Рішення

від 04.09.2018 по справі 805/5103/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2018 р. Справа№805/5103/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасенка І.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний дім Успіх до головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 18.04.2018 року,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельний дім Успіх звернулось до суду з адміністративним позовом до головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 18.04.2018 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 25.04.2018 року товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельний дім Успіх отримало податкове повідомлення - рішення від 18.04.2018 року № НОМЕР_1 форми Р про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 130061 грн. та визначення штрафної (фінансової) санкції у розмірі 65031 грн.

Отже, позивач вважає вищезазначене податкове повідомлення - рішення незаконним та таким, що підлягає скасуванню. Просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 18.04.2018 року № НОМЕР_1.

02 липня 2018 року відкрито провадження по справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження.

Сторони отримали ухвали про відкриття провадження в справі, що підтверджується поштовими повідомленнями.

31 липня 2018 року, через відділ документообігу та архівної роботи суду відповідач надав відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що не погоджується з позовними вимогами та вважає їх безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню. Просив відмовити у задоволенні позову.

Сторонами не були надані клопотання щодо розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Отже, відповідно до ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу за правилами спрощеного провадження.

Дослідивши заяви по суті справи, письмові докази, наявні у справі, суд встановив наступне.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельний дім Успіх (код ЄДРПОУ 38262905) - зареєстровано в Єдиному державному реєстрі виконавчим комітетом Дружківською міською радою Донецької області 01.06.2012 року за № 12661020000041286, за юридичною адресою: 84207, Донецька область, м. Дружківка, вул. Космонавтів, 6.

Відповідач - є юридичною особою публічного права - установою, яка є територіальним органом Державної фіскальної служби України, яка в свою чергу, була створена в процесі перетворення Державної податкової служби України, та яка наділена правовим статусом контролюючого органу. Загальний обсяг правоздатності такого суб'єкта податкових відносин, як контролюючий орган , визначено положеннями ст. 41 Податкового кодексу України. Зміст функцій контролю цих органів визначено положеннями ст. 61 Податкового кодексу України.

На підставі пп. 20.1.4 п. 20 та пп. 75.1.1 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI головним управлінням ДФС у м. Києві проведена камеральна перевірка податкової звітності з податку на прибуток товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний дім Успіх , за результатами якої ГУ ДФС складено акт від 22.03.2018 року № 596/26-15-12-08-20/38262905, отриманий ТОВ ТД Успіх 30.03.2018 року.

Перевіркою встановлено заниження податку на прибуток, нарахованого за результатами останнього (звітного) податкового періоду у сумі 130061 грн.

Не погодившись із висновками Акту, позивач 05.04.2018 року направив заперечення.

ГУДФС листом від 17.04.2018 року № 16206/10/26-15-12-08-14 (отриманий 25.04.2018 року) направило відповідь про розгляд заперечення, яким висновки Акту залишені без змін.

25.04.2018 року позивач отримав податкове повідомлення - рішення від 18.04.2018 року № НОМЕР_1 форми Р про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 130061 грн. та визначення штрафної (фінансової) санкції у розмірі 65031 грн.

Не погодившись із податковим повідомленням - рішенням, позивач 26.04.2018 року подав скаргу до Державної фіскальної служби України.

20.06.2018 року товариство отримало Рішення про результати розгляду скарги, яким у її задоволенні відмовлено, а податкове повідомлення - рішення залишено без змін.

Отже, як слідує із матеріалів перевірки, податкове повідомлення - рішення прийнято на підставі того, що контролюючий орган вважає неправомірним формування показника рядку 19 Податок на прибуток, нарахований за результатами останнього (звітного) податкового періоду Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2017 рік. А саме, ГУ ДФС вважає, що позивач занизив даний показний на 130061 грн.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 № 2755-VІ (в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 35.3 ст.35 Податкового кодексу України порядок сплати податків та зборів встановлюється цим Кодексом або законами з питань митної справи для кожного податку окремо.

Згідно з п. 38.1 ст. 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п. 14.1.157 ст. 14 Податкового Кодексу України, податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Відповідно до ст. 137 Податкового кодексу України, 137.1. Податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Податок, що підлягає сплаті до бюджету платниками податку, які провадять страхову діяльність, визначається в порядку, передбаченому пунктом 141.1 статті 141 цього Кодексу.

Відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку, зазначеного в пункті 57.1-1 статті 57 та 141.4 статті 141 цього Кодексу, покладається на платників податку, які здійснюють відповідні виплати.

Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, крім: виробників сільськогосподарської продукції, визначеної статтею 209 цього Кодексу, які можуть обрати річний податковий (звітний) період, який починається з 1 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року.

Для цілей оподаткування податком на прибуток до підприємств, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, належать підприємства, дохід яких від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва за попередній податковий (звітний) рік перевищує 50 відсотків загальної суми доходу; у разі якщо особа ставиться на облік контролюючим органом як платник податку протягом податкового (звітного) періоду, перший податковий (звітний) період розпочинається з дати, на яку припадає початок такого обліку, і закінчується останнім календарним днем такого податкового (звітного) періоду; якщо платник податку ліквідується (у тому числі до закінчення першого податкового (звітного) періоду), останнім податковим (звітним) періодом вважається період, на який припадає дата ліквідації.

Річний податковий (звітний) період встановлюється для таких платників податку:

а) платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;

б) виробників сільськогосподарської продукції;

в) платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 мільйонів гривень. При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Нерезидент щороку може отримувати від контролюючого органу підтвердження українською мовою щодо сплати податку.

Платники податку на дохід: суб'єкти, які здійснюють випуск та проведення лотерей, щоквартально сплачують податок на дохід у порядку і в строки, які встановлені для квартального податкового (звітного) періоду з поданням податкової декларації з податку на прибуток.

Так, показник рядку 19 Декларації за рік сформовано згідно з вимогами ст. 137 ПК України та Наказу Мінфіну від 20.10.2015 року № 897 Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств а саме, шляхом зменшення значення рядку 17 (138996 грн.) на значення рядку 18 (137015 грн.), де: 138996 грн. - податок на прибуток за звітний період (2017 рік); 137015 грн. - податок на прибуток за результатами попереднього звітного періоду (три квартали 2017 року), який складається із сум: податку на прибуток за результатами першого кварталу 2017 року (19100 грн.), податку на прибуток за результатами другого кварталу 2017 року (110961 грн.), податку на прибуток за результатами третього кварталу 2017 року (6954 грн.), тобто, становить саме 1981 грн., що відповідає сумі дійсного податку до сплати.

Вказані суми податкових зобов'язань задекларовані у відповідних Податкових деклараціях з податку на прибуток підприємств за періоди 1 квартал, півріччя та три квартали 2017 року (рядок 19) та сплачені до бюджету у законодавчо встановлені терміни, що підтверджується платіжними дорученнями: від 03.05.2017 року № 1717 на суму 19100,00 грн., від 16.08.2017 року на суму 110961,00 грн., від 16.11.2017 року № 2686 на суму 6954,00 грн.

Тобто, сума 130061 грн. (19100+110961), яку ГУ ДФС визначено такою, що підлягає сплаті за податковим повідомленням - рішенням - це розмір вже сплачених податкових зобов'язань за результатами півріччя (першого та другого кварталів) 2017 року. До позовної заяви позивачем додані платіжні доручення, завірені банком, на підтвердження сплати вказаних сум до Державного бюджету.

Відповідно до ст. 7 Податкового кодексу України, під час встановлення податку обов'язково визначаються такі елементи: об'єкт оподаткування; база оподаткування.

Поняття об'єкт оподаткування передбачає два підходи: правовий (розширений) і законодавчий (більш вузький). Як правова категорія об'єкт оподаткування являє собою родове визначення об'єкта (доходи чи їхня частина; майно; вартість тощо), з яким пов'язане виникнення обов'язку платника податків сплатити податок. У більш вузькому значенні (яке в основному закріплюється в законодавчих актах) об'єкти оподаткування можна визначити як видові форми родового поняття об'єкта оподаткування (доходи фізичних осіб; майно юридичних осіб тощо), що і закріплюються спеціальними податковими законодавчими актами.

Необхідно враховувати, що законодавець не дає вичерпного переліку видів об'єктів оподаткування, а виділяє найпоширеніші з них, залишаючи перелік відкритим. Наприклад, об'єктом оподаткування може виступати фонд оплати праці, вартість товарів (робіт, послуг), доход чи його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), використання природних ресурсів. При цьому один об'єкт не може виступати об'єктом оподаткування по кількох податках одного виду. Це, однак, не забороняє використовувати об'єкт при оподаткуванні податками різного виду. Тому один об'єкт (наприклад прибуток) може використовуватися як об'єкт оподаткування у кількох випадках.

Об'єктами оподаткування можуть бути:

а) прибуток;

б) земля;

в) вода;

г) нерухомість;

д) заробітна плата;

е) підприємницька діяльність.

При цьому той самий об'єкт оподаткування не може виступати об'єктом оподаткування для кількох податків. Закріплення цього положення законодавством особливо необхідно, оскільки саме в такий спосіб закріплюється один з найважливіших принципів оподаткування - запобігання внутрішньому подвійному оподаткуванню.

Відповідно до ст. 22 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг), та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

Відповідно до ст. 23 Податкового кодексу України, базою оподаткування визнаються конкретні вартісні, фізичні або інші характеристики певного об'єкта оподаткування.

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Як зазначає позивач у своєму позові, та не заперечується відповідачем, позивачем було допущено та самостійно виявлено методологічні помилки при заповненні іншої податкової декларації, що не перевірялась, а саме - звітної податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 3 квартали 2017 року, поданої 26.10.2017 року. Серед іншого, показник рядку 17 помилково визначено у сумі податкових зобов'язань тільки окремого третього кварталу, замість суми податку, визначеної наростаючим підсумком усіх трьох кварталів 2017 року.

Таким чином, у ТОВ ТД Успіх виникло зобов'язання виконати приписи ст. 50 ПК України у зв'язку із самостійним виявленням помилок у Декларації за три квартали, що не перевірялась.

На виконання вказаного обов'язку ТОВ ТД Успіх подало уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за три квартали 2017 року, де відображено, серед інших, виправлений показник рядку 17, який з урахуванням виправлень становить 137015 грн.

Однак, це не вплинуло на показник рядку 19 Декларації за три квартали, який визначає суму податку до сплати 6954 грн., що і була сплачена позивачем, що підтверджується платіжними дорученнями, що містяться у матеріалах справи.

Отже, з урахуванням наведеного, показник Декларації за рік щодо суми податку на прибуток, нарахованого за результатами останнього (звітного) періоду (рядок 19) не є заниженим та відповідає сумі дійсних податкових зобов'язань, розрахованих згідно з вимогами ст. 137 ПК України та Наказу Мінфіну від 20.10.2015 року № 897 про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств .

Тобто, показник рядку 19 Декларації за рік правомірно становить значення рядку 17 (138996 грн.) зменшене на значення рядку 18 (137015 грн.) та дорівнює 1981 грн.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, у разі, якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Сума штрафної (фінансової) санкції, визначена податковому повідомленні - рішенні, становить 50% суми нарахованого податкового зобов'язання.

Податкові повідомлення - рішення ГУ ДФС у м. Києві від 21.04.2017 року № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, які стали підставою для застосування штрафних санкцій у розмірі 50% зобов'язання - визнані протиправними та скасовані рішенням Окружного адміністративного суду м. Києві від 16.01.2018 року у справі № 826/5876/17, яке набрало законної сили 11.05.2018 року.

Відповідно до пп. 60.1.4 п. 60.1 ст. 60 Податкового кодексу України, податкове повідомлення - рішення вважається відкликаним, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомленням - рішенням контролюючого органу.

Таким чином спірне податкове повідомлення - рішення є неправомірним та таким, що підлягає скасуванню.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 90, 139, 205, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний дім Успіх (місцезнаходження: 84207, Донецька область, м. Дружківка, вул. Космонавтів, 6, код ЭДРПОУ 38262905) до головного управління ДФС у м. Києві (місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 18.04.2018 року задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 18.04.2018 року № НОМЕР_1.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань головного управління ДФС у м. Києві (місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний дім Успіх (місцезнаходження: 84207, Донецька область, м. Дружківка, вул. Космонавтів, 6, код ЭДРПОУ 38262905), судовий збір у розмірі 2926 (дві тисячі дев'ятсот двадцять шість) грн. 39 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Тарасенко І.М.