Рішення

від 15.08.2018 по справі 806/800/18

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2018 року м.Житомир справа № 806/800/18

категорія 10.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Токаревої М.С.,

секретар судового засідання Мельниченко О.В.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1,

представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Першого заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі служби у справах дітей Житомирської обласної державної адміністрації до Комунального навчального закладу "Бердичівська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат " Житомирської обласної ради, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу,

встановив:

Перший заступник прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі служби у справах дітей Житомирської обласної державної адміністрації звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Комунального навчального закладу "Бердичівська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат" Житомирської обласної ради про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу. В обґрунтування позову позивач зазначає, що на підставі ч.7 ст. 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" випускники Комунального навчального закладу "Бердичівська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат " Житомирської обласної ради з числа дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 мали право на одноразову грошову допомогу в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку, однак зазначену допомогу відповідачем виплачено не у повному обсязі, лише по 2000 гривень кожному.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та просив позов задовольнити у повному обсязі.

Служба у справах дітей Житомирської обласної державної адміністрації направила на адресу суду клопотання про розгляд справи за відсутності її представника, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Представники відповідача у судовому засіданні позов не визнали та заперечували щодо його задоволення, при цьому вказували, що всі виплати випускникам проведено у відповідності до законодавства.

Треті особи до суду не прибули, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи щодо причин неявки суд не повідомляли.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

У ході судового розгляду встановлено, що 2017 році навчання у Комунальному навчальному закладі "Бердичівська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат " Житомирської обласної ради закінчили 8 випускників з числа дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та вступили до іншого навчального закладу.

При випуску з школи-інтернату ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 у 2017 році отримали грошову допомогу у розмірі 2000 грн. кожен, що підтверджується платіжною відомістю №1 за серпень 2017 року.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Згідно п. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративним чи законодавчими органами, першочергова увага має приділятись якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Правові, організаційні, соціальні засади та гарантії державної підтримки дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа, і є складовою частиною законодавства про охорону дитинства, визначено Законом України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" від 13 січня 2005 року N 2342-IV ( далі Закон № 2342-IV).

Згідно з визначеннями, наведеними в ст.1 Закону N 2342-IV:

- дитина-сирота - дитина, в якої померли чи загинули батьки;

- діти, позбавлені батьківського піклування, - діти, які залишилися без піклування батьків у зв'язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх органами Національної поліції, пов'язаним з відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов'язки, а також діти, розлучені із сім'єю, підкинуті діти, батьки яких невідомі, діти, від яких відмовилися батьки, діти, батьки яких не виконують своїх батьківських обов'язків з причин, які неможливо з'ясувати у зв'язку з перебуванням батьків на тимчасово окупованій території України, в районах проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, та безпритульні діти;

- статус дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, - визначене відповідно до законодавства становище дитини, яке надає їй право на повне державне забезпечення і отримання передбачених законодавством пільг та яке підтверджується комплектом документів, що засвідчують обставини, через які дитина не має батьківського піклування;

- встановлення опіки та піклування - влаштування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, в сім'ї громадян України, які перебувають, переважно, у сімейних, родинних відносинах з цими дітьми-сиротами або дітьми, позбавленими батьківського піклування, з метою забезпечення їх виховання, освіти, розвитку і захисту їх прав та інтересів.

З аналізу наведеної правової норми вбачається, що статус дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, надає таким особам право на повне державне забезпечення і отримання передбачених законодавством пільг.

Відповідно до ст.4 Закону N 2342-IV заходи соціальної допомоги дітей-сиріт та дітей, що залишилися без батьківського піклування, гарантуються, забезпечуються та охороняються державою.

Стаття 8 Закону передбачає, що держава здійснює повне забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа.

Витрати на фінансування заходів щодо соціального забезпечення дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб із їх числа передбачаються в Державному бюджеті України окремим рядком (ч.2 ст.9 Закону N 2342-IV ).

Як встановлено в ч.ч. 1-3 ст. Закону N 2342-IV держава здійснює повне забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа. Допомога та утримання таких дітей не можуть бути нижчими за встановлені мінімальні стандарти, що забезпечують кожній дитині рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку на рівні, не нижчому за встановлений прожитковий мінімум для таких осіб. Право на повне державне забезпечення в навчальних закладах мають діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, віком до вісімнадцяти років та особи з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, при продовженні навчання до 23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів.

Відповідно до вимог ч. 7 ст. 8 Закону N 2342-IV, випускники навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечуються за рахунок навчального закладу або відповідної установи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, одягом і взуттям, а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку. Нормативи забезпечення одягом і взуттям затверджуються Кабінетом Міністрів України. За бажанням випускників навчальних закладів їм може бути видана грошова компенсація в розмірі, необхідному для придбання одягу і взуття.

Зміст вищенаведеної норми свідчить про те, що Кабінету Міністрів України доручено визначити порядок забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування одягом і взуттям, в тому числі встановити нормативи такого забезпечення. Мінімальний розмір одноразової грошової допомоги, яка виплачується випускникам, чітко визначений Законом, виплата цих сум в більшому розмірі здійснюється за рахунок навчального закладу або відповідної установи.

Відповідно до ст.25 Закону України "Про забезпечення організаційно правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" порядок відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа, у тому числі на харчування, одяг, взуття, м'який інвентар на одну фізичну особу, здійснення грошових виплат при працевлаштуванні та вступі до навчального закладу, а також інших виплат, передбачених цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України відповідно до державних соціальних стандартів.

Статтею 39-9 вказаного вище Закону встановлено, що порядок відшкодування витрат на виплату допомоги випускникам закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, повне державне забезпечення відповідно до статті 8 цього Закону при працевлаштуванні та вступі до навчального закладу відповідно до норм забезпечення випускників закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Норми ст.ст. 25, 39-9 Закону України "Про забезпечення організаційно правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" регулюють правовідносини щодо відшкодування навчальним закладам або відповідним установам, в яких виховуються та навчаються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, понесених ними витрат на харчування, одяг, взуття, м'який інвентар, здійснення грошових виплат при працевлаштуванні та вступі до навчального закладу, та не розповсюджуються на правовідносини навчальних закладів з їх випускниками, що є предметом спору у даній справі.

Крім того, як встановлено ст.3 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування", одним із основних принципів державної політики в частині соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, є захист прав і інтересів таких дітей, а також забезпечення соціально-правових гарантій.

У ході судового розгляду було встановлено, що кошторисом видатків Комунального навчального закладу "Бердичівська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат " Житомирської обласної ради було заплановано виплату допомоги випускникам дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування у загальному розмірі 80832,00 грн., тобто із розрахунку 6 прожиткових мінімумів. Проте, у зв'язку зі вступом випускників до інших навчальних закладів їм було виплачено допомогу лише у розмірі по 2000 грн. кожному, а залишок невикористаних коштів перерозподілено на інші цілі.

При цьому, відповідачем не враховано, що ч. 7 ст. 8 Закону N 2342-IV встановлює обов'язок з виплати грошової допомоги усім випускникам навчальних закладів, не розмежовуючи їх на окремі категорії тих, хто продовжив навчання в іншому навчальному закладі, та тих, хто працевлаштувався.

З огляду на встановлені у ході розгляду обставини та зважаючи на правові норми, які їх регулюють, суд дійшов висновку, що комунальним навчальним закладом Бердичівська загальноосвітня школа-інтернат № І-ІІІ ступенів Житомирської обласної ради протиправно не виплачено допомогу, випускникам вказаного навчального закладу у 2017 році, як дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, чим порушив їх права, а тому позовні вимоги є обгрунтованими та їх слід задовольнити.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 371 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Позовні вимоги Першого заступника прокурора Житомирської області (код ЄДРПОУ 02909950, вул. С. Ріхтера, 11, м. Житомир, 10008) в інтересах держави в особі служби у справах дітей Житомирської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 22063001, вул. М. Бердичівська, 25, м. Житомир, 10014) задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Комунального навчального закладу "Бердичівська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат" Житомирської обласної ради (код ЄДРПОУ 13578947, вул. Житомирська, 155, смт. Гришківці, Бердичівський район, Житомирська область, 13337) щодо не нарахування та не виплати випускникам навчального закладу одноразової грошової допомоги у повному розмірі, передбаченою ст.8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування".

Зобов'язати Комунальний навчальний заклад "Бердичівська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат" Житомирської обласної ради (код ЄДРПОУ 13578947, вул. Житомирська, 155, смт. Гришківці, Бердичівський район, Житомирська область, 13337) нарахувати та виплатити випускникам навчального закладу одноразову грошову допомогу, передбачену ст.8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" у розмірі шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку, з урахуванням проведених виплат.

Стягнути з Комунального навчального закладу "Бердичівська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат" Житомирської обласної ради (код ЄДРПОУ 13578947, вул. Житомирська, 155, смт. Гришківці, Бердичівський район, Житомирська область, 13337) на користь прокуратури Житомирської області (код ЄДРПОУ 02909950, вул. С. Ріхтера, 11, м. Житомир, 10008) понесені судові витрати в розмірі 1762,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя М.С. Токарева

Повне судове рішення складене 06 вересня 2018 року