Постанова

від 03.09.2018 по справі 813/271/18

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2018 рокуЛьвів№ 876/5741/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді - Запотічного І.І.,

суддів - Довгої О.І., Матковської З.М.,

при секретарі судового засідання: Бедрій Х.П.

з участю представника апелянта: Іванського В.І.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 червня 2018 року (суддя Москаль Р.М., ухвалене в м. Львові о 11:05, повний текст складено 25.06.2018 року) у справі №813/271/18за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім ОСТОВ-БАРДС до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

18.01.2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ОСТОВ-БАРДС" (далі - ТОВ "ТД "ОСТОВ-БАРДС", позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 10.01.2018 року № 0000671402, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на прибуток в розмірі 130845 грн., № 0000651403, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в розмірі 1015,98 грн. за платежем - пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД та № 0002701308, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в сумі 510,00 грн. за платежем - податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді з/п.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15 червня 2018 року позов ТОВ "ТД "ОСТОВ-БАРДС задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Головне управління ДФС у Львівській області оскаржило його, подавши апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, у якій, з посиланням на неповне та неправильне встановлення обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове судове рішення, яким відмовити повністю в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт, зокрема, зазначає, що ТОВ "ТД "Остов - Бардс" не надано жодних доказів отримання обладнання 01.02.2014 на підставі контракту №05/01-14, укладеного з Yantai East Pack International Trade CO., LTD (Китай) на загальну суму - 28000 дол. США та відображення відповідно до бухгалтерської проводки - Дт1531 Кт 632. Відповідно, ТОВ "ТД "Остов - Бардс" порушено вимоги пп. 153.1.3 п. 153.1 ст. 153 Податкового кодексу України, а саме завищено у 2014 році інші витрати звичайної діяльності підприємства за 2014 рік (рядок 06.4 Декларації) на суму 82 924,80 грн..

Апелянт зазначає, що перевіркою встановлено, що ТОВ "ТД "Остов Бардс" не збільшено фінансовий результат до оподаткування за 2015 року на загальну суму 45320 грн. та не збільшено фінансовий результат до оподаткування за І-ІІІ кв. 2017 року на загальну суму 453 279 грн., також не відображено її в додатку РІ до Декларації з податку на прибуток "Різниці, на які збільшується фінансовий результат" у рядку 3.1.7 розділу 3. Різниці, які виникають при здійсненні фінансових операцій за 2015 р. на загальну суму 45320 грн. та за три квартали 2017 р. на загальну суму 453279 грн. Так, в ході проведення перевірки ТОВ "ТД "Остов - Бардс" не представлено до перевірки документації, щодо обґрунтування ціни на товар придбаний у нерезидента АРТЕМИС ООД - Болгарія та Project Engineering+ConsultingAg - Швейцарія.

Апелянт вказує, що при перевірці проаналізовано вартість придбання ідентичного товару - алюмінієві заготовки для виготовлення полімерного закупорювального комбінованого ковпачка у контрагентів-нерезидентів. Методом проведеного аналізу цін придбання алюмінієвої заготовки для виготовлення полімерного закупорювального комбінованого ковпачка встановлено, що ціна придбання одиниці алюмінієвої заготовки у підприємств - нерезидентів протягом періоду травень-липень 2017 р. становить в середньому 1,14 грн. за одиницю. А згідно наданих позивачем для проведення перевірки первинних документів, що свідчать про придбання алюмінієвої заготовки для виготовлення полімерного закупорювального комбінованого ковпачка у компанії АРТЕМИС ООД, середня ціна придбання одиниці продукції в зазначеному періоді становить - 2,58 грн. за одиницю.

Крім цього, зазначає, що при перевірці проаналізовано вартість придбання ідентичного товару - фольги для тиснення у контрагентів-резидентів. Методом проведеного аналізу цін придбання фольги для тиснення встановлено, що ціна придбання 1 кв.м у підприємств - резидентів протягом періоду травень 2015р. становить в середньому 8,08 грн. за 1 кв.м. А згідно наданих для проведення перевірки первинних документів, що свідчать про придбання фольги для тиснення у компанії Project Engineering+ConsultingAg ціна придбання 1 кв.м. фольги для тиснення в зазначеному періоді становить - 30,26 грн. за 1 кв.м.

Також апелянт зазначає про порушення позивачем вимог статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", оскільки валютна виручка в сумі 12169,60 євро на виконання умов експортного контракту від 05.01.2015 року № 01/2015, укладеного із ЗАО "АЛКОпакас", надійшла на рахунок ТОВ "ТД "Остов-Бардс" 17.06.2016 року з порушенням термінів розрахунків.

Крім цього апелянт зазначає, що перевіркою встановлено порушення позивачем відображення в Податковому розрахунку за формою 1ДФ, а саме за 2015 - 2016 рр. не відображено прощений борг фізичним особам за ознакою доходу " 126", чим порушено п.51.1 ст.51, пп. "д" пп. 164.2.17, абз. "б" п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України.

В судовому засіданні представник апелянта надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про відмову в задоволенні позову.

Позивач ТОВ "ТД "ОСТОВ-БАРДС" будучи повідомленим про час та місце розгляду справи явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, що відповідно до ч.2 ст.313 КАС України не перешкоджає розгляду справи без його участі.

Заслухавши суддю-доповідача та представника апелянта, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що Головне управління ДФС у Львівській області провело документальну планову виїзну перевірку ТОВ "ТД "Остов-Бардс" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 по 30.09.2017, валютного - за період з 01.01.2014 по 30.09.2017, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2014 по 30.09.2017. За результатами перевірки складено акт документальної планової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи від 26.12.2017 № 2381/13-01-14-02/32370032 (а.с. 21-55).

Контролюючим органом, зокрема, у розділі V висновків акта перевірки, вказано про такі порушення ТОВ "ТД "Остов-Бардс":

- пп. 134.1.1. п. 134.1. ст. 134, пп. 140.5.4. п. 140.5. ст. 140, п.п. 153.1.3. п. 153.1. ст. 153 ПК України від 02.12.2010 року № 2755-VI, в результаті чого встановлено заниження об'єкта оподаткування податком з прибутку на загальну суму 581524,00 грн., в тому числі: за 2014 рік на суму 82925,00 грн., за 2015 року на суму 45320,00 грн., за ІІ квартал 2017 року на суму 411481,00 грн., за ІІІ квартал 2017 року на суму 41798,00 грн., визначеного за правилами бухгалтерського обліку та, відповідно, встановлено заниження податку на прибуток у розмірі 104676,00 грн., в тому числі: за 2014 рік на суму 14927,00 грн., за 2015 рік на суму 8158,00 грн., за ІІ квартал 2017 року на суму 74067,00 грн., за ІІІ квартал 2017 року на суму 7524,00 грн.

- статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 року за № 185/97-ВР (із змінами та доповненнями), по контракту від 05.01.2015 року № 01/2015, укладеному з ЗАО "АЛКОпакас" (Литва);

- п. 51.1. ст. 51, п.п. "д" п.п. 164.2.17. п. 164.2., абз. "б" п. 176.2. ст. 176 ПК України від 02.12.2010 року № 2755-VI зі змінами і доповненнями, не відображено в Податковому розрахунку за формою 1ДФ за 2015 - 2016 року пропущений борг фізичним особам за ознакою доходу " 126".

В подальшому, 10.01.2018 року ГУ ДФС у Львівській області винесено податкові повідомлення - рішення: 1) № 0000671402 згідно якого, на підставі акту перевірки № 2381/13-01-14-02/32370032 від 26.12.2017 року, встановлено порушення пп. 134.1.1. п. 134.1. ст. 134, пп. 140.5.4. п. 140.5. ст. 140, пп. 153.1.3. п. 153.1. ст. 153 ПК України та застосовано штрафні (фінансові) санкції (нараховано пеню) на підставі п. 123.1. ст. 123 ПК України, в результаті чого збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на прибуток в розмірі 130845,00 грн., в тому числі за основним платежем - 104676,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 26169,00 грн. ; 2) № 0000651403 згідно якого, на підставі акту перевірки № 2381/13-01-14-02/32370032 від 26.12.2017 року, встановлено порушення ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" та на підставі пп. 54.3.3. п. 54.3. ст. 54 ПК України, ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в розмірі 1015,98 грн. за платежем - пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД.; 3) № 0002701308 згідно якого, на підставі акту перевірки № 2381/13-01-14-02/32370032 від 26.12.2017 року, встановлено порушення п. 51.1. ст. 51, пп. "д" пп. 164.2.17. п. 164.2., абз. "б" п. 176.2. ст. 176 ПК України та на підставі пп. 54.3.3. п. 54.3. ст. 54, п. 119.2. ст. 119 ПК України застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в сумі 510,00 грн. за платежем - податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді з/п..

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції прийшов до переконання, що вимоги позивача є обґрунтованими, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення не відповідають критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, так як прийнятті без урахування всіх обставин справи, що мають значення для їх прийняття та непропорційно.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пунктом 134.1 статті 134 ПК України об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Відповідно до пп. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 ПК України (в редакції, яка діяла на час спірних операцій), фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім зазначених у пункті 140.2 та у підпункті 140.5.5 цього пункту та операцій, які визнані контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу), придбаних у нерезидентів (в тому числі нерезидентів - пов'язаних осіб), що зареєстровані у державах (на територіях), зазначених у підпункті 39.2.1.2 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу.

Вимоги цього підпункту можуть не застосовуватися платником податку, якщо операція є контрольованою та сума таких витрат відповідає рівню звичайних цін, що обґрунтовано у звіті про контрольовані операції та відповідній документації, що подаються відповідно до статті 39 цього Кодексу; або операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податків за правилами звичайних цін відповідно до процедури, встановленої статтею 39 цього Кодексу, але без подання звіту.

Також пунктом 51.1 ст. 51 ПК України визначено, що платники податків, в тому числі податкові агенти, зобов'язані подавати контролюючим органам у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків.

Крім цього, відповідно до абз. "д" п.п. 164.2.17 п. 164.2. ст. 164 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді: основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року.

Відповідно до абз. "б" п. 176.2. ст. 176 ПК України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду.

Як вбачається з матеріалів справи апелянт стверджує, що перерахунок курсової різниці відносно монетарної статті, станом на 31.03.2014 року, здійсненої позивачем, не відповідає вимогам пп. 153.1.3. п. 153.1. ст. 153 ПК України, оскільки позивач не врахував вимоги пунктів 3, 6 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 6 та 21, внаслідок чого завищено у 2014 році витрати на суму 82924,80 грн..

Судом встановлено, що 01.02.2014 року ТОВ "ТД "Остов Бардс" на підставі контракту № 05/01-14, укладеного з Yantai East Pack International Trade CO, LTD (Китай), відповідно до ВМД №000442 від 01.02.2014 року отримало обладнання (машина для тиснення на боковій поверхні ковпачків, гаряче канальне прес - форма) на загальну суму 28000 доларів США, що відображено наступними бухгалтерськими проводками - Д-т 1531-К-т 62 на суму 28000 доларів США (223804 грн., а.с. 203-204).

Відповідно, дана стаття балансу є монетарною, оскільки вказана кредиторська заборгованість виникла внаслідок придбання позивачем товарів у нерезидента на умовах наступної оплати.

Так, підпунктом "а" п. 7 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 21"Вплив змін валютних курсів", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 10.08.2000 року за № 193 (зі змінами і доповненнями) встановлено, що на кожну дату балансу: а) монетарні статті в іноземній валюті відображаються з використанням валютного курсу на кінець дня дати балансу. А датою балансу згідно п. 3 Положення стандарт) бухгалтерського обліку 6 "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах" є дата, на яку складений баланс підприємства. При включенні визначених за монетарними статтями в іноземній валюті курсових різниць до доходів або витрат слід врахувати те, якщо курсова різниця за кредиторською заборгованістю включається до витрат, якщо офіційний курс гривні до відповідної іноземної валюти на дату розрахунку курсової різниці (дату балансу або дату здійснення операції) зменшився порівняно з курсом на дату попередньої оцінки (дату балансу або дату здійснення операції) цієї кредиторської заборгованості. У випадку якщо ж офіційний курс гривні до відповідної іноземної валюти на дату розрахунку курсової різниці збільшився порівняно з курсом на дату попередньої оцінки, то курсова різниця включається до доходів.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, курс гривні до долара США на 01.02.2014 року (дата надходження товару) становив 7,993 грн./1 долар США. Станом на 31.03.2014 року (дату балансу) курс гривні до долара становив 10,9546 грн./1 долар США. Відповідно, за період з дати надходження товару до дати балансу, курс гривні відносно до долара США зменшився на 2,9616 грн. А тому, 82924,80 грн. є курсовою різницею (2,9616 грн. * 28000 доларів США = 82924,80 грн.).

Відповідно до пункту 8 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 21"Вплив змін валютних курсів", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 10.08.2000 року за № 193 (зі змінами і доповненнями), визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції в її межах. Для визначення курсових різниць на дату балансу застосовується валютний курс на кінець дня дати балансу. При визначенні курсових різниць на дату здійснення господарської операції застосовується валютний курс на початок дня дати здійснення операції. Цим же пунктом Положення також передбачено, що курсові різниці від перерахунку грошових коштів в іноземній валюті та інших монетарних статей про операційну діяльність відображаються у складі інших операційних доходів (витрат).

Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 291 від 30.11.1999 року (зі змінами і доповненнями) інформація про витрати (втрати) від курсових різниць узагальнюється відповідно до таких проводок: рахунок 94 "Інші витрати операційної діяльності", субрахунок 945 "Витрати від операційної курсової різниці". У цій Інструкції також зазначено, що на субрахунку 945 "Витрати від операційної курсової різниці" ведеться облік втрат за активами й зобов'язаннями операційної діяльності підприємства від зміни курсу гривні до іноземної валюти. (Клас 9. Витрати діяльності).

Відтак колегія суддів апеляційного суду погоджується з судом першої інстанції, що оскільки курс НБУ станом на дату балансу (31.03.2014 року) складав 10,9546 грн. відповідно, 28000 доларів США * 10,9546 грн. = 306728,80 грн. Вказана операція була відображена в бухгалтерській проводці:

Д-т 945 рахунку - "Втрати від операційної курсової різниці" (що відповідає Інструкції № 291 від 30.11.1999 року);

К-т 632 рахунку - 82924,80 грн. (306728,80 грн. - 223804,00 грн. = 82924,80 грн.).

З врахуванням наведеного ТОВ "ТД "Остов-Бардс" підставно віднесло курсову різницю в розмірі 82924,80 грн. до складу витрат підприємства відповідно до вимог пп. 153.1.3. п. 153.1. ст. 153 ПК України.

Щодо доводів апелянта про те, що ТОВ "Остов - Бардс" не провело коригування фінансового результату пп. 140.5.4. п. 140.5. ст. 140 ПК України, так як платник податків придбав товари в компанії Артеміс ООД, Болгарія, яка згідно розпорядження КМ України № 977-р від 16.09.2015 року відповідає критеріям, установленим в пп. 39.2.1.2. пп. 39.2.1. п. 39.2. ст. 39 ПК України, колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 20.01.2017 року між ТОВ "ТД "Остов - Бардс" (покупець) та АРТЕМИС ООД (м. Шумен, Болгарія) (продавець) укладено контракт № 03/01/2017, згідно якого продавець продає, а покупець купляє на умовах FCA, Artemis LTD 9704, Shumen, Bulgaria у відповідності до Інкотермс 2010 товар - заготовки для виготовлення ковпачків з алюмінію (гільзи алюмінієві), пристрої закупорювальні полімерні, полімерні пробки-дозатори та комплектуючі до них. За цим договором датою поставки товару рахується дата оформлення покупцем митної декларації на товар, при умові поставки FCA.

Підпунктом 39.1.1 пункту 39.1 статті 39 ПК України встановлено, що платник податку, який бере участь у контрольованій операції, повинен визначати обсяг його оподатковуваного прибутку відповідно до принципу "витягнутої руки".

Відповідно до пп. 39.2.1.6. пп. 39.2.1. п. 39.2. ст. 39 ПК України неконтрольовані операції - це будь - які господарські операції, не передбачені підпунктами 39.2.1.1. і 39.2.1.5. підпункту 39.2.1 цього пункту, що здійснюються між непов'язаними особами.

Разом з тим встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" здійснюється за одним із таких методів - порівняльної неконтрольованої ціни (пп. 39.3.1.1. пп. 39.3.1. п. 39.3. ст. 39 ПК України).

Як вірно зазначено судом першої інстанції, метод порівняльної неконтрольованої ціни полягає у порівнянні ціни, застосованої у контрольованій операції, з ціною у зіставній (зіставних) неконтрольованій (неконтрольованих) операції (операціях), які фактично здійснені платником податків (іншими особами) або на підставі інформації, отриманої з джерел, визначених підпунктом 39.5.3 пункту 39.5 цієї статті (пп. 39.3.3.1. пп. 39.3.3. п. 39.3. ст. 39 ПК України).

Судом встановлено, що на підставі контракту № 03/01/2017 від 20.01.2017 року ТОВ "ТД "Остав - Бардс" придбало в АРТЕМИС ООД (м. Шумен, Болгарія) товар - заготовки для виготовлення ковпачків з алюмінієм (гільзи алюмінієві, типорозмір 32*58 та 32*46).

Для визначення ціни контрольованої операції за принципом "витягнутої руки", використано метод "порівняльної неконтрольованої ціни".

Відповідно до пп. 39.3.2.2. пп. 39.3.2. п. 39.3. ст. 39 ПК України якщо під час застосування методів трансфертного ціноутворення порівняння ціни або рентабельності в контрольованій операції проводиться з цінами або показниками рентабельності кількох зіставних неконтрольованих операцій або юридичних осіб, які не здійснюють операції з пов'язаними особами, обов'язково використовується діапазон цін (рентабельності).

Разом з тим розрахунок діапазону цін (рентабельності) та медіани такого діапазону для цілей трансфертного ціноутворення проведено на підставі Порядку розрахунку діапазону цін (рентабельності) та медіани такого діапазону для цілей трансфертного ціноутворення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2015 р. № 381.

Порівняння неконтрольованих цін платник податків здійснив на основі ціни аналогічної продукції, купленої в інших постачальників, а саме в FOB-DЙCOR (Польща), FederfinTechS.r.l (Італія) та ПрАТ "KGS Ц CО" (Україна). При цьому, порівняння неконтрольованих цін за придбану продукцію у вказаних вище контрагентів, яка є аналогічною до продукції, придбаної в АРТЕМИС ООД (м. Шумен, Болгарія). Зокрема, неконтрольована операція:

№ п/п Постачальник- Нерезидент Ціна за 1 тис.штук, євро. Типорозмір- 58

1Artemis LTD, Болгарія 28,00 (30.05.2017 року)

Зіставні операції:

№ п/п Постачальники-Нерезиденти, резидент Ціна за 1 тис.штук,

євро.Типорозмір- 58

1FOB-DECOR Sp.z.o.o, Польща 29,80 (14.11.2016 року)

2FOB-DECOR Sp.z.o.o, Польща 30,50 (14.11.2016 року)

3Federfin TechS.r.l, Італія 33,00 (06.02.2017 року)

4KGS & CО ПрАТ, Україна 33,28 (07.09.2016 року)

Розрахунок мінімального (нижнього квартилю) значення ринкового діапазону цін передбачає: - число значень вибірки - 4; - частка від множення 4 на 0,25 дорівнює 1 (є цілим числом); - середнє арифметичне значення ціни № 1 та ціни № 2 становить 30,15 євро ((29,80+30,50)/2).

Таким чином мінімальне значення ринкового діапазону цін становить 30,15 євро.

Розрахунок максимального (верхнього квартилю) значення ринкового діапазону цін передбачає: - число значень вибірки - 4; - частка від множення 4 на 0,75 дорівнює 3 (є цілим числом); - середнє арифметичне значення ціни № 3 та ціни № 4 становить 33,14 євро ((33,00+33,28)/2).

Таким чином, максимальне значення ринкового діапазону цін становить 33,14 євро.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, враховуючи те, що ціна операції знаходиться поза діапазоном, тоді принципу "витягнутої руки" повинна відповідати ціна, що дорівнює медіані діапазону.

Разом з тим, розрахунок медіани діапазону цін: - число значень вибірки - 4; - частка від множення 4 на 0,5 дорівнює 2 (цілим числом); - середнє арифметичне значення ціни № 2 та ціни № 3 становить 31,75 євро ((33,00+33,28)/2). З цього видно, що ціна операції знаходиться нижче медіани діапазону цін.

Неконтрольована операція:

№п/п Постачальник- Нерезидент Ціна за 1 тис.штук, євро. Типорозмір- 46

1Artemis LTD, Болгарія 30,00 (26.06.2017 року)

2Artemis LTD, Болгарія 31,00 (21.07.2017 року)

Зіставні операції:

№ п/п Постачальники-Нерезиденти, резидент Ціна за 1 тис.штук, євро.

Типорозмір- 46

1FOB-DECOR Sp.z.o.o, Польща 31,50 (27.03.2017 року)

2 KGS Ц CО ПрАТ, Україна 38,56 (03.08.2015 року)

Також, розрахунок мінімального значення ринкового діапазону цін передбачає: - число значень вибірки - 2; - частка від множення 2 на 0,25 дорівнює 0,5 (не є цілим числом); - ціла частина числа -1; Таким чином, мінімальне значення ринкового діапазону цін становить 31,50 євро.

Розрахунок максимального значення ринкового діапазону цін передбачає: - число значень вибірки - 2; - частка від множення 2 на 0,75 дорівнює 1,5 (не є цілим числом); - ціла частина числа -2. Таким чином, максимальне значення ринкового діапазону цін становить 38,56 євро.

Відтак колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що з урахуванням того, що ціна операції знаходиться поза діапазоном, тоді принципу "витягнутої руки" відповідатиме ціна, що дорівнює медіані діапазону.

Розрахунок медіани діапазону цін передбачає: - число значень вибірки - 2; - частка від множення 2 на 0,5 дорівнює 1 (цілим числом); - середнє арифметичне значення ціни №1 та ціни №2 становить 35,03 євро ((31,5+38,56)/2).

Відтак колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, про необгрунтованість твердження податкового органу щодо здійсненого аналізу вартості придбання ідентичного товару у контрагента - нерезидента ООО "Рускапс НН" за період травень - липень 2017 року, ціна якого в середньому становить 1,14 грн. за одиницю, оскільки продукція ООО "Рускапс НН" - алюмінієва заготовка (гільза алюмінієва, типорозмір 30*44) не є аналогічною за своїми індивідуальними (технічними) характеристиками, а саме за кольором, розміром та функціональним призначенням. Відтак, податковим органом помилково вибрано для співставлення ціни придбання саме цієї алюмінієвої заготовки (гільзи).

Наведене вище дає підстави вважати, що ціна придбаної позивачем в компанії АРТЕМИС ООД (м. Шумен, Болгарія) продукції відповідає рівню договірної ціни.

Разом з тим, Республіка Болгарія відноситься до переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 травня 2015 р. № 449-р/

Вимоги пп. 140.5.4. п. 140.5. ст. 140 ПК України можуть не застосовуватися платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податків за правилами звичайних цін відповідно до процедури, встановленої ст. 39 цього Кодексу - тобто у разі, якщо сума таких витрат відповідає рівню звичайних цін, коригування фінансового результату відповідно до пп. 140.5.4. п. 140.5. ст. 140 ПК України, не здійснюється.

З врахуванням викладеного колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, про відсутність порушення ТОВ "ТД "Остов - Бардс" вимог пп. 134.1.1. п. 134.1. ст. 134, п.п. 140.5.4. п. 140.5. ст. 140 ПК України щодо взаєморозрахунків з компанією АРТЕМИС ООД (м. Шумен, Болгарія), оскільки сума витрат на придбання товарів в компанії АРТЕМИС ООД відповідає рівню звичайних цін.

Крім цього, з матеріалів справи вбачається, що 16.04.2015 року ТОВ "ТД "Остов - Бардс" (покупець) та Project Engineering+ConsultingAg (продавець) уклали контракт № 5974-2/2015, згідно якого продавець продає, а покупець купляє на умовах СІР Млинська/Україна або ЕХW Швейцарія, FCA в відповідності до Інкотермс 2010 фольгу для гарячого тиснення.

Відтак ТОВ "ТД "Остов - Бардс" придбано згідно ВМД № 002658 від 19.05.2015 року товар - фольга для тиснення (тип 35/63 ТХ), в рулонах шириною 640 мм., довжиною 300 метрів, загальною кількістю 4992 кв.м. (26 рулонів), на загальну суму 151068,22 грн.

За своїми технічними характеристиками придбана в Project Engineering+ConsultingAg (Швейцарія) фольга для тиснення являє собою полімерну плівку (підкладка) з поліетилентерафталату (РЕТ), товщиною 12 мікрон, розділюючий шар віск/смола 0,01 мікрон, кольоровий шар 1 мкр із пігментів, алюмінієвий шар 0,02 мкр з 99,80 алюмінію, адгезивний шар віск/смола 1,5 мкр. Вказаний товар придбано за ціною 1,26 євро/м2, що еквівалентно 30,26 грн./м2.

Відмінністю придбаного в Project Engineering+ Consulting AG (Швейцарія) товару (фольги) є можливість якісного та технологічно ефективного нанесення на лаковані поверхні за рахунок високих адгезійних властивостей, оскільки дана властивість впливає на якість прилипання, глибину проникнення, стійкість до спиртового розчину та довговічність покриття. Тобто, чим вищі показники адгезії, тим краще і довше буде триматися на лакованій поверхні фольга.

Разом з тим, товар (фольга) придбаний позивачем в ТОВ "Дубль В" наноситься на лаковані поверхні. Однак технічні властивості (адгезія) даного товару є значно нижчими. Ще однією відмінністю є колір фольги, а саме її відтінок - металізація шару. Тому висновок податкового органу про ідентичність вказаних товарів (фольга) є помилковим.

Порівняння неконтрольованих цін здійснюється на основі ціни технічно схожої продукції в інших постачальників, а саме в ТОВ "Актівфоіл" (Україна), ТОВ "Дубль В Україна" (Україна), ТОВ "ЛБС-Україна" (Україна).

Неконтрольована операція:

№п/п Постачальник-РезидентЦіна за 1 кв.м, грн

1Project Engineering+ Consulting AG 30,26 (19.05.2015 року)

Зіставні операції:

№п/п Постачальники-Резиденти Ціна за 1 кв.м, грн

1ТзОВ "Актівфоіл" 5,55 (12.05.2015 року)

2ТзОВ "Дубль В Україна" 8,08 (21.05.2015 року)

3 ТзОВ "ЛБС-Україна" 193,97 (веб-сайт постачальника)

Розрахунок мінімального (нижнього квартилю) значення ринкового діапазону цін передбачає: - число значень вибірки - 3; - частка від множення 3 на 0,25 дорівнює 0,75 (не є цілим числом); - ціла частина числа -1. Відтак, мінімальне значення ринкового діапазону цін становить 5,55 грн.

Розрахунок максимального (верхнього квартилю) значення ринкового діапазону цін передбачає: - число значень вибірки - 3; - частка від множення 3 на 0,75 дорівнює 2,25 (не є цілим числом); - ціла частина числа -3. Відтак, максимальне значення ринкового діапазону цін становить 193,97 грн.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що таким чином, ціна за придбаний в Project Engineering+ Consulting AG (Швейцарія) товар знаходиться в межах діапазону цін, що повністю відповідає рівню звичайних цін.

Отже, ціна придбаного в Project Engineering+ Consulting AG (Швейцарія) товару відповідає звичайній, у зв'язку з чим ТОВ "ТД "Остов - Бардс" для проведення коригування фінансового результату відповідно до п.п. 140.5.4. п. 140.5. ст. 140 ПК України при здійсненні операцій з придбання товару у контрагента - Project Engineering+ Consulting AG (Швейцарія) використано договірну (контрактову) вартість товарів, яка відповідає рівню звичайних цін.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Приписами пункту 1 постанови Правління НБУ "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" від 03.03.2016 року № 140 встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Судом встановлено, що на виконання умов контракту № 01/2015 від 05.01.2015 року, укладеного між ТОВ "ТД "Остов - Бардс" та ЗАО "АЛКОпакас" (Литва), ТОВ "ТД "Остов - Бардс" здійснило експорт товару - виробу з пластмаси для герметизації: пластмасовий ковпачок для закупорювання пляшки, кількістю 152120 штук, на загальну суму 12169,60 євро, згідно вантажно-митної декларації № 209040001/2016/001909 від 18.03.2016 року.

Згідно п. 1.3 Інструкції Про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями , затвердженої постановою Національного банку України" № 136 від 24.03.1999 клієнти мають право відкривати рахунки в будь-яких банках України відповідно до власного вибору, крім випадків, якщо банк не має змоги прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом або банківськими правилами.

Згідно п. 5.2 Інструкції поточний рахунок в іноземній валюті відкривається суб'єкту господарювання для зберігання грошей і проведення розрахунків у межах законодавства України в безготівковій та готівковій іноземній валюті, для здійснення поточних операцій, визначених законодавством України, для здійснення інвестицій за кордон, розрахунків за купівлю-продаж облігацій зовнішньої державної позики України, для зарахування, використання і погашення кредитів (позик, фінансової допомоги) в іноземній валюті, для надходження іноземних інвестицій в Україну відповідно до законодавства України, а також для проведення операцій, передбачених генеральною ліцензією Національного банку на здійснення валютних операцій.

Як вбачається з виписки по рахунку ЗАО "АЛКОпакас" кошти за оплату товару згідно контракту № 01/2015 від 05.01.2015 року були перераховані на рахунок ТОВ "ТД "Остов - Бардс" 06.06.2016 року. Разом з тим, нерезидентом ЗАО "АЛКОпакас" при перерахуванні вказаних коштів було помилково зазначено інший рахунок - 2600884013031 в ПАТ "КредоБанк. Після відповідного звернення до установи банку, валютна виручка в сумі 12169,60 євро надійшла 17.06.2016 року на валютний рахунок ТОВ "ТД "Остов "Бардс" №2600101034061 в ПАТ "КредоБанк".

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що датою зарахування валютної виручки вважається дата її надходження на відповідний валютний рахунок, а подальший рух коштів з валютного на поточний рахунок юридичної особи, у тому числі із застосуванням розподільчого рахунку, свідчить про використання коштів вже на території України та не може вважатись первинним надходженням виручки за зовнішньоекономічним контрактом.

Таким чином суд першої інстанції прийшов до вірного рішення, що ТОВ "ТД "Остов - Бардс" не порушило вимоги статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

З приводу посилань апелянта про наявність порушення позивачем вимог п. 51.1. ст. 51, пп. "д" п.п. 164.2.17. п. 164.2. ст. 164, абз. "б" п. 176.2. ст. 176 ПК України через невідображення в Податковому розрахунку за формою 1-ДФ за 2015-2016 роки прощеного боргу фізичним особам за ознакою доходу "126" колегія суддів зазначає наступне.

Так, відповідно до додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (пункт 3.6 розділу ІІІ) - Довідник ознак доходів фізичних осіб, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, під ознакою доходу " 126" відображається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу), зокрема, у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, що перевищує у 2015 році - 609 грн., у 2016 році - 689 гривень.

Згідно п. 4 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 237 від 08.10.1999 року (зі змінами і доповненнями), безнадійна дебіторська заборгованість - поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позивної давності. Аналогічна ознака безнадійної заборгованості міститься в п.п. "а" п.п. 14.1.11. п. 14.1. ст. 14 ПК України, а саме: заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Відповідно до абзацу "д" підпункту 164.2.17. пункту 164.2. статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді: основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року.

Згідно п.п. 14.1.47. п. 14.1. ст. 14 ПК України, додатковими благами є кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що оскільки строк позовної давності за боргами контрагентів - фізичних осіб - підприємців минув, таку заборгованість позивач підставно вважав безнадійною дебіторською заборгованістю відповідно до норм Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість" та відніс до складу "Інших операційних витрат", що відповідає вимогам пунктів 17, 20 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 318 від 31.12.1998 року (зі змінами і доповненнями), а тому ТОВ "ТД "Остов - Бардс" правомірно не відображало в податковому розрахунку за формою 1ДФ за 2015-2016 роки "прощений борг фізичним особам за ознакою доходу " 126", оскільки платник податків не приймав рішення про прощення цієї заборгованості в межах строку позовної давності.

Доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому з огляду на вищевикладене колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про обгрунтованість позовних вимог позивача та як наслідок податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області № 0000671402, № 0000651403, №0002701308 від 10.01.2018 року підставно визнані протиправними та скасовані.

Керуючись статтями 308, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 червня 2018 року в справі № 813/271/18 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

На постанову протягом тридцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя І. І. Запотічний судді О. І. Довга З. М. Матковська Повне судове рішення складено 06.09.2018р.