Постанова

від 04.09.2018 по справі 820/908/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

04 вересня 2018 року

справа №820/908/18

адміністративне провадження №К/9901/56258/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10 травня 2018 року у складі судді Мороко А.С. та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2018 року у складі колегії суддів Катунова В.В., Бершова Г.С., Ральченка І.М. у справі № 820/908/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська промислова компанія Лєтєх до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В :

У лютому 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська промислова компанія "Лєтєх" (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23 жовтня 2017 року № 0000421405, яким Товариству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2017 року на 201 923 грн, з мотивів безпідставності його прийняття.

10 травня 2018 року рішенням Харківського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2018 року, позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 23 жовтня 2017 року № 0002561402.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з протиправності спірного податкового повідомлення-рішення, висновуючись на дослідженні первинних документів, складених позивачем та його контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю Терос план за господарською операцією з поставки сушених плодів, встановили відповідність цих документів вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , статті 44 Податкового кодексу України, які підтверджують реальність здійснення господарської операції, яка спричинила зміни у майновому стані Товариства та належним чином відображена у бухгалтерському обліку та податковій звітності позивача.

16 липня 2018 року податковий орган подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та процесуального права, просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Касаційна скарга податкового органу мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій неповно з'ясовані обставини справи. Відсутність реального здійснення господарської операції позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю Терос план податковий орган доводить посиланням на лист першого відділу Міжрегіонального оперативного управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 30 травня 2017 року № 19755/7/28-10-21-11, яким надійшли пояснення громадянина Васильєва А.В., який заперечує своє відношення до цього підприємства, його створення, підписання будь-якого документа Товариства. Вказує на недоліки видаткових накладних та довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, оскільки не можливо ідентифікувати особу, яка підписала ці документи, а також зазначає про відсутність товарно-транспортних накладних.

01 серпня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито провадження за касаційною скаргою податкового органу, витребувано справу № 820/908/18 з суду першої інстанції.

14 серпня 2018 року справа № 820/908/18 надійшла на адресу Верховного Суду.

15 серпня 2018 року від Товариства на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу податкового органу, в якому позивач просить залишити її без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, в межах доводів касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення вимог касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили.

У вересні 2017 року податковим органом проведена позапланова документальна виїзна перевірка Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість щодо господарських взаємовідносин з контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю "Терос План" за березень 2017 року та джерел походження матеріальних цінностей, реалізованих Товариством з обмеженою відповідальністю "Терос План", за результатами якої складений акт №14809/20-40-14-05-19/36456757 від 06 жовтня 2017 року (далі - акт перевірки).

Перевіркою встановлені порушення Товариством пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податкового зобов'язання в розмірі 201 923,00 грн, в результаті чого завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового періоду) всього на суму 201923,00 грн за березень 2017 року.

23 жовтня 2017 року на підставі акту перевірки та згідно з пунктом 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0000421405, яким Товариству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 201 923 грн.

За результатами досудового адміністративного оскарження позивачем податкового повідомлення-рішення, останнє залишено без змін, а скарги Товариства без задоволення.

Податкове правопорушення податковий орган доводить висновком про нереальність правовідносин Товариства по господарській операції з реалізації товару на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Терос План".

Досліджуючи господарські операції, суди попередніх інстанцій установили, що 01 грудня 2016 року між Товариством (покупець) та Приватним підприємством "Арія" (постачальник) укладено договір поставки № 01/12-2016, відповідно до умов якого, постачальник зобов'язується під час дії договору поставити покупцю окремими партіями плодо-овочеву продукцію в асортименті, по цінам та в кількості, що узгоджуються сторонами в накладних, які є невід'ємними частинами договору, а покупець - приймати товар та оплачувати його на умовах, встановлених договором.

Факт отримання зазначеного товару підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними: № 16 від 21 лютого 2017 року на суму 345 240,00 грн, № 18 від 21 лютого 2017 року - на суму 482 830,96 грн, № 19 від 24 лютого 2017 року - на суму 780 040,80 грн, № 20 від 28 лютого 2017 року - на суму 471 508,20 грн, № 21 від 28 лютого 2017 року - на суму 526 080,00 грн, податковими накладними: № 6 від 21 лютого 2017 року, № 7 від 21 лютого 2017 року, № 9 від 27 лютого 2017 року, № 10 від 28 лютого 2017 року, № 11 від 28 лютого 2017 року та квитанціями про їх реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Оплата за договором поставки № 01/12-2016 від 01 грудня 2016 року підтверджується платіжними дорученнями.

Вказаний вище товар у березні 2017 року Товариство (позивач у справі) реалізувало Товариству з обмеженою відповідальністю "Терос план" згідно з договором поставки № 01/02-17.1 від 01 лютого 2017 року, відповідно до умов якого, постачальник (Товариство, позивач у справі) зобов'язується передавати (поставляти) у зумовлені строки покупцеві (Товариству з обмеженою відповідальністю) сушені плоди в асортименті, а покупець - приймати товар і сплачувати за нього на умовах договору.

Виконання договору поставки № 01/02-17.1 від 01 лютого 2017 року підтверджується видатковими накладними: № 23 від 10 березня 2017 року - на суму 333400,60 грн, №81 від 03 квітня 2017 року - на суму 125440,00 грн, № 24 від 10 березня 2017 року - на суму 166666,67 грн, № 37 від 13 березня 2017 року - 139507,93 грн, № 46 від 21 березня 2017 року - на суму 200000,00 грн. та зареєстрованими податковими накладними: № 2 від 03 березня 2017 року, № 3 від 02 березня 2017 року, № 11 від 10 березня 2017 року, № 15 від 14 березня 2017 року, № 24 від 21 березня 2017 року.

Здійснення оплати за вказаним договором підтверджується платіжними дорученнями, випискою з банківських рахунків № 26009052224069, № 26006052221517 за період з 01 лютого 2017 року по 31 березня 2017 року, рахунками на оплату.

Відповідно до частин першої та другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При вирішенні питання щодо правильності застосування норм матеріального права до спірних правовідносин, колегія суддів Верховного суду виходить з наступного.

В основу зменшення платнику податків суми від'ємного значення податку на додану вартість за березень 2017 року податковим органом покладений пункт г пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, відповідно до положень якого платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Відповідно до пункту 189.1. статті 189 Податкового кодексу України, у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Суди попередніх інстанції, здійснивши аналіз положень пунктів 44.1, 44.2 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.5, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, з урахуванням фактичних обставини справи, встановили, що документи, надані позивачем, мають всі обов'язкові реквізити, зокрема, дату, місце складення документу, результат проведених робіт, підписи повноважних осіб, підтверджують реальність господарських правовідносин між позивачем та його контрагентом, що доводить правомірність формування позивачем, податкового кредиту у лютому 2017 року та податкового зобов'язання у березні 2017 року по факту придбання та реалізації товару, а також спростовують висновки податкового органу про податкові правопорушення покладені в основу прийняття податкового повідомлення-рішення, яким безпідставно збільшено суму від'ємного значення податку на додану вартість.

Суди дійшли висновку, що спірні господарські операції Товариства пов'язані з господарською діяльністю позивача, спричиняючи зміни в структурі його активів.

Відтак, Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що факт використання Товариством товару в операціях, що не є його господарською діяльністю податковим органом в межах спірних правовідносин не доведений, що спростовує склад податкового правопорушення, покладеного в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Доводи заявника касаційної скарги відносно пояснень директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Терос план" (контрагента позивача) щодо його непричетності до фінансово-господарської діяльності підприємства, є неприйнятними, обґрунтовано відхилені судами попередніх інстанцій з огляду на принцип належності і допустимості доказів в розумінні статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України.

Посилання відповідача на відсутність товарно-транспортних накладних Суд не приймає, оскільки до складу податкового кредиту у лютому 2017 року за результатом придбання товару у Приватного підприємства Арія , а також до податкового зобов'язання березня 2017 року за операціями реалізації товару Товариству з обмеженою відповідальністю Терос план , позивачем не віднесений податок на додану вартість, отриманий (сплачений) за послуги транспортування.

Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10 травня 2018 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2018 року у справі № 820/908/18 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер