Постанова

від 04.09.2018 по справі 818/1478/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

04 вересня 2018 року

справа №818/1478/17

адміністративне провадження №К/9901/51022/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2017 року у складі судді Савицької Н.В. та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2018 року у складі колегії суддів Мельнікової Л.В., Бенедик А.П., Гуцала М.І. у справі № 818/1478/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерагростандарт" до Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В :

У жовтні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерагростандарт" (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25 липня 2017 року № 0002561402, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 637 895,00 грн, у тому числі 510 316 грн за податковим зобов'язанням, 127 579 грн за штрафними санкціями, з мотивів безпідставності його прийняття.

08 листопада 2017 року Сумського окружний адміністративний суд постановою, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2018 року, позов задовольнив, визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 25 липня 2017 року № 0002561402 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 637 895 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з протиправності спірного податкового повідомлення-рішення, висновуючись на дослідженні первинних документів, складених позивачем та його контрагентами за господарськими операціями з купівлі пшениці 6 класу у Товариства з обмеженою відповідальністю КТЛ-Транс , її зберіганні на зерновому складі Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Грейнфілд , встановили відповідність цих документів вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , статті 44 Податкового кодексу України, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій, які спричинили зміни у майновому стані Товариства та належним чином відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності позивача.

18 травня 2018 року податковий орган подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та процесуального права, просить скасувати постанови судів попередніх інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Касаційна скарга податкового органу мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій неповно з'ясовані обставини справи, не враховано те, що Товариством до перевірки не надані акти приймання-передачі пшениці 6 класу, що знаходиться на зберіганні на зерновому складі Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Грейнфілд , а саме відсутня передача права власності на товар від продавця до покупця, з посиланням на положення Інструкції про ведення обліку й оформлення операцій з зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики від 13 жовтня 2008 року №661. Касаційна скарга також утримує посилання на аналіз інформаційних баз даних податкового органу, згідно якої у контрагента позивача (Товариства з обмеженою відповідальністю КТЛ-Транс ) анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість за рішенням контролюючого органу 04 квітня 2017 року. Доводить відсутність реальності здійснення господарських операцій.

09 серпня 2018 року від Товариства на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу податкового органу, в якому позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

27 липня 2018 року ухвалою Верховного Суду поновлено відповідачу строк на касаційне оскарження, відкрито провадження за касаційною скаргою податкового органу, витребувано справу № 818/1478/17 з суду першої інстанції.

15 серпня 2018 року справа № 818/1478/17 надійшла на адресу Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши постанови судів першої та апеляційної інстанцій, в межах доводів касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення вимог касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили.

У період з 20 червня 2017 року по 04 липня 2017 року фахівцями податкового органу, проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з питань дотримання вимог зокрема податкового законодавства за період з 01 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року, за результатами якої 11 липня 2017 року складено акт № 1073/18-28/14-02/37052520/47 (далі - акт перевірки).

Перевіркою встановлені порушення Товариством підпункту а пункту 198.1, пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 510316,00 грн., у тому числі квітень 2016 року в сумі 345357,00 грн., травень 2016 року в сумі 156161,00 грн., червень 2016 року в сумі 4490,00 грн., липень 2016 року в сумі 4308,00 грн.

25 липня 2017 року податковим органом згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, абз. 1 пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України на підставі акту перевірки прийняте податкове повідомлення-рішення, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 637 895,00 грн, у тому числі 510 316 грн за податковим зобов'язанням, 127 579 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Податкове правопорушення податковий орган доводить висновком про нереальність господарських відносин Товариства по операціям придбання товару від Товариства з обмеженою відповідальністю КТЛ-Транс (пшениця 6 класу) за квітень 2016 року з огляду на не надання актів приймання-передачі пшениці 6 класу, що знаходилась на зберіганні на зерновому складі Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Грейнфілд , що обумовлює безпідставність віднесення до податкового кредиту суми податку на додану вартість за квітень 2016 року за податковими накладними у сумі 510316,00 грн.

Досліджуючи господарські операції, суди попередніх інстанцій установили, що між Товариством та Товариством з обмеженою відповідальністю КТЛ-Транс (далі - контрагент позивача) укладено договір поставки від 03 березня 2016 року № 030316-1, за умовами якого контрагент зобов'язується поставити та передати, а Товариство оплатити та прийняти сільськогосподарську продукцію врожаю 2015 року. Товар згідно з цим договором поставляється партіями. Умови поставки кожної окремої партії товару зазначаються у специфікаціях, які є невід'ємними частинами договору.

Згідно з пунктом 6 вказаного Договору разом с товаром постачальник зобов'язується передати наступні документи: оригінал складського документу (складська квитанція, та/або складське свідоцтво) на товар, що оформлений на ім'я Покупця, за умови, якщо Товар поставляється на елеваторі; оригінал картки аналізу зерна, що видана елеватором; оригінал видаткової накладної.

До означеного договору складені специфікації:

- № 2 від 05 квітня 2016 року на 365,902 т пшениці 6 класу, на загальну суму 1445312,90 грн, у т.ч. податок на додану вартість 240885,48 грн. /а.с. 43/;

- № 3 від 11 квітня 2016 року на 233,539 т пшениці 6 класу, на загальну суму 922479,98 грн, у т.ч. податок на додану вартість 153746,66 грн.

- № 4 від 14 квітня 2016 року на 175,722 т пшениці 6 класу, на загальну суму 694101,90 грн, у т.ч. податок на додану вартість 115683,65 грн.

Умови поставки згідно специфікацій EXW Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Грейнфілд (Балівський елеватор). Регіон походження Товару Дніпропетровська область.

Судами попередніх інстанцій досліджені отримані Товариством від постачальника податкові накладні: № 75 від 05 квітня 2016 року на загальну суму 1445312,90 грн., у т.ч. податок на додану вартість 240885,48 грн., № 204 від 11 квітня 2016 року на загальну суму 922479,05 грн., у т.ч. податок на додану вартість 153746,51 грн., № 296 від 14 квітня 2016 року на загальну суму 347050,90 грн., у т.ч. податок на додану вартість 57841,82 грн., а також видаткові накладні: № 75 від 05 квітня 2016 року на 365,902 т пшениці 6 класу, на загальну суму 1445312,90 грн., у т.ч. податок на додану вартість 240885,48 грн., № 204 від 11 квітня 2016 року на 233,539 т пшениці 6 класу, на загальну суму 922479,05 грн., у т.ч. податок на додану вартість 153746,51 грн., № 296 від 14 квітня 2016 року на 175,722 т пшениці 6 класу, на загальну суму 694101,90 грн., у т.ч. податок на додану вартість 115683,65 грн.

30 березня 2016 року між Товариством та Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія Грейнфілд укладений договір № 211 про виконання послуг з приймання, сушки, зберігання та відпуску зернових, олійних культур та зерна кукурудзи.

Суди першої та апеляційної інстанцій дослідили видані Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія Грейнфілд складські квитанції на зерно, які є номерними складськими документами загальнодержавного зразка, які видаються зерновим складом, що бере на себе зобов'язання щодо зберігання товару визначеної кількості та якості протягом певного часу, та видачі його поклажодавцю, № 13602 від 05 квітня 2016 року, серія АЦ № 370082 на 365,902 т пшениці 6 класу, № 13640 від 11 квітня 2016 року, серія АЦ № 370120 на 233,539 т пшениці 6 класу, № 13696 від 14 квітня 2016 року, серія АЦ № 370176 на 175,722 т пшениці 6 класу.

Оплата за отриманий товар проведена Товариством платіжними дорученнями: № 546 від 07 квітня 2016 року на суму 500000,00 грн., у т.ч. податок на додану вартість 83333,33 грн.; № 563 від 11 квітня 2016 року на суму 600000,00 грн., у т.ч. податок на додану вартість 100000,00 грн.; № 570 від 12 квітня 2016 року на суму 345312,90 грн., у т.ч. податок на додану вартість 57552,15 грн.; № 573 від 12 квітня 2016 року на суму 120000,00 грн., у т.ч. податок на додану вартість 20413,17 грн.; № 572 від 12 квітня 2016 року на суму 122479,05 грн., у т.ч. податок на додану вартість 20413,17 грн.; № 574 від 13 квітня 2016 року на суму 680000,00 грн., у т.ч. податок на додану вартість 113333,33 грн.; № 640 від 26 квітня 2016 року на суму 294101,90 грн., у т.ч. податок на додану вартість 66666,67 грн.; № 636 від 26 квітня 2016 року на суму 400000,00 грн., у т.ч. податок на додану вартість 66666,67 грн.

Судами попередніх інстанцій також установлено, що 22 січня 2016 року між Товариством та Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Агроімпорт ЛТД укладено договір поставки № 22-01-1, відповідно до якого позивач реалізував пшеницю 6 класу, яка отримана від Товариства з обмеженою відповідальністю КТЛ-Транс на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Агроімпорт ЛТД у кількості 775,163 т на загальну суму 3121837,96 грн., у т.ч. податок на додану вартість 520306,32 грн.

При дослідженні господарських операцій, суди також дослідили наявні в матеріалах справи складські квитанції на зерно: серія АЦ 370083 № 13603 від 05 квітня 2016 року та серії АЦ № 370121 № 13641 від 11 квітня 2016 року, що видані Товариством з обмеженою відповідальністю Компані Грейнфілд Товариству з обмеженою відповідальністю Торговий дім Агроімпорт ЛТД , відповідно до яких на підставі договору складського зберігання від 11 березня 2016 року № 208 Товариство з обмеженою відповідальністю Компані Грейнфілд прийняла на зберігання (переоформлення від Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерагростандарт (37052520). Відпуск по фактичній якості вищеозначену пшеницю.

Відповідно до Актів здачі-прийняття робіт (послуг) № Б-00000308 від 11 квітня 2016 року та № Б-00000323 від 15 квітня 2016 року на підставі договору № 211 від 30 березня 2016 року Товариством від Товариства з обмеженою відповідальністю Компані Грейнфілд прийнято послуги по переоформленню пшениці.

Суди попередніх інстанцій встановили наявність змін в активах та зобов'язаннях Товариства (позивача у справі) шляхом дослідження оборотно-сальдових відомостей по рахунку 281 за період з 01 квітня 2016 року по 15 квітня 2016 року.

Відповідно до частин першої та другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При вирішенні питання щодо правильності застосування норм матеріального права до спірних правовідносин, колегія суддів Верховного суду виходить з наступного.

Аналіз положень статті 198 Податкового кодексу України свідчить про те, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наявності сукупності таких умов: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної (має усі обов'язкові реквізити).

Судами першої та апеляційної інстанції правильно застосовані положення Закону України Про зерно та ринок зерна в Україні від 4 липня 2002 року № 37-IV, Порядку випуску бланків складських документів на зерно, їх передачі та продажу зерновим складам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 510 від 11 квітня 2003 року, Положення про обіг складських документів на зерно, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики України № 198 від 27 червня 2003 року (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 липня 2003 року за N 605/7926), за якими складська квитанція є первинним документом, що засвідчує кількість та якість прийнятого складом зерна. Складські квитанції наявні в матеріалах справи, досліджені і оцінені судами попередніх інстанцій на їх відповідність вимогам первинного документа.

Суди також застосували до спірних правовідносин Інструкцію про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах, затверджену наказом Міністерства аграрної політики України № 661 від 13 жовтня 2008 року (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 листопада 2008 року за N 1111/15802), яка була чинною на час спірних правовідносин, та серед іншого визначає порядок переоформлення зерна від одного власника іншому.

Судами попередніх інстанцій встановлено факт придбання позивачем товару (пшениці 6 класу), оплата вартості товару підтверджується документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності позивача, право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними, складеними та оформленими у встановленому законом порядку, господарські операції спричинили реальні зміни майнового стану платника податків. Відтак реальність господарських операцій встановлена судами першої та апеляційної інстанцій, що доводить правомірність формування Товариством податкового кредиту квітня 2016 року, безпідставність збільшення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість спірним податковим повідомленням-рішенням.

Доводи заявника касаційної скарги на факт анулювання Товариству з обмеженою відповідальністю КТЛ-Транс свідоцтва платника податку на додану вартість рішенням контролюючого органу 04 квітня 2017 року є безпідставними, оскільки спірні правовідносини позивача із цим контрагентом мали місце у квітні 2016 року.

Посилання відповідача в касаційній скарзі на відсутність акту приймання-передавання зерна, який підписується у тристоронньому порядку (перший власник зерна, новий власник зерна і керівник зернового складу), як на безумовну ознаку нереальності господарської операції позивача з його контрагентом по придбанню пшениці, оскільки вказує на відсутність передачі права власності на товар, Суд вважає неприйнятними, враховуючи наявність всіх інших первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, які свідчать про реальність цих операцій, а також відсутність норми, яка б пов'язувала право платника податку на формування податкового кредиту із переходом права власності на товар. Більш того, в межах спірних правовідносин і оплата товару, і його поставка відбулися у квітні 2016 року.

Жодного застереження, окрім посилання на нереальність господарських операцій, в порушення норм покладених в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, податковий орган не навів.

Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2017 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2018 року у справі № 818/1478/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер