від 06.09.2018 по справі 198/615/18

ЮР'ЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 198/615/18

1-кс/0198/114/18

06.09.2018

У Х В А Л А

іменем України

06.09.18 року слідчий суддя Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого СВ Юр`ївського ВП Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , прокурора Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Юр`ївка клопотання слідчого СВ Юр`ївського ВП Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Павлоградської місцевої прокуратури в Дніпропетровській області ОСОБА_5 , про арешт майна, внесене у кримінальному провадженні № 12018040620000184 від 02.09.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

03.09.2018 року слідчий СВ Юр`ївського ВП Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором Павлоградської місцевої прокуратури в Дніпропетровській області ОСОБА_5 , про арешт майна, а саме екскаватора марки TEREX 2306LC, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2008 року випуску, який 01.09.2018 року, в ході проведення огляду ділянки місцевості, розташованої на околиці с. Чернявщина Юр`ївського району Дніпропетровської області поблизу місця розриву металевої труби зрошування, було вилучено до Юр`ївського ВП Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області за адресою - смт. Юр`ївка, вул. Енергетиків, 1 Дніпропетровської області.

Клопотання слідчий мотивував тим, що 01.09.2018 року гр. ОСОБА_6 , перебуваючи на околиці с. Чернявщина Юр`ївського району Дніпропетровської області, за допомогою екскаватора марки TEREX 2306LC намагався викрасти металеву трубу зрошування діаметром 1020 мм, котра належить Павлоградському МУВГ, але з причин, що не залежали від його волі не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, так як був затриманий на місці вчинення крадіжки, при цьому відомості про вказаний факт внесені до ЄРДР 02.09.2018 року з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, тобто незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Слідчий зазначав, що відповідно до ст. 98 КПК України, вилучений 01.09.2018 року під час огляду місця події екскаватор марки TEREX 2306LC має силу речового доказу в даному кримінальному провадженні, а тому, з урахуванням мети арешту, якою, в тому числі, є збереження речових доказів, посилаючись на приписи ст. ст. 170 171 КПК України просив накласти арешт на вищевказаний екскаватор, що знаходиться на території Юр`ївського ВП за адресою - смт. Юр`ївка, вул. Енергетиків, 1 Дніпропетровської області.

В судовому засіданні слідчий ОСОБА_3 заявлене ним клопотання підтримав у повному обсязі та просив накласти арешт на тимчасово вилучене 01.09.2018 року, в ході проведення огляду місця події, майно у вигляді екскаватора марки TEREX 2306LC, 2008 року випуску, шляхом заборони його відчуження, розпорядження та користування останнім, залишивши таке на зберіганні на території Юр`ївського ВП.

Прокурор ОСОБА_4 , яка згідно постанови від 03.09.2018 року включена до групи прокурорів в даному кримінальному провадженні (ас. 26), в судовому засіданні клопотання підтримала повністю, зазначивши, що просить накласти арешт на зазначене в клопотанні тимчасово вилучене майно з позбавленням права відчуження, розпорядження та користування ним.

Третя особа, щодо майна якої вирішувалося питання про арешт майна, а саме ТОВ «УТБ - 2» м. Кам`янське Дніпропетровської області в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду клопотання сповіщені належним чином (ас. 25), при цьому неприбуття останніх в судове засідання, відповідно до вимог ч. 1 ст. 172 КПК України, не перешкоджає розгляду клопотання.

Заслухавши пояснення слідчого ОСОБА_3 , думку прокурора ОСОБА_4 , вивчивши та дослідивши клопотання і додані до нього матеріали, суд приходить до наступних висновків:

- так, витягом з ЄРДР № 12018040620000184 стверджується, що слідчим за ознаками ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України проводиться розслідування за фактом незакінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), що мав місце на околиці с. Чернявщина Юр`ївського району Дніпропетровської області, де за допомогою екскаватора марки TEREX 2306LC, було вчинено замах на викрадення металевої труби зрошування, діаметром 1020 мм, що належить Павлоградському МУВГ (ас. 5).

Факт виявлення на околиці с. Чернявщина Юр`ївського району Дніпропетровської області екскаватора марки TEREX 2306LC, за допомогою якого, як зазначав слідчий, мав місце замах на викрадення металевої труби зрошування, підтверджений в судовому засіданні протоколом огляду місця події від 01.09.2018 року, а зокрема ділянки місцевості, що розташована на околиці с. Чернявщина Юр`ївського району Дніпропетровської області, з якого вбачається, що після проведення огляду вищевказане майно вилучено до Юр`ївського ВП (ас. 11-12, 14).

Згідно постанови про визнання речовим доказом та передачу його на зберігання від 02.09.2018 року, екскаватор марки TEREX 2306LC, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2008 року випуску, визнано речовим доказом по кримінальному провадженню № 12018040620000184 та передано на зберігання Юр`ївському ВП Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області (ас. 17).

З матеріалів доданих до клопотання встановлено, що тимчасово вилучене майно у вигляді екскаватора марки TEREX 2306LC, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2008 року випуску, власником якого відповідно до свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_2 являється ТОВ «Компанія Альбіон» (ас. 14), фактично перебуває у платному користуванні та розпорядженні ТОВ «УТБ - 2» м. Кам`янське Дніпропетровської області на умовах фінансового лізингу за договором № 70АН-16 від 25.11.2016 року (ас. 19-21), що також підтверджено поясненнями слідчого ОСОБА_3 в судовому засіданні, та вбачається з пояснень гр. ОСОБА_6 від 01.09.2018 року, що працює екскаваторником в ТОВ «УТБ - 2» (ас. 14).

Частина 3 статті 15, частина 1 статті 185 КК України встановлюють відповідальність за незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Таким чином, надана слідчим інформація дає достатні підстави для того, щоб вважати, що злочин могло бути вчинено. При цьому, факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

Отже, надані слідчим докази дають достатні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення, а оскільки вилучене в ході огляду місця події майно у вигляді екскаватора TEREX 2306LC, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2008 року випуску, може бути безпосередньо пов`язане з цим, слідчий суддя приходить до висновку, що майно, на яке просив накласти арешт слідчий, може бути знаряддям кримінального правопорушення та мати силу речового доказу, а тому накладення на нього арешту в рамках цього кримінального провадження і саме на цій початковій стадії є необхідним для з`ясування всіх обставин справи.

Вирішуючи питання щодо накладення арешту на тимчасово вилучене майно, суд виходить з наступного:

-згідно положень ч. 7 ст. 237 КПК України вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Стаття 167 КПК України визначає, що тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у ч. 2 цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Тимчасововилученим можебути майноу виглядіречей,документів,грошей тощо,щодо якихє достатніпідстави вважати,що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.

Частиною 2 статті 168 КПК України передбачено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Згідно ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Вимоги ч. 5 ст. 171 КПК України про те, що клопотання слідчого про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна слідчим дотримано.

Згідно ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

За змістом ст. 98, п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України арешт майна метою якого є збереження речових доказів накладається на майно будь якої фізичної, або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям зазначеним у ст. 98 цього Кодексу. Так відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди, або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі набуті кримінально протиправним шляхом, або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу).

Окрім того, слідчий суддя зобов`язаний враховувати, крім правових підстав для арешту майна, ще й наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Статтею 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь - який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі «Агосі проти Сполученого Королівства» від 24 жовтня 1988 року «Agosi v. UK»). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Згідно з усталеною практикою Суду стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (рішення у справах «Іммобіліаре Саффі проти Італії» (Immobiliare Saffi v. Italy), заява № 22774/93, п. 44, ECHR 1999-V, та «Вістіньш і Препьолкінс проти Латвії», заява № 71243/01, п. 93, від 25 жовтня 2012 року).

Європейський Суд з прав людини також наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А № 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії» (Kushoglu v. Bulgaria), заява № 48191/99, пп. 49-62, від 10 травня 2007 року).

Європейський Суд з прав людини також нагадує, що будь яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), пп. 69 і 73, Series A № 52).

На підставі вищенаведеного слідчій суддя дійшов висновку, що має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» (James and Others v. The United Kingdom), п. 50, Series A № 98).

Згідно ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

З огляду на дане, слідчий суддя вважає можливим та необхідним застосувати найменш обтяжливий спосіб арешту майна, щодо вилученого екскаватора, шляхом заборони його відчуження у будь який спосіб до скасування арешту у встановленому нормами діючого КПК України порядку, з урахуванням розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, недопущення зупинки підприємницької діяльності користувача майна, оскільки даним екскаватором ТОВ «УТБ - 2» м. Кам`янське Дніпропетровської області користується для забезпечення господарської діяльності.

Вимоги слідчого та прокурора щодо заборони, в тому числі, розпоряджатися та користуватися вилученим майном вважаю необґрунтованими, приймаючи до уваги загальні положення щодо мети та завдання застосування арешту майна, відсутність, як у клопотанні слідчого, так і в судовому засіданні з боку слідчого, прокурора належних обґрунтувань необхідності застосування заборони щодо розпорядження та користування вилученим майном (екскаватором), не доведення належними доказами можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення майна у разі незастосування заборони розпоряджатися та користуватися останнім.

Відтак, вимоги в частині позбавлення, в тому числі, і права розпорядження та користування вилученим майном (екскаватором), суд не вважає такими, що підлягають до задоволення.

Окрім того, не підлягають до задоволення і вимоги слідчого щодо залишення тимчасово вилученого майна у вигляді екскаватора на зберіганні у Юр`ївському ВП Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, з огляду на відсутність достатніх доказів будь якої нагальної необхідності подальшого утримання даного майна слідчим.

Слідчий суддя вважає необхідним передати вилучений екскаватор під розписку на відповідальне зберігання користувачу майна ТОВ «УТБ - 2» м. Кам`янське Дніпропетровської області, в особі директора товариства ОСОБА_7 , зобов`язавши останнього надати вказаний екскаватор, в разі необхідності, для проведення слідчих дій із його використанням та попередивши такого про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України, оскільки екскаватор необхідний для здійснений виробничої діяльності підприємства. Разом з тим, особа якій на відповідальне зберігання переданий екскаватор, зобов`язана зберігати та не відчужувати такий.

Отже, з урахуванням вищевикладеного слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про арешт майна слід задовольнити частково, наклавши арешт на тимчасово вилучене майно у вигляді екскаватора TEREX 2306LC, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2008 року випуску, шляхом заборони його відчуження у будь який спосіб, передавши при цьому останній на відповідальне зберігання особі, в якої він перебуває у правомірному користуванні.

Слідчий суддя зазначає, що накладення арешту на майно перш за все націлене не на позбавлення власника його майна, а виключно на те, тільки щоб тимчасово припинити його можливості відчужувати це майно до прийняття відповідного рішення для того, щоб знову надати в повноправне користування вилучене майно після закінчення відповідних розслідувань.

Тому цей захід явно слід розцінювати як тимчасовий і такий, що відповідає необхідності збереження речових доказів, які ймовірно містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, що завдають шкоду суспільству, знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди, або містять інші відомості.

Таким чином, загальний інтерес виправдовує втручання , яке не можна розглядати як невідповідне переслідуваній меті.

Водночас слідчий суддя роз`яснює , що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за відповідним клопотанням, якщо буде доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба, або арешт накладено необґрунтовано (ст. 174 КПК України).

Керуючись ст. ст. 98, 170 - 175, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання слідчого СВ Юр`ївського ВП Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Павлоградської місцевої прокуратури в Дніпропетровській області ОСОБА_5 , про арешт майна, внесене у кримінальному провадженні № 12018040620000184 від 02.09.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України - задовольнити частково.

Накласти арешт на тимчасово вилучений 01.09.2018 року в ході огляду місця події екскаватор марки TEREX 2306LC, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_3 , заводський № НОМЕР_4 , який на підставі договору № 70АН-16 від 25.11.2016 року на умовах фінансового лізингу перебуває у платному користуванні та розпорядженні Товариства з обмеженою відповідальністю «УТБ - 2» м. Кам`янське Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 39143860, шляхом заборони відчуження його у будь який спосіб до скасування арешту у встановленому нормами діючого КПК України порядку.

В іншій частині клопотання відмовити.

Екскаватор марки TEREX 2306LC, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_3 , заводський № НОМЕР_4 передати під розписку на відповідальне зберігання користувачу майна Товариству з обмеженою відповідальністю «УТБ - 2» м. Кам`янське Дніпропетровської області в особі директора товариства ОСОБА_7 , зобов`язавши останнього надати вказаний екскаватор, в разі необхідності, для проведення слідчих дій із його використанням.

Попередити ОСОБА_7 про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України (незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт, заставленого майна або майна, яке описано чи підлягає конфіскації).

Копію ухвали негайно після її постановлення вручити слідчому, прокурору, а також присутнім під час оголошення ухвали фізичним особам, щодо майна яких вирішувалося питання про арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Особам, які не були присутні під час оголошення ухвали про арешт майна, копію ухвали надіслати не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали буде складено та оголошено учасникам судового провадження 06 вересня 2018 року о 14-00 год. в залі засідань № 3 Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області.

Суддя: ОСОБА_1