Рішення

від 05.09.2018 по справі 2340/2858/18

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2018 року справа № 2340/2858/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кульчицького С.О.,

за участю: секретаря судового засідання - Брандальської Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження, в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Черкаській області до малого підприємства Елетон про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДФС у Черкаській області (далі - позивач) з позовною заявою, в якій просить стягнути з малого підприємства Елетон (далі - відповідач) з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на користь бюджету податковий борг у сумі 413 391 грн 92 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач має податковий борг перед бюджетом у вказаній сумі, який виник внаслідок несплати узгодженого податкового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість. Позивач вживав заходи з метою погашення податкового боргу відповідача, проте вказані дії не призвели до погашення відповідачем суми заборгованості.

Позивач у судове засідання не прибув, надав заяву про розгляд справи без участі представника.

Судова кореспонденція, яка надсилалась на адресу відповідача, зазначену у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 21.05.2018, повернулась до суду з відміткою Укрпошти про неможливість вручити її адресату, у зв'язку із закінченням встановленого строку зберігання. А тому згідно з вимогами ч. 4 ст. 124 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд висновує, що судовий виклик вручено відповідачеві належним чином.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 21.05.2018 відповідача зареєстровано як юридичну особу 19.04.1994.

Судом встановлено, що за відповідачем обліковується податковий борг з податку на додану вартість, який виник на підставі:

- акта про результати камеральної перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету від 02.02.2018 № 1171/23-00-12-0506/21363333 та податкового повідомлення-рішення № 0018871205 від 08.11.2017 на суму 1 043 грн 95 коп.

- акта про результати камеральної перевірки порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних від 19.01.2018 № 684/23-00-12-0506/21363333 та податкового повідомлення-рішення від 29.01.2018 № 0009741205 на суму 64 грн 33 коп.

Загальний розмір заборгованості відповідача зі сплати податку на додану вартість складає 1 108 грн 28 коп. (1 043 грн 95 коп. + 64 грн 33 коп.).

Також за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати адміністративного штрафу в сумі 412 283 грн 64 коп., що виник згідно з актом № 3 від 04.12.2017 про проведення перевірки стану майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі та податкового повідомлення-рішення від 17.04.2018 № 0000011707.

Загальна сума узгодженої податкової заборгованості відповідача становить 413 391 грн 92 коп. (1 108 грн 28 коп. + 412 283 грн 64 коп.).

У зв'язку із несплатою відповідачем у визначений законом строк узгодженої податкової заборгованості, позивач вживав заходи з метою погашення податкового боргу відповідача. Відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України було сформовано та направлено боржникові податкову вимогу від 01.09.2015 № 12814-17.

Вказані дії не призвели до погашення відповідачем суми заборгованості.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлений законом.

Підпунктами 16.1.2, 16.1.3, 16.1.4 п. 16.3 ст. 16 Податкового Кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором (п.п. 36.1, 36.2 ст. 36 Податкового Кодексу України).

Підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пп. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Пунктом 41.2 ст. 41 Податкового кодексу України встановлено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до пп. 56.17.5 ст. 56 Податкового кодексу України, день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Доказів оскарження відповідачем у судовому або адміністративному порядку вказаних податкових повідомлень-рішень суду надано не було.

Пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно із п. 59.4 ст. 59 цього Кодексу податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З матеріалів справи вбачається, що заборгованість відповідача зі сплати податкового боргу становить 413 391 грн 92 коп.

Суд звертає увагу на те, що податковий борг відповідач добровільно не сплатив, а тому вказана заборгованість підлягає до стягнення в судовому порядку.

Пунктом 41.2 ст. 41 Податкового кодексу України встановлено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу.

Погашення податкового боргу платників податків регулюється главою 9 Податкового кодексу.

Згідно з п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 95.1. статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.3-95-4 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 Податкового кодексу України).

Згідно із ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінки наявних у матеріалах справи доказів в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст.ст. 2, 90, 139, 229, 242-246, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління ДФС (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, ідентифікаційний код 39392109) у Черкаській області до малого підприємства Елетон (19000, Черкаська область, м. Канів, вул. Героїв Дніпра, 35, кв. 175, ідентифікаційний код 21363333) про стягнення податкового боргу - задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих мале підприємство Елетон (19000, Черкаська область, м. Канів, вул. Героїв Дніпра, 35, кв. 175, ідентифікаційний код 21363333) на користь бюджету через Головне управління ДФС у Черкаській області (18002, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, ідентифікаційний код 39392109) кошти на суму податкового боргу у розмірі 413 391 (чотириста тринадцять тисяч триста дев'яносто одна) грн 92 коп.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до суду апеляційної інстанції через Черкаський окружний адміністративний суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.О. Кульчицький