Рішення

від 06.09.2018 по справі 495/5076/18

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

№ провадження 2/495/2065/2018

рішення

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

06 вересня 2018 року м. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого одноособово - судді Прийомової О.Ю.,

за участю секретаря - Бучка І.В.,

Справа № 495/5076/18

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Білгород - Дністровському цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Староцаричанської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання сертифікату втраченим та визнання права на земельну частку /пай/,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1, звернулася до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області із позовом до Староцаричанської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, про визнання сертифікату втраченим та визнання права власності на земельну частку (пай), уточнивши свої позовні вимоги 05.06.2018 року остаточно просить суд: визнати Сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ОД №0260780, який зареєстрований в Книзі реєстрації сертифікатів на земельну частку (пай) за №1119, виданий на підставі розпорядження Білгород-Дністровської районної державної адміністрації від 24.07.1997 року за №464/97, який підтверджує право на земельну частку (пай), що розташована на території Староцаричанської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області у землях КСГП Розквіт с. Стара Царичанка, який був виданий на ім'я померлого ОСОБА_2 - втраченим; визнати за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай), що розташована на території Староцаричанської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області у землях КСГП Розквіт с. Стара Царичанка, відповідно до Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ОД №0260780, який зареєстрований в Книзі реєстрації сертифікатів на земельну частку (пай) за №1119 виданий на підставі розпорядження Білгород-Дністровської районної державної адміністрації від 24.07.1997 року за №465/97.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 20.04.2000 року помер її дядько - спадкодавець ОСОБА_3.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина у вигляді права на земельну частку (пай), що розташована на території Староцаричанської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області у землях КСГП Розквіт с.Стара Царичанка відповідно до Сертифікату на право на земельну частку /пай/ серії ОД № 026870 виданого на підставі розпорядження Білгород-Дністровської районної державної адміністрації від 24.07.1997 року за №464/97 .

Позивач бажає прийняти спадщину, звернулась до Білгород-Дністровської районної державної нотаріальної контори з приводу прийняття спадщини, проте їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку із тим, що як племінниця свого померлого дядька вона не має права оформити на своє ім`я спадщину, так як на момент смерті дядька діяв Цивільний кодекс України в редакції 1963 року, в якому відсутня черга спадкування за племінниками, тому нотаріусом рекомендовано звернутися до суду.

За вказаних вище підстав позивач вимушена звернутися з позовом до суду за захистом своїх прав.

Позивач в судове засідання не з'явився, в матеріалах справи наявна її заява, відповідно до якої вона позовні вимоги підтримує та просить розглянути справу у її відсутності.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, в матеріалах справи наявна заява представника Староцаричанської сільської ради, згідно якої він просить розглядати справу у відсутності відповідача по справі, з винесенням рішення згідно чинного законодавства.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, ретельно дослідивши докази, суд вважає за необхідне позов задовольнити, виходячи з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що дійсно 20.04.2000 року помер спадкодавець - ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-ЖД №226261, виданим 21.04.2000 року завідуючим відділом запису актів громадянського стану /л.с.90/.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належне йому майно.

Згідно листа № 123 від 18.05.2018 року Управління агропромислового розвитку Білгород-Дністровської районної державної адміністрації повідомлено, що за номером 1119 зареєстровано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ОД № 0260870, виданий на підставі розпорядження Білгород-Дністровської районної державної адміністрації від 24.07.1997 року № 464/97 на імя ОСОБА_2, про що було зроблено відповідний підпис в графі підпис власника сертифіката на земельну частку (пай). Відомості щодо отримання державного акту на право власності на земельну частку (пай) в управлінні агропромислового розвитку Білгород-Дністровської районної державної адміністрації відсутні /л.с.15/.

Таким чином, на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ОД № 0260870, виданого на підставі розпорядження Білгород-Дністровської районної державної адміністрації від 24.07.1997 року № 464/97 ОСОБА_3 належить право на земельну частку (пай), що розташована на території Староцаричанської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області у землях КСГП Розквіт с.Стара Царичанка.

Позивач зазначає, що вона є племінницею ОСОБА_3, а також вказує на той факт, що після його смерті є єдиною його спадкоємицею.

Так, у відповідності до свідоцтв про смерть ,приєднаних до матеріалів справи син ОСОБА_3 - ОСОБА_4 помер 14.01.2007 року, та брат, який є батьком позивачки - ОСОБА_5 помер13.12.2014 року /л.с.8,10-12/.

Задля повного та об'єктивного розяглду справи, Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області було здійснено до Білгород-Дністровської районної державної нотаріальної контори запит з приводу відомостей про те, чи звертались спадкоємці майна померлого 20.04.2000 року ОСОБА_3, який проживав за адресою:Одеська область, Білгород-Дністровський район, с.Стара Царичанка, по вул. Пушкіна, 52, із заявами про видачу свідоцтва на спадщину якщо так, то вказати коло спадкоємців майна померлої та направити на адресу суду засвідчені копії документів та спадкової справи.

У відповідності до листа № 586/01-16 від 19.06.2018 року, виданого завідувачем Білгород-Дністровської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_6 повідомлено, що спадкова справа до майна померлого 20.04.2000 року ОСОБА_2 не заводилась. За даними Спадкового реєстру спадкова справа до майна вказаної особи не зареєстрована.

Позивач бажає прийняти спадщину після померлого дядька, звернулась до Білгород-Дністровської районної державної нотаріальної контори з приводу прийняття спадщини, проте їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку із тим, що як племінниця свого померлого дядька вона не має права оформити на своє ім'я спадщину, так як на момент смерті дядька діяв Цивільний кодекс України в редакції 1963 року, в якому відсутня черга спадкування за племінниками, що підтверджується листом завідувача Білгород-Дністровської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_6 № 526/02-17 від 12.05.2018 року.

Оскільки на момент виникнення спірних правовідносин діяв Цивільний кодекс України від 18 липня 1963 року (надалі - ЦК України 1963р.), то до спірних правовідносин слід застосовувати норми вказаного Закону.

Відповідно до ч.1 ст.524 ЦК України 1963р., спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Відповідно до ст. 548 ЦК України 1963 р., для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями.

Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до вимог ст. 549 ЦК України 1963 р . визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до п.113 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерством юстиції України від 14 червня 1994 року №18/5, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном може бути наявність у спадкоємців ощадної книжки, іменних цінних паперів, квитанцій про здані в ломбард речі, свідоцтва про реєстрацію (технічного паспорта, реєстраційного талону) на автотранспортний засіб чи іншу самохідну машину або механізм, державного акта на право приватної власності на землю та інших документів, виданих відповідними органами на ім'я спадкодавця на майно, користування яким можливе лише після належного оформлення прав на нього. Ці документи приймаються державним нотаріусом з урахуванням у кожному випадку всіх конкретних обставин і при відсутності заперечень з боку інших спадкоємців.Згідно ст. 531 ЦК України 1963 р, до числа спадкоємців за законом належать непрацездатні особи, що перебували на утриманні померлого не менше одного року до його

смерті.

При наявності інших спадкоємців вони успадковують нарівні

з спадкоємцями тієї черги, яка закликається до спадкоємства.

У відповідності до довідки виданої Староцаричанською сільською радою № 512 від 26.10.2007 року, на момент смерті ОСОБА_2, який помер 20.04.2000 року, ОСОБА_1 проживала разом з ним і вела спільне господарство, та знаходилась на його утримання у звязку з непрацездатністю в період з 1999 року по 2000 рік /л.с.13./

Також, позивачем в обґрунтування своїх вимог надано до суду заяви ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про те, що ОСОБА_1 дійсно проживала зі своїм дядьком ОСОБА_2 з 1994 року по день його смерті 20.04.2000 року /л.с.18,19/.

Згідно виписки з історії хвороби та виписного епікризу ОСОБА_1, вона має діагноз: вірусний гепатит В , жовтяниця, інтоксикація, важка форма.

У відповідності до довідки № 131, виданої КЗ Білгород-Дністровська центральна районна лікарня , під час стаціонарного лікування ОСОБА_1 в 1999 році у відділенні Староцричанської дільничої лікарні її доглядав та відвідував ОСОБА_2.

Тож, у сенсі розуміння ст. 531 ЦК України 1963 року, позивач має право на спадкування за законом до майна померлого ОСОБА_3

Більш того, у відповідності до довідки № 02-21/483 від 06.10.2014 року, виданої Староцаричанською сільською радою, гр. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає в с. Випасне, починаючи з 2001 року отримує орендну плату за користування КСП Розквіт земельною ділянкою, яка належала померлому ОСОБА_2, який помер 20.04.2000 року.

Тож, позивач, у сенсі розуміння ст. 549 ЦК України, в редакції 1963 року прийняла спадщину, оскільки фактично вступила в управління та володіння спадковим майном, після смерті спадкодавця продовжує отримувати орендну плату за користування КСП Розквіт земельною ділянкою, яка належала померлому ОСОБА_2, який помер 20.04.2000 року.

Позивач також вказує на те, що оригінала сертифікату у неї немає, він був втрачений, а тому вона подала до місцевої преси обяву про те, що слід вважати сертифікат на земельну частину (пай) в землях КСГП Розквіт серія ОД № 0260870 виданий 24.07.1997 року - втраченим /л.с.17/.

Якщо документи, що засвідчують право власності на нерухоме майно, існували, проте були втрачені власником та не можуть бути відновлені в передбаченому законом порядку, застосуванню підлягає ст.392 ЦК України, відповідно до якої позов про визнання права власності може бути пред'явлений, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати власником документа, який засвідчує його право власності.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця.

Враховуючи вищевикладене, а саме те, щодіючим на той час законодавством було передбачено право на спадщину за законом, у разі непрацездатності особи,

що перебувала на утриманні померлого не менше одного року до його

смерті, а позивачем доведено факт перебування на утриманні її дядька ОСОБА_3 з 1999 року по 2000 рік, тобто до моменту смерті спадкодавця,прийнявши до уваги, що позивач фактично вступила в управління та володіння спадковим майном, що свідчить про фактичне прийняття спадщини, а також враховуючи те, що вона зверталась до Білгород-Дністровської районної державної нотаріальної контори з приводу прийняття спадщини, але та обставина, що у на той час була відсутня черга спадкування за племінниками перешкоджає прийняти спадщину у нотаріальному порядку, іншого способу захистити права позивача не вбачається можливим, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Староцаричанської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання сертифікату втраченим та визнання права на земельну частку /пай/ є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 524-529, 534 ЦК України, в редакції 1963 року, ст. ст. 12, 13, 83, 263, 264, 265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Староцаричанської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання сертифікату втраченим та визнання права на земельну частку /пай/- задовольнити.

Визнати сертифікат на право на земельну частку /пай/ серії ОД № 0260870 виданого на підставі розпорядження Білгород - Дністровської районної державної адміністрації від 24.07.1997 року за № 464/97, який зареєстрований в Книзі реєстрації сертифікатів на земельну частку /пай/ за № 1119, який підтверджує право на земельну частку /пай/, що розташована на території Староцаричанської сільської ради Білгород - Дністровського району Одеської області у землях КГСП "Розквіт" с. Стара Царичанка, який був виданий на ім'я померлого ОСОБА_2 - втраченим.

Визнати за ОСОБА_1 право на земельну частку /пай/, що розташована на території Староцаричанської сільської ради Білгород - Дністровського району Одеської області у землях КСГП "Розквіт" с. Стара Царичанка відповідно до сертифікату на право на земельну частку / пай/, серії ОД № 0260780, виданого на підставі розпорядження Білгород - Дністровської районної державної адміністрації від 24.07.1997 року за № 464/97, який зареєстрований в Книзі реєстрації сертифікатів на земельну частку /пай/ за № 1119.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення, (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

У відповідності до п.п. 15.5 п.1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через Білгород-Дністровський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2. паспорт серії КЕ 905208, що мешкає за адресою: с. Випасне Білгород - Дністровського району Одеської області по вул. Фрунзе, 46.

Відповідач: Староцаричанська сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області, код ЄДРПОУ 04378037, що знаходиться за адресою: с. Стара Царичанка Одеської області Білгород - Дністровського району, вул. Покровська, 135, 67723.

Суддя: