Рішення

від 05.09.2018 по справі 0640/3425/18

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2018 року м. Житомир справа № 0640/3425/18

категорія 8.2.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Черняхович І.Е., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Житомирській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Господар-ХХІ" про стягнення 29906,56 грн,

встановив:

Головне управління ДФС у Житомирській області звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Господар-ХХІ", в якому просить стягнути з відповідача податкову заборгованість в сумі 29906,56 гривень та здійснити стягнення з рахунків у банку, що обслуговують такого платника податків.

В обґрунтування позову Головне управління ДФС у Житомирській області вказує, що у Товариства з обмеженою відповідальністю "Господар-ХХІ" виник податковий борг по платі за землю з юридичних осіб на загальну суму 29906,56 грн.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 04 липня 2018 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач своє право на заперечення проти заявлених позовних вимог не реалізував, відзиву на позовну заяву до суду не надавав.

У відповідності до положень ч. 5 ст. 262, ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Господар - ХХІ" як платник податків перебуває на обліку в Радомишльському відділені Малинської ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області, що підтверджується наявною у матеріалах справи реєстраційною довідкою з інформаційної системи "Податковий блок" (а.с.9-10)

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 16.1 ст. 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

За приписами п. 49.1, 49.2 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

За змістом п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п.п. 14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XII - орендна плата) (пп.14.1.136 п. 14.1 ст. 14 даного Кодексу).

За приписами п.286.2. ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. (п. 287.3 ст.287 ПК України).

Грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків не підлягає оскарженню (п. 56.11 ст. 56 ПК України).

За приписами п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Господар - ХХІ" до Радомишльського відділення Малинської ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області було подано податкові декларації з плати за землю, в яких позивачем було самостійно визначено грошове зобов'язання в сумі 29906,56 гривень:

- декларацію № НОМЕР_1 від 15.02.2015 з плати за землю за 2015 рік (а.с.12-13) на загальну суму податкового зобов'язання 13070,51 гривень (місячний платіж 1089,21 грн.);

- декларацію № НОМЕР_2 від 19.02.2016 з плати за землю за 2016 рік (а.с.14-15) на загальну суму податкового зобов'язання 17925,26 гривень (місячний платіж 1493,77 грн.);

Відповідно до ст.16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом.

Однак, із наданого позивачем зведеного розрахунку сум податкового боргу вбачається, що самостійно визначене Товариством з обмеженою відповідальністю "Господар - ХХІ" грошове зобов'язання з плати за землю за період з лютого 2015 року по грудень 2016 року в загальній сумі 29906,56 гривень відповідачем у строки визначені ПК України не сплачено, а тому дане зобов'язання має статус податкового боргу. (а.с.8)

Згідно з пп.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Отже, виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов'язаний із несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання протягом установленого строку.

Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.1 95.4 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

На момент розгляду справи в суді заборгованість із плати за землю з юридичних осіб в сумі 29906,56 гривень відповідачем не сплачена, доказів протилежного відповідач суду не надав. Проти позову відповідач не заперечив, доводи позивача не спростував.

Водночас, суд зазначає, що згідно п. 102.1.ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п. 102.4. ст. 102 ПК України у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Таким чином, з вищезазначених норм податкового законодавства вбачається, що в разі спливу 1095 денного строку з дня виникнення податкового боргу, такий борг визнається безнадійним та підлягає списанню, а відтак з того часу в податкового органу відсутнє право вживати будь-які заходи щодо стягнення такої суми боргу, в тому у числі й у судовому порядку.

Відповідно до пп. 101.2.3. п.101.2. ст. 101 ПК України під терміном "безнадійний" розуміється податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом.

Пунктом 101.1. ст. 101 ПК України передбачено, що безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг підлягає списанню.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач просить про стягнення з Товариством з обмеженою відповідальністю "Господар - ХХІ" плати за землю за період з лютого 2015 року по грудень 2016 року. Разом з тим, граничний термін сплати плати за землю настав: за лютий 2015 року - 30.03.2015; за березень 2015 року - 30.04.2015; за квітень 2015 року - 30.05.2015; за травень 2015 року - 30.06.2015. (а.с.8)

Оскільки податковий борг виникає з наступного дня після граничний термін сплати податку, то податковий борг за лютий 2015 року виник 31.03.2015, за березень 2015 року - 01.05.2015, за квітень 2015 року - 31.05.2015, а за травень 2015 року - 01.07.2018.

Водночас, з адміністративним позовом про стягнення податкового боргу позивач звернувся 03 липня 2018 року, тобто після закінчення строку, установленого п.102.4 ст.102 ПК України, що свідчить про пропущення позивачем 1095-денного строку звернення до суду щодо позовних вимог про стягнення податкового боргу з плати за землю за період з лютого по травень 2015 року в сумі 4356,84 грн. (1089,21 грн. х 4 = 4356,84 грн. ), а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку , визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. (п. 59.3 ст. 59 ПК України).

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 ПК України).

З матеріалів справи встановлено, що контролюючим органом на адресу відповідача було направлено податкову вимогу форми "Ю" за № 33 від 01.10.2012 на суму 618,26 грн. Вказана вимога отримана відповідачем, в судовому порядку не оскаржена, а отже податкові зобов'язання є узгодженими (а.с.16).

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Суму податкового боргу відповідачем повністю погашено не було, у зв'язку із чим податкова вимога повторно не надсилалась.

Таким чином, як встановлено судом, передбачені чинним законодавством заходи не привели до погашення податкового боргу. Сума податкового боргу в добровільному порядку відповідачем не сплачена. Оскільки встановлено порушення відповідачем вищезазначених норм Податкового кодексу України, суд визнає, що податковий борг виник саме внаслідок несплати відповідачем узгодженого податкового зобов'язання.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

З огляду на встановлене, враховуючи норму п.87.11 ст.87 ПК України, якою встановлено право звертатися до суду щодо стягнення суми податкового боргу платника податку та згідно п.87.1 ст.87 Податкового кодексу України, суд визнав позовні вимоги про стягнення податкового боргу з плати за землю за період з червня 2015 року по грудень 2016 року у розмірі 25549,80 грн. такими, що підтверджені належними та допустимими доказами, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Доказів виконання або оскарження податкової вимоги у матеріалах справи не міститься.

Підсумовуючи зазначене та те, що відповідач відзиву на позовну заяву та доказів погашення податкового боргу не надав, суд вважає позовні вимоги про стягнення податкового боргу з відповідача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи положення до ч. 2 ст. 139 КАС України та відсутність судових витрат суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 139, 242-246, 255, 257, 258, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Житомирській області (вул. Ю.Тютюнника, 7, м. Житомир, Житомирська область; код ЄДРПОУ 39459195) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Господар-ХХІ" (вул. Леніна, 31, с. Потіївка, Радомишльський р-н, Житомирська область, 12225; код ЄДРПОУ 35063918) про стягнення 29906,56 гривень задовольнити частково.

Стягнути з рахунків у банку, що обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю "Господар-ХХІ" (вул. Леніна, 31, с. Потіївка, Радомишльський р-н, Житомирська область, 12225; код ЄДРПОУ 35063918) податкову заборгованість по платі за землю з юридичних осіб за період з червня 2015 року по грудень 2016 року в загальній сумі 25549,80 гривень (двадцять п'ять тисяч п'ятсот сорок дев'ять гривень вісімдесят копійок).

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя І.Е.Черняхович