Постанова

від 03.09.2018 по справі 521/11426/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 33/785/1262/18

Номер справи місцевого суду: 521/11426/18

Головуючий у першій інстанції Гранін В. Л.

Доповідач Кравець Ю. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області в особі судді Кравця Ю.І., з участю секретаря судового засідання Бєляєвої А.О., за участю представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвоката ОСОБА_6, представника Одеської митниці ДФС - Безлущенко О.С., розглянувши апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС на постанову судді Малиновського районного суду міста Одеси Граніна В.Л. від 26.07.2018 року,

встановив

Зазначеною постановою суду провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Згідно з оскаржуваної постанови вбачається, що до суду були надані протоколи №1326/50000/18 від 30.05.2018 року та №1325/50000/18 від 30.05.2018 року про порушення митних правил з відповідними матеріалами, у відношенні ОСОБА_4 за ознаками скоєння правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Відповідно до протоколу ПМП №1326/50000/18 вбачається, що 02.12.2016 року між ТОВ Меріквіта та компанією TimothyimportІ.р. було укладено контракт №ТІМ-12 щодо поставки в Україну товарів.

В рамках наведеного зовнішньоекономічного контракту до м/п Одеса - центральний Одеської митниці ДФС з Туреччини на судні закордонного плавання Vantage прибув контейнер TEMU0003561 з товаром.

14.03.2017 року директором ТОВ Меріквіта ОСОБА_4 була підготовлена та подана до Одеської митниці ДФС митна декларація типу ІМ 40 АА (далі ЭДД), яка була прийнята та зареєстрована за номером №UA500030/2017/002773.

В якості підстави для переміщення товарів через митний кордон України та їх подальшого митного оформлення декларантом до м/п Одеса-центральний Одеської митниці ДФС були надані: контракт №ТІМ-12 від 02.12.2016, специфікація до контракту №18439 від 24.02.2017 року, коносамент №17/02/300/00830-0001040 від 28.02.2017 року, інвойс №190953 від 24.02.2017 року, пакувальний лист №18439 від 24.02.2017 року та інші товаросупровідні і комерційні документи.

Відповідно граф МД №СГА500030/2017/002773 було заявлено товар: плівка

з пластмаси, не самоклейні, з підкладкою, не пористі, виготовлені з продуктів

поліриєднання: плівка -21905 кг , плівка з пластмаси, не самоклейні, не

пористі, неармовані, нешаруваті, без підкладки та не поєднані подібним

способом з іншими матеріалами, з полімерів полівінілхлориду, які містять за

масою не більш як 6% пластифікаторів, завтовшки не більш як 1 мм: плівка -

2499 кг , загальною вагою брутто 25620 кг, вартістю 33064,49 доларів США (відповідно інвойсу №й90953 від 24.02.2017 року). Митна вартість товару за МД № UA500030/2017/002773 склала 889255,18 грн.

Разом з тим, з метою з'ясування питання про автентичність поданих органам доходів та зборів України документів на зазначені товари через Департамент адміністрування митних платежів ДФС було направлено запит від 31.08.2017 року №14902/5/99-99-19-02-02-16 до митних органів Туреччини.

08.05.2018 року до Одеської митниці ДФС листом Департаменту адміністрування митних платежів Державної фіскальної служби України за №13619/7/99-99-19-02-02-17 надійшла відповідь митної адміністрації Туреччини №29980007-724.01.03/UA-31667943-32308054 від 23.02.2018 року із наданням експортних документів, які були підставою для відправки товарів з Туреччини на Україну.

Під час перевірки документів, які були надані при імпорті товару до України та документів, які надавались при експорті в Туреччині було встановлено, що фактично товар, оформлений у Одеській митниці ДФС за МД №UA500030/2017/002773 від 14.03.2017 року оформлювався в режимі експорт до України у митних органах Туреччини на умовах поставки CIF - UKRAINA за експортною митною декларацію №17343100ЕХ042025 від 26.02.2017 року.

Також, відповідно наданим до Одеської митниці ДФС документам та згідно МД №UA500030/2017/002773 від 14.03.2017 року фактурна вартість товарів складала - 889255,18 грн. Згідно отриманої відповіді митних органів Туреччини встановлено, що фактично вартість товарів згідно експортної декларації №17343100ЕХ042025 від 26.02.2017 року з зазначенням інвойсу №064332 від 28.02.2017 року складала 51 230 доларів США (1 377 808,72 грн. згідно курсу НБУ на момент митного оформлення).

За результатами опрацювання інформації наданої митними органами Туреччини стосовно законності ввезення на митну території України товарів на адресу української компанії ТОВ Меріквіта (код ЄДРПОУ 40526568) встановлено, що відомості, зазначені у наданих до Одеської митниці ДФС товаросупровідних документах та митній декларації, не відповідають даним зазначеним в експортних митних документаціях при вивезенні товарів з Туреччини та є недостовірними стосовно отримувача товару та вартості товарів.

Таким чином, на думку митного органу, керівником ТОВ Меріквіта (код ЄДРПОУ 40526568) ОСОБА_4 були вчинені дії, спрямовані на переміщення товарів на суму 1 377 808,72 грн. через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання до митниці, як підстави для переміщення товарів, документи, які містять неправдиві відомості щодо одержувача товару та вартості товарів чим скоєно порушення митних правил, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України.

На підставі вищевказаних обставин, у відношенні ОСОБА_4 було складено протокол про ПМП №1326/50000/18 за ознаками адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Відповідно до протоколу ПМП №1325/50000/18 вбачається, що 09.01.2017 року між ТОВ Меріквіта та компанією BeyazYolLogistik LTD.STI. (Туреччина) було укладено контракт №MERBEY щодо поставки в Україну товарів.

В рамках наведеного зовнішньоекономічного контракту до м/п Одеса - центральний Одеської митниці ДФС з Туреччини на судні закордонного плавання ZIM SHEKOU прибули контейнера TCKU9180199, TRLU6820241 з товаром.

23.04.2017 року директором ТОВ Меріквіта ОСОБА_4 була підготовлена та подана до Одеської митниці ДФС митна декларація типу ІМ 40 АА (далі МД), яка була прийнята та зареєстрована за номером №UA500030/2017/005119.

В якості підстави для переміщення товарів через митний кордон України та їх подальшого митного оформлення декларантом до м/п Одеса-центральний Одеської митниці ДФС були надані: контракт №ТІМ-12 від 02.12.2016, специфікація до контракту №18439 від 24.02.2017 року, коносамент №17/02/300/00830-0001040 від 28.02.2017 року, інвойс №190953 від 24.02.2017 року, пакувальний лист №18439 від 24.02.2017 року та інші товаросупровідні і комерційні документи.

Відповідно граф МД № UA500030/2017/005119 було заявлено 5 найменувань товару: мастика для ущільнення (44072,02 кг), мийні засоби (6 кг), продукти, що придатні для використання як клеїльні препарати: клеї - 3246,63 кг, папір клейкий, самоклеювальний - 160 кг, фольга алюмінева: лента ПО кг , загальною вагою брутто 50350,24 кг, вартістю 46087,55 доларів США (відповідно інвойсу №22297 від 10.04.2017 року).

Разом з тим, з метою з'ясування питання про автентичність поданих органам доходів та зборів України документів на зазначені товари через Департамент адміністрування митних платежів ДФС було направлено запит від 07.07.2017 року №11564/5/99-99-19-02-02-16 до митних органів Туреччини.

10.05.2018 року до Одеської митниці ДФС листом Департаменту адміністрування митних платежів Державної фіскальної служби України від 10.05.2018 року №13818/7/99-99-19-02-02-17 надійшла відповідь митної адміністрації Туреччини №29980007-724.01.03/UA-31722333 від 20.02.2018 року із наданням експортних документів, які були підставою для відправки товарів з Туреччини на Україну.

Під час перевірки документів які були надані при імпорті товару до України та документів, які надавались при експорті в Туреччині було встановлено, що фактично товар, оформлений у Одеській митниці ДФС за МД №UA500030/2017/005119 від 23.04.2017 року оформлювався в режимі експорт до України у митних органах Туреччини на умовах поставки EXW Hadimkoy (TR) за експортними митними деклараціями №17343100ЕХ075689 та №17343100ЕХ075962 від 12.04.2017 року.

Також, відповідно наданим до Одеської митниці ДФС документам та згідно МД №UA500030/2017/002773 від 14.03.2017 року фактурна вартість товарів складала - 1558627,69 грн. Згідно отриманої відповіді митних органів Туреччини встановлено, що фактично вартість товарів, згідно експортних декларацій №17343100ЕХ075689 та №17343100ЕХ075962 від 12.04.2017 року з зазначенням інвойсів №242099 та №242100 від 12.04.2017 року складала 104972,88 доларів США (2 808 731,43 грн., згідно курсу НБУ на момент митного оформлення).

За результатами опрацювання інформації наданої митними органами Туреччини стосовно законності ввезення на митну території України товарів на адресу української компанії ТОВ Меріквіта (код ЄДРПОУ 40526568) встановлено, що відомості, зазначені у наданих до Одеської митниці ДФС товаросупровідних документах та митній декларації, не відповідають даним зазначеним в експортних митних документаціях при вивезенні товарів з Туреччини та є недостовірними стосовно отримувача товару, умов поставки та вартості товарів.

Таким чином, на думку митного органу, ОСОБА_4 були вчинені дії, спрямовані на переміщення товарів на суму 2 808 731,43 грн. через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання до митниці, як підстави для переміщення товарів, документів, які містять неправдиві відомості щодо одержувача товару, вартості товарів та умов поставки, чим скоєно порушення митних правил, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України.

На підставі вищевказаних обставин, у відношенні ОСОБА_4 було складено протокол про ПМП №1325/50000/18 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

В апеляційній скарзі Одеська митниця ДФС, не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, посилаючись на те, що воно є незаконною, порушує питання щодо скасування постанови та прийняття нової постанови, якою визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні ним порушень митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України та накласти на ОСОБА_4 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 100% від вартості товарів безпосередніх предметів порушення митних правил 2 808 731,43 грн. та 1 377 808,72 грн. відповідно та конфіскації товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил.

В обґрунтування своїх доводів зазначає, що матеріалами справи повністю доведено вину ОСОБА_4 у вчиненні ним порушень митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України і ОСОБА_4 повинен бути притягнутий до адміністративної відповідальності.

Представник Одеської митниці ДФС - Безлущенко О.С. в судовому засіданні апеляційного суду, яке відбулося 27.08.2018 року, підтримав апеляційну скаргу, вважав, що ОСОБА_4 винний у вчиненні адміністративного правопорушення, його вина підтверджується зібраними у справі доказами, і тому необхідно притягнути його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України та накласти стягнення відповідно до санкції статті.

В судове засідання, призначене на 03.09.2018 року представник Одеської митниці ДФС не з'явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про причину неявки в судове засідання суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду апеляції не заявляв.

ОСОБА_4 в судове засідання апеляційного суду не прибув, про день, час та місце розгляду апеляційної скарги був сповіщений належним чином, про причину неявки в судове засідання суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду апеляції не заявляв, в зв'язку з чим апеляційна скарга була розглянута у його відсутності і в присутності представника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_6, яка надала заперечення на апеляційну скаргу, у яких зазначила, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а доводи апеляційної скарги - такими, що не можуть прийматись до уваги.

Дослідивши матеріали справи, прийнявши до уваги доводи Одеської митниці ДФС, викладені в апеляційній скарзі, заслухавши представника Одеської митниці ДФС та представника ОСОБА_4, апеляційний суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанову районного суду необхідно залишити без зміни, за наступних підстав.

Судом встановлено, що 02.12.2016 року між ТОВ Меріквіта та компанією TimothyimportІ.р. було укладено контракт №ТІМ-12 щодо поставки в Україну товарів.

В рамках наведеного зовнішньоекономічного контракту до м/п Одеса - центральний Одеської митниці ДФС з Туреччини на судні закордонного плавання Vantage прибув контейнер TEMU0003561 з товаром.

Також, судом встановлено, що 09.01.2017 року між ТОВ Меріквіта та компанією BeyazYolLogistik LTD.STI. (Туреччина) було укладено контракт №MERBEY щодо поставки в Україну товарів.

В рамках наведеного зовнішньоекономічного контракту до м/п Одеса- центральний Одеської митниці ДФС з Туреччини на судні закордонного плавання ZIM SHEKOU прибули контейнера TCKU9180199, TRLU6820241 з товаром.

В якості підстави для переміщення зазначених товарів через митний кордон України, а також з метою митного оформлення в режимі імпорт ОСОБА_4 до Одеської митниці ДФС були надані товаросупровідні документи.

Разом з тим, з метою з'ясування питання про автентичність поданих органам доходів та зборів України документів на зазначені товари було направлено запити до митних органів Туреччини.

На вказані запити до Одеської митниці ДФС листом Департаменту адміністрування митних платежів ДФС України надійшли відповіді митних органів Туреччини із наданням експортних митних декларацій, які були підставою для відправки товарів з Туреччини на Україну.

Як вбачається з зазначених протоколів, підставою для їх складання послужило відповідь з митних органів Турецької Республіки за результатами перевірки, проведеної стосовно законності ввезення на митну територію України товарів на адресу ТОВ Меріківта , з додатками, а саме - експортними деклараціями.

Так, згідно з вказаною відповіддю та надісланих експортних декларацій, митний орган вважає, що відомості, зазначені у наданих до Одеської митниці ДФС товаросупровідних документах та митних деклараціях, не відповідають даним зазначеним в експортних митних документаціях при вивезені товарів з Туреччини та є недостовірними стосовно отримувача товару та вартості товару.

Проте, разом з експортною декларацією митними органами Туреччини не було надано до Одеської митниці ДФС контракти, укладені між відправниками товару та Покупцем товару.

У ТОВ Меріквіта були договірні відношення лише з Продавцями товару - компанією BeyazYolLogistik LTD.STI. (Туреччина) та компанією TimothyimportІ.р. , що повністю підтверджується вищезазначеними контрактами.

Судом встановлено, що у матеріалах справи відсутні докази того, що товар, зазначений у митних деклараціях, продавався вищевказаними компаніями та ТОВ Меріквіта здійснювалася оплата за отриманий товар вказаним підприємствам.

Однак, судом враховано те, що в матеріалах справи є контракт, інвойси, які повністю підтверджують, що була угода купівлі-продажу між сторонами такої угоди, що така угода здійснювалася, та що у МД було вказано саме продавця товару.

Крім того, ТОВ Меріквіта було здійснено повну оплату за отриманий товар, що підтверджується матеріалами справи.

Також, з матеріалів справи вбачається, що товар був випущений у вільний обіг і оформлений з додержанням усіх умов переміщення товарів в режимі імпорт. При здійснені митного оформлення товару посадовими особами митного органу здійснювався митний огляд товару та актом митного огляду було встановлено, що товар відповідає товаросупровідним документам.

Вартість товару, визначена згідно контракту, була сплачена покупцем на рахунок компаній, вказаних у контракті.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 189 Господарського кодексу України, ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях, а у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися у іноземній валюті за згодою сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 190 Господарського кодексу України, вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні регульовані ціни.

В ст. 632 ЦК України також вказано, що ціна в договорі встановлюються за домовленістю сторін.

Отже, суд дійшов до висновку, що сторони контракту мають право самостійно визначати вільні ціни на товари. Відповідно до інвойсу сторони визначили вільну ціну товару, яка була фактично сплачена ТОВ Меріквіта на адресу компаній BeyazYolLogistik LTD.STI. (Туреччина) та TimothyimportІ.р. .

Відповідно до ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1 - основний та 2 - другорядні.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Як вбачається з матеріалів справи, під час митного оформлення ТОВ Меріквіта підтвердив митну вартість товару за МД, яка базується на ціні, що фактично була сплачена за товар, з урахуванням корегувань митної вартості.

Також, судом враховано, що на момент декларування товарів їх кількість та найменування відповідали зазначеним в товаросупровідних документах, зокрема, в інвойсі та пакувальному листі, оскільки на момент огляду вантажу та декларування товару законність наданих документів, які стали підставою для митного оформлення, перевірялися митним органом та не викликали жодних сумнівів, фактично встановивши автентичність наявного та заявленого товару.

В Постанові Пленуму Верховного Суду від 03.06.2005 року №8 Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України №8 від 30 травня 2008 року) роз'яснено, що незаконне переміщення предметів із приховуванням від митного контролю передбачає їх переміщення через митний кордон України з подання митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів або таких, що містять неправдиві дані. Підробленими треба вважати як фальшиві документи, так і справжні, до яких внесено неправдиві відомості чи окремі зміни, що перекручують зміст інформації щодо фактів, які ними посвідчуються, а також документи підробленими підписами, відбитками печаток та штампів.

Відповідно до положень ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений законодавством України порядок переміщення товарів через митний кордон України і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

У відповідності до ст. 9 КУпАП, (проступком) визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 483 МК України, дане правопорушення характеризується діями, що спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстав для переміщення товарів підроблених документів, одержаним незаконним шляхом, або таких, що містить неправдиві відомості.

Суб'єктивна сторона правопорушення, що передбачене статтею 483 МК України, передбачає наявність в діях особи вини у скоєному правопорушенні у формі прямого умислу.

Відповідно до ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається скоєним умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Проте, у протоколі про порушення митних правил за № 1326/50000/18 від 30.05.2018 року, Одеською митницею ДФС не вказано в чому конкретно полягало саме приховування від митного контролю ОСОБА_4 товару.

В рекомендаціях, наданих в узагальненні судової практики, зробленим Верховним судом України 11.06.2008 року Практика застосування законодавства про контрабанду та порушення митних правил , зазначено, що у постановах про правопорушення, відповідальність за які передбачена ст.483, судді мають зазначати, в чому конкретно полягало приховування особою товарів від митного контролю, які засоби вона для цього використовувала .

Таким чином, суд дійшов до висновку, що митними органами не указано в чому конкретно полягало надання собою неправдивих відомостей з метою приховування товару.

Жоден з документів, що подавалися митному органу при митному оформлені товару, як підстави для переміщення товарів, підробленими або одержаними незаконним шляхом, або такими, що містять неправдиві відомості, не визнавалися.

Також, з матеріалів справи вбачається, що єдиною підставою для порушення справи про порушення митних правил відносно ОСОБА_4 є відповідь митних органів Туреччини.

Відповідно до ст. 491 МК України, підставами для порушення справи про порушення митних правил є, зокрема, офіційні письмові повідомлення про вчинення порушення митних правил, отримані від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організацій.

Однак, переклад зазначених листів з іноземної мови на українську мову не здійснювався взагалі, не засвідчений належним чином, тобто є неофіційним. За таких обставин суд дійшов до висновку, що дані листи не можуть бути визнані як документи взагалі і, зокрема, як доказ винуватості ОСОБА_4 у скоєні саме правопорушення, передбаченого ст. 483 МК України.

Крім того, в матеріалах справи про адміністративні правопорушення не міститься запит №14902/5/99-99-19-02-02-16 Департаменту адміністрування митних платежів ДФС до митних органів Туреччини щодо з'ясування питання про автентичність поданих органам доходів та зборів України документів на товари, які надійшли на адресу ТОВ Меріквіта .

Апеляційний суд враховує те, що в судовому засіданні в суді першої інстанції та під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції Одеською митницею ДФС не було надано належним чином здійсненого перекладу листа митної адміністрації Туреччини, який був підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Крім цього, суд враховує, що товар був випущений у вільний обіг і оформлений з додержанням усіх умов переміщення товарів у режимі імпорт , які встановлені ст. 75 МК України, що передбачає подання митному органу документів, що засвідчують підстави, та умови ввезення товарів на митну територію України, сплату податків і зборів, якими обкладаються товари під час ввезення на митну територію України, дотримання вимог, передбачених законом, щодо заходів нетарифного регулювання та інших обмежень. Таким чином, митним органом була перевірена і встановлена законність митного оформлення товару.

Тому суд, аналізуючи вищевикладені обставини та керуючись конституційним принципом презумпції невинуватості, вказаним в ст. 62 Конституції України (тобто вина особи, яка притягається до відповідальності повинна бути доведена органом який склав протокол, а доводи вини повинні ґрунтуватися на доказах, об'єктивність яких не викликала б жодних сумнівів), вважає, що митним органом не було надано достовірних доказів на підтвердження вини гр. ОСОБА_4 і його винність не доведена.

Згідно ч. 2 ст. 528 МК України, у справі про порушення митних правил суд (суддя) виносить одну з постанов, передбачених частиною першою статті 527 цього Кодексу.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 527 МК України, у справі про порушення митних правил суд (суддя), що розглядає справу, виносить, зокрема, постанову про закриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 487 Митного Кодексу України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Статтею 247 КУпАП встановлені обставини, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення.

Таким чином, суд вважає, що митницею не надано достатніх доказів на підтвердження вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а висновки митного органу не підтверджуються достовірними даними, тому районний суд дійшов до вірного висновку про те, що це є підставою для закриття провадження по справі, через відсутність складу адміністративного правопорушення, відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись п.1 ст.247, ст.ст. 293, 294 КУпАП, апеляційний суд,

постановив

Апеляційну скаргу представника Одеської митниці ДФС - залишити без задоволення.

Постанову судді Малиновського районного суду міста Одеси від 26.07.2018 року, якою провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України- залишити без зміни.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Одеської області Ю.І.Кравець