Рішення

від 05.09.2018 по справі 381/2661/18

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua

2/381/1174/18

381/2661/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2018 року Фастівський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого судді Чернишової Є.Ю., за участі секретаря Соловей Ж.В. , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовомОСОБА_1 до Пилипівської сільської ради Фастівського району Київської області про визнання права власності на спадщину, -

ВСТАНОВИВ:

06 серпня 2018 року представник позивача звернулася до суду з позовною заявою до Пилипівської сільської ради Фастівського району Київської області про визнання права власності на спадщину, мотивуючи вимоги тим, що 08.08.2013 року померла мати її довірителя ОСОБА_2, після смерті якої відкрилась спадщина, в тому числі на земельну ділянку площею 2,1494 га, що знаходиться на території Пилипівської сільської ради Фастівського району Київської області, цільове призначення якої - ведення товарного сільськогосподарського виробництва (належало померлій на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку). 07.04.2006 року ОСОБА_2 було складено заповіт, яким вона все своє майно заповіла позивачу.

Реалізуючи своє право на спадщину позивач звернувся до нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом на зазначену земельну ділянку, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріусом Фастівської районної державної нотаріальної контори Київської області було відмовлено з підстав відсутності правовстановлюючих документів, які б підтверджували факт права власності на земельну ділянку за спадкодавцем. Позивачу надали роз'яснення про те, що у зв'язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючого документу на спадкове майно вказане питання підлягає вирішенню в судовому порядку.

На підставі зазначеного представник позивача просила суд визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку загальною площею 2,1494 га, цільове призначення якої - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Пилипівської сільської ради Фастівського району Київської області, кадастровий номер 3224985400:01:002:0087 (згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №946505, виданого 03.10.2007 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договір оренди землі за №01:07:032:00357), в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2, померлої 08 серпня 2013 року.

10 серпня 2018 року провадження у справі було відкрито за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

В підготовче судове засідання представник позивача не з'явилась, про день та час розгляду справи повідомлена вчасно та належним чином, до суду подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позов підтримує.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином, через канцелярію суду подав заяву, в якому просить розглядати справу без участі представника, проти позову не заперечують.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, всебічно й повно з'ясувавши обставини, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 08 серпня 2013 року померла ОСОБА_2, що підтверджується повторним свідоцтвом про смерть, виданим 15.12.2017 року Фастівським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, серія I-ОК№ 418589 /а.с.9/.

07 квітня 2006 року ОСОБА_2 був складений заповіт, відповідно до якого належний їй сертифікат на право на земельну частку /пай/ серії КВ №0115193, виданий на підставі рішення Фастівської РДА №102 від 26.02.1997 року, а у разі розпаювання належну їй на праві приватної власності земельну ділянку, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та свідоцтво про право власності на майновий пай члена КСП серія КИ-ХХІУ №002925, видане 29.05.2002 року Пилипівською сільською радою заповіла синові ОСОБА_1 /а.с.14/.

Реалізуючи своє право на спадщину позивач звернувся до нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом на зазначену земельну ділянку, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріусом Фастівської районної державної нотаріальної контори Київської області було відмовлено з підстав відсутності правовстановлюючих документів, які б підтверджували факт права власності на земельну ділянку за спадкодавцем.

Проаналізувавши обставини справи, оцінивши представлені сторонами в порядку ст. 76 ЦПК України докази в їхні сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у постанові від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплені в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., зокрема, в ст.1 Першого протоколу до неї (ратифіковано законом України від 17.07.1997р. №475/97-ВР), яка є складовою правової системи відповідно до ст. 9 Конституції України, а також у вітчизняному законодавстві.

Так, відповідно до ч.4 ст.41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу (ст.16 Цивільного кодексу України).

Статтею 1218 ЦК встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі на житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до п. 3.3 ОСОБА_3 спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4/13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування зазначено у випадках відсутності правовстановлюючих документів у зв'язку з їх втратою та відсутності реєстрації об'єкта нерухомості за спадкодавцем (на ім'я спадкодавця) суди в основному задовольняють вимоги спадкоємців про визнання права власності на нерухоме майно .

Також у даному ОСОБА_3 зазначено, що найпоширенішою причиною звернення особи в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім'я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем .

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Тобто, передумовою для застосування ст.392 ЦК України є відсутність іншого, окрім судового, шляху для відновлення порушеного права.

Стаття 328 ЦК України встановлює, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Судом встановлено, що спадкодавець за життя набув у власність земельну ділянку за розпорядженням голови Фастівської РДА № 349 від 10.05.2007 року, тобто ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 2,1494 га у межах згідно з планом, яка знаходиться на території Пилипівської сільської ради Фастівського району Київської області, цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва. На підставі зазначено розпорядження був виготовлений на ім'я спадкодавця державний акт на право власності на земельну ділянку, серія ЯД №946505 від 03.10.2007 року, кадастровий номер 3224985400:01:002:0087, проте оригінал державного акту був втрачений, що підтверджується оголошенням в газеті Перемога /а.с.19/.

Суд вважає доведеним, що позивач є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2, прийняв спадщину після смерті спадкодавці, тому набув право спадкування на земельну ділянку, але не має правовстановлюючого документа - оригіналу державного акту на право власності на земельну ділянку, тобто на спадкове нерухоме майно, саме тому у суду є всі підстави для визнання за ним права власності в порядку спадкування за заповітом, оскільки іншого порядку визнання права власності в даному випадку не існує.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 328, 392, 1218, 1268 ЦК України та статтями Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2) до Пилипівської сільської ради Фастівського району Київської області (ЄДРПОУ 04360008, місцезнаходження: Київська область, Фастівський район, с. Пилипівка, вул. Святомихайлівська, 44-а) про визнання права власності на спадщину - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку загальною площею 2,1494 га, цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Пилипівської сільської ради Фастівського району Київської області, кадастровий номер 3224985400:01:002:0087 (згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №946505, виданого 03.10.2007 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договір оренди землі за №01:07:032:00357), в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2, померлої 08 серпня 2013 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі апеляційної скарги через Фастівський міськрайонний суд Київської області за правилами, встановленими в ст. ст. 354-356 ЦПК України відповідно, з урахуванням положень п. 15.5 ч. 1 розд. VII Перехідні положення цього Кодексу.

Суддя Є.Ю. Чернишова